Ви читаєте:
Виросли на 30%. Подружжя переселенців завдяки гранту перетворили крафтове виробництво на підприємство
17хв на читання
Назад
Виросли на 30%. Подружжя переселенців завдяки гранту перетворили крафтове виробництво на підприємство
Партнерський матеріал
17хв на читання

Виросли на 30%. Подружжя переселенців завдяки гранту перетворили крафтове виробництво на підприємство

14 Листопада 2025, 16:12
Вікторія Євтушенко
Поділилися
0

Ще два роки тому подружжя Петухових не знали, з чого починати нове життя і як стати своїми у новій громаді, куди переїхали через повномасштабну війну. А сьогодні вони розвивають свій бізнес — майстерню волоського горіха ITARA.

Вони починали на власній кухні, а тепер, завдяки грантовій підтримці від «Агрокебети. Рости своє», мають модульне приміщення, планують наймати працівників і ділитися досвідом з іншими. Як хобі перетворилося на улюблену справу — розповідаємо в #ШОТАМ. 

Хотіла отримати власний досвід підприємництва

Інеса й Тарас переїхали у село Чишки на Львівщині з Миколаєва, після початку повномасштабного вторгнення. Разом виховували трьох доньок. Вдома жінка працювала асистенткою дантиста, а чоловік — керував власним зерновим бізнесом. Часто бував у Миколаївському порту, бачив, як волоський горіх кораблями їхав на експорт. Він дивувався, що свій горіх ми експортуємо, а натомість завозимо арахіс чи фісташки. Можна ж споживати більше свого й безліч різної продукції виготовляти!

Ці роздуми привели Тараса на кухню. Дізнавшись про корисні властивості волоського горіха, він почав експериментувати з рецептами — готувати щось із горіхів або додавати їх до інших страв. Це перетворилося у нього на справжнє захоплення.

Інеса і Тарас Петухови на ярмарку. Фото надала героїня

Після переїзду майже рік шукали себе на новому місці. А потім, на одному з навчань, Інесу осяйнуло: з хобі чоловіка можна зробити бізнес.

«Мені хотілося отримати власний досвід підприємництва, бо раніше бізнесом займався переважно чоловік»,

— розповідає Інеса.

Так подружжя на власній кухні зробило тестову партію горіхових ласощів і вийшло із нею на перший ярмарок у Львові. Усю партію тоді продали. Цей успіх надихнув їх продовжувати. Так і з’явилася майстерня волоського горіха ITARA.

Горіхова продукція ITARA. Фото надала Інеса Петухова

Сфери впливу подружжя між собою поділили: жінка займається навчанням, інвестиціями, маркетингом і продажами, а чоловік — виробництвом, рецептурами, закупівлею сировини. Стратегічні рішення ухвалюють разом.

«Але, слід визнати, якби ми не виїхали з Миколаєва, це хобі ніколи б не стало бізнесом. Просто життя так повернулося, що ми вимушені були починати все спочатку і робити щось для виживання»,

— говорить Інеса.

Сировина проходить кілька етапів підготовки

Сьогодні майстерня волоського горіха виробляє близько 100 кг готової продукції на місяць. Випускають чотири лінійки продукції: пасти й соуси, снеки, олії й нова — енергетичні батончики, цукерки, щербет.

Сировину закуповують у фермерів, фірм-постачальників, які перепродують волоський горіх у великих обсягах, і у місцевих мешканців. З близько півтора десятками подвір’їв ITARA співпрацює постійно: у сільській місцевості волоський горіх росте майже на кожному подвір’ї. А тепер про виробництво знають і в сусідніх селах, звідки теж везуть горіх.

Виробництво ITARA. Фото надала Інеса Петухова

Фермери чи фірми-постачальники підтверджують якість своєї сировини сертифікатами відповідності. А от горіхи від домогосподарств при прийманні оцінюють візуально — для цього мають певні критерії. Далі, на виробництві, вони проходять кілька етапів підготовки: кварцування, сушку в інфрачервоній сушарці, вакуумацію та пастеризацію. Після цього сировина стає абсолютно безпечною і готовою для подальшого приготування продукції.

Інеса Петухова на одному з ярмарків. Фото надала героїня

Відтоді як стали виробляти енергетичні батончики, так само тут працюють з ягодами й фруктами.

«Більшу частину роботи ми виконуємо вдвох. Ще є дві жінки, яких ми залучаємо ситуативно, коли нам потрібна допомога. Бо з фруктами й горіхами — багато ручної праці»,

— пояснює Інеса.

Збут продукції зараз відбувається здебільшого на ярмарках. Але це поки що. Нещодавно продукція ITARA з’явилася у кількох магазинах та на маркетплейсі для крафтових виробників. Наступний крок — вихід на корпоративних клієнтів і ще більшу кількість магазинів.

Усе, що планували, за рік втілили в життя

Рік тому Інеса побачила у соцмережах інформацію про конкурс «Агрокебети. Рости своє» і вирішила взяти участь. Пройшла тривале інтенсивне навчання, створила бізнес-план і представила на розгляд журі ідею з розширення свого виробництва.

