Суспільство
Яким буде меморіал Героїв України у Львові: результати всеукраїнського конкурсу
У Львові завершився архітектурний конкурс на меморіальний комплекс військових поховань Героїв України на вул. І. Мечникова, який тривав три місяці. Окрім зони поховань тут планують облаштувати меморіальний сквер, музей, монумент невідомому солдату, каплицю та колумбарій – місце для захоронення урн з прахом.
Про це повідомляє Львівська міська рада.
Переможцями конкурсу стала команда архітекторів з Хмельницького – Віктор Голубєв та Дмитро Райфшнайдер. Їх проєкт – це концепція. Її ще будуть доопрацьовувати з членами дорадчої ради, до якої входять військові, родини загиблих та представники духовенства і з якими напередодні зустрічались архітектори.
За проєктом намогильні споруди на цвинтарі пропонують виконати з білого архітектурного бетону із вкрапленнями натурального каменю («терраццо»). На надгробному камені буде місце для фотографії та імені з роками життя полеглого. Разом із надгробним каменем буде місце для розміщення квітів та лампадок. Також збоку біля могил облаштують невеличкі місця для сидіння уніфікованого дизайну.
Важливою частиною зони поховань стане колумбарій – місце для захоронення урн із прахом, куди можна буде спуститися як сходами так і пандусом.
«На передній частині комплексу біля вул. Мечникова пропонуємо облаштувати площу із монументом невідомому воїну. Концепція нової площі полягає у зміненні осі міста на вісь історичну. Ця вісь направлена на Північний Схід та Схід в усереднену точку, що поєднує координати боїв за Київ, Харків, Донецьк, Авдіївку, Дебальцеве, Іловайськ, Херсон та основний напрямок оборони України. Таке зміщення осі повинне привернути увагу до географічної єдності України та контрастувати зі структурою міста, врізаючись у неї», — говорить автор проєкту Дмитро Райфшнайдер.
Січення граней Монументу невідомому воїну нагадуватиме щит. Монумент може мати багато символічних прочитувань, але основне – це зелені шляхи, що в перспективі йдуть до неба. А зелень на щиті символізуватиме цвіт нації, який пішов захищати державу.
Також на площі розташують плиту, на якій зобразять графічні знаки бригад і підрозділів, герої яких воювали за Україну. Тут же буде і місце покладання квітів.
В кінці «марсового поля» залишать хрест на честь Української галицької армії, який завершує центральну вісь всього комплексу. Біля хреста буде розміщена молитовна споруда.
Переможців фахове журі обирало серед 27 поданих конкурсних робіт. В журі працювало 9 людей з різних середовищ: меморіалізації, представники органів місцевого самоврядування, обласної адміністрації, спілки архітекторів, практикуючі архітектори та професори. В процесі виникало багато дискусій, проте результати конкурсу журі затвердило одноголосно.
Переглянути презентацію проєкту можна за посиланням.
Нагадаємо, кияни збирають підписи за створення рекреаціного парку на Подолі.
Фото: Львівська міська рада
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі