Економіка і бізнес
Як відрізнити крафт від мас-маркета? Радять український виробник та блогерка
Донедавна крафт асоціювався в українців тільки з пивом, звареним у маленьких приватних броварнях. Тепер так називають практично будь-який товар, де ручна робота і якість поєднується з обмеженою кількість товару і його оригінальністю.
Де та межа, яка відрізняє крафтове виробництво від мас-маркета? Ми в ШоТам в партнерському спецпроекті з Олексієм Масюткіним розбирались у цьому. Він – крафтяр з Нової Каховки, що на Херсонщині, який з дружиною вже п’ятий рік займається виробництвом крафтових гаманців. А україномовна тревел-блогерка випробувала на власному досвіді, наскільки надійна українська крафтова продукція для екстремальних подорожей.
Довідка. Слово “крафтовий” походить від англійського слова “craft”, що означає “майстерна робота” або “ремесло”.
Олексій Масюткін
засновник родинного виробництва NUB-Leather Goods-
За освітою юрист, а в крафтове виробництво прийшов у 2015 році зі сфери продажів. Зараз разом із дружиною та двома помічницями відшивають більше 20 різних моделей гаманців з відбитком соснової шишки у нижньому правому кутку виробу.
Назву придумали на родинному пікніку у 2015 році. Трапилась на очі соснова шишка, і подумалося, що її відбиток на шкірі буде круто виглядати.
За тим з’ясувалося, що шишка в перекладі з англійської – це NUB. Друге значення NUB у перекладі означає “суть”. Суть в деталях – це і стало слоганом бренду NUB-Leather Goods (Наб Лезер Гудс).
Чим крафтові речі відрізняються від мас-маркету?
Завжди задавався питанням: чому ручна робота у виробах з мас-маркету коштує 2000$, а робота моїх колег -українських крафтовиків – вдесятеро дешевша і досі не сприймається серйозно.
І це попри те, що крафтові вироби мають багато переваг. Розповім про них на власному прикладі:
1. Ручна робота і гарна якість
Пробували колись порівняти вироби, які шиються на промисловій машинці і ті, що пошиті вручну?
Перш за все, на що треба звернути увагу, це той шов, яким зшита річ. Машинну стібку на шкірі одразу видно: тонша нитка, сліди від машинки на шкірі. Ручний шов акуратніше виглядає, і за рахунок ручної роботи є змога прошити річ – чи то сумку, чи то гаманець – товстішою і якіснішою ниткою.
2. Ексклюзивність
Крафтові підприємства – це, як правило, невеликий сімейний бізнес. А, отже, і маленькі партії виробництва. Тобто, ви не зустрінете тисяч людей з таким же виробом, як у вас.
3. Відповідальність і можливість усунути недоліки
Крафтові підприємства дуже відповідально ставляться до власної репутації. Бо раптом щось не так – і один негативний відгук здатний поховати ваш бізнес, який будувався роками. Ми у NUB-Leather Goods- відповідаємо за якість власних виробів, усуваємо всі недоліки за власний рахунок, маємо навіть можливість післягарантійного обслуговування.
4. Невисока ціна
Крафтові вироби у рази дешевші від аналогічних з мас-маркету. Адже ви не переплачуєте за бренд і отримуєте якісні матеріали замість дешевого кожзаму.
Але, мені здається, це характерна риса лише для українського ринку. А десь в Британії за пошив виробу у крафтовій майстерні вам доведеться викласти кругленьку суму.
Сімейний бізнес і робота вручну: а ваше підприємство точно крафтове?
За п’ятий рік роботи зі шкірою я точно визначив для себе, коли переді мною дійсно крафтова продукція, а коли – підробка з Алі Експрес зі штампом українського виробника.
Крафтом називають продукти, зроблені не на заводі, а в майстерні, маленькими партіями і за індивідуальними рецептами.
Крафтовики – не просто бізнесмени, це вже очільники сімейної справи. Може, вони і займаються рутинною ручною роботою, але вона приносить їм задоволення. Кожен з нас знає і вміє самостійно виготовити кожну дрібницю в процесі виробництва.
У центрі задуму крафтового бізнесу – вища якість виробу і натуральні матеріали або інгредієнти. Тобто, якщо ми говоримо про крафтове пиво – це майже завжди маленька сімейна пивоварня, унікальний рецепт і добірні матеріали.
Якщо ж говорити про наші гаманці – то це якісна шкіра від українського виробника і міцна німецька вощена нитка, просочена спеціальним восковим розчином. Він робить нитку, а відповідно і сам виріб більш довговічним.
І ще один невід’ємний елемент, який виникає, коли працюєш руками – це любов, яку вкладаєш у продукт, зробивши його власноруч.
