А ви знали, що деякі червонокнижні рослини та птахи збереглися в Україні завдяки одному з найбагатших у 19 столітті українців з Галичини? Саме таким був Володимир Дідушицький – не лише успішним підприємцем, а й засновником Природознавчого музею у Львові та Національного природного парку-заповідника “Північне Поділля”.
Це новий випуск нашої рубрики “Нація підприємців: як українці бізнес будували”. Разом з командами проєкту “Локальна історія” та Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ розбиваємо міф про «бідних і неграмотних селюків-українців», популяризуємо історію та повертаємо своє!
Біографія мецената
Володимир Дідушицький народився в 1825 р. на Вінничині в родині земельного магната Юзефа Каласантія. Його батько походив зі спольщеного українського шляхетського роду Дідушичів. За легендою, цей рід почався від князя Василька Романовича – брата короля Русі Данила.
Володимир мав слабке здоровʼя, був соромʼязливим і закритим, тож йому не пророкували визначних досягнень.
Дитинство Володимира проходило на Галичині. Він полюбив проводити час на природі та вивчати тварин й птахів. Це захоплення передалося йому від мами, яка мала колекцію місцевої флори та фауни, а також тропічних мушель.
У 1847 році, коли йому було 22 роки, він успадкував величезні статки. Це були маєтки в Австро-Угорщині, Німеччині й російській імперії. Кріпатство обурювало молодого Дідушицького, тому він став одним з перших на австрійських землях, хто в 1848 році звільнив селян.
Політична карʼєра
Він став успішним політиком – у 1876 його обрали маршалком Галичини. Це як спікер парламенту. А після одруження з польською графинею Альфонсиною став найбагатшим землевласником Галичини 19 століття.
За кордоном та вдома він називав себе Дідухом, підкреслюючи українське походження.
Через пристрасть до літератури та орнітології, він зібрав стільки екземплярів книг, згадок про птахів та памʼяток, що вони вже не поміщалися в його домі.
“Були там і палеонтологічні, геологічні памʼятки, збірки гербарію, фауни. Зрештою, і флори. Молодий Дідушицький, мандруючи в 70-80-х роках Європою, збирав такі речі”, – зазначив Павло Артимишин, кандидат історичних наук.
Зʼявилась ідея створити Природознавчий музей.
1873 року музей відкрили для науковців, а за 7 років меценат подарував приміщення та колекції місту.
Особливим елементом колекції був Михалківський скарб золотих прикрас 8-7 ст. до н.е.
Відкриття заповідника
В 1886 році Володимир створив перший у Європі заповідник. Це зберегло 200-літній буковий ліс, липу Богдана Хмельницького та рідкісного птаха – орлана білохвоста.
“Він заборонив там полювання. Навпаки – плекав те, щоб там садили якісь екзотичні рослинки, дерева, щоб там заводились тваринки”, – наголошує Павло.
А ще, з ініціативи Дідушицького в 50-х роках у Львові створили три виші: рільничий, ветеранський і лісовий.
Нагадаємо, що варто подивитися: фільми про війну і не тільки, які Україна висувала на “Оскар”.
На базі медичної установи МВС у Києві запрацював сучасний реабілітаційний центр RECOVERY — 14-й у національній мережі, створеній Віктором та Оленою Пінчуками для допомоги Силам безпеки та оборони.
Центр щороку прийматиме до 2 тисяч пацієнтів — військових, поліцейських та рятувальників, які зазнали поранень під час бойових дій. Заклад оснащений сучасним обладнанням, зокрема:
тренажерами для відновлення після мінно-вибухових травм;
апаратами віртуальної реальності, що роблять реабілітацію цікавою завдяки гейміфікації;
системами для точного оцінювання прогресу пацієнтів.
З пацієнтами працює мультидисциплінарна команда — лікарі, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи та інші спеціалісти. Простір центру створений із дотриманням принципів інклюзивності, забезпечуючи доступність для всіх категорій пацієнтів.
Нагадаємо, що на Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО).
У багатоповерхівці на вулиці Полтавській, 61 в Ірпені виявили цілу колонію кажанів під час капітального ремонту фасаду. Роботи довелося зупинити, адже вони загрожували життю рукокрилих.
Про це повідомила депутатка Ірпінської міської ради Євгенія Антонюк.
Як відбувалася рятувальна операція
Мешканці будинку, побачивши знахідкою, звернулися по допомогу до міської ради. На місце одразу прибули фахівці Українського центру реабілітації рукокрилих. Завдяки підтримці організації, яка надала будівельну люльку, вдалося обстежити фасад і врятувати 44 кажани. Тварин оглянули й перевезли до спеціального місця, де вони перебуватимуть до весни.
Всі види кажанів в Україні занесені до Червоної книги й є рідкісними. Подібні випадки потребують оперативного реагування, адже рукокрилі відіграють важливу роль в екосистемі.
Український центр реабілітації рукокрилих закликає мешканців Києва та області звертатися до них у разі виявлення кажанів, особливо якщо їхньому життю щось загрожує. Залишити повідомлення можна на сайті центру.
Нагадаємо, що у Києві на Вокзальній відкрили оновлений безбарʼєрний «МакДональдз».
Фото обкладинки:виставлено на фейсбук-сторінки Євгенії Антонюк.
Коментарі