Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
SSSSSShttps://www.youtube.com/watch?v=npBUYxFT1gE

Суспільство

Як соромʼязливий хлопець став одним з найбагатших землевласників на Галичині? (ВІДЕО)

Опубліковано

А ви знали, що деякі червонокнижні рослини та птахи збереглися в Україні завдяки одному з найбагатших у 19 столітті українців з Галичини? Саме таким був Володимир Дідушицький – не лише успішним підприємцем, а й засновником Природознавчого музею у Львові та Національного природного парку-заповідника “Північне Поділля”.

Це новий випуск нашої рубрики “Нація підприємців: як українці бізнес будували”. Разом з командами проєкту “Локальна історія” та Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ розбиваємо міф про «бідних і неграмотних селюків-українців», популяризуємо історію та повертаємо своє!

Біографія мецената

Володимир Дідушицький народився в 1825 р. на Вінничині в родині земельного магната Юзефа Каласантія. Його батько походив зі спольщеного українського шляхетського роду Дідушичів. За легендою, цей рід почався від князя Василька Романовича – брата короля Русі Данила.

Володимир мав слабке здоровʼя, був соромʼязливим і закритим, тож йому не пророкували визначних досягнень.

Дитинство Володимира проходило на Галичині. Він полюбив проводити час на природі та вивчати тварин й птахів. Це захоплення передалося йому від мами, яка мала колекцію місцевої флори та фауни, а також тропічних мушель.

Читайте також: Режисер у 16. Підліток з Прикарпаття зняв фільм про українських добровольців

Отримання спадку

У 1847 році, коли йому було 22 роки, він успадкував величезні статки. Це були маєтки в Австро-Угорщині, Німеччині й російській імперії. Кріпатство обурювало молодого Дідушицького, тому він став одним з перших на австрійських землях, хто в 1848 році звільнив селян.

Політична карʼєра

Він став успішним політиком – у 1876 його обрали маршалком Галичини. Це як спікер парламенту. А після одруження з польською графинею Альфонсиною став найбагатшим землевласником Галичини 19 століття.

За кордоном та вдома він називав себе Дідухом, підкреслюючи українське походження.

Читайте також: На старті мала алергію та 100 доларів: історія про те, як розвинути виробництво косметики в карпатському селі

Природознавчий музей

Через пристрасть до літератури та орнітології, він зібрав стільки екземплярів книг, згадок про птахів та памʼяток, що вони вже не поміщалися в його домі.

“Були там і палеонтологічні, геологічні памʼятки, збірки гербарію, фауни. Зрештою, і флори. Молодий Дідушицький, мандруючи в 70-80-х роках Європою, збирав такі речі”, – зазначив Павло Артимишин, кандидат історичних наук.

Зʼявилась ідея створити Природознавчий музей.

1873 року музей відкрили для науковців, а за 7 років меценат подарував приміщення та колекції місту.

Особливим елементом колекції був Михалківський скарб золотих прикрас 8-7 ст. до н.е.

Відкриття заповідника

В 1886 році Володимир створив перший у Європі заповідник. Це зберегло 200-літній буковий ліс, липу Богдана Хмельницького та рідкісного птаха – орлана білохвоста.

“Він заборонив там полювання. Навпаки – плекав те, щоб там садили якісь екзотичні рослинки, дерева, щоб там заводились тваринки”, – наголошує Павло.

А ще, з ініціативи Дідушицького в 50-х роках у Львові створили три виші: рільничий, ветеранський і лісовий.

Нагадаємо, що варто подивитися: фільми про війну і не тільки, які Україна висувала на “Оскар”.

Коментарі

Суспільство

У Києві відкрили реабілітаційний центр для військових та рятувальників

Опубліковано

На базі медичної установи МВС у Києві запрацював сучасний реабілітаційний центр RECOVERY — 14-й у національній мережі, створеній Віктором та Оленою Пінчуками для допомоги Силам безпеки та оборони.

