Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як працює медреформа на Харківщині: пацієнти дізнались про сервіс, а лікарі — про гідну зарплатню

Опубліковано

Містечко Буди — типовий населений пункт, яких десятки на Харківщині. Тут на території старої лікарні в міцній будівлі розмістився «Центр первинної медичної допомоги Харківського району №1». Він об’єднує дев’ять амбулаторій загальної практики та чотири фельдшерських пункти. Всього на території Харківського району за статистичними даними проживає близько 180 тисяч осіб. Тому тут було створено п’ять центрів первинної медичної допомоги. Ми ж розповімо про найбільший з них. 

Центр пройшов непростий шлях від початку медреформи, проте вже зараз має сучасне обладнання та пропонує достойну зарплатню для лікарів. Як їм це вдалося — читайте в нашому матеріалі.

<strong>Олексій Болгов, </strong>

Олексій Болгов, 

керівник Центру первинної медичної допомоги Харківського району №1, який об’єднує дев’ять амбулаторій загальної практики та чотири фельдшерських пункти

Довідка. Перший етап медреформи розпочався 1 липня 2018 року. На цьому етапі змінили модель фінансування первинної (амбулаторної) ланки української медицини. Створена в часи реформи Національна служба здоров’я України оплачує надані медзакладом послуги за кількістю підписаних з пацієнтами декларацій. Тобто: є пацієнт — є гроші, нема пацієнта — нема грошей. Тариф на надання послуг первинної ланки медицини єдиний для всієї країни — близько 500 гривень на рік. А всі фінансові потреби медичного закладу — тепер у віданні місцевих рад. 

Що це дає? Пацієнт тепер може сам обирати медзаклад, в якому лікується. Набридли черги чи непрофесіоналізм лікаря — розриваєш контракт і підписуєш з іншим лікарем чи лікарнею. А лікарі зацікавлені в тому, аби надавати кращу якість своїх послуг, щоб утримати пацієнта. Також лікар має право працювати як ФОП, а не найманий працівник у держлікарні.

Спершу стали комунально-некомерційним підприємством

Перші фактичні кроки медреформи в Україні почались в 2017 році зі зміни нормативно правової бази на державному рівні та продовжились у 2018 році. Тоді за умовами реформи охорони здоров’я, всі комунальні заклади первинної ланки реорганізовани в комунальні некомерційні підприємства. Це дозволяло укласти договір з Національною службою здоров’я й отримувати фінансування відповідно до закону “Про державні фінансови гарантії медичного обслуговування населення”.

Тому з травня 2018 року Центр функціонує, як комунальне некомерційне підприємство Харківської районної ради. До початку реформи заклад, де я був керівником, називався Центром первинної медичної допомоги міста Мерефа, Харківського району. Тоді назви були прив’язані до міст або селищ, а з реформою отримали свої номери: від 1 до 5. Так, ми одні з перших увійшли в нові договірні відносини й потрапили у першу хвилю медреформи — у жовтні 2018-го року.

Складність №1 — перехід на електронну систему

Лікарям спочатку було складно адаптуватися до нового формату роботи пацієнтів. Головна складність була в переформатуванні мислення працівників. Якщо раніше можна було  просто прийти на роботу і вже отримати зарплату, то зараз цього недостатньо. Нова структура вимагає роботи на результат і не можна просто посидіти в кабінеті з восьмої до дванадцятої. Тепер головний показник — рівень задоволеності пацієнта. Лікарі проходили навчання за підтримки керівництва нашого району, Харківської експертної групи та волонтерських організацій. Хоча найбільше навчались саме на практиці — це була щоденна кропітка праця і тотальна перебудова нашої роботи.

Також головна проблема була пов’язана з необхідністю вчитися новому. Особливо, це стосувалось роботи в електронній системі. Для більшості лікарів робота з комп’ютерами стала справжнім викликом. Меншою мірою, але ця проблема лишається. Хоча тепер вона більше стосується збоїв в роботі системи через велику завантаженість. 

