Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.
Історії, які ми тут зібрали, є прикладом лідерства для підприємиць та активісток. Попри війну, ці жінки відкривають чи продовжують бізнес, волонтерять і мотивують волонтерити.
Яким є шлях до відновлення після травм, отриманих внаслідок війни? Окрім медичної допомоги, реабілітації та психологічної допомоги важливо забезпечити умови, щоб люди мали доступ на рівні з іншими мешканцями громади до спортивних, культурних закладів та заходів. Регулярні фізичні заняття допомагають в реабілітації, а дозвілля допомагає повернутися до життя як до травми.
Дозвілля повертає до звичного життя
Станом на кінець 2023 року в Україні проживають приблизно 3 млн людей з інвалідністю, як зазначало Мінсоцполітики.
Лікування, реабілітація та психологічна підтримка необхідні для відновлення постраждалих від вибухонебезпечних предметів. Та не менш важливим є повернення чи наближення його до того ритму життя, яке було до травми. Це можна зробити, забезпечивши доступ на рівні з усіма до дозвілля.
Фізичні вправи допомогли відновитися
Сергій Прищепа серйозно постраждав унаслідок вибуху касетних снарядів, коли їхав з родиною в авто на Київщині в березні 2022 року. Його дружина закрила своїм тілом 9-річного сина й загинула, а хлопчик отримав психологічну травму.
Сергій отримав переломи руки та щелепи, а також опікові й уламкові травми. Йому вчасно надали першу медичну допомогу, а потім зробили низку операцій.
Сергій Прищепа показує автівку, яка постраждала внаслідок касетних снарядів. Фото: ШоТам
«До звичного ритму життя я повернувся не одразу, – згадує Сергій. – У мене був абонемент у спортзал, куплений у січні до початку повномасштабної війни, і тільки восени 2022 року я знову спробував фізичні вправи в спортзалі».
Чоловік каже, що регулярні фізичні заняття по півтори години на день відволікають психологічно, а також допомагають фізично. Спочатку його ноги згиналися не повністю – бракувало сил і мʼязової маси. Тепер чоловік повернувся до того рівня підготовки, який мав до поранення.
Наблизитися до життя, яке в Сергія було до поранення, він зміг влітку 2023 року, адже у квітні йому ще робили операції на щелепі.
«Звісно, у звʼязку з тим, що в країні війна, дозвілля змінилося. Ми з сином їздимо на дачу, відпочиваємо, я працюю. Якщо в Києві залишаємося, то, наприклад, йдемо в кіно. Нещодавно були на ВДНГ – каталися на ковзанах», – розповів Сергій.
Сергій Прищепа повернувся до того рівня фізичної підготовки, який мав до поранення. Фото: ШоТам
Країна стає доступнішою
Заступниця керівника ГО «Доступно.UA» Наталка Пархитько каже, що за останні роки інфраструктура в Україні стала більш доступною для людей з інвалідністю.
«Не потрібно придумувати щось нове окремо для людей з інвалідністю. Головна задача – це зробити доступнішими якомога більше послуг, інфраструктуру та інформацію», – наголошує експертка.
Також важливим є сприйняття людей з інвалідністю, тому що досі існує бар’єр у спілкуванні. Так людей, які отримали інвалідність, жаліють або навпаки – героїзують, і це може бути неприємним досвідом. Якраз через небажання чути такі слова люди часом і вирішують побути вдома замість корисного дозвілля – подорожей, відвідування кінотеатрів тощо.
«Приміром, у Києві є доступні локації [для людей з інвалідністю].Це, наприклад, кінотеатри в торгово-розважальних центрах. Так, можливо, вони й не ідеальні, але все ж надають можливість брати активну участь у соціальному житті Києва», – каже Наталка Пархитько.
У закладах усе частіше зʼявляються вбиральні, адаптовані під потреби людей з інвалідністю – вони зручні та мають широкі проходи. Також іноді зустрічаються знижені касові зони, щоб людям на кріслі колісному було комфортніше купити все необхідне.
Бізнесу у сфері дозвілля варто ставати свідомішим
Проєктна менеджерка групи проєктів з інклюзії та реабілітації UNDP Олена Іванова закликає бізнес, що пов’язаний з дозвіллям, ставати соціально свідомим – більш доступним для людей з інвалідністю. Дбати про фізичну доступність закладу, пристосовані вбиральні. Це стосується всіх видовищних закладів та закладів харчування, фітнес-клубів.
Для людей, які втратили слух, робити дублювання жестовою мовою та титрування, а для тих, хто втратив зір – аудіодескрипцію фільмів та спектаклів, спортивних змагань. Для дітей – інклюзивні парки розваг і майданчики, мистецькі школи та спортивні гуртки.
Від цього заклади лише виграють, адже люди будуть приходити й витрачати там гроші. А для самих постраждалих це можливість почуватися на рівні з іншими й мати дозвілля, яке допомагає відновлюватися фізично та психологічно.
Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».
На залізничній станції у Лимані на Донеччині харківський стритарт-художник Гамлет Зінківський розмалював вагон фразою — “Об наші залізні бетон кришиться”.
“Останні два роки Гамлет незмінно — разом із «Хартією». Від заснування добровольчого батальйону в лютому 2022-го і до створення вже у березні 2023-го повноцінної бригади підтримує та створює шедеври сучасного мистецтва — про війну і попри війну”, — написав міністр інфраструктури Олександр Курбаков.
Нагадаємо, фільм української режисерки отримав головний приз на Міжнародному кінофестивалі у Стамбулі.
Перше «смарт-перехрестя» Пасічна – Пирогівка облаштували в Сихівському районі Львова. Це дозволить оптимізувати світлофорний цикл, підлаштувати тривалість дозвільних сигналів для транспорту на кожному напрямку відповідно до потреби.
Для цього встановили сучасний дорожній контролер і відеодетектори.
Інтелектуальна система в дорожньому контролері, яка за допомогою транспортних детекторів збирає інформацію про дорожній рух на кожній смузі на перехресті, аналізує інтенсивність, дистанцію між автомобілями, затримки в русі.
На основі цих параметрів система щохвилини розраховує пропозицію зеленого сигналу для відповідного напрямку. Система здатна автоматично підбирати тривалості фаз і тривалості світлофорних циклів.
При жорсткому режимі регулювання на цьому світлофорі були встановлені фіксовані тривалості сигналів для кожного напрямку руху.
У «Львівавтодорі» кажуть, що перед запуском цього режиму провели транспортне мікроскопічне моделювання. Згідно з його результатами, середні черги та затримки на двох проблемних напрямках (лівий поворот з вулиці Пасічна на вулицю Пирогівка та напрямок з вулиці Пирогівка) зменшуються на 85% і 75% відповідно. Тобто «смарт-перехрестя» відкривають альтернативний шлях для автівок, які рухаються на виїзд із міста. Зараз практично усі автівки рухаються по вулиці Зеленій, пояснює директор «Львівавтодору» Микола Власюк.
Нагадаємо, у Дніпрі відкрили центр для громадських організацій та військових.
Головне свято православних християн супроводжується не лише релігійними заходами та богослужіннями, а й деякими ризиками. Державна служба з надзвичайних ситуацій нагадала правила пожежної безпеки на період святкування Великодня.
Рятувальники з посиланням на статистику підкреслили, що в подібні періоди кількість пожеж регулярно зростає.
Важливо вивчити та виконувати прості рекомендації від ДСНС, щоб уникнути інцидентів.
По-перше, страви на Великдень потрібно готувати з дотриманням правил поводження з вогнем. Залишати увімкненими та без нагляду печі, електро- та газові прилади категорично не можна.