Не захотіли працювати “на того дядька”
Якщо коротко, на початку 2015 року нам набридло працювати на дядька, захотілося чимось зайнятися своїм.
Якось несподівано для себе потрапили на Гешефт Garage Sale в Одессі, де нашу увагу привернули саме вироби зі шкіри, після чого і вирішили займатися саме пошивом аксесуарів зі шкіри. А з весни 2016 року ми вже представляли свої перші колекції на ярмарках “Всі. Свої “, Made in Ukraine та UA Made.
Так ми вирішили залишити наші старі роботи, розробили та захистили бізнес-план, після чого отримали невеликий грант і на маленьких ресурсах почали наш бізнес.
Весь 2016-2017 рік ми провели, відвідуючи всі ці ярмарки, активно презентуючи продукцію NUB-Leather Goods- людям оффлайн, щоб вони самі на дотик переконувалися: ручна робота в нас – не на папері.
Що треба для старту і де продавати крафтові вироби сьогодні?
Нитка, дві голки, підготовлені отвори у викроєній шкірі й старий добрий сідельний шов – все, що знадобилося мені з дружиною, аби почати власну справу. Ми і викроювали, і зшивали гаманець вручну.
Першими покупцями NUB-Leather Goods- були друзі і знайомі. А сьогодні наша головна точка реалізації – магазин на Хрещатику “Всі.Свої”.
Вона виводить нас на самоокупність з невеликим прибутком.
Сьогодні наші гаманці, холдери, візитниці виготовляються лімітованими партіями. Але час підштовхує нас до розширення.
Тому зараз працюємо над сайтом та соцмережами і вже робимо кроки до масштабування бізнесу.
Українська продукція все популярніша і може конкурувати з іншими країнами
Юлія Беркута
Народний блогер України 2019 у номінації “Подорожі”
Постійно подорожує (нещодавно, приміром, повернулась з Лофотенських островів, що в Норвегії). Погодилась на невеличкий експеримент: оцінити надійність шкіряного виробу для подорожей – як людина, що вміє обирати речі, які не підведуть в дорозі.
З кожної подорожі я намагаюсь привезти щось оригінальне, цікаве і практичне. Точно так же і в подорожі з собою беру речі, які не підведуть. Часом місця, у яких я буваю, екстремальні, і важливо, щоб там нічого не підвело.
Є кілька улюблених речей, які завжди зі мною під час подорожей, а тепер до них додався шкіряний холдер Wrap від Nub Leather.
Я – людина список, і щоб нічого не забути – все записую у нотатник. Задоволена якістю і візьму з собою у наступну подорож свій нотатник – вже у шкіряній обкладинці.
Не можу сказати, що маю лайфхаки, та принцип «ціна-якість» – завжди те, чим керуюсь обираючи навіть сувенір. Але мені особливо приємно тримати у руках предмети зроблені в Україні. Українська крафтова продукція за останні роки стала більш популярною, з’явилось розмаїття і на фоні цього кожен виробник приділяє увагу якості, тому я вважаю, що вона здатна скласти конкуренцію у своїх нішах виробам з інших країн.
Завдяки терміновій доставці «Нової пошти» воїни отримали плату живлення, без якої не могла працювати система комплексу ППО, та знищили ворожу ціль.
Про це написали в соцмережах компанії.
Бійці ППО звернулися до контакт-центру «Нової пошти» з проханням пришвидшити доставку унікальної електронної плати живлення, адже без неї не працював один з комплексів, що прикриває стратегічно важливу ділянку.
Читайте також: Видання The New York Times розповіло про єдину в Україні бойову пілотесу гелікоптера
Співробітники компанії оперативно передали її до найближчого вантажного терміналу. Звідти деталь одразу забрали військові.
ППО-комплекс встигли вчасно довести до ладу, і того ж дня він збив ворожий «шахед».
Нагадуємо, що в ЗСУ з’явилася перша мотоциклетна рота (ВІДЕО).
Фото: «Нова пошта»
В Україні створили національну платформу розвитку атомної енергетики «Енергія майбутнього». У проєкті засновники обіцяють зробити нас лідерами у сфері мирного атома.
Про це повідомили в Українському ядерному товаристві.
Для кого та для чого
Як говорять засновники платформи, «Енергію майбутнього» створили, аби згуртувати фахову спільноту, науковців, представників бізнесу та молодь. Завдяки ініціативі планують спільно працювати над модернізацією, впровадженням інновацій та відновленням ядерної галузі.