Деякі лікарі були неспроможні працювати в електронній системі…

Зі стартом медреформи ми зустрічались в колективах та вели бесіди, щодо подальшої роботи, зміни умов надання медичної допомоги нашому населенню, розвитку підприємства та підвищення кваліфікації медичного персоналу. І звичайно була частина лікарів і медсестер, які за тих чи інших обставин були не в змозі працювати в електронній системі.  Вони не розумілися на комп’ютерній техніці, роботі з нею й не мали можливості вчитись користуватися електронним цифровим підписом. Тому деякі члени колективу звільнилися. Переважно це люди глибоко пенсійного віку. А дехто з них вже відсвяткував 80-річчя й тому пішов на заслужений відпочинок. 

Натомість — прийшли працювати молоді фахівці

Зараз залишився лише конкурентоспроможний кваліфікований персонал, який може якісно надавати первинну медичну допомогу. Лікарі вчилися і напрацьовували практичні навички, тому тепер більшість з них мають вищу категорію. Тепер,  це звичайно, що до нас ідуть працювати й молоді фахівці, які прагнуть розвитку.   

Складність #2 — оптимізація штату

Серед амбулаторій нашого Центру є шість відносно великих — це амбулаторії групової практики, де є два і більше лікарів. Знаходяться вони у великих населених пунктах, таких як Бабаї, Покотилівка, Високий, Південний, Буди і Мерефа. І три амбулаторії монопрактики в маленьких населених пунктах — Яковлівка, Селекційне, Утківка — навколо найбільшого міста нашого центру – міста Мерефи. Тут населення складає близько тисячі осіб і один лікар. 

У структурі Центру працює 36 лікарів загальної практики сімейної медицини, 60 медсестер, а також допоміжний персонал: водії з транспортними засобами, адміністративно-управлінський персонал, бухгалтерія з економічним блоком, кадрова структура. Штат максимально оптимізовано, що дозволяє заощадити фонд зарплатні й підтримувати її рівень.

Тепер в селищах є нові кардіографи та сучасні кабінети

З реформою амбулаторії змінилися кардинально. І мова не лише про капітальний ремонт будівель: починаючи від системи електро-, водопостачання, каналізації та закінчуючи оновленням кабінетів. Те саме стосується й обладнання. В амбулаторіях з’явились кардіографи, пульсометри, глюкометри, нове обладнання для оснащення кабінетів, сухожарові шафи для дезінфекції інструментів. Амбулаторії нашого Центру оснащені сучасними системами охорони та відеоспостереження мають швидкісний доступ до мережі “Інтернет”. Обладнання закуповувалося виходячи кількості населення та  лікарів, щоб забезпечити їх сучасною комп’ютерною та оргтехнікою. У кожного лікаря є можливість  зв’язатися з сервером нашої електронної медичної картки, заповнити її чи отримати необхідну інформацію у профільного фахівця за допомогою телемедичних консультацій.

Ми загалом придбали все необхідне обладнання відповідно до вимог НСЗУ та ліцензійних умов. Тепер умови більш, ніж прийнятні й відповідають вимогам часу. Крім цього повністю оновлено автопарк — тепер у нас 9 нових автомобілів, завдяки яким надається медична допомога вдома особам, які не в змозі пересуватися та щоденно проводиться транспортування хворих на хронічну ниркову недостатність для процедури гемодіалізу.

Більше пацієнтів — більша зарплатня

Фельдшерські пункти та амбулаторії отримують фінансування через наш лікувальний заклад. Тобто, пацієнт укладає декларацію з лікарем, який працює в нашому Центрі. Центр має банківський рахунок, куди надходять кошти від Національної служби здоров’я. А вже після — розподіляється на конкретного працівника амбулаторії чи фельдшерського пункту.

Система нарахування зарплатні лікаря — проста і прозора. Кожен лікар знає кількість укладених декларацій та вартість кожної з них. За ці ж кошти виплачуємо зарплатню медсестрам, адміністраторам та водіям, закуповуємо витратні матеріали, медикаменти для надання невідкладної допомоги, діагностичне обладнання та інше.

Економісти розраховують чітко потреби кожного підрозділу. Адже кожна лабораторія має різну кількість лікарів, пацієнтів та різні потреби. Тому плануємо, прогнозуємо та розподіляємо витратні матеріали на кожну з них.

