Як роботи закарпатської майстрині успішно поширюються в країнах ЄС

Ужгородська майстриня Вікторія Петах виготовляє милі гачковані іграшки й уже рік успішно відправляє свої вироби у країни ЄС і навіть далі – до США, Австралії, Індії. Про це повідомляє портал “ПРОЗАХІД”.

Вона розповіла, як розпочала свою справу, поділилась інтернет-ресурсами для хенд-мейдерів та дала поради початківцям.

“Головним інтернет-майданчиком для мене та дуже багатьох інших хенд-мейдерів по всьому світу є американський сайт “Etsy”, на якому свої вироби пропонують понад 33 мільйони майстрів, – розповідає Вікторія. – Зрозуміло, що це шалена конкуренція, але і дуже великі можливості. Якщо ви пропонуєте щось справді оригінальне та якісне, то обов’язково знайдете свого покупця. Але для цього потрібно багато уваги приділяти і просуванню своїх виробів. Не можна просто виставити абиякі фотографії без опису і чекати, що завтра в тебе з’являться сотні клієнтів. Нині це працює не так. Клієнт обирає перш за все очима, тому якщо ви виконали першу умову, тобто маєте на продаж щось актуальне та оригінальне, друга обов’язкова умова – гарні фото. Без красивих світлин ви річ не продасте, тому читайте поради, дивіться відеоуроки, вчіться фотографувати свої вироби так, аби показати їх максимально вигідно.

Що рекомендує майстриня?

“Коли є красиві фотографії, їх треба ще й гарно описати, надати клієнтові коротку, але насичену інформацію про ваш виріб. Багато хто з українських хенд-мейдерів пасує перед тим, що з клієнтами на міжнародному майданчику потрібно переписуватися англійською мовою. Так, налаштуйтеся на те, що клієнти задаватимуть вам уточнюючі питання, на якій чекатимуть відповіді, тож спілкування англійською не уникнути. Наприклад, мені у цьому допомагає чоловік, який добре володіє англійською” – наголошує Вікторія.

Як знайшла перших іноземних клієнтів?

До Вікторії перші закордонні клієнти прийшли вже через два тижні після реєстрації на сайті “Etsy”. Майстриня це пояснює актуальністю своїх виробів, бо для діток подарунків зазвичай не шкодують, та й приводів подарувати щось для дитини є цілорічно багато.

Читайте також: Ужгородська майстриня виробляє ексклюзивний зефір

Найактивнішими у пошуку подарунків ручної роботи є, як правило, американці, а в Європі – британці та німці. Вікторія переконана, що хенд-мейд для українок цілком може стати прибутковим бізнесом, якщо займатися ним серйозно, наприклад, знайти помічника, котрий візьме на себе велику частину роботи з соцмережами, спеціалізованими сайтами, спілкуванням із клієнтами, упаковкою, відправкою на пошті тощо.

Чого хочуть покупці?

“Знаєте, чого найбільше хочуть клієнти від хенд-мейд виробу? Індивідуального підходу, – веде далі Вікторія Петах. – Наприклад, якщо в мене замовляють ляльку, то на ній має бути ім’я дитини, якій цю ляльку планують подарувати. Якщо замовляють, до прикладу, м’яку корівку, то хочуть схожу на ту, що живе на їхній фермі. Також багато хто за кордоном шукає подарунки спеціально до свят, тому потрібно залежно від сезону пропонувати актуальні вироби. Будьте також готовими виконувати фантазії клієнта, наприклад, до Хеловіну мені замовили виготовити брязкальце у вигляді келиху мартіні з оливкою, бо у дитини мав бути костюм Джеймса Бонда. Це було дивно, але я спробувала і навіть сама приємно здивувалася результату”.

Які є складнощі виходу бізнесу на міжнародний ринок?

Усі українські хенд-мейдери мають одну спільну проблему – електронну платіжну систему “PayPal”, точніше, її відсутність в Україні.

“PayPal” – глобальна електронна платіжна система, з якою працюють найбільші сайти, у тому числі і з продажів хенд-мейду, – “Etsy”, “Amazon”, “eBay” тощо. Аби мати змогу таки отримати винагороду за продані роботи, українські майстрині змушені користуватися послугами фірм-посередників, котрі за певний відсоток обіцяють легалізувати гроші, сплачені закордонними покупцями через систему “PayPal”.

Читайте також: Переселенка зробила з нуля бізнес на дизайнерських пряниках

Відсоток цей немалий – від 5-ти до 10% вартості товару. У результаті, сплативши спеціалізованим сайтам за розміщення товару (наприклад, “Etsy” за кожну одиницю розміщеного на сайті виробу просить 20 центів), сплативши “PayPal”, а потім ще й фірмі-посереднику, хенд-мейдер втрачає кілька доларів свого прибутку.

Багатьох українських майстрів і майстринь такі труднощі відлякують, але так само багатьом вдається поєднати свої творчі таланти з отаким менеджментом і бухгалтерією, винагородою же стає можливість займатися улюбленою справою і отримувати за це пристойну винагороду.

Як розповідалося раніше,переселенка з Горлівки перетворила давнє хобі – в’язання – у власну справу, виграла два гранти на обладнання і відкрила власний магазин, де продає вироби ручної роботи.