

Культура
Як зберегти українську культуру: 18 проєктів та ініціатив, до яких можна доєднатися
В Україні діють багато культурних ініціатив та організацій, які допомагають зберігати й розвивати національну культурну спадщину. Щоб кожен охочий міг знайти ініціативу, яка йому цікава та яку він може підтримати, ШоТам підготували добірку можливостей. Долучайтеся!
«Мапа Реновації»
Це громадська організація, яка займається збереженням і відновленням історичних будівель України. Вона документує стан занедбаних об’єктів і проводить просвітницькі заходи та мистецькі акції для привернення уваги громадськості до нашої архітектурної спадщини.
Як доєднатися: щоб стати волонтером організації, треба заповнити форму.
Фото: «Мапа Реновації»
DIY Ukraine
Організація, яка займається трансформацією українських міст через тактичний урбанізм та залучення громадян. Її діяльність спрямована на покращення міського середовища та підвищення якості життя людей.
Як доєднатися: ви можете стати волонтером організації.
Фото: фейсбук організації
«Спадщина. Київ»
Спільнота небайдужих киян, об’єднаних для захисту та збереження культурної спадщини міста. Організація займається виявленням, документуванням і популяризацією історичних пам’яток Києва, а також проводить заходи, на яких розповідає громадськості про важливість їхньої охорони.
Як доєднатися: у своєму інстаграмі спільнота ділиться тим, як долучитися до організації як активіст чи волонтер.
«Справжній Київ»
Організація займається висвітленням маловідомих історичних фактів про архітектурні пам’ятки та культурні об’єкти столиці, привертає увагу громадськості до їхнього значення та необхідності збереження.
Як доєднатися: до реставрації можна долучитися через чат у телеграмі, де учасники обговорюють всю актуальну інформацію.
Фото: інстаграм організації
«Зберегти Квіти України»
ГО «Зберегти Квіти України» створена для захисту та збереження модерністської будівлі «Квіти України» в Києві. Організація об’єднує громадян, які виступають проти її реконструкції.
Як доєднатися: ви можете приходити на акції активістів, які ті анонсують в інстаграмі.
«Спільний спадок»
Ініціатива займається пошуком, викупом і передачею старовинних речей до музеїв, зокрема до Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» в Києві. Мета проєкту — врятувати унікальні артефакти, які можуть бути втрачені або вивезені за кордон, та зробити їх доступними для дослідження й експозицій.
Як доєднатися: долучитися до спільноти можна тут.
Фото: фейсбук організації
«Обличчям до культури»
Організація об’єднує зусилля для надання гуманітарної допомоги та розвитку культури в Україні. Її діяльність охоплює закупівлю та доставку продуктів і медикаментів до лікарень постраждалих регіонів, а також організацію культурних заходів для популяризації українського мистецтва.
Як доєднатися: долучайтеся до волонтерської діяльності, допомагаючи в організації та проведенні заходів або в логістиці гуманітарної допомоги. Звʼязатися з проєктом можна через форму на сайті.
Фото: сайт організації
Українське товариство охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК)
Організація займається тим, що залучає населення до вивчення, збереження й популяризації пам’яток історії та культури України.
Як доєднатися: ви можете підтримати діяльність УТОПІКу, долучившись до їхніх культурних ініціатив з реставрації та консервації пам’яток чи беручи участь у культурно-просвітницьких заходах. Детальну інформацію про поточні проєкти можна знайти на сайті.
«12 Вартових»
Фонд спочатку зосереджувався на відродженні культурної спадщини України, займаючись відновленням таких об’єктів, як Шарівський палац у Харківській області та Мисливський палац графа Шувалова в Черкаській області. З початком повномасштабної війни він розширив свою діяльність, включивши до неї гуманітарну допомогу цивільним, військовим і переселенцям.
Як доєднатися: можна стати волонтером або партнером організації.