Завдяки медреформі лікар може заробляти 20 тисяч гривень щомісяця

На сьогодні ми можемо платити лікарям зарплатню в залежності від кількості підписаних декларацій. І зарплатня конкретного лікаря безпосередньо залежить від кількості коштів, які прийшли на підприємство завдяки його пацієнтам. І якщо раніше молодий лікар отримував 4-5 тис. гривень, то тепер може розрахувати на 17-20 тис. гривень, якщо достатня кількість пацієнтів довірила йому своє здоров’я.

Раніше лікарі могли отримувати зарплатню 6-8 тис. гривень, незалежно від кількості пацієнтів та рівня надання медичної допомоги. Проте медреформа вимагає якості та сервісу, а ті хто не звик до конкуренції та уклав всього 20-30 декларацій, врешті-решт, змінив своє місце роботи на інше. 

Минулого року підприємство отримало фінансування на 40% більше в порівнянні з бюджетним

Згідно зі статистичними даними на наш медичний заклад припадає близько 70 тис. населення. На цей момент до нас звернулось близько 55 тис. людей та підписали декларації. Тому вже минулого року Центр отримав фінансування, необхідне для повноцінного та сталого функціювання підрозділів, для надання своєчасної та кваліфікованої первинної медичної допомоги нашим  пацієнтам.

Лікарі почали краще фінансово почуватися 

На сьогодні у лікарів нема потреби турбуватися про будь-які витратні матеріали — чи то папір для ксероксу, чи то для кардіографа, чи закупка палива. А потім ще й принижуватись і пояснювати пацієнту про нелегальну компенсацію коштів за це. Якщо ж у когось з лікарів і залишились старі звички — боремось з ними. Так, з’явилась довідкова телефонна служба, яка дозволяє пацієнтам не лише дізнатися необхідну інформацію, а й залишити рекомендації та скарги для поліпшення нашої роботи.

Вся інфраструктура підприємства налагоджена таким чином, щоб у персоналу та пацієнтів були комфортні умови для надання та отримання медичної допомоги. Тепер у лікаря є можливість прогнозувати своє навантаження на прийомі та мати доступ до бази даних пацієнта в електронному вигляді. Спеціалісту лише необхідно вчасно з’явитися на роботу та в повному обсязі скористатися своїми знаннями та практичними навичками.

Пацієнти вперше відчули, що таке сервіс

Медреформа допомогла організувати роботу працівників. Раніше знайти лікаря на місці після 16-ї години вечора було в межах фантастики. Зараз же, якщо в електронній системі лікаря задекларований час для прийому пацієнтів за попереднім записом, то лікар не може знаходитись в іншому місці. Ми робимо великий акцент на запис пацієнтів, щоб вони приходили на прийом в призначений час, і ця система працює. Хоча в деяких випадках потребує вдосконалення.

Зараз  у кожного лікаря і реєстратора є комп’ютери. Ведеться електронна система запису на прийом і виписки рецептів. Також є сучасне обладнання, яке задекларовано НСЗУ. Тепер можемо повноцінно обстежувати пацієнта самостійно і розуміти, що з ним робити далі —  лікувати амбулаторно, стаціонарно чи йому необхідна невідкладна допомога. 

Крім того, наші мешканці мають можливість дізнатися про гарантований безкоштовний обсяг надання медичної допомоги у свого лікаря. Пацієнти можуть проконсультуватися за допомогою телемедичного обладнання. А в разі потреби отримати електронний рецепт по програмі “Доступні ліки” або пільговий рецепт на препарати інсуліну. Консультація лікаря тепер можлива не лише у разі захворювання, а і з профілактики тих чи інших хвороб та здорового способу життя. Також доступні профілактичний медичний огляд та різноманітні щеплення.

Недолік лише один — декому складно змінити власний світогляд 

Головний мінус від медреформи — деякі співробітники не можуть звикнути до такого ритму та стилю надання медичної допомоги. До того ж людям доводиться змінювати власний світогляд. Дехто неправильно тлумачать зміни у сфері охорони здоров’я після медреформи. Більшість думає, що тепер за все потрібно платити й доводиться пояснювати: 

Держава за вас вже заплатила, заплатила за певний обсяг медичної допомоги і цей обсяг ви гарантовано можете отримати у сімейного лікаря нашого підприємства”.