Читайте також: Франція передасть саперам ДСНС шість роботизованих систем для розмінування
Як працюватимуть
«Енергія майбутнього» оцінюють як довгостроковий інституційний проєкт, у якому вже визначили основні напрямки:
- Nuclear Hub. SMART (впровадження технологій малих модульних реакторів);
- Nuclear Hub.H2 (воднева енергетика);
- Nuclear Hub.INDUSTRY (підтримка промислових підприємств).
Учасники «Енергії майбутнього» займатимуться підготовкою аналітичних продуктів, підтримкою освітніх програм і популяризацією новітніх ядерних технологій.«Вона [платформа] стане центром генерації нових ідей, розробки експертних рішень та формування партнерств, які сприятимуть виходу України на новий рівень міжнародної співпраці у сфері атомної енергетики», – прокоментував створення хабу керівник Енергоатома Петро Котін.
Нагадуємо, що ЗСУ посилюють оборону роботами-вогнеметниками українського виробництва.
Фото обкладинки: Depositphotos
Фото підписантів: Українське ядерне товариство
Аби розповісти про неймовірні історії успіху малого та середнього українського бізнесу, який попри війну продовжує динамічно розвиватися. Цей проєкт – частина нашого великого дослідження явища української мрії.
Оксана Дево шукала гіпоалергенні речі для своєї дитини та племінника, які були алергіками. Врешті вирішила сама створити для малюків безпечну ковдру з коноплі. Так з’явився бренд DevoHome.
Жінка першою в Україні відродила ткацтво з конопель, довела, що конопляний одяг може бути м’яким, теплим і навіть розкішним, а також запатентувала перше у світі конопляне хутро. Текстиль Оксани Дево — не про моду, а про здоров’я й турботу про планету.ШоТам дізнався, як мама трьох дітей побудувала бізнес, що став частиною життя цілої родини.
Оксана Дево
засновниця бренду конопляного текстилю DevoHome
Відродили українську традицію ткацтва з конопель
Ми — перша сім’я в Україні, яка почала відроджувати коноплеткацтво. У 2013 році ми довго експериментували з волокном, шукали, що з нього можна створити. Зрозуміли, що для сну воно підходить найкраще, бо гіпоалергенне. Ще й коноплі — унікальний рослинний матеріал, в якому не заводяться шкідники: навіть у подушці чи ковдрі не буде пилових кліщів.
У мене та в сестри діти-алергіки. Саме тому ми спершу створили колекцію конопляних покривал для новонароджених. Проте масово як бренд для дітей не вийшли, тому що побачили набагато більшу зацікавленість від дорослих.
Оксана Дево разом з родиною біля технічних конопель. Фото надала героїня
Ми створили колекцію кольорових ковдр і покривал для дорослих, яку представили на відомому маркеті в Києві. Я раніше працювала журналісткою, тому знала людей зі світу реклами, піару та медіа, які нас підтримали: вони почали купувати наші ковдри й розповідати про них своїм друзям.
Тоді ще в Україні не було конопляних ковдр, тому люди дивувались, питали, що всередині, і жартували: «А це точно не можна скурити?». Щоб познайомити з матеріалом, ми навіть шили шкарпетки — продавали їх майже задарма. Людина відчувала, як носиться річ з коноплі, й поверталась уже за ковдрою. Ось так і працювало «сарафанне радіо».
У нас не було сайту, тому ми створили у фейсбуці альбоми, де окремо були ковдри та покривала для дорослих і малюків. Так маленькими кроками вийшли на ринок як бренд DevoHome.
Оксана Дево постійно досліджує коноплеткацтво. Вона планує провести у вересні фестиваль, аби показати, як інновація може поєднуватися з традиціями. Фото: Оксана Дево
Ми — не про дизайн чи маркетингову стратегію, а про здоров’я. Коли людина спить під нашою ковдрою, на нашій подушці, вона відчуває різницю, і люди до нас приходять за повторними покупками.
У мене утилітарний, простий дизайн, як і я. Мене приваблює тільки натуральність — не фарбовані текстури, а сама структура. На це є свій покупець, але він нішевий, а не масовий.
Бренд, який дбає про довкілля
У сучасному коноплеткацтві наша головна мета — створювати якісний продукт для здоров’я людей. Усі хочуть конопляну білизну, бо вона має унікальні властивості: антибактеріальна, протигрибкова, дихає, не накопичує вологу, не впливає на гормональний фон.
Проте, аби зробити її, спершу потрібно виростити коноплі, з яких отримуємо волокно. Але виготовити з нього тканину в Україні практично неможливо — таких виробництв у нас просто немає. Тому волокно відправляємо до Європи, де з нього прядуть нитку, а вже з неї тчуть тканину. Європейці змогли зробити матерію з коноплі м’якою, і ми змушені замовляти її там. Це дорогий і складний процес, але я прагну, щоб наші вироби залишались доступними.