Фото: «12 Вартових»
«Архаїка»
Організація спеціалізується на цифровому збереженні пам’яток, використовуючи методи фотограмметрії, лазерного сканування й аерофотозйомки. Серед її проєктів — Preserving Ukrainian Legacy, спрямований на оцифрування археологічних артефактів, та 3D History for Ukraine, метою якого є створення цифрових копій об’єктів археологічної спадщини під час війни.
Як доєднатися: ви можете підтримати діяльність «Архаїки», долучившись до проєктів як волонтер. Для цього звʼяжіться з організацією.
Фото: фейсбук «Архаїки»
«Будуємо Україну Разом» (БУР)
Волонтерська організація, заснована у 2014 році, яка створює для молоді можливості брати участь у відновленні та розвитку громад по всій Україні. Вона проводить будівельні табори, під час яких волонтери відновлюють житлові будинки, школи, молодіжні центри й інші об’єкти соціальної інфраструктури. Окрім цього, БУР проводить освітні та культурні заходи, спрямовані на розвиток громадянського суспільства та активізацію молоді.
Як доєднатися: доєднатися до БУРу можна як волонтер.
Фото: сайт БУРу
«Відродження»
Одним з ключових напрямків фонду є підтримка проєктів зі збереження та відновлення культурної й архітектурної спадщини країни. Основною метою організації є розвиток відкритого суспільства в Україні через підтримку громадських ініціатив у сферах демократії, прав людини, соціального капіталу та європейської інтеграції.
Як доєднатися: якщо ви хочете подати свій проєкт, відповідну заявку можна заповнити на офіційному сайті. Також фонд періодично відкриває вакансії та пропонує програми стажування — актуальні пропозиції теж публікують на сайті.
Ukraїner
Команда проєкту здійснює експедиції різними регіонами країни, документуючи унікальні історії людей, місць і подій. Мета Ukraїner — показати багатогранність України та сприяти розвитку відкритого суспільства за допомогою висвітлення важливих тем і збереження культурної спадщини.
Як доєднатися: ви можете стати частиною команди Ukraїner або волонтером.
Фото: Ukraїner
«Бекет»
Онлайн-ресурс, присвячений збереженню та популяризації історико-культурної спадщини України. Сайт містить інформацію з генеалогії, краєзнавства, археології та туризму, структуровану за регіонами та населеними пунктами. Особливу увагу тут приділяють маловідомим селам і зниклим поселенням, аби відновлювати та зберігати їхні історії.
Як доєднатися: якщо у вас є документи, фотографії або інші матеріали, пов’язані з історією населених пунктів України, ви можете поділитися ними для поповнення бази даних. Знайти контакти організації можна на офіційному сайті.
«Україна Інкогніта»
Незалежний краєзнавчий проєкт, створений ентузіастами для популяризації культурної та природної спадщини України. Портал публікує статті, фотоматеріали та відео про історичні пам’ятки, природні об’єкти й маловідомі куточки країни. Метою проєкту є збереження та поширення знань про українську спадщину, а також сприяння розвитку внутрішнього туризму.
Як доєднатися: ви можете долучитися до проєкту як автор, надсилаючи власні матеріали про цікаві місця України.
Фото: Дмитро Полюхович
«Сміливі відновлювати»
Організація об’єднує волонтерів, професійних будівельників та архітекторів для відновлення міст і сіл, які постраждали внаслідок російської агресії. З моменту заснування в травні 2022 року фонд займається розчищенням завалів, ремонтом пошкоджених житлових будинків, шкіл, лікарень та інших соціальних і культурних установ.
Як доєднатися: приєднатися до команди волонтерів можна, заповнивши відповідну форму на сайті. Організація запрошує до співпраці як професійних будівельників, так і людей без спеціальних навичок, готових допомагати у відновленні зруйнованих об’єктів.
Фото: сайт благодійного фонду
«Музей сучасного мистецтва»
Організація займається підтримкою та розвитком мистецького середовища. У травні 2023 року ГО «МСМ» заснувала Український музей сучасного мистецтва (UMCA), який функціонує як мережа автономних інституцій у різних регіонах України, об’єднаних спільною місією та цінностями.