Наприкінці нашої розмови хочу зауважити, що крім всього реформу роблять фахівці на місцях і іноді, здебільшого,  від них залежить наскільки вдалою вона виявиться. Найважливіше — не втратити свою кваліфікацію, прагнути розвитку, підтримувати поважне ставлення до пацієнта й не повернутись до того, як було раніше.

Щоб у сімейних лікарів завжди було під рукою все необхідне для роботи — будемо розвиватись

З часом хочемо розвитку нашого центру для лікарів. Хочеться, щоб у сімейного лікаря були під рукою всі можливі інструментальні та лабораторні методи дослідження для постановки правильного діагнозу та сучасне високотехнологічне обладнання, без котрого неможлива медицина ХХІ сторіччя.  Надалі будемо вдосконалювати й розширювати свої можливості, якщо звичайно ситуація і бажання нашого керівництва дозволять це робити. 

04.08.2020

Суспільство

У Києві активісти виловили з Дніпра 118 кг сміття

Опубліковано

У Києві відбувся другий «екологічний дуатлон» для очищення Дніпра від сміття, пише The Village.

У заході взяли участь 10 активістів. Плаваючи на каяках по Дніпру, вони назбирали 118 кілограмів сміття.

Сміття збирали нижче Південного мосту: від зони відпочинку «Осокорки» вниз за течією.

Читайте такожДе знайти роботу без досвіду? Історія студентки, яка стала економісткою у головному офісі UKRSIBBANK

Серед знахідок – скляні та пластикові пляшки, одноразовий посуд, обгортки від їжі, лінолеум і троє жіночих чоботів.

Усі учасники отримали подяки від комунальників, а тим, хто зібрав найбільше сміття, вручили пам’ятні медалі.

За безпекою активістів пильнували рятувальники Kyiv Lifeguard Service та Спеціалізованої аварійно-рятувальної водолазної служби КП «Плесо».

Читайте такожПроїхав 400 кілометрів на саморобному веломобілі. Як дауншифтер створює унікальний транспорт

Нагадаємо, волонтер самотужки перетворив село на казку.

Як ми повідомляли раніше, у Києві волонтери на каяках зібрали сміття в акваторії Дніпра.

Усі фото: the-village.com.ua.

Читати далі

Суспільство

7000$ та виклик від Родрігеса: як це знімати фільм із людиною з ДЦП у головній ролі

Опубліковано

Цього року в Україні представлять унікальну кінокартину — перший у світі повнометражний фільм, де головну чоловічу роль виконує людина з дитячим церебральним паралічем. Свого часу Григорій Гришкан просто підійшов до українського режисера та сказав, що дуже хоче поділитися своєю історією.

Так почався довгий шлях створення фільму: вісім різних сценаріїв, відпрацювання дикції, пошук фінансування. За сюжетом, людина з ДЦП втратила все, навіть власну домівку, але зберегла волю до життя, падала і знову вставала на шляху «До Щастя». Цей фільм не просто про людину з інвалідністю — він про віру в себе та сили досягати своїх цілей.

Григорій Гришкан,
Григорій Гришкан,

Головний актор художнього фільму «До Щастя»
Народився у місті Покровськ Донецької області. З червоним дипломом закінчив Донецький національний університет за спеціальністю фінанси.

Перші кроки стали подарунком

Я народився з родовою травмою. Коли я з’явився на світ, то не дихав, лікарі боролися за моє життя 26 хвилин. Стався крововилив у мозок, внаслідок чого — ураження центральної нервової системи. Спочатку я взагалі не міг ходити, лікарі мене «підіймали на ноги» як могли, проходив навіть сеанси голковколювання.

Коли мені було вже майже чотири роки, я грав з дітьми в пісочниці, батько після роботи на шахті прийшов з сумкою червоних яблук. Я здалеку його побачив, схопився і побіг на зустріч. Так я почав ходити. Це якраз був його день народження, вийшов такий подарунок.

