Юлія Харитончук та Ірина Блощинська протягом 10 років працювали в музеї Марії Примаченко в Іванківській громаді, де був розташований ЦНАП. Та все змінилося з початком російського вторгнення: вже на другий день великої війни в музей разом з ЦНАПом поцілили російські ракети. Через це Юлія, Ірина та їхні колеги зараз приймають людей у новому модульному центрі.
#ШоТам дізнався, як їм вдалося працювати до відновлення ЦНАПу та хто допоміг з його відбудовою.
Російські війська буквально стирали все на своєму шляху
Іванків — селище на Київщині, розташоване приблизно за 80 км від столиці. Коли російські війська зайшли туди з боку Білорусі, вони швидко просувалися, але 25 лютого на підступах до Києва їх зупинили. Селище було під окупацією з кінця лютого до 1 квітня.
Адміністраторка Іванківського ЦНАПу Ірина Блощинська пригадує початок вторгнення:
«Коли ми виїжджали о 10 ранку, ще не було ворожої техніки, але вночі ми почули страшний гомін, цей моторошний звук, і зрозуміли, що ворог рушив по трасі Іванків – Київ. Російські війська буквально стирали все на своєму шляху».
Понад 2 тисячі будівель було зруйновано, зокрема й Центр надання адміністративних послуг, який був розташований в одній будівлі з музеєм легендарної художниці Марії Примаченко. Чотири російські ракети влучили саме туди, перетворивши місце, яке зберігало культурну спадщину, на згарище. Рятувальники не могли його гасити через запеклі бої на вулицях.
За день до окупації музейні працівники намагалися врятувати картини та техніку, ховали цінні експонати, але, на жаль, багато чого не вціліло.
Працювали в тісному приміщенні на єдиному комп’ютері
Після визволення Іванкова жителі зустрічали українських військових з безмежною вдячністю та сльозами на очах.
«Ми цілували, обіймали, плакали разом з ними [українськими військовими], оскільки ці 37 днів були найтяжчими в житті кожної людини. Здалося, що це не 37 днів, а 37 років були — вони дуже тягнулися. І навіть коли 2 квітня повернулися в Іванків (ми мали змогу тільки до річки Тетерів доїхати автомобілем, і далі йшли пішки до свого будинку, який розташований в Іванкові), то, зустрівши навіть найпершого свого керівника, була думка, що ми не бачились роки»,
— згадує Ірина.
Згодом жінка та її колеги почали роботу в приміщенні селищної ради. Утрьох вони працювали на єдиному врятованому комп’ютері з ранку до вечора. Тіснилися, але розуміли, що людям треба відновити спалені документи, податися на компенсацію за зруйновані хати.
Замість старого приміщення — нове, сучасне, модульне
Питання відновлення повноцінного центру надання послуг в громаді стало одним з найважливіших. І ось завдяки Програмі розвитку ООН, Євросоюзу та уряду Канади 15 червня 2023 року в Іванкові відкрили новий сучасний модульний ЦНАП.
Центр облаштували так, щоб він був зручним і для людей з інвалідністю, і для батьків з дітьми, з комфортною зоною очікування та безкоштовним вай-фаєм.
«Це приміщення двоповерхове: на першому поверсі приймають громадян, на другому опрацьовують документи. У ЦНАПі є ліфт, тож люди на кріслах колісних можуть безбар’єрно зайти в приміщення»,
— розповідає директорка ЦНАПу Юлія Харитончук.
Новий центр пропонує понад 190 різноманітних послуг — від реєстрації місця проживання, бізнесу, нерухомості до оформлення субсидій, видачі свідоцтв про народження й надання пенсійних послуг. Тут є все необхідне обладнання, меблі та професійний персонал, який пройшов навчання.
«Коли людина приходить у ЦНАП, то одразу потрапляє на рецепцію. Там їй кажуть, до якого фахівця варто звернутися. Далі розташована зона адміністраторів, де можна зареєструвати нерухомість, землю або місце проживання, а також відкрити чи закрити ФОП. З цієї зони відвідувачі переходять до наступної, де надають соціальні послуги для пенсіонерів, людей з інвалідністю та ветеранів війни»,
— ділиться директорка адмінцентру.
У планах — запустити електронну чергу: для цього вже закупили табло й термінал та очікують працівників, які все налаштують.
«Моє перше правило — ЦНАП має працювати для людей»
Юлія каже, що ЦНАП в Іванкові вже отримав багато позитивних відгуків:
«Я чула розмову двох чоловіків, які очікували в черзі. Вони кажуть: “Добре, що створили такий сервіс: не треба бігати туди сюди — в одному місці можна всі послуги отримати. І адекватні люди сидять, можуть допомогти й щось порадити».
Керівниця наголошує, що вони змінили підхід до обслуговування, і тепер в Іванкові люди кажуть: «Не знаєш, куди йти — іди в ЦНАП».
«Коли заходиш до держоргану, а на тебе дивляться так, ніби ти прийшов до працівників додому — це дратує. У нас не так. Моє перше правило — ЦНАП має працювати для людей. Ми підібрали таких людей, які люблять свою роботу, з повагою ставляться до відвідувачів. Ми привітно зустрічаємо кожного, допомагаємо. І навіть коли ми не можемо допомогти, дамо слушну пораду, контакти, підкажемо, куди звернутися та як діяти».
