Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Земля — багатство України». Як землевпорядник з Житомирщини поповнив бюджет громади на 1,5 млн гривень

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Володимир Кальчук зростав біля землі: працював удома, орав та засівав поле з батьком, а також допомагав тому на роботі в колгоспі. У молодості чоловік пробував жити в місті, але все ж повернувся в рідне село, аби далі працювати з землею.

Майже 40 років тому Володимир почав займатися землевпорядкуванням професійно, а зараз старається, аби кожен клаптик рідної Черняхівської громади приносив прибуток у бюджет:

«Земля має приносити користь, годувати людей, але для цього на ній потрібно наполегливо працювати».

Володимир Кальчук

начальник відділу земельних ресурсів та екології Черняхівської селищної територіальної громади

Змалку звик до роботи на землі

У наш час багато молоді хотіло виїхати до міста. Я також навчався в Києві, згодом пішов служити в армію, а після неї зрозумів, що місто — це не моє.

У 1985 році прийшов працювати зоотехніком у колгосп рідного села Ксаверівка. Радянська влада хотіла відучити людей бути господарями на своїй землі, але після розпаду СРСР селяни знову відчули себе вільними. 

У 1992 році я став землевпорядником у Черняхівській сільській раді, а також займався власним полем.

Володимир Кальчук змалку привчений працювати на рідній землі. Фото: ШоТам

Тоді було складно, але ми купили пару коней і тримали корову. Коли збільшили свою територію, і коні вже не могли впоратися, придбали перший трактор, за допомогою якого обробляли землю. 

З часом до сімейної справи долучився мій син, і ми разом вирощували сою, пшеницю та кукурудзу. А з 2020 року я працюю з землею вже в органах місцевого самоврядування.

Не покинув власну землю в тяжкі часи

Коли почалася повномасштабна війна, було дуже складно розпочати весняні польові роботи, адже ми шукали солярку, де тільки могли, хоча її не було навіть на заправках. Уже навіть не зважали на її вартість — головне було засіяти поля. 

А ще в перші місяці вторгнення ми з сином щомісяця їздили в Польщу та привезли не одну  машину гуманітарної допомоги в нашу громаду.

Дехто зі знайомих покинув землю, бо не знав, що буде далі. Але ми дуже вболівали за свою справу і, попри труднощі, продовжили обробляти поля. Цьогоріч урожай був набагато кращий за попередні роки, тому земля нам віддячила.

Володимир Кальчук вважає, що земля приносить людям користь, тому продовжував працювати навіть у складні часи. Фото: ШоТам

Ми з сім’єю вклали багато коштів і сил у цю роботу. Це важливо й для держави, адже ми вирощуємо продукти та поповнюємо бюджет, який уже витрачають на потреби людей.

Тепер усі дані про землю зібрали в єдиному реєстрі

У 2023 році Черняхівська сільська рада почала  працювати з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА». Ми склали реєстр земельних ділянок, який значно полегшив нам роботу. Звісно, ми вели облік землі й раніше, але все це було дуже хаотично: записано на різних папірцях і в табличках, довго було збирати всі дані з сільських рад.

У нас була своя база, але не настільки досконала, щоб, відкривши таблицю, можна було побачити всю інформацію про земельні ділянки в громаді — орендну плату, договори оренди та процентні ставки, а також надходження до бюджету. Завдяки фахівцям Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» за три місяці ми нарешті заповнили єдиний реєстр комунальної власності в громаді.

Володимир Кальчук з командою зміг створити єдиний реєстр землі у громаді. Фото: ШоТам

Спершу ми не знали, як це правильно зробити, але юристи консультували нас з усіх питань і давали контакти громад, які вже створили такі реєстри, аби ми могли розпитати про їхній досвід.

Читайте також: «Поле за полем очищуємо нашу землю від мін». Як на Харківщині аграрії стали демінерами

Аби з кожного клаптика землі був прибуток у бюджеті

Завдяки реєстру ми можемо контролювати сплату за оренду землі. У нас у громаді навіть були орендарі, які не платили по два-три роки. Ми зверталися в податкову, але там довго вирішують такі питання, а за той час місцевий бюджет втрачає кошти. 

Тепер ми змогли залучити майже 1,5 мільйона гривень від людей, які не сплачували орендну плату за землю. Це дуже великі гроші для нас, які підуть на зарплати та соціальні послуги для жителів громади. Також ми продовжили понад сотню договорів оренди на суму майже 4 мільйони та підписали 25 нових договорів.

Моя робота є важливою для громади, бо земля — це багатство України. Мені боляче дивитися на поля, які пустують чи заросли, які не використовуються за призначенням.