Я завжди виділявся з натовпу. Я це приймаю, як належне, від цього не втекти. Хтось темношкірий, хтось має зайву вагу — вони теж зазвичай ловлять на собі різні погляди, коли йдуть вулицею. Але я не хочу цього соромитися. Мені з собою комфортно. Інша справа, як до мене ставляться люди, які мене оточують.

Буває по-різному. Вже у дорослому віці був випадок, коли ми з колегою пішли в кафе. Ми сиділи за столиком, а поруч були інші відвідувачі. Я бачив, як вона ловить на собі дивні погляди. Їй було ніяково від цього. Вона така красуня і прийшла з інвалідом. І її це, як я пізніше дізнався, зачепило.

Потрапити в кіно допомогла харизма

Так, мені не пощастило, що бог не дав ідеальне здоров’я. Але він не образив мене інтелектом і подарував мені віру в себе. Коли мені було 33, я натрапив в інтернеті на статтю, що в США є актор з ДЦП, на ім’я Ар Джей Мітт. Коли я почав читати про нього, то зрозумів, що теж хочу спробувати себе в кіно. Я захворів на це, мене прямо марило.

Кадр з фільму «До Щастя»

Одного дня знайомий запросив мене на прем’єру науково-фантастичного фільму «Мислителі» режисера Вінсента Меттеля. Там я з режисером і познайомився. Я настільки хотів у кіно, що запитав у нього, чи можу я спробувати з ним себе як актор. Він ніколи не спілкувався з такими, як я, — людьми з інвалідністю. Для нього це було в дивину. У нього була якась частка скептицизму, сумніви, що я зможу повноцінно зіграти роль.

Вінсент одразу мені сказав, що жалості й потурань не буде — це не та професія. Проблемою це не стало, адже я ніколи не намагався викликати до себе жалість, бо вона вбиває. Я просто хочу, щоб мене сприймали на рівних.

Ми після прем’єри поспілкувалися, обмінялися контактами. У той день ми не обговорювали всі деталі. Потім зідзвонилися, зустрілися і домовилися спробувати. Не знаю, чому він погодився зняти зі мною фільм. Можливо, побачив у мені щось, через що не зміг відмовити: якийсь стрижень, харизму, щире бажання.

Поборов страх перед камерою

Ми не стали знімати повний метр, тому що це занадто великий ризик вкладення часу і грошей. Так ми спробували зняти короткометражку, і вважаю, що з роллю я впорався добре, як казав Вінсент, «на рівні тих професійних акторів, які були залучені». Після цього режисер запропонував робити повноцінний фільм.

Ми зробили прем’єру цього короткого метра в кінотеатрі й довгі чотири з половиною роки ми шукали фінансування. Звичайно, ми зверталися в Держкіно та в інші державні установи, але результату це не дало. За цей час Вінсент зібрав частину суми, ще частину — я.

Допомагали й мої батьки, знайомі та друзі. Також звичайні люди, які відгукувалися на мій пост у Facebook: одні скидали по 50 гривень, а хтось — тисячу. По суті, ми знайшли сім тисяч доларів — 200 тисяч гривень, і ось на ці гроші зняли фільм «До щастя».

Сюжет стрічки сконцентровано навколо історії Григорія: людини, що страждає на ДЦП, втратила все, навіть власну домівку, від якого відмовилася рідна мама, а батька він взагалі не знав. Але він не втрачає волі до життя, не здається й впродовж фільму падає і йде далі.

Трейлер до фільму «До Щастя»

Знімали сцену над прірвою

До того, як я став актором, я дуже боявся камери, завжди хвилювався. Я дуже погано виходив на зображенні. Але тут, в кіно, воно минулося. Єдине, що було дуже багато дублів, бо це моя перша роль. Актори ставилися до цього з розумінням, я не помічав, щоб їм зі мною було важко. Можливо, вони просто цього не показували.

Найяскравіший спогад був, коли ми знімали сцену на столичному мосту біля Венеціанського пляжу. Хоча у нас і був окремий оператор, цю сцену знімав сам режисер, бо треба було перелазити через паркан — прямо над Дніпром. Так він і стояв: лівою рукою тримався за поручень, правою — тримав камеру. Якби він зірвався, то не знаю, що було б. Ми зняли цю сцену зі мною з першого дубля.