Як доєднатися: ви можете підтримати діяльність ГО, долучившись до її проєктів як волонтер. Також слідкуйте за анонсами акцій, в яких можете взяти участь як активіст.
Фото: фейсбук ГО
Український культурний фонд (УКФ)
Фонд підтримує культурні ініціативи та мистецькі проєкти в семи секторах: аудіальне, візуальне, аудіовізуальне мистецтво, культурна спадщина, літературна справа, перформативне та сценічне мистецтво, а також культурні та креативні індустрії. Місія УКФ на 2024–2027 роки — допомогти відновити сучасну екосистему культури та креативності в Україні.
Всі актуальні конкурсні програми доступні на офіційному сайті фонду.
Як доєднатися: на початку сезону можна стати експертом УКФ, заповнивши відповідну форму на сайті.
Культура

18 квітня у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків відбулася церемонія вручення французької культурної нагороди — Ордена мистецтв і літератури. Відзнаку вручив надзвичайний і повноважний посол Франції в Україні Гаель Весьєр.
Про це повідомили в «Суспільне Культура».
Хто здобув відзнаку
Почесне звання Chevalier de l’Ordre des Arts et des Lettres (лицар ордена) отримали:
- Галина Григоренко — перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій;
- Юлія Ваганова — генеральна директорка Музею Ханенків;
- Олена Живкова — заступниця генеральної директорки цього ж музею.
Читайте також: Українська мисткиня стала першою лавреаткою премії Her Art Prize (ФОТО)
У своїй промові посол Франції підкреслив, що нагорода визнає внесок кожної з лавреаток у захист і розвиток української культурної спадщини, особливо в умовах війни.
За його словами, кандидатури трьох українок одностайно підтримали всі французькі інституції, залучені до процесу відбору.
Орден мистецтв і літератури — одна з найвищих культурних відзнак Франції, яку присуджує Міністерство культури за особливі заслуги у сфері мистецтва, літератури та їх популяризації. Він має три ступені: лицар, офіцер і командор.
Нагадаємо, що ілюстрацію українки для The New York Times відзначили престижною нагородою (ФОТО).
Фото обкладинки: сайт «Суспільне Культура», Андрій Цикота
Культура

У Михайлівському Золотоверхому монастирі створили цифрову копію середньовічної пірофілітової плити з рельєфом вершника. Цей об’єкт також можна побачити наживо — він зберігається у музейному приміщенні під дзвіницею.
Про це повідомили в ГО «Україна Інкогніта».
Що відомо про артефакт
Плиту датують 10-11 століттями. Археологи виявили її у 1997 році неподалік входу до монастирського льоху — камінь пролежав зображенням донизу і використовувався як звичайне мощення.
Фахівці припускають, що рельєф на плиті зображує чудо святого Євстахія. Сам артефакт виготовили з пірофіліту — місцевого каменю, який використовували київські майстри. У ті часи в місті існувала власна традиція кам’яної різьби, близька до візантійської.
Зацифрування пам’ятки стало частиною зусиль зі збереження і популяризації культурної спадщини. Це дозволить ширшому колу дослідників і відвідувачів ознайомитися з унікальним зразком середньовічного мистецтва.
