Суспільство
Як в Україні безкоштовно отримати протез. Досвід жителя Ізюма, який наступив на міну «пелюстку»
Історії, які ми тут зібрали, є прикладом лідерства для підприємиць та активісток. Попри війну, ці жінки відкривають чи продовжують бізнес, волонтерять і мотивують волонтерити.
«Це було так неочікувано. Воно як бахнуло, то мене оглушило. Коли глянув на ногу, то зрозумів, що стопи немає», — пригадує 45-річний Олександр Коцюба. Торік після звільнення Ізюма він повернувся додому й наступив на «пелюстку». Як наслідок йому ампутували стопу, а потім поставили протез.
Зараз держава фінансує протезування людей з інвалідністю. За це відповідає Фонд соцзахисту, який і приймає заявки. Що потрібно для того, аби отримати протез, читайте в матеріалі ШоТам.
Поїхав рятувати будинок в деокупованому місті
Олександр — будівельник. Він жив в Ізюмі, але виїхав з родиною незадовго до окупації. Після звільнення міста повернувся до свого будинку, щоб відновити його після російських атак.
Коли Олександр працював біля дому, він наступив на так звану «пелюстку» — протипіхотну міну натискної дії радянського виробництва. Чоловіку відірвало ліву стопу.
На щастя, поруч були українські військові. Вони відтягнули пораненого та перетягнули його ногу джгутом. Кілька хвилин — і на місці вже були медики. Олександра поклали на ноші та повезли в лікарню, де йому ампутували ступню. Чоловік одразу вирішив, що буде ставити протез.
Держава допоможе з протезом
Протезування нині доступне для українців, які втратили кінцівки внаслідок війни. Олександр каже: це безкоштовно і швидко. Ось як це працює:
- За протезом чоловік звернувся до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, і йому допомогли. Подзвонити можна за безкоштовним номером: 15-39.
- Щоб отримати протез за кошти держави, цивільним спершу потрібно зібрати пакет документів і подати заяву до Фонду соцзахисту. Це можна зробити фізично через ЦНАП чи орган соціального захисту населення, а також через заявку онлайн в «Електронному кабінеті осіб з інвалідністю».
- Наступний крок — обрати виробника. Держава надає змогу ознайомитися з різними фірмами, які виготовляють протези.
- Далі потрібно очікувати на рішення Фонду соцзахисту. Схвалення дозволу на протезування може надійти в SMS-повідомленні чи можуть подзвонити або написати в електронному кабінеті.
- Відтак людині, яка потребує протезування, потрібно звернутися до фірми, яку вона обрала, та очікувати на надання послуги. До речі, протягом двох тижнів після цього за бажанням ще можна змінити виробника.
Постійному протезу передує навчальний
За словами протезиста Сергія Коваля, який займався виготовленням протеза для Олександра, кожній людині конструкцію підбирають індивідуально. Зокрема, фахівці звертають увагу на вид ампутації: чи збережене коліно, чи є культя тощо. Також важливо те, чи активною є людина в житті.
«Технологія розвивається. Наразі є електронні колінні вузли, а також імпланти, які «саджають» у кістку, і вже до кістки кріпиться сам колінний модуль. Конструкція, яку ми зараз виготовляємо, — це тримач. Далі йде колінний модуль, а далі вже сама труба з фіксатором, які всаджуються в кістку», — розповів Сергій Коваль.
Фахівець додає: протези зазвичай виготовляють швидко. Приблизно за тиждень людині можуть зробити навчальний протез, а протягом місяця-півтора вже постійний. Перевагу в черзі надають військовим, цивільним з мінно-вибуховими травмами, а також дітям.
Відновлює своє житло й допомагає іншим
Тепер Олександр має протез, а з ним — можливість продовжувати відновлення власного будинку. Паралельно чоловік допомагає іншим і заробляє цим на життя — будівельні роботи виконує власноруч. У майбутньому він планує повернутися на підприємство, де працював до вторгнення, але вже з меншим навантаженням.
Олександр закликає всіх українців, які також втратили кінцівки внаслідок мінно-вибухових травм, не опускати руки, а натомість переключатися на роботу. Каже, що коли сам працює, то взагалі забуває, що він на протезі.
Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні та за підтримки Уряду Японії. Серія публікацій реалізується в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