Цим фільмом я хочу перезавантажити свідомості людей, щоб вони по-іншому почали сприймати таких, як я. Багато людей з інвалідністю так само хочуть жити повноцінним життям, працювати, приносити користь суспільству та бути почутими.

Я однозначно задоволений цим фільмом. Ми б хотіли запросити на прем’єру українських продюсерів, щоб вони подивилися цю роботу і дали мені можливості й далі розвиватися як актору. Хочу, щоб мене запрошували й на інші ролі. А щодо режисера «До Щастя», я сподіваюся, це не остання наша спільна робота в кіно.

Вінсент Меттель,
Вінсент Меттель,

український режисер, за плечима якого — понад 50 знятих фільмів
Найбільш відомий за соло-фільм «Вісім», перший в Україні мокьюментарі фільм («Культ»), перший український фільм, знятий на камеру смартфона («Спокута»).

Прийняли виклик Родрігеса

Ця картина абсолютно унікальна, оскільки це перший у світі фільм, в якому головну роль, а не якусь епізодичну, виконує людина з ДЦП. І не документальний чи псевдодокументальний, а саме художній фільм, знятий за всіма канонами кіно, з написаним сюжетом.

Сума, за яку ми зняли цей фільм, дуже мене тішить, тому що американський режисер Роберт Родрігес зняв свій перший фільм саме за сім тисяч доларів. І в американському кіно навіть існує таке поняття як «micro budger filmmaking» або малобюджетний фільм, коли саме за сім тисяч доларів треба зняти фільм. Це як певний виклик, тож можна вважати, що ми прийняли виклик Родрігеса і, вважаю, успішно з ним впоралися.

Історій Гріші — на цілий блокнот

Важливу роль у сюжеті зіграла любовна історія. Я написав сім версій кіносценарію про життя Григорія, і мені не подобався жоден з них. Вони всі були нереалістичними казками. Я крутив цю історію, як тільки міг, і тепер це не виглядає як казка, а як життя. І любовна історія там не така очевидна. Це звичайна дівчина, без інвалідності, але у якої є свої причини бути з ним.

Кадр з фільму «До Щастя»

У фільмі є реальні історії з життя Григорія. До зйомок у нас було з ним кілька зустрічей, де він про себе розповідав, а я все записував. У мене був величезний блокнот, в якому просто все життя Гріші. Частково я запозичив для сценарію його історії. Наприклад, у фільмі є момент, де він написав від руки 300 своїх резюме і розніс їх у різні компанії — ось це реально було в його житті.

На початку, звичайно, у всіх інших акторів було те ж відчуття, що і в мене, — цей легкий ступор. Однак жодних обурень не було, бо всі розуміли, що це його фільм, Гріша там ключова особа і завдяки йому фільм матиме важливе соціальне значення. Він настільки емоційно заразлива людина, що йому відразу все прощали й переставали це помічати.

Жалість — це не про Григорія

Важко спочатку було навчитися розбирати його мову, коли ти тільки починаєш з ним спілкуватися. Тож часто актори такі: «Що? А, зрозуміло». Але всі ці роки я займався з Григорієм сценічною мовою, коли в мене виходило. Зараз його дикція стала набагато чіткішою. Хоча в складних моментах ми все ж будемо використовувати субтитри.

Суспільство звикло думати, що люди з інвалідністю переважно ображені долею й повинні бути сумними. А з Грішею це не працює, він часто жартує, і всі такі: «Зачекайте, він пожартував чи ні?». І гуртом починали сміятися. Та й взагалі він ніколи не жалівся на знімальній площадці, не просив: «Давайте швидше закінчимо», а намагався витягнути з кадру максимум.

Коли ми знімали фільм, були епізоди, коли Гріша прибирає, рубає дрова, носить стільці та столи, хоча насправді для нього це було важко. Але він це робив. Гріша дуже втомився під кінець, але йому ще потрібно було протягнути важкувату гілку дерева. І хоч він вже задихався, але робив це з останніх сил.

