Суспільство
«Як мішок картоплі віддали». Чи дійсно Крим – подарунок Хрущова? Час зруйнувати російський міф (ТЕСТ)
Досі вважаєте, що Крим – це «подарунок» від Хрущова? Що ж, приблизно те саме каже й кремлівський диктатор, запевняючи, що півострів «як мішок картоплі віддали». Та чи дійсно це так? І якою ціною поверталося життя в «подарований» Крим? У новому тесті від ШоТам коротко та аргументовано руйнуємо черговий міф російської пропаганди.
За версією російської пропаганди, у 1954 році Микита Хрущов подарував Крим Україні. Як це пояснюють кремлівські мрійники?
Російські пропагандисти переконують, що Хрущов «подарував» Крим Україні, перебувачи в стані алкогольного сп’яніння. Мовляв, випив зайвого й припустився помилки. Зрештою, зокрема й цим росіяни виправдовують окупацію українського півострова у 2014 році.
А пам’ятаєте, в якому році ми отримали «подарунок від Хрущова»?
Саме так, 19 лютого 1954 року Президія Верховної ради СРСР видала указ про передачу на той момент Кримської області до складу УРСР.
Якою ж була офіційна причина передачі півострова, вказана в цьому указі?
В офіційному указі Президії Верховної ради СРСР причинами передачі півострова назвали «спільність економіки, територіальну близькість та тісні культурні зв’язки між Кримською областю та УРСР». А ось про подарунок у цьому документів не було жодної згадки.
А тепер слід повернутися на десятиліття назад. 18 травня 1944 року. Що почалося в Криму цього дня?
У травні 1944 року за розпорядженням Сталіна всього за дві доби з півострова депортували майже 200 тисяч кримських татар, а з ними – вірмен, греків та болгар. Робили це в кращих традиціях імперської системи – до будинків «навідувалися» о четвертій ранку та давали господарям всього кілька хвилин на збори. Далі – дорога в нікуди. Натомість замість кримських татар півострів починають заселяти росіянами із глубинок.
Із якою проблемою зіштовхнулися росіяни, які перебралися до півострова після депортації кримських татар?
Росіяни, якими радянська влада намагалася «перезавантажити» півострів, зіткнулися з абсолютно нетиповим для «глубинок» кліматом. А отже – почалися проблеми із господарством. Це й не дивно: картопля тут не росте, капуста просто в’яне тощо. Тож верхівка СРСР «прогадала»: піднімати економіку післявоєнного Криму було просто нікому. А тому станом на 1953 рік економіка півострова скотилася до межі. Промовистий приклад: на весь Крим працювали всього три хлібних магазини. Ще раз акцентуємо увагу на даті – за рік до так званого подарунка від Хрущова.
Тож як радянська влада вирішила вийти з цієї ситуації?
Катастрофічна ситуація вимагала негайного рішення, і влада СРСР його знайшла – передати півострів Україні. Якось не дуже схоже на подарунок, зроблений напідпитку, правда?
Гаразд, але ж це все одно було бажанням Хрущова?
Росіяни збрехали і тут. Теза про «забаганку» Хрущова передати Крим Україні – неправдива. Перший секретар ЦК Комуністичної партії тоді просто не міг самостійно ухвалювати подібні рішення. І навіть той самий указ 19 лютого 1954 року підписав не Хрущов, а тодішній голова Президії ВР СРСР Климент Ворошилов. Саме він тоді формально був головою «країни рад». А отже, «рішення Хрущова» (як, власне, і «подарунок») – цілковита брехня.
Що ж було далі? Україна взялася за відновлення Криму. Прикладів розбудови півострова можна навести чимало. Але чи знаєте, який рекорд було встановлено у наступні роки?
У 1958 році уряд радянської України вирішує побудувати тролейбусну трасу «Сімферополь – Алушта – Ялта» протяжністю 96 кілометрів – найдовшу у світі. Втілити цей проєкт у життя вдалося всього за три роки. Перша черга лінії, Сімферополь – Алушта, довжиною 52 км, була побудована та здана в експлуатацію в рекордні терміни – за 11 місяців. Її будували фахівці більш ніж 80 підприємств із 10 міст України.
Яку проблему, із якою не змогли впоратися ані «світлі уми» російської імперії, ані «совєти», вирішила Україна?
Побороти дефіцит прісної води в Криму не вдалося ані Російській імперії, ані СРСР. А ось Україна – змогла, побудувавши Північнокримський канал. Тож у 1954 році Україна отримала аж ніяк не «подарунок». Та попри все змогла подарувати півострову друге життя та перетворити його на один із найкращих курортів.
Поділіться своїми результатами:
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі