Як зображували Київ у минулому столітті: 10 вінтажних листівок

Книжки для бібліотек у прифронтових і деокупованих містах та селах збирають в оранжереї на ВДНГ в рамках програми Українського ПЕН «Незламні бібліотеки».

Про це повідомляє Оранжерея ВДНГ.

Ви можете принести до оранжереї книгу будь-якого жанру українською мовою в хорошому стані. «Принесена книжка стане вашим вхідним квитком», – зазначають організатори.

Збір триватиме до 30 вересня. Оранжерея працює в будні дні з 12:00 до 20:00, а у вихідні з 11:00 до 21:00.

Читайте також: Вступ 2024: все що потрібно знати абітурієнтам, від реєстрації кабінету до зарахування

Довідка

Проєкт «Незламні бібліотеки» був започаткований у червні 2022 року для підтримки бібліотек, які постраждали внаслідок російсько-української війни. Іноземні партнери та українські видавництва передають книжки українською та англійською мовами.

Нагадаємо, на Одеському кінофестивалі представлять спецпрограму для дітей.

Фото: Оранжерея ВДНГ

27 червня завершилися основні сесії національного мультипредметного тесту (НМТ), після отримання результатів якого на цьогорічних абітурієнтів чекає вступ до закладів вищої освіти.

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий оприлюднив алгоритмом дій для вступників.

Вступна кампанія у 2024 році включатиме три етапи:

• 1 липня – старт реєстрації електронних кабінетів;
• 3 липня – початок реєстрації заяв на творчі конкурси та співбесіди;
• 19 липня – старт подання заяв до вишів.

Водночас абітурієнти мають враховувати те, що для вступу на творчі спеціальності та за співбесідою передбачений окремий графік. Етап конкурсу чи особистих інтерв’ю розпочнеться 8 липня, після проходження яких (з 19 липня) вступник зможе почати подавати заяви на вступ.

Етап 1 – Реєстрація

Розпочати процес вступу слід із реєстрації особистого електронного кабінету на сайті. При цьому необхідно вказати:

• логін електронної пошти, до якої абітурієнт має доступ;
• новий пароль до кабінету, який слід запам’ятати або записати;
• серію та номер документа про освіту;
• номер, PIN-код та рік отримання сертифіката НМТ чи ЗНО;
• тип і номер документа, що посвідчує особу (паспорта або свідоцтва про народження), або РНОКПП (індивідуальний податковий номер).

Далі слід активувати кабінет за посиланням, яке надійде на вказану під час реєстрації електронну пошту.

Після цього сайт надасть можливість доповнити відомість контактними номерами, власним фото (не селфі), а також, за потреби, іншими документами про освіту.

Читайте також: Уряд схвалив 50 проєктів будівництва укриттів у школах

Етап 2 – Подача заяв

Міністерство освіти і науки встановило максимальну кількість поданих на вступ заяв – 15. При цьому виключно в п’яти з них абітурієнти зможуть обрати бюджетну форму навчання.

Також вступники обмежені у виборі траєкторій навчання – їх можна обрати до п’яти.

Під час подання заяв слід обрати:

• основу вступу (11 класів повної загальної середньої освіти, диплом фахового молодшого бакалавра, молодшого бакалавра чи спеціаліста) та ступінь, який абітурієнт хоче здобувати (бакалавр);
• конкурсну пропозицію;
• джерело фінансування (бюджетна чи контрактна форми);
• пріоритетність для заяв на бюджет.

Етап 3 – Зарахування

До 5 серпня абітурієнтам варто слідкувати за зміною в особистому кабінеті статусу їхніх заяв на вступ. Після того, як вступник отримає рекомендацію до зарахування, він має:

• підтвердити вибір закладу освіти;
• виконати вимоги до зарахування відповідно до правил обраного вишу;
• укласти договір про надання освітніх послуг.

Нагадаємо, на Львівщині побудують новий логістичний центр PERETYN.

Фото: Освіта

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.

Чому ми його робимо?

Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.