Читайте також: У Туреччині створили нові українськомовні аудіогіди в музеях світового значення
Сенсаційна знахідка! Пірофілітовий вершник у Михайлівському золотоверхому монастирі. Ми його оцифрували для віртуального музею, але ви можете побачити його наживо у Музеї Михайлівського золотоверхого монастиря (вхід під дзвіницею). Дослідники припускають, що у Х-ХІ століттях, у Києві існувала власна школа каменотесів, яка наслідувала мистецтво візантійського рельєфу. На відміну від візантійців, які різьбили переважно по мармуру, у Києві використовували місцеву породу каменю – пірофіліт. Його родовища розташовувались поблизу Овруча. Перед руйнацією Михайлівського собору у 1936 році із його стін зняли дві пірофілітові плити, на кожній із яких було зображено по два святих вершника: на одній Димитрій та Нестор (плиту вкрала собі росія і вона нині зберігається у Третьяковській галереї), а на іншій Георгій та Феодор (нині у Софії Київській). Направду, то неймовірні речі – тисячолітні скарби українського народу. І ось у 1997 році українські археологи знаходять третю плиту – вона лежала зображенням донизу перед входом у монастирський льох, на глибині 0,5 м. Це було неймовірно – по ній століттями ходили, як по звичайній мостовій плиті. Найвірогідніше на плиті зображено чудо святого Євстахія. Розміри плити – 153х113 см. — І трохи про маркетинг і рекламу. В радянській традиції пірофілітові плити називають шиферними. Тому у описах музею ми бачимо власне шиферну плиту. Наше невеличке опитування показало, що людям не цікавий шифер. Власне фраза "шиферна плита" асоціюється із банальним утилітарним хвилястим покрівельним матеріалом, який повсюдно використовувався в часи срср і пізніше… У перекладі із німецької "шифер" – "сланець". Напевне, "сланцева плита" звучало б цікавіше. А от грецькою цей матеріал називається пірофіліт, і саме цю назву використовують українські геологи. Ми маємо поклади пірофіліту, а не поклади шиферу))) — Чому увага акцентується на плиті, а не на тому, що на ній зображено. Древній митець використовував пірофіліт, так як митець новіших часів, наприклад, полотно, а глядачеві, якраз цікаво те, що зображено на тих полотнах. У грецькій традиції такі зображення називають – пірофілітовий вершник, у радянській – шиферна плита. — Отже маємо і цифрову копію унікального витвору, і оригінал. Приходьте, дивіться – це справжній портал у тисячолітню давнину. Музей підпорядкований заповіднику "Стародавній Київ" ДІАЗ Стародавній Київ КНМЦ Департамент охорони культурної спадщини КМДА
Опубліковано Україна Інкогніта Понеділок, 21 квітня 2025 р.
Нагадаємо, що у центрі Києва під час ремонту дороги виявили трамвайну колію початку 20 століття (ФОТО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка «Україна Інкогніта»
Культура

Українськомовні аудіогіди з’явилися в музеї Трої в Чанаккале та в Археологічному музеї Стамбула. Це дев’ятий і десятий гіди в Туреччині, які стали частиною проєкту з українізації провідних культурних пам’яток світу.
Про це повідомила перша леді Олена Зеленська.
У музеї Трої експозиція охоплює артефакти, пов’язані з легендарним містом, реальність якого довели археологи ще у XIX столітті. Аудіогід допоможе українським відвідувачам ознайомитися з відкриттями, зробленими на місці давнього поселення.
Археологічний музей Стамбула зібрав у своїй колекції предмети з багатьох історичних періодів і культур, які існували на території сучасної Туреччини. Відтепер їхню історію можна почути й українською мовою.
Читайте також: Як зберегти українську культуру: 18 проєктів та ініціатив, до яких можна доєднатися
Обидва аудіогіди стали частиною ініціативи, яка поступово наближається до своєї першої сотні. Переважну більшість україномовних гідів у музеях світу запустили після початку повномасштабного вторгнення рф.
«Туреччина цінує мову культури та історії. І Україна цінує те саме. Це означає, що наш діалог триватиме, і ми завжди почуємо одне одного», — зазначила Олена Зеленська.




Нагадаємо, що в музеї давньоримського міста Помпеї запрацював аудіогід українською мовою (ФОТО).
Раніше ми писали, що у Сикстинській капелі та Папських апартаментах створили вісім українських аудіогідів (ФОТО).
Фото: фейсбук-сторінка Олени Зеленської