Команда Урбан-бюро Big City Lab провела дослідження і на п’яти локаціях Києва показала, чого бракує для доступності міському простору: дерев, ліхтарів, тактильної плитки, фонтанів із питною водою та паркомісць для людей з інвалідністю.
Про це ШОТАМ повідомили автори дослідження.
Читайте також: Неймовірна сила волі: дівчина з ДЦП опанувала хворобу тренуваннями і відкрила школу з комунікації (ВІДЕО)
Тактильна плитка
НСК Олімпійський може прийняти тисячі гостей, але далеко не всім буде комфортно на площі поруч з ним, адже там відсутня контрастна тактильна навігація для людей з порушеннями зору. Тактильна плитка скеровує напрям руху і попереджує про об’єкти на шляху, допомагаючи людям з порушеннями зору орієнтуватися в просторі.
Дерева для затінку
На київській набережній практично неможливо знайти затінок, щоб заховатися від літнього спекотного сонця. А це надважливо для людей з аутизмом та різними ментальними порушеннями. Для них можливість перепочити у комфортному просторі просто необхідна, інакше у них може трапитися сенсорне перевантаження у гучному метушливому місті.
Питна вода у фонтанах
Питна вода у парках та скверах потрібна всім: людям, які пересуваються у візку, туристам, бігунам, малозабезпеченим. Поява такого надважливого об’єкта продемонструє, що публічні простори мають бути комфортними для всіх незалежно від віку, соціального статусу, роду занять, зросту та витривалості.
Вуличне освітлення
Недостатнє вуличне освітлення, особливо в місцях, де часто гуляють в темну пору доби, стає перешкодою для усіх жителів. Зокрема простір стає небезпечним для людей з порушеннями зору та слуху, а занадто яскраве чи тьмяне освітлення викликає сенсорне перевантаження у людей з аутизмом.
Доступні паркомісця
Проблема доступних паркомісць відчувається біля фондів соціального захисту людей з інвалідністю, куди не можуть потрапити власне їхні відвідувачі. Чому вони не можуть паркуватися деінде? Тому що для зручності паркомісця для людей з інвалідністю ширші за звичайні: вони займають не менш як 3,5 метри та розташовуються не далі ніж 50 метрів до входу в будівлю.
Наголошується, що щоденна взаємодія маломобільних груп населення з містом у більшості випадків перетворюється на постійне протистояння з ним.
Мета дослідження доступності міських просторів — привернути увагу до проблем недоступної міської інфраструктури і підказати, чого не вистачає місту, аби бути комфортним для всіх. Ознайомитися з дослідженням можна за посиланням.
Нагадаємо, Львівський Музей Пінзеля стане бербар’єрним.
Як ми повідомляли раніше, в Україні запустили безкоштовний відеокурс про коректне ставлення до людей з інвалідністю.
