Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
pershi elektronni zemel ni torhy pershi elektronni zemel ni torhy

Економіка

Як електронні торги за землю полегшать роботу фермерам

Опубліковано

В Україні 18 жовтня відбулися перші електронні земельні торги. Аукціон пройшов на платформі OpenMarket державного підприємства “СЕТАМ” Міністерства юстиції України.

“Пілотний” онлайн-формат

Аукціони проводяться у форматі “пілотного” проекту на підставі угоди, укладеної між Держгеокадастром, який розпоряджається держземлями сільгосппризначення, і держпідприємством “СЕТАМ”. А для запровадження онлайн-формату на всій території країни спочатку необхідні зміни до Земельного кодексу. Тож поки Держгеокадастр розраховує налагодити систему електронних торгів і максимально оптимізувати її.

На платформі були виставлені права оренди на 10 ділянок загальною площею 210 га в Кіровоградській, Львівській, Одеській, Сумській та Чернігівській областях.

 

Перший аукціон пройшов з результатом 9 з 10. Орендна плата, стартовий розмір якої становив 8,3% від нормативної грошової оцінки землі, за результатами торгів зросла в середньому до 34,4%.

Що по чім продали?

Найдорожче під час торгів продано права оренди на земельну ділянку на території Команської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області площею 13 га, де стартова ціна піднялася до 70,73% від НГО і становить 157,79 тис. гривень.

Найбільше під час торгів виріс розмір річної плати за користування земельною ділянкою на території Василівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області площею 18,26 га і склав 101,32% від НГО (122,17 тис. грн). Також щодо цього лота було зафіксовано найбільшу кількість зроблених у ході аукціону кроків – 2333 кроки.

Передбачається, що загалом до місцевих бюджетів за результатами перших електронних земельних торгів щороку надходитиме понад 630 тис. гривень.

Ознайомитися з протоколами торгів можна на сайті land.setam.net.ua.

Які враження у фермерів?

Видання iAgro відшукало одного з учасників земельних торгів – фермера з Львівської області, який боровся за ділянку в 12 га і витримав понад 400 кроків в аукціоні.

Враження від перших електронних торгів у нього найпозитивніші. Каже, головна перевага електронного аукціону – економія часу.

“У випадку ж з електронним аукціоном все значно простіше і швидше. Я через комп’ютер передав пакет документів, мене зареєстрували учасником аукціону, я провів проплати для участі в торгах, скинув організаторам аукціону квитанції, і, фактично, був готовий брати участь. Усе це займає буквально кілька годин, максимум – півдня”, – розповів фермер.

Сама система, в якій проходять аукціони – зручна, і в ній все зрозуміло: є повний обсяг інформації про те, який пакет документів необхідно підготувати, що потрібно для участі в торгах, що і як має відбуватися після закінчення торгів – повністю весь процес досконально розписаний від початку і до кінця.

“Не можу сказати, що на електронних торгах було менше конкурентів, ніж на звичайних – усі, хто працює в сфері сільгоспвиробництва, приблизно однаково орієнтуються в ситуації, вміють користуватися комп’ютерами, і шанси на виграш в аукціоні були у всіх абсолютно рівні”, -додає фермер.

“Єдине побажання до електронного аукціону, яке у мене є – потрібно попрацювати над самою системою, оскільки в ході перших торгів вони переносилися на годину-дві. Але навіть незважаючи на це, враження від електронних торгів – найпозитивніші”, – додає чоловік.

[su_button url=”https://www.liqpay.ua/ru/checkout/i56624243821″ target=”blank” style=”flat” background=”#F2AF1C” color=”#000″ size=”5″ center=”yes” radius=”10″ icon=”icon: credit-card” icon_color=”#000″ text_shadow=”0px 0px 0px #c7c7c7″ desc=”Вас буде перенаправлено на сайт liqpay” rel=”lightbox”]Підтримати проект[/su_button]

 

 

Реклама

Економіка

«Херсонський кавун» і «Мед Закарпаття»: Україна готує нові географічні зазначення для ЄС

Опубліковано

Міністерство економіки готується погодити низку українських продуктів з історичним географічним походженням, що допоможе отримати їм визнання в ЄС.

Про це «Європейській правді» повідомили у прес-службі відомства.