Особливістю конопляної ковдри є те, що її можна прати, й вона не втратить своєї форми. Фото надала Оксана Дево
Ми ж спеціалізуємося на виробництві наповнювача. Волокно прочісується та проходить обробку, після чого з нього створюємо м’який наповнювач. Саме його використовуємо у своїх ковдрах, подушках, наматрацниках та інших виробах.
На початку бізнесу ми самостійно вирощували коноплі, тепер же закуповуємо органічну сировину з сертифікатом якості в українських фермерів. Важливо, що наше виробництво повністю екологічно чисте: я особисто контролюю, щоб у процесі не використовувалися жодні хімікати чи синтетичні домішки. Ми співпрацюємо тільки з тими, хто дотримується принципів екологічного виробництва.
Перше конопляне хутро у світі
Одним з наших найбільших досягнень став винахід рослинного хутра, яке я запатентувала. Разом з технологами довго експериментувала з волокном і створила хутро, яке є альтернативою натуральному та синтетичному. Воно біорозкладне, гіпоалергенне, тепле. Його можна носити без шкоди для тварин і довкілля.
Ми стали першими у світі, хто створив справжнє конопляне хутро — і це не маркетинговий хід. Ми не подавались на нагороди, не робили з цього сенсації.
Оксана Дево у співпраці з українськими дизайнерами випустила колекції одягу: пальт, жакетів і жилетів. Фото: Оксана Дево
Я постійно працюю над новими продуктами, тестую їх, розробляю дизайн і вдосконалюю технології. Цього літа ми плануємо випустити багато новинок, але залишаємося вірними основному фокусу — текстилю для сну та домашньому одягу. Найбільш улюблені товари серед наших покупців — це ковдра, подушка й наматрацник.
Однак починати бізнес було непросто. Коли приходиш з новим матеріалом, виробництва не в захваті. Усе налаштоване під синтетику: вона піддатлива, одного розміру, не пилить, не псує ножі. А конопля — навпаки. Тож працювати з нею погоджувалися неохоче й тільки за додаткову плату.
Цікава закономірність, що всі наші конкуренти — це наші колишні підрядники. Ми цей процес винаходили з нуля, і коли вони побачили, який виходить продукт, спробували поспати під ковдрою з конопель, то й самі почали таке робити. Конкуренти повторили весь наш асортимент з нашим візерунком, але, мабуть, то таке життя.
Сімейна справа, в яку доньки залучені з дитинства
Мої діти виростали в моєму бізнесі. Вони знають, як заробляються гроші, продаються та виробляються речі. Я рада, що вони з дитинства були включені в цей процес і розуміють, що гроші не ростуть на деревах. Показую їм на реальному досвіді бізнесу, скільки грошей заробляють люди в різних професіях.
Доньки Оксани допомагають у сімейному бізнесі, зокрема є фотомоделями бренду. Фото надала героїня
Моїм старшим донькам уже 18 і 20 років. Вони активно залучені в роботу компанії та заробляють зарплатню на своєму рівні — тобто менше, ніж інші працівники, тому що ще навчаються.
Наприклад, старша донька попросила включитися в дизайн кольорових ковдр з останньої колекції. Вона для себе розробила ковдру зеленого кольору, яка пасує до її червоного волосся. Пізніше ми зняли про це невеликий рекламний ролик.
Рухатися лише вперед, всупереч перешкодам
Тепер ми живемо сьогоднішнім днем і плануємо трішки довше, ніж на 3 місяці. Відчуваю, що я і люди навколо втомились очікувати й почали жити це життя. Проте через війну більшість нашої команди працює дистанційно.
Я зараз у своєму будинку — тому самому, з якого все починалося. У нас на першому поверсі залишилась маленька кімната, де колись був перший шоурум. Ми знову працюємо в будинку, як і в перші дні створення DevoHome.
Доньки Оксани мають свої улюблені речі з її бренду, якими постійно користуються. Фото надала героїня
Також я відкриваю ринок у Нідерландах — там взагалі немає конопляного текстилю. Мені дуже хочеться жити й працювати в Україні, а не вимушено розвивати бізнес за кордоном, проте в нас триває війна. Може статися що завгодно та коли завгодно, а в мене троє дітей — я не можу ризикувати.
Мрію створити в Нідерландах сильну команду, якій зможу довірити процес, щоб не доводилось постійно їздити туди-сюди.
Я завжди рухаюся вперед і не зупиняюсь. Не розумію, що б сталося, якби я зупинилася, і не хочу пробувати. Тому рух лише вперед — це навіть не обговорюється.
Якщо ви хочете почати власну справу, пам’ятайте: майже ніякі зовнішні перешкоди не можуть зупинити творчу та заряджену людину.