Про це повідомляють в інстаграм-сторінці центру.

Реабілітація за світовими стандартами

Центр щороку прийматиме до 2 тисяч пацієнтів — військових, поліцейських та рятувальників, які зазнали поранень під час бойових дій. Заклад оснащений сучасним обладнанням, зокрема:

  • тренажерами для відновлення після мінно-вибухових травм;
  • апаратами віртуальної реальності, що роблять реабілітацію цікавою завдяки гейміфікації;
  • системами для точного оцінювання прогресу пацієнтів.
Фото: RECOVERY

Читати також: У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Команда та інклюзивність

З пацієнтами працює мультидисциплінарна команда — лікарі, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи та інші спеціалісти. Простір центру створений із дотриманням принципів інклюзивності, забезпечуючи доступність для всіх категорій пацієнтів.

Нагадаємо, що на Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО).

Фото обкладинки: RECOVERY.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Ірпені врятували червонокнижних кажанів під час утеплення багатоповерхівки (ФОТО)

Опубліковано

У багатоповерхівці на вулиці Полтавській, 61 в Ірпені виявили цілу колонію кажанів під час капітального ремонту фасаду. Роботи довелося зупинити, адже вони загрожували життю рукокрилих.

Про це повідомила депутатка Ірпінської міської ради Євгенія Антонюк.

Як відбувалася рятувальна операція

Мешканці будинку, побачивши знахідкою, звернулися по допомогу до міської ради. На місце одразу прибули фахівці Українського центру реабілітації рукокрилих. Завдяки підтримці організації, яка надала будівельну люльку, вдалося обстежити фасад і врятувати 44 кажани. Тварин оглянули й перевезли до спеціального місця, де вони перебуватимуть до весни.

Читати також: У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Чому це важливо

Всі види кажанів в Україні занесені до Червоної книги й є рідкісними. Подібні випадки потребують оперативного реагування, адже рукокрилі відіграють важливу роль в екосистемі.

Фото: виставлено на фейсбук-сторінки Євгенії Антонюк

Український центр реабілітації рукокрилих закликає мешканців Києва та області звертатися до них у разі виявлення кажанів, особливо якщо їхньому життю щось загрожує. Залишити повідомлення можна на сайті центру.

Нагадаємо, що у Києві на Вокзальній відкрили оновлений безбарʼєрний «МакДональдз».

Фото обкладинки: виставлено на фейсбук-сторінки Євгенії Антонюк.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві демонтують 47 радянських та російських символів

Опубліковано

У столиці розпочинають демонтаж пам’ятних об’єктів і декоративних елементів, які несуть у собі радянські й російські наративи.

Про це повідомила Ганна Старостенко, заступниця голови КМДА.

Які об’єкти демонтують повністю

До списку увійшли 27 об’єктів, які підлягають повному демонтажу. Серед них:

  • пам’ятник Олександру Бойченку (гімназія № 59);
  • пам’ятник Миколі Островському (гімназія № 191);
  • постаменти від пам’ятника леніну на бульварі Шевченка та вулиці Гніздовського;
  • меморіальний камінь «Комсомольська алея» (проспект Академіка Глушкова);
  • зірка на даху будинку на Хрещатику, 25.

Читати також: У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Корекція споруд

Ще на 20 об’єктах планують замінити тексти, вилучити пропагандистські елементи або адаптувати українською мовою. Наприклад:

  • цитату Станіслава Говорухіна на пам’ятнику Воїнам-інтернаціоналістам замінять на присвяту українцям, загиблим в Афганістані;
  • російські написи на пам’ятниках Борису Патону та Іллі Рєпіну перекладуть українською;
  • монограму Олександра III на воротах Свято-Михайлівської лікарні демонтують.

Нагадаємо, що на Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО).

Фото обкладинки: Francisco Anzola (Flickr).

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура23 години тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура2 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство3 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство4 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...