«Україна має багато унікальних продуктів, які складають окремий нішевий сегмент на ринку і мають додаткову ринкову вартість — це продукти з чітким географічним походженням. Ми вже направили для включення до європейського реєстру географічних зазначень документи про такі автентичні українські товари, як «Гуцульська коров’яча бриндза», «Гуцульська овеча бриндзя» та «Мелітопольська черешня». Наразі ми розглядаємо ще низку таких товарів, які потребують правової охорони», — сказала заступник міністра економіки України Ірина Новікова.

 

Підкреслюється, що продукти з підтвердженим географічним походженням вважаються національним надбанням в країнах ЄС. І Україна здійснює всіх заходів, щоб місцеві продукти з географічним зазначенням отримали визнання ЄС, а українські виробники розвивали крафтове виробництво, отримали доступ до нових ринків збуту та збільшували прибутки.

Читайте також«Здорова їжа — здорові родини». Як біопрепарати від БТУ-ЦЕНТР безпечно позбавлять овочі від шкідників

Наразі у відомстві розглянуто та погоджено специфікації товарів, які надійшли до Мінекономіки з різних куточків України, та претендують бути захищеними як географічні зазначення, зокрема:

Претенденти на гастрономічні назви

«Долина Фрумушика» – застосовується для вин тихих, а саме білого, червоного та рожевого, які виробляються виключно з винограду, вирощеного у межах географічного району «Долина Фрумушика» (південно-західна частина Одеської області);

«Херсонський кавун» – поєднання селекційних досягнень та кліматичних умов Херсонського регіону створили оптимальні умови для отримання плодів, які характеризуються високою врожайністю та унікальними смаковими якостями;

«Придунайська Бесарабія» – застосовується для вин тихих та ігристих, які виробляються з винограду, який визначено за відповідними сортами та має походження щонайменше 85% із цього географічного місця;

«Ялпуг» – назва місця походження, яка визначає територію виробництва вин тихих, що розташована навколо озера Ялпуг (найбільше природне озеро лиманного типу в Україні) у південно-західній частині Болградського району Одеської області);

«Мед Закарпаття/Закарпатський мед» – монофлорний чи поліфлорний мед, особливі якості якого формуються завдяки специфічній медоносній флорі Закарпатського регіону.

Читайте такожГотуємо на карантині. 5 смачних та простих страв від українських шеф-кухарів

«М’ясо баранини Фрумушика/Фрумушика баранина» – географічне зазначення для м’яса баранини Фрумушика, яке має репутацію унікального м’яса, отриманого із окремих порід овець, що випасають на території Тарутинських степів. Щонайменше 60% кормів – це трава чи сіно походженням із географічного району;

«Закарпаття/Закарпатське вино» – географічне зазначення для вина тихого, яке виробляється із окремих сортів винограду, що вирощено виключно на території визначеного географічного району (схили Карпатських гір Закарпатської області (Берегівський, Ужгородський, Хустський та Мукачівський райони);

«Аша/Абаг» – географічне зазначення для вина тихого та ігристого, яке виробляється із сировини щонайменше 85% якої вирощено на визначеній території навколо села Шабо Білгород-Дністровського району вздовж правого берегу Дністровського лиману.

Наступним кроком після погодження специфікацій стане реєстрація цих географічних зазначень на національному рівні.

Читайте такожВ Україні запатентують гуцульську бринзю, мелітопольську черешню і херсонський кавун

Нагадаємо, на Закарпатті відкрили першу гуцульську «Бриндзарню».

Як ми повідомляли раніше, «Мелітопольська черешня» стала в Україні новий продукт із географічним зазначенням.

Головне фото: epravda.com.ua.

Читати далі

Економіка

Учні на Вінничині відкрили соціальне шкільне підприємство і вирощують мікрогрін

Опубліковано

У селищі Стадниці на Вінниччині презентували соціальне шкільне підприємство ECO GRAS, яке організували учні 7-9 класів – це перший приклад шкільного соціального підприємництва з вирощування зелені.

Про це пише vitatv.com.ua.

Юні підприємці заснували «шкільну фірму» з виробництва мікрозелені.

