«Усе починалося з бажання кількох ветеранів та родичів військовослужбовців зробити щось хороше для захисників», — пригадує співзасновниця та психологиня благодійного фонду «Рубікон Волі» Інна Савіна. У 2024 році фонд відкрив ветеранський хаб у Запоріжжі і системно допомагає ветеранам. Уже в березні команда «Рубікону Волі» розпочинає серію навчань для медиків, юристів і психологів, аби фахівці, які працюють із ветеранами, краще розуміли їхній досвід і потреби.
#ШОТАМ розповідає про те, як «Рубікон Волі» змінює систему підтримки ветеранів у Запоріжжі завдяки грантовій підтримці Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа та Норвегії й Швеції.
Інна Савіна
психологиня та співзасновниця ветеранського благодійного фонду «Рубікон Волі»
Навколо нашої організації вже утворилася спільнота
Благодійна організація «Рубікон Волі» у Запоріжжі існує з вересня 2023 року. Чотири співзасновники фонду, як і вся наша команда, — це ветерани російсько-української війни або члени родин ветеранів. Мій чоловік, наприклад, — військовослужбовець, наш директор — ветеран.
Усе починалося з бажання зробити щось хороше для людей, які нас захищали чи захищають досі. Зараз, коли ми бачимо, що можемо впливати на ті чи інші процеси, це додає нам сил рухатися далі.
Ми надаємо юридичні та психологічні консультації, займаємося фізичною реабілітацією та просуваємо безбар’єрність. У нашому ветеранському просторі Rubicon Hub можна отримати консультації спеціалістів або звернутися за допомогою до кейс-менеджера.
З 2023 року ми опрацювали близько 2,5 тисяч звернень
Також ми проводимо освітні зустрічі для ветеранів і їхніх родин, щоб пояснити, що з ними відбувається і які методи самодопомоги вони можуть застосувати.
Навколо нашої організації вже утворилася спільнота з понад 60 людей, які долучаються до наших ініціатив. Для нас це показник того, що нам вдалося створити в Запоріжжі місце, де ветерани та їхні родини відчуватимуть підтримку, знатимуть, що їх почують, зрозуміють і допоможуть.
Досі ніхто не пояснював, як працювати з ветеранами
Під час попереднього проєкту наші юристи й психологи консультували пацієнтів у лікарнях Запоріжжя. І тоді вперше побачили проблему: люди, які щодня працюють з ветеранами — психологи, медики, юристи, фахівці з ветеранського супроводу, чи студенти, які тільки готуються до цієї роботи, — часто не розуміють специфіки. Не тому, що їм байдуже, а тому, що цього ніхто не пояснював.
Ми почали думати, як змінити ситуацію. Так з’явилася ідея проєкту, з яким «Рубікон Волі» подався на фінансування в межах проєкту «Імпульс». Ми зосередилися на навчанні фахівців через тренінги, психоедукацію, лекції.
Хочемо, щоб допомога ветеранам була чутливою до їхніх емоційних потреб
Через велику кількість пацієнтів — і військових, і ветеранів — медична система в Запоріжжі працює на межі. Але проблема зовсім не в тому, що лікарі не вміють лікувати. Навпаки, з медичного погляду вони роблять усе можливе. Часто їм бракує розуміння через що пройшла людина і як її досвід впливає на поведінку, мову, реакції на слова чи дії. Це може видаватися дрібницями, але саме вони визначають, чи почуватиметься ветеран у безпеці. У таких випадках людяність — це вже половина допомоги.
Саме тому ми плануємо провести серію тренінгів для фахівців допоміжних професій: пояснити чому ветеран може розмовляти напружено або, навпаки, повільно, чому комусь потрібно кілька разів повторити одне й те саме. На мовлення й памʼять сильно впливають перенесені травми, і їхні наслідки треба враховувати у роботі.
І хоч наша команда вже має досвід проведення схожих занять, перед тим, як складати навчальну програму, ми вирішили почати з детального дослідження потреб ветеранів.
Родинам ветеранів теж потрібна підтримка
Ми опрацювали понад 150 анкет, і відповіді ветеранів підтвердили, що неготовність фахівців до спілкування з ними — системна проблема. Не всі вміють уважно слухати й говорити так, щоб не травмувати їх повторно.
Ця не нова проблема. Вона існує ще з 2014 року. Завдяки тому, що в лікарнях з’явилися фахівці з ветеранського супроводу, ми стикаємося з цим рідше, але стигматизація ролі ветерана та його психічних станів у суспільстві все одно нікуди не зникла. Одна з цілей нашого проєкту — подолати її і пояснити, що психічні стани не є вироком і можуть змінюватися, якщо людину підтримують.
Ми з’ясували ще одну важливу річ: родини, куди повертаються ветерани, також потребують підтримки. Рідним так само бракує розуміння, що відбувається з близькою людиною після повернення, які у неї тепер потреби і як пережитий досвід на неї впливає. Тому в наступних проєктах ми плануємо більше працювати з родинами.
Що нас вразило у результатах дослідження — для ветеранів часто важливіші не матеріальні речі, а саме досвід взаємодії. Коли ми говоримо про пільги, можливості, оформлення статусів, вони відповідають, що йшли воювати не заради майбутніх преференцій.
Їм важливі повага, нормальне спілкування і адекватне ставлення — іноді навіть більше, ніж конкретна послуга
Коли підвищуємо якість послуг одного фахівця, змінюємо всю систему
Завдяки грантовій підтримці ми зможемо організувати системне, а не точкове навчання для фахівців допоміжних професій. Спираючись на результати дослідження, ми вже розробили навчальну програму і у березні почнемо серію з понад 20 тренінгів. Раніше ми проводили подібні заняття, але фінансування дозволило нам створити цілісний проєкт із більшим впливом.
Фахівці щодня взаємодіють із великою кількістю людей, тому виникає ефект множення: змінюється одна людина — і це впливає на багатьох навколо
І це вплине на досвід більшої кількості ветеранів. Після повернення вони часто тримаються своїх спільнот і довіряють рекомендаціям побратимів. Якщо комусь сподобався конкретний лікар чи медичний заклад, він обов’язково приведе до нього інших. Тож, підвищуючи якість послуг одного фахівця, ми насправді змінюємо всю систему підтримки.
У навчальній програмі ми не обмежувалися теорією. Так, ми говоримо про емпатію, недискримінаційне спілкування, ПТСР і тригери. Але багато уваги приділяємо й практиці: як налагодити перший контакт, як стабілізувати власний стан і стан людини поруч, як діяти в кризових ситуаціях і не нашкодити необережним словом.
Тренінги проходитимуть у Запоріжжі. Водночас сам підхід — дослідження потреб, навчання фахівців, співпраця з медичними й освітніми закладами — можна легко застосувати й в інших регіонах. Ми вже думаємо про те, як поширювати цей досвід. Наприкінці проєкту, наприклад, плануємо презентувати результати дослідження та практичні рекомендації для партнерів і органів місцевого самоврядування.
Наших фахівців уже запрошують як експертів із ветеранських питань: ми проводили тренінги для представників ЦНАПів, наших юристів залучають до адвокаційних та експертних заходів у громадах. Тобто «Рубікон Волі» поступово стає частиною ширших процесів.
Від повернення ветеранів до цивільного життя виграє вся громада
Родина, лікарі, психологи, фахівці з ветеранського супроводу — саме ці люди найчастіше стають «точкою входу» ветерана у цивільне життя після повернення. Підготовлена людина може допомогти з адаптацією.
Більшість наших ветеранів — не кадрові військові й до повномасштабного вторгнення працювали в цивільних професіях. Це люди з лідерськими якостями і бажанням бути корисними. Вони — активна й відповідальна частина суспільства.
Коли ветерани мають підтримку й можливості повернутися до цивільного життя, виграють не лише вони і їхні родини. Сильнішою стає вся громада
Тому важливо дивитися на це не з позиції «ми допомагаємо ветеранам», а з позиції того, що ми створюємо умови, щоб вони могли знову впливати, брати відповідальність і змінювати середовище навколо.
Їхній бойовий досвід, уміння швидко реагувати на виклики, системність і патріотична позиція — це той ресурс, який може стати опорою для відновлення громад.
Далі — власне навчання
Наша організація існує два з половиною роки, і зараз ми працюємо над внутрішніми процесами: формуємо правила роботи, плануємо, вчимося оцінювати результати і думати стратегічно.
Тепер ми дивимося на проєкти як на частину довгострокової стратегії розвитку, а не як на разові ініціативи. Тому можливість навчатися у межах проєкту «Імпульс» для нас дуже цінна.
Хоча саме навчання ще попереду, вже на етапі оцінки організації ми отримали експертні рекомендації від фахівчині, яка з нами працювала. Вона уважно й глибоко занурилася в діяльність «Рубікону Волі», тож уже зараз зрозуміло: це навчання справді буде адаптоване під наші потреби — без загальних порад і шаблонних рішень.
У роботі з ветеранами завжди є складні моменти. Та часто найскладнішим є саме емоційне навантаження.
Ми щодня стикаємося з непростими історіями і травматичним досвідом, і команда, як живі, емпатійні люди, переживає це разом із тими, кому допомагає. Завдяки гранту ми маємо можливість не лише допомагати іншим, а й підтримати нашу команду, розвиватися і робити свою роботу ще краще.
Думки, викладені у цьому матеріалі, не обов’язково відображають позицію Фонду Східна Європа та Міжнародного фонду «Відродження».
