Одна з найбільших проблем у селах ― відсутність роботи. У Дунаєвецькій громаді знайшли рішення ― вже вісім років тут працює кооператив «Ягідний рай», до якого входять 42 родини з понад десятка сіл. Вони здають смородину, малину чи обліпиху, які вирощують вдома.
#ШОТАМ разом з Платформою соціальних змін розповідає, як ягоди допомагають людям бачити перспективу в селі.
Микола Островський
ініціатор кооперативу «Ягідний рай», начальник управління соціального захисту та праці Дунаєвецької міської ради
Люди виїжджали, бо в селах не було роботи
Наша громада створена у 2015 році завдяки реформі децентралізації. Відразу ми зіштовхнулися з великою проблемою ― роботи в селах майже не було, тому люди масово виїжджали у міста. Я тоді став секретарем міської ради, їздив селами нашої громади й скрізь бачив те саме. На допомогу прийшов місцевий агрохолдинг, який познайомив нас з такою формою господарювання як кооператив.
Ми зацікавилися, бо шукали варіанти, щоб запропонувати людям. Нас запросили відвідати кооперативи на Львівщині, Франківщині та Тернопільщині. Скрізь проводили екскурсії та розповідали про свій досвід. Особливо вразив кооператив на Тернопільщині, де люди вирощували спільно ягоди на великій території, мали ставок для поливу і разом продавали урожай.
Ми зібрали жителів громади та розповіли їм про те, що хочемо організувати щось схоже у нашій громаді. Агрохолдинг допоміг закупити саджанці та навчити технології вирощування ягід у себе вдома.
Так у 2017 році ми зареєстрували кооператив, до якого спершу увійшли старости, працівники культури, фельдшери та інші працівники територіальної громади. Інші ж ставились спершу обережно, адже ця справа була для них невідомою. Але згодом ми пройшли навчання, вдосконалили роботу і почали залучати більше людей.
Одна сім’я може заробити до 100 тисяч гривень за сезон
Зараз до кооперативу входять 42 сім’ї з 14 сіл нашої громади. Це місцеві жителі, які в себе вдома чи на полі садять ягоди, а потім здають їх у кооператив. У середньому одна сім’я має до десяти соток землі, які засаджує різними ягодами.
Ми вирішили, що робити одну велику ділянку буде неефективно, адже тоді люди б мали щодня доїжджати, коли сезон, аби працювати на ній. А так люди самі планують свою роботу та збір урожаю.
Учасники кооперативу вирощують малину, ожину, кизил, фундук, обліпиху. А «Ягідний рай» виділив авто, яке приїжджає до кожного додому, забирає продукцію, яку потім продає за гуртовими цінами. Ми розробили логістичні маршрути, маємо чат для спілкування членів кооперативу у соцмережах і кожен з них знає, коли приїдуть по їхні ягоди.
Якби люди везли ці ягоди на місцевий ринок, то продавали б їх за нижчими цінами. Наші ж ціни вищі за ринкові на 30-40%.
Кооператив приймає ягоди за 60-130 гривень, залежно від виду. І зазвичай одночасно ми формуємо партію до 2 тонн різних ягід
Ми гарантуємо максимальну ціну та збут, адже ягоди великими партіями постачаємо місцевому промисловому підприємству. Про власну переробку поки не йдеться, бо це дуже дорого. Люди вміють виростити гарні ягоди, а кооператив ― їх продати та дати додатковий заробіток. Одна сім’я за сезон може заробити понад 100 тисяч гривень.
Разом люди купують саджанці та засоби захисту рослин. Це дозволяє економити, бо коли купувати мішок, то ціна одна, а якщо кілька тонн для всього кооперативу, то значно нижча і зазвичай з безкоштовною доставкою.
Підтримуємо старших людей та військових
Наша соціальна місія полягає в тому, аби жителі сіл не виїжджали на заробітки за кордон чи в міста. Але все ж більшість учасників кооперативу ― це пенсіонери, для яких це можливість проживати старість не в скруті.
А ще завдяки кооперативу утворилась мережа заготівельників та інших господарств. Кооператив за сезон реалізував близько 40 тонн ягід, а ще окремо це роблять заготівельники.