 

Отримавши гарні результати своєї праці, учні вирішили поділитись досвідом. Про шкільне підприємництво вони розповіли під час ярмарку.

Наголошується, що шкільне соціальне підприємництво – досить гарний спосіб для дітей спробувати свої сили, ще навчаючись у школі і зрозуміти, чи підходить їм такий вид діяльності.

Це також важливо з погляду профорієнтації. Крім того, спільна праця згуртовує всіх учасників освітнього процесу: дітей, педагогів, батьків.

Підлітки розповіли, чому вже навчились завдяки участі у проекті. Кажуть, займатися бізнесом виявилося цікаво, хоча інколи і непросто. 

Усім, хто відвідав виставку, пропонували спробувати та придбати продукцію «шкільної фірми» – мікрогрін.

Це мікрозелень, у молодих паростках якої максимальний вміст поживних речовин. У світових трендах здорового харчування мікрозелень займає топові позиції серед смачних і корисних натуральних продуктів.

Читайте такожГотуємо на карантині. 5 смачних та простих страв від українських шеф-кухарів

Нагадаємо, Львівська компанія «Небесний мармелад» створила веганські солодощі із чорної моркви.

Як ми повідомляли раніше, у Мелітополі створили 330-кілограмову картину із черешень.

Усі фото: vitatv.com.ua.

Читати далі

Економіка

Як технолог перетворив на бізнес виготовлення крафтового «Супер Йогурта»

Опубліковано

Технолог і шеф-кухар Андрій Гдовський спробував виготовили йогурт і перетворив цю справу на бізнес у пандемію.

Про це пише Програма USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО у фейсбуці.

Історія створення ТМ «Супер Йогурт» ще достатньо свіжа, але для багатьох може стати цікавим кейсом.

 

У Андрія Гдовського через пандемію COVID-19 настали важкі часи. Андрій також захворів на COVID-19 та під час лікарняного у листопаді 2020 року спробував вперше зробити свій «Супер Йогурт».

Після одужання приніс свій пробний варіант на роботу і колеги захотіли придбати цей йогурт!

З цього моменту і почалися перші етапи розвитку ТМ «Супер Йогурт».

Читайте також: Історія, яка надихає. Кондитерська DOBRA про запуск у кризу, відмову від цукру та працевлаштування нечуючих

Андрій створив групу у вайбері, яка називалася «Рідні та близькі», з якої і почалися перші продажі.

Нині група налічує біля 180 учасників. Крок за кроком, «Супер Йогурт» почав набирати популярності. Хотілося далі популяризувати свою продукцію та знайти для «Супер Йогурту» нові канали збуту.

У травні 2021 ТМ «Супер Йогурт» взяв участь у «Великодньому ярмарку Миколаївських крафтовиків» на базі онлайн магазину Fresh Bazar.

Упродовж двох тижнів ярмарки, зробили покупки майже 300 осіб, із середнім чеком 330 гривень. Виробники, чий товар продавався на ярмарку, змогли збільшити свої об’єми продажів в середньому на 10-20%; а онлайн магазин отримав додаткових 60% відвідувань.

Під час ярмарки продажі «Супер Йогурту» зросли на 15%.

Нині ТМ «Супер Йогурт» представлений на локальних маркетплейсах: FreshBazar та «Хлеба и Зрелищ», а також на власних сторінках у соціальних мережах Instagram (instagram.com/super_yogurt_mk).

Читайте також: Як роблять ідеально обсмажену каву в Україні (ВІДЕО)

У планах у Андрія популяризація «Супер Йогурта» та позиціонування його як якісного продукту з м. Миколаєва.

У майбутньому – відкриття власної эко-ферми з правильными технологіями вирощування корів.

«Мій йогурт ніколи не буде містити добавки насіння чіа, або маракуї, лише добавки продукції локального виробника (ягід/фруктів). Це моя принципова позиція», – каже Андрій.

Читайте також«Здорова їжа — здорові родини». Як біопрепарати від БТУ-ЦЕНТР безпечно позбавлять овочі від шкідників

Нагадаємо, на Миколаївщині виготовляють крафрові соуси-варення.

Як ми повідомляли раніше, дослідниця української кухні відновила рецепт десертів із фіалок

Усі фото: facebook.com/usaid.agro.

Читати далі