Технології
Як українських зенітників готують за допомогою шолома віртуальної реальності (ФОТО)
Тренажер-шолом віртуальної реальності, використовують для підготовки стрільців-зенітників. Про це повідомляє АрміяInform.
Що являє собою VR-шолом?
Тренажер являє собою шолом віртуальної реальності з вбудованою системою орієнтування в просторі й імітатор ПЗРК, які підключені до модуля керівника занять. Із допомогою програмного редактора модуль формує бібліотеку завдань курсу стрільб. За результатами дій стрільця-зенітника програма виставляє оцінки, повідомляє про помилки та дає рекомендації щодо подальшої підготовки.
На додатковому екрані можна спостерігати повітряну та наземну обстановку на етапах підготовки та проведення стрільб, а також дати візуальну оцінку результату пострілу.
Читайте також: У Миколаєві для ЗСУ відновлюють бомбардувальники й унікальний літак-амфібію
Як проходить таке тренування?
Допомагаючи один одному підігнати спорядження, курсанти по черзі виконують віртуальні стрільби, протягом двох навчальних годин кожен з них устигає зробити по кілька пострілів.
Формування у курсантів усіх необхідних навичок
“З допомогою тренажерів у курсантів формуються стійкі навички виконання всіх операцій бойової роботи: виявлення та супроводження повітряних цілей, визначення моменту запуску ракети. Програмне забезпечення дає змогу імітувати різні умови, характерні для сучасних видів бою, що значно підвищує ефективність технічної та спеціальної підготовки майбутніх офіцерів”, – розповів начальник катедри полковник Станіслав Кадубенко.
Заощадження державних коштів – як саме?
Окрім того, за словами офіцера, один реальний постріл із ПЗРК коштує близько 15 тис. грн, тому використання тренажно-імітаційних комплексів заощаджує державні гроші.
Нагадаємо, що в Україні розробили тренажер льотчика вертольота МІ-24П.
Костянтин Реус з Одеси розробив комп’ютерну гру Broken Life, яка розповідає про війну в Україні через історію військового кота Лео. Головна тема — переживання втрати, пошук родини, спроба відновити зруйноване життя та боротьба за виживання у світі після вторгнення.
Про це повідомили в «Суспільне Одеса».
Розробку гри автор розпочав у березні 2023 року. У квітні 2025 року вийшов перший епізод із трьох запланованих. Гру побудували за нелінійним принципом — вибір гравця впливає на розвиток сюжету.
«За сюжетом нація собак напала на котів із пропагандистськими гаслами “ми з вами один народ”. Я хотів, аби гравець на візуальному рівні побачив: це — різні народи, різні нації, які зображені у вигляді різних тварин»‚— розповів Костянтин.
Читайте також: S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl отримала нагороду Xbox Excellence Award 2025
Сюжет частково базується на особистому досвіді. Костянтин разом із дружиною допомагав жителям сіл Миколаївської та Херсонської областей одразу після звільнення від окупації. Пізніше, під час блекаутів в Одесі, виникла ідея створити гру про виживання.
Спочатку автор планував додати до гри лише практичні поради, однак сюжет розвинувся у повноцінну історію. Натхненням для образу головного героя стали графіті «котики ЗСУ» на вулицях Одеси.
Нагадаємо, що український розробник створює гру про кота-астронавта: перший трейлер (ВІДЕО).
Фото: сайт «Суспільне Одеса»
Наземний роботизований комплекс «Спайдер» створили українські інженери з урахуванням бойового досвіду військових. Міністерство оборони України кодифікувало та допустило його до використання у війську.
Про це повідомили в Міноборони.
«Спайдер» має кілька модифікацій, призначених для логістичного забезпечення й виконання інженерних завдань. Фахівці вдосконалили систему управління, що дозволяє збільшити радіус дії платформи.
Читайте також: Федоров розповів про особливості українського робота для розмінування «Змій» v1.2 (ВІДЕО)
НРК важить трохи більше ніж 50 кілограмів і здатен перевозити до 100 кілокрамів вантажу. У кузові стандартного військового пікапа вміщуються два такі роботи. Комплекс оснастили чотирма двигунами, що забезпечує йому високу маневровість і прохідність.
«Спайдер» стійкий до дії ворожих засобів радіоелектронної боротьби та придатний для роботи в обмежених просторах. Заряду акумулятора вистачає на кілька годин безперервної роботи.
Нагадаємо, що інженери з України створили НРК «Віслюк» для ЗСУ, що здатен витягти позашляховик.
Фото обкладинки: сайт Міноборони
Українська інженерна компанія XTI Engineering почне серійне виробництво важкого дистанційного комплексу розмінування «ГАРТ 5100». Це перша вітчизняна машина такого типу, яка пройшла необхідну державну сертифікацію.
Про це повідомили в Міністерстві оборони України.
Характеристики комплексу
«ГАРТ 5100» призначений для знешкодження мін та вибухонебезпечних предметів шляхом їх детонування або руйнування за допомогою ланцюгового агрегату чи фрези. Комплекс керується дистанційно на відстані до 600 метрів, а з ретранслятором — понад кілометр. Машину оснастили камерами з широким кутом огляду.
Читайте також: Help Ukraine Now задонатила понад 5,5 мільйонів гривень на розмінування України
За один світловий день «ГАРТ 5100» здатен розмінувати понад два гектари території з глибиною до 30 сантиметрів. Під час роботи фахівці можуть замінювати обладнання, аби використовувати машину для різних типів ґрунтів.
Всі етапи виробництва здійснюють в Україні, що спрощує логістику та обслуговування. Техніка пройшла сертифікацію у Державному науково-дослідному інституті випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки.
Нагадаємо, що український сапер, який втратив ногу, повернувся до розмінування Харківщини.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Міноборони
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...