Екосвідомість в Україні, як і в інших країнах, стала важливою та актуальною в останні роки. Молоді люди стають більш обізнаними щодо проблем навколишнього середовища та розуміють важливість дій для збереження природи та сталого розвитку. Проте формальна освіта поки, на жаль, не забезпечує молодь необхідними знаннями.
Молодіжний простір Lviv Open Lab з мережі молодіжних просторів ТВОРИ! реалізував екопроєкт «ECOlab» спільно з UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні у межах проєкту «Трамплін до рівності».
На інтенсив приєднались 42 дівчат і хлопців, серед яких також внутрішньо переміщені українки та українці. Опанували «зелені» навички, відвідали компостувальну станцію у Львові та разом висаджували рослини у просторі міського садівництва і городництва «Розсадник».
«Створюючи програму проєкту, ми намагались зробити її максимально корисною і цікавою для хлопців і дівчат, охопити програму від побутового до глобального рівня, а також провести час на свіжому повітрі та поруч з природою»,
– Софія Думич, проєктна менеджерка Lviv Open Lab.
Що ж таке зелені навички
Зелені навички, також відомі як «екологічні» або «сталі» навички, – це комплекс знань, умінь, ставлення і компетенцій необхідних для життя, розвитку та підтримки сталого та ресурсоефективного суспільства.
Сюди входить уміння правильно сортувати сміття, обирати і використовувати екологічну продукцію, піклуватися про довкілля, переробляти речі, поводитись з побутовими відходами.
«”Зелені” навички – це вміння турбуватися про довкілля. Знання, як ти можеш робити переробку, як ти можеш переробляти речі, як ти можеш економити ресурси Землі. У нас величезна проблема з тим, що наша Земля вмирає просто напросто. Треба знизити споживання і збільшити переробку, щоб потім ми змогли вижити більше років. І це дуже важливо зараз»,
– Олена 17 років, учасниця інтенсиву «ECOlab».
Статистика, що шокує: на одного мешканця середньостатистичного міста на рік припадає 100 відер побутових відходів, а місцями утворюють близько 350 кг побутового сміття на рік. Щороку в Україні утворюється 13 млн тонн побутових відходів, і ці цифри кожен рік збільшуються.
Розповідали учасникам і про досвід Європейських країн та концепцію «3-R» від англ. Reduce, Reuse, Recycle):
- зменшуй;
- повторно використовуй;
- переробляй.
Це правило може реалізувати кожен із нас завдяки виконанню наступних порад:
- не купляти зайвих речей, їжі, електроприладів. Відмовитись від одноразових пакетів – і користуватись екоторбами;
- обирати товари з маркуванням «повторна переробка». Міжнародний знак свідчить про те, що вироби виготовлені з вторинної сировини, або ж вони придатні до повторного використання;
- продовжувати життя речей та обирати товари з найменшою кількістю упакування.
«Я, наприклад, дізналась для себе, як правильно сортувати сміття. Буду старатися це робити у себе вдома і розказувати це своїм друзям»,
– Таня, 17 років, учасниця проєкту «ECOlab».
Ресайклінг, апсайклінг і чому це так важливо
Споживацька культура та масове використання одноразових товарів мають серйозний вплив на навколишнє середовище. Відновлення та перетворення старих речей у нові може бути цікавим шляхом для вас розвинути свою творчість та уяву. Це також чудова можливість перевірити в роботі власні бізнес-ідеї та втілити в життя незвичні проєкти.
«Насправді старі речі можна просто викинути або віддати на благодійність. Можна пошити з них матрац для собаки або будиночок для котика. А можна по іншому. Наприклад, зробити з них таку сукню, яку буде носити Белла Хадід. Або ж змайструвати світильники, які роками прикрашатимуть дорогий ресторан»,
– Ярослава Целікова, менеджерка продукту Творчої майстерні «Сверлик».
Що ще вивчали на ECOlab
На двотижневому інтенсиві учасниці й учасники створили унікальні годинники з будівельних відходів (деревини, фанери, металу). Визначали якість питної води, що в Україні регулюється ДСТУ – 4808:2007 за основними такими основними показниками, як (рН), каламутності (прозорості), йонів Феруму, хлоридів, сульфатів. Її досліджували у спеціально облаштованій хімічній лабораторії Lviv Open Lab.
«Цікаво було дізнатись, що фільтрована вода, принесена з дому не завжди є придатною до пиття. Також дистильована вода, що вимиває мінерали з організму не є корисною. У майбутньому я дуже хочу створити проєкт по тому, аби вода була безоплатною, саме питна вода. Щоб у місті було більше фонтанчиків з питною водою»,
– Ганна, учасниця «ECOlab».
Молодь також вчили робити власноруч мило з рослинних жирів і крем. Використовували лише натуральні барвники і натуральні жири. З однаковим захопленням в лабораторіях працювали як хлопці, так і дівчата.
«Знання, які ми отримали, допоможуть мені краще обирати косметику та продукти гігієни»,
– Анастасія, 14 років, учасниця проєкту «ECOlab».
Завершився інтенсив екотолокою у просторі міського садівництва і городництва. «Розсадник» – місце, де зростають рослини та зміцнюються зв’язки між людьми. Молодь висаджувала звіробій, руту, лимонник, полин Боже дерево, Діоскорею та калину празьку.
«Мені дуже сподобався сам процес, коли ми висаджували дерева. Така класна атмосфера була – ми всі разом, як велика сім’я»,
– Анастасія, 14 років, учасниця проєкту «ECOlab».
«Мені направду дуже сподобалося. Було круто, цікаво, також я знайшла деяких друзів із якими ми разом робили усе, і було справді багато яскравих моментів»,
– Анна, 14 років, учасниця проєкту «ECOlab».
Інтенсив «ECOlab» став поштовхом для підвищення рівня екосвідомості молоді. Подібна програма може стати прикладом до впровадження екоосвіти в Україні. Подібна програма насправді є важливою і необхідною, а опанування «зелених» навичок – це безцінний внесок кожного нас для майбутніх поколінь та нашого дому: планети Земля.
Проєкт «ECOlab» реалізовує молодіжний простір Lviv Open Lab із мережі молодіжних просторів ТВОРИ! у межах проєкту «Трамплін до рівності», що імплементується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, у партнерстві з Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції за фінансової підтримки Швеції.