Я ж стараюся, аби з кожного клаптика землі йшли надходження в бюджет громади. 

Суспільство

У Миколаєві відкривають Українсько-данський молодіжний дім

Опубліковано

24 січня в Миколаєві запрацює новий простір для молоді — Українсько-данський молодіжний дім. Його офіційне відкриття відзначать подією Åbne Døre — Днем відчинених дверей. Усі охочі зможуть завітати, дослідити простір та познайомитися з командою.

Про це повідомляють організатори.

Дім для молоді

Українсько-данський молодіжний дім стане місцем для ідей, навчання, творчості й співпраці. Тут можна організовувати події, брати участь у тренінгах, працювати над власними проєктами й просто знаходити однодумців. Команда Дому працює для молоді міста й тих, хто хоче творити позитивні зміни у своїй громаді.

Протягом року в Миколаєві реалізували низку програм і ініціатив, зокрема навчання з методів діалогу, грантового менеджменту та локальних проєктів. Серед них — дві хвилі Ambassador Program, учасники яких уже стали частиною активної молодіжної спільноти.

Читати також: В Одесі запрацює єдиний хаб для громадськості

Програма події

Захід відбудеться за адресою: вул. Шевченка, 59.

Активності:

  • 15:30–16:30 — квест «Досліджуй Молодіжний дім»;
  • 16:30–17:00 — міні майстер-класи;
  • 17:00–17:30 — неформальне спілкування та нетворкінг.

Молодь, яка хоче долучитися до ініціатив або просто познайомитися з оновленим простором, може прийти в Дім безкоштовно. Попередня реєстрація за посиланням.

Нагадаємо, що у Львові відкрили три сучасні навчально-виробничі хаби.

Фото: Freepik.

Читати далі

Суспільство

У Києві завершує навчання перша жінка-машиністка метро

Опубліковано

Катерина Єсипчук завершує навчання на спеціалізованих курсах і готується стати першою жінкою-машиністкою електропоїзда у Київському метро.

Про це йдеться в сюжеті Вікна СТБ для телемарафону Єдині новини.

Курси стартували у вересні. У групу зарахували 25 осіб, серед яких було чотири жінки. Проте лише Катерина змогла продовжити навчання — інші дівчата залишили курси через складнощі із графіком, іспитами або рівнем зарплати.

Зараз на курсах залишилося 13 студентів. Вони отримують стипендію в розмірі 8 тисяч гривень щомісяця та проходять інтенсивне навчання, що включає теорію й практику.

Читати також: «У відповідальній роботі гендер не має жодного значення»: як працює перша жінка-машиністка харківської підземки

Навчання, що вимагає витримки

Щодня студенти слухають лекції по чотири заняття п’ять разів на тиждень. Практична частина відбувається в тунелях метро — під наглядом досвідчених інструкторів студенти вчаться керувати поїздом.

«Машиніст працює один у тунелі. У критичній ситуації допомогти може тільки власна підготовка та витримка», — пояснює один із викладачів.

Подолання стереотипів

Катерина зізнається, що іноді стикається з упередженнями з боку колег. Однак її це не лякає.

«Дехто вважає, що жінкам тут не місце. Але, вибачте, доведеться звільнити місце. Ми можемо керувати поїздом так само, як і чоловіки. Наші руки й ноги працюють не гірше», — впевнено каже вона.

Нагадаємо, що до Львова везуть безбарʼєрні трамваї зі Швейцарії.

Фото: кадр з сюжету Вікна СТБ.

Читати далі

Суспільство

Українських моряків звільнили з полону єменських хуситів

Опубліковано

Трьох українських моряків, членів екіпажу вантажного судна Galaxy Leader, евакуювали з полону єменських хуситів. Операцію зі звільнення провели спільно Головне управління розвідки Міністерства оборони та Міністерство закордонних справ за підтримки султанату Оману.

Про це повідомили в ГУР МО.

Рік перемовин

Хусити захопили українців разом із судном у Червоному морі 19 листопада 2023 року. Тоді вони затримали корабель, який, за словами прем’єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, використовувала британська фірма. Серед 25 членів екіпажу, окрім українців, перебували болгари, мексиканці та філіппінці.

Звільнення моряків стало результатом тривалих неофіційних перемовин, які тривали понад рік. Перший контакт із полоненими вдалося встановити лише 3 квітня 2024 року, а 22 січня 2025 року українців нарешті повернули додому.

Нагадаємо, що з російського полону повернули 25 важкохворих та поранених українців (ФОТО).

Фото: Depositphotos.

Читати далі