Разом ми переконуємо, що вирощування ягід ― це перспективно і може допомогти громаді стати заможною
А згодом можна буде думати про переробку на місці, а це додаткові робочі місця та податки у громаду.
Коли почалася повномасштабна війна, то ми вирішили за допомогою кооперативу підтримувати не лише жителів громади, але й армію. Ми брали участь у великому проєкті «Сади перемоги». Агрохолдинг виділив нам землю та посівний матеріал, а ми посадили картоплю, буряк та моркву. Згодом зібрали їх, сортували та фасували.
Передавали ці овочі на фронт, у лікарні та школи на прифронтових територіях. Протягом двох років ми передали кілька десятків тонн війську. А люди раділи, що можуть допомогти і охоче збиралися на толоки. Я дуже пишаюся цим проєктом.
Вирощувати овочі зараз не вигідно, бо впали ціни. Але зараз ми також підтримуємо місцеві волонтерські центри. Торік передавали їм ягоди й вони їх сушили для захисників, а цьогоріч передаємо варення.
А зараз ми працюємо над тим, аби створити простір, де працюватимуть літні люди. Вони готуватимуть смаколики для захисників на професійному обладнанні та передаватимуть давні рецепти молоді.
Радимо вирощувати не один сорт ягід
Наша громада залучена у міжнародні проєкти, тому якось колеги мені порадили Платформу соціальних змін, яка має гарну репутацію та підтримує соціальні ініціативи. Як представник громади я пройшов навчання з соціального підприємництва і це допомогло мені зрозуміти, яку серйозну місію ми робимо. Я зустрічав гарних фахівців у цій сфері, але не так часто.
Ми часто долучаємося до їхніх проєктів та вебінарів, адже не пропускаємо можливості отримати безкоштовно важливі знання. Завдяки Платформі ми включаємо соціальне підприємництво у стратегію розвитку громади на наступний рік. А ще за грантові кошти від організації ми придбали холодильник, який дозволить довше зберігати обліпиху та інші ягоди.
У часи війни кооператив довів свою перспективність. Зараз запустити щось схоже було б важко. Пригадую, як складно було на початку організувати роботу та знайти людину, яка б погодилася очолити цю справу.
Труднощі виникають і дотепер ― погодні умови, низькі ціни, через які люди могли розчаровуватися та викидати свої саджанці. Тому ця справа потребує витримки та вміння чекати. Ми завжди рекомендували учасникам кооперативу врахувати ризики та не вирощувати лише один вид ягід.
Плануємо розширити асортимент та вирощувати спаржу, полуницю та кизил. А головне ― сформувати великі партії, аби можна було мати гарний заробіток.
В інших селах є охочі приєднатися до кооперативу, але має бути велика кількість людей, щоб було вигідно заїжджати до них та забирати партії ягід. А ще у міській раді ми плануємо не лише збільшувати наш кооператив, але й створювати нові, бо конкуренція у цій сфері може піти на користь громаді та селам.
Мешканці громади тепер бачать перспективу в селах
Кілька тижнів тому у людей закінчився сезон збору урожаю. Люди здали ягоди, заробили гроші, а тепер їх треба правильно використати, щоб підготуватися до нового сезону.
У селах немає канікул від роботи ― треба скосити малинники, підготувати ягідники до зими та закупити нові матеріали. А ще зараз люди продають саджанці та мають з цього додаткові гроші.
Усі в нашій громаді розуміють, що завдяки кооперативу люди стали на ноги та бачать перспективу жити в селі. Ягоди допомагають зробити вдома ремонт, заплатити за навчання дитини, купити щось потрібне.
Ми допомагаємо одне одному. Коли в одному з сіл громади уламки ракети зруйнували будинок, то ніхто з кооперативу не заперечив, щоб спільні кошти витратити на допомогу постраждалим. У багатьох учасників кооперативу воюють рідні, тому всі домовилися, що при потребі можуть підтримувати фінансово. Люди розуміють, що ця справа ― не лише про заробіток, але й про підтримку.
Матеріал створено в межах спецпроєкту «Історії локальних змін» за підтримки Платформи соціальних змін — середовища розвитку соціального підприємництва через освіту, інвестиції та менторство.
