Україна виникла не в 1991 році, але цей знаменний рік приніс відновлення незалежності. Уявіть, скільки треба було зробити, аби постала нова суверенна держава! Як це було — у фото, які зібрали в ШоТам.
1. Усе почалося в зошиті. Чернетка Акту проголошення незалежності України. 23 серпня 1991 року
Закреслення і переписування — це не лише про контрольну в школі, а й про легендарний Акт проголошення незалежності. Ось так у простому зошиті в лінійку творилася історія — вранці 23 серпня 1991 року Леонтій Сандуляк і Левко Лук’яненко написали його чернетку. Назву обрали саме акт, бо «закон» — занадто буденно для такого рішення.
2. Ось яким був Акт проголошення незалежності України. 24 серпня 1991 року
Усього одна сторінка, а скільки змісту! «Територія України є неподільною і недоторканою» — ці слова з Акту проголошення незалежності зараз важливі, як ніколи.
3. Ейфорія біля Верховної Ради. 24 серпня 1991 року
Голосування було непростим, та все ж о 18 годині Верховна Рада підтримала Акт проголошення незалежності України. Під стінами Ради зібрався велелюдний натовп. Це були миті тріумфу!
4. Мітинг у Києві. 24 серпня 1991 року
Усюди синьожовті стяги та радість від того, що Україна стала вільною.
5. Ми вільні! Віче під оперним театром у Львові. 25 серпня 1991 року
За Акт проголошення незалежності України депутати проголосували в Києві 24 серпня. Новини ширилися швидко, і в той же вечір сотні львів’ян прийшли відзначити цю знаменну дату разом до оперного театру. А наступного дня люди зібралися знову — уже тисячі людей раділи тому, що утворилася нова вільна держава.
6. Хай про цей Акт знають усі! Вересень1991 року
7. Попереду референдум. Мітинг у Києві, 30 листопада 1991 року
Хоч за Акт проголошення незалежності України проголосували ще в серпні, та попереду був загальноукраїнський референдум. Тільки гляньте — біля прапору України розвівається прапор Європейського Союзу.
8. Референдум для всієї України. 1 грудня 1991 року
Референдум проводили в усіх областях країни. 1 грудня 1991 року люди відповідали всього на одне запитання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». «Так» відповіли 90% українців.
9. Купони замість рублів. Січень 1992 року
10 січня 1992 року в обіг запустили купони-карбованці — українську перехідну валюту, що мала замінити російський рубль. Діяли вони до 1996 року, коли запровадили гривню. У той час можна було стати «мільйонером», адже ціни мірялися саме так — сотнями тисяч і мільйонами.
10. Леонід Кравчук у США. Травень 1992 року
Після референдуму Україну почали визнавати інші країни, першими — Польща та Канада. 1992 року в Києві відкривали консульства, а Леонід Кравчук їздив до США з офіційним візитом.
Занесення садиби до реєстру культурної спадщини означає, що її більше не можна зносити або замінювати сучасними житловими комплексами.
Активісти розповіли, що шлях до збереження будівлі був довгим і складним. Протягом трьох з половиною років небайдужі громадяни виходили на протести, перекривали рух транспорту, писали петиції, зверталися до прокуратури та навіть до президента України.
Ця безперервна боротьба завершилася перемогою – садибу було врятовано від знищення.
Організація «Цегла» нагадала, що влітку 2023 року активісти встановили меморіальну табличку на честь письменника Джона Стейнбека, який свого часу відвідував садибу Барбана. Окрім цього, над входом до будівлі було вивішено український та американський прапори.
Важливим етапом у цій боротьбі стало оприлюднення наказу Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, згідно з яким садибу Барбана офіційно внесено до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Це рішення дозволить зберегти історичну будівлю для майбутніх поколінь.
Активіст Дмитро Перов розповів, що забудовник ще з 2021 року намагався знести садибу, аби побудувати на її місці новий житловий комплекс. Проте активісти не дали цього зробити. Для того, щоб захистити будівлю, довелося провести 23 акції протесту, організувати 6 громадських толок та залучити Раду національної безпеки і оборони.
Про садибу
Садиба Барбана, зведена у 1891 році, є зразком одноповерхового житла середнього класу кінця XIX століття з характерним цегляним декором. Хоча будівля була частково зруйнована у 2021 році, завдяки спільним зусиллям активістів її історичну цінність вдалося зберегти.
Ця перемога – черговий крок у боротьбі за збереження архітектурної спадщини Києва та нагадування про важливість активної громадської позиції.
Нагадаємо, що на Чернігівщині молодь відбудувала власний простір.
Локація марафону облаштована пандусами, адаптованими інформаційними вказівниками, місцями для дітей та тварин. Для учасників з порушенням слуху та зору передбачені альтернативні сигнали старту та жестова підтримка.
Учасники можуть обрати дистанції від 5 км до 42 км, а також забіги для дітей. Реєстрація здійснюється через застосунок RaceNext. Мета марафону — зробити біг доступним для кожного, без бар’єрів.
«Мрія не має бар’єрів», — каже співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Коментарі