Зйомки фільму «До Щастя»

Прем’єра не за горами

Хочеться казати, що прем’єра буде гучною, з червоними доріжками. Це буде тур допрем’єрних спецпоказів з листопада по січень цього року, у цей карантинний час. Їздити будемо різними містами. Поки що плануємо так.

Я шалено задоволений результатом відзнятого, тому що цей фільм — з душею Григорія. Він дуже багато вклав у це своєї правди, і це класно. Всі актори, які працювали за копійки, теж дуже вклалися, і воно виглядає живим. Це те, чого мені найбільше хотілося — зробити чесний фільм про інвалідність. Зняти за ці гроші було майже неможливо, але в нас була хороша камера, достатньо техніки, й це виглядає гідно.

Читати далі

Суспільство

У Бабиному Яру в Києві встановлюють нові інсталяції (ФОТО)

Опубліковано

До 79-х роковин трагедії в Бабиному Яру монтують нові інсталяції.

Про це пише Вечірній Київ.

Монокуляри

У рамках проєкту встановлюють монокуляри з фотографіями німецького військового фотографа Йоганеса Геллє, які він зробив у яру одразу після масових розстрілів 1941 року.

Дослідники з’ясували, на яких саме локаціях стояв автор світлини і встановили там камені. Завдяки цьому кожен відвідувач зможе побачити, як виглядала ця територія 79 років тому. Наразі встановлені чотири камені з монокулярами, однак проєкт планується продовжувати. 

Аудіоінсталяція

Спільно із Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр» відкриє  аудіоінсталяцію, частина якої буде розташована Дорогою Скорботи та на площі біля пам’ятника «Менора».

Паркова алея до Менори покликана персоналізувати жертв трагедії. На алеї довжиною 400 м знаходяться 32 фонарних стовпи, на них встановлюють  динаміки, кожен з яких є незалежним джерелом звуку, а разом створюють звуковий коридор. Алея розташована на території старого єврейського кладовища, тому звуковий матеріал ретельно добирали. Це  19 тисяч імен жертв трагедій голосами людей різного віку, які разом створюють відчуття хору, що персоналізує трагедію Бабиного Яру. Напрям шляху кожного відвідувача формує унікальний звуковий ланшафт.  

Ближче до пам’ятника додаються голоси, які читають молитви, відголоски хору з піснями-плачами, які співали євреї на шляху до смерті. На вході до Менори звучатиме давня пісня за біблійним текстом та імена загиблих.  До проєкту долучилися виконавці з Ізраїлю США і Британії.

Читайте також: У мережу виклали розсекречені документи про командира УПА-Захід

Нагадаємо, оцифрували понад 140 тисяч раніше засекречених документів часів окупації Києва.

Як ми повідомляли раніше, на Черкащині побудують меморіальний комплекс “Маленький Єрусалим”.

Усі фото: vechirniy.kyiv.ua.

Читати далі

Суспільство

Що зроблять на Трухановому острові у Києві (ФОТО)

Опубліковано

Показали візуалізацію, який вигляд матиме вхідна група на Труханів острів після реконструкції.

Про це пише БЖ.

Зазначається, що в рамках першої черги впорядковують 5,5 гектарів території острову.

Планують створити рекреаційний маршрут з благоустроєм прилеглої території. Головною особливістю першої черги реконструкції має стати навіс-пергола з підсвіткою.

Читайте такожАнтоніна Хижняк зі “Спіймати Кайдаша”. Завжди грала ідеальних героїнь, а потім випустила демона

Також прокладають пішохідні та велодоріжки, облаштовують дитячі майданчики та зелені зони.

Завершити першу чергу оновлення збираються в жовтні цього року.Загалом на Трухановому острові передбачені три черги реконструкції. В рамках другої черги хочуть збудувати фонтан та пляж з дерев’яними терасами. Третя черга передбачає облаштування літнього амфітеатру.

Нагадаємо, проєкт генплану Києва передбачає чотири рекреаційні зони.

Як ми повідомляли раніше, у Києві з’явилася інклюзивна 3D-модель Софійського собору.

Усі фото: hmarochos.kiev.ua.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.