Олександр Пахолюк, директор БФ «МХП-Громаді»

Системна підтримка малого бізнесу — одна з ключових складових нашої діяльності. Адже підприємництво — це насамперед про людей: тих, хто щодня тримає економіку на плаву, створює робочі місця та наповнює бюджети своїх громад. Завдяки грантовим програмам ми вже підтримали 548 підприємців і не зупиняємось на досягнутому. Разом із партнерами ми реалізуємо конкурс «Агрокебети. Рости своє», який поєднує навчальний компонент та розробку бізнес-планів із залученням фінансування та розвитку власної справи.

Тоді продукція ITARA вироблялася вдома, на кухні. За місяць виходило максимум 60-70 кілограмів, а продажі відбувалися точково. Подружжя ще тільки досліджувало ринок і експериментувало з рецептурами.

Модульне приміщення, вартість якого частково покрили завдяки гранту. Фото надала Інеса Петухова

«Ми хотіли масштабуватися: розширити виробництво, збільшити обсяги продукції, зареєструвати потужності й отримати сертифікацію»,

— пояснює засновниця бізнесу.

І дійсно — усе, що прописували у бізнес-плані, за рік вдалося реалізувати. Завдяки проєкту родина Петухових частково покрила вартість модульного приміщення, у якому тепер знаходиться їхнє виробництво, й зараз вибудовує виробничу лінію, яка відповідатиме вимогам HACCP — системі контролю безпечності харчових продуктів.

Збільшили обсяг виробництва на 30%

Підприємцям-початківцям та малим виробникам Інеса радить брати участь у подібних ініціативах. Вони допомагають здійснити ривок у бізнесі й впевненіше рухатися вперед. Хоча часу й ресурсу вони вимагають багато — участь того варта.

«Консультації хороших фахівців із будь-якої сфери — фінансів, маркетингу, харчового виробництва — коштують дуже дорого, а в таких проєктах ти отримуєш їх безплатно. Щобільше, тобі дають можливість не тільки навчатися в групі, а й отримати індивідуальну менторську підтримку»,

— розповідає жінка.

Найскладнішим етапом програми для неї стала робота над бізнес-планом. Але саме вона виявилася чи не найкориснішою. Під час відповідей на запитання Інеса змогла структурувати усі процеси, сформувати бачення свого бізнесу й скласти стратегію його розвитку.

Інеса та Тарас Петухови під час участі в проєкті «Агрокебети. Рости своє». Фото надала героїня

Сьогодні майстерня ITARA збільшила обсяг виробництва на 30%, має більше каналів збуту і наростила продажі. Її власники впевненіше працюють і сміливо пов’язують своє майбутнє з горіховим бізнесом.

«Ми зробили стрибок від побутового крафтового виробництва у себе вдома до мікропідприємства. Тепер ми — повноцінне харчове підприємство, відповідаємо всім вимогам і платимо податки у свою громаду»,

— говорить Інеса.

Нові працівниці та освітні тури на виробництво

Цього року підприємство планує вийти на B2B-продажі й суттєво збільшити їх завдяки новим каналам збуту. Також додадуть онлайн-продажі — через сайт і соцмережі. До кінця року планують працевлаштувати одну-двох працівниць на повну ставку, а з листопада — запустити освітні тури на своє виробництво для підприємців-початківців у сфері харчового бізнесу.

Інеса та Тарас разом із найменшою дочкою на конкурсі «Агрокебети. Рости своє». Фото надала героїня

«Вони можуть займатися будь-яким продуктом, але основи й принципи роботи будуть у нас однакові. Мене вже зараз запрошують, як виробника-практика, ділитися досвідом, і я з задоволенням ділюся інформацією і розповідаю через що ми пройшли, як і що робили»,

— пояснює таке рішення Інеса.

Звісно, виробництво й далі розвиватимуть, але не заради експорту. Нині про нього навіть не думають: український ринок, говорить Інеса, настільки широкий і неосяжний, що роботи вистачить на кілька років уперед.

Олена Волошина, глава представництва Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в Україні

Надзвичайно надихає бачити, як українці не здаються, запускають нові ініціативи й розвивають бізнес навіть у складних умовах. Дякую «Агрокебетам» і «МХП-Громаді» за цей проєкт — він підтримує підприємців і показує, наскільки стійким і творчим є наш народ. Ми обов’язково вистоїмо.

Агробізнес Громада Мхп Партнерський Матеріал Рости Своє Тексти
По темі
Читайте також

Роман Роздобудько і повість Карпи: 10 найочікуваніших українських книжок у 2026 році

#ШОТАМ підготував добірку українських книжок 2026 року: від довгоочікуваних перевидань культової класики 2000-х — до найсвіжіших дебютів,...
6 Січня 2026
01:23
Заборони української мови – історія свідомих спроб стерти українське слово і пам’ять

Заборони української мови – історія свідомих спроб стерти українське слово і пам’ять

8 годин тому
01:30
За легендами, на території України мешкало кілька видів драконів, а богатирі їх перемагали

За легендами, на території України мешкало кілька видів драконів, а богатирі їх перемагали

1 день тому
Вербування підлітків
03:18

Вербування підлітків

Побачили в телеграм-каналі роботу: «5000 гривень за кур’єрську доставку» чи «коментарі під постами»? Легкий підробіток у Telegram-каналах — це найпоширеніший старт вербування…
9 Січня 2026