Галина Ковальчук — бібліотекарка з Красненської громади, що на Львівщині. Жінка знайшла спосіб, як позбутися пропагандистської російської літератури разом з іншим сміттям, а виручені кошти направити на підтримку ЗСУ. Ця ініціатива швидко розрослася й об’єднала односельчан задля прибирання сміттєзвалища та рівчаків.

Як зі звичайного збору макулатури виникла благодійна акція, яка охопила декілька сіл і принесла нові донати для армії, розповідає ШоТам.

Російської літератури не має бути на наших полицях

Ідея позбутися російської літератури прийшла від керівництва бібліотеки, де працює Галина Ковальчук. Донедавна ці книги зберігали в закритому фонді й не видавали читачам. 

«Книг було досить багато. Цієї літератури вже не має бути на наших полицях», — каже бібліотекарка.

Коли надійшла рекомендація списати російські видання, Галина вирішила використати цю можливість для благодійності. Бібліотекарка опублікувала оголошення в соцмережах громади, закликаючи односельчан здавати російські книги та журнали. Вона навіть пропонувала забрати їх особисто, якщо хтось не міг принести сам.

«Мене дуже вразило, коли в перший день збору прийшла на роботу й побачила, скільки всього односельчани принесли. Перший наш такий збір — це близько 4500 гривень. Долучилися також підприємці з магазинів, які приносили опаковання, щоб здати на макулатуру», — пригадує Галина.

Загалом у селі вдалося зібрати близько 2 тонн російських видань. Гроші зі збору передали місцевим волонтерам на закупівлю дронів. 

Ми спокійно йдемо на смітник у рукавичках

Після першого успіху Галина зв’язалася з організацією, яка займається переробкою вторсировини. Виявилося, що вони приймають не тільки макулатуру, але й скло, пластик і плівку. Бібліотекарка й інші жінки села почали очищати місцеві сміттєзвалища та рівчаки. Так розпочався масштабний збір вторсировини, що охопив не тільки Куткір, але й сусідні села.

Читайте також: Разом можна зробити більше: громади на Закарпатті об’єдналися, аби боротися з навалою сміття

«Попри те, що ми працюємо у сфері культури, ми спокійно йдемо на смітник у рукавичках, підносимо пляшки, сортуємо, складаємо в мішки. Жінки, які співпрацюють зі мною, розуміють для чого це все. Для когось це може бути неприємним заняттям, хтось, може, і сміється з нас, але в нас є результати», — ділиться бібліотекарка.

Один такий збір сміття — це майже вартість дрона

Зі зборів вторсировини волонтерам вдається накопичити різні суми, які передають на підтримку ЗСУ. Приміром, останній збір приніс понад 31 тисячу гривень — майже стільки, скільки коштує дрон.

«Зібрані гроші я передаю волонтерці з нашої громади Марії Бужович, яка співпрацює з багатьма бригадами. Наші донати йдуть на налагоджене виробництво, де закуповують складові для дронів», — пояснює Галина.

Жінка розповідає, що, окрім підтримки ЗСУ, її також мотивує можливість зробити рідну громаду чистішою.

«Ми зібрали 25 тонн скла та пластику. І не йдеться про те, що наше село таке забруднене, така проблема з екологією всюди. Левова частка того, що ми збирали, є на смітниках чи в ровах. Боюся уявити скільки всього все ще лежить у землі», — розповідає бібліотекарка.

Інші села вже підхопили ініціативу

Ініціатива Галини щодо того, як позбутися російської літератури, не залишилася непоміченою. Інші села почали наслідувати її приклад, організовуючи власні збори сміття та макулатури. 

«Мені часто телефонували з пропозиціями приїхати та забрати вторсировину в інших селах. На місцях вже організовувалися люди, які підхопили цю ініціативу», — пояснює жінка.

Галина вже планує наступні благодійні збори, а також мріє, щоб у її громаді були потужності для переробки сміття.

«Від цього можна отримувати дохід, якщо правильно все опрацювати. Це прибуткова справа. Потрібні люди, приміщення та переробні станки. Це доволі вартісна інвестиція. Можливо, з часом нам вдасться це реалізувати», — сподівається Галина Ковальчук.