Економіка і бізнес
Вироби з дерева. Як у Woodstuff створюють екологічний посуд
Їх вироби нещадно копіюють. Це — ознака якості, пояснює співвласниця Woodstuff.
Деревину, з якою працює бренд, вони тут же намагаються відшкодувати природі, саджаючи нові дерева. Це — про відповідальність, кажуть у Woodstuff.
Тут за потреби ви зможете дізнатись все про кожен шмат дерева, з якого вироблена дошка, салатник чи тарілка.
І будете певні — навіть дерев’яну стружку — і ту не викинуть, а відправлять на підстилку коням.
Як із замовника вирости у виробника дерев’яного посуду і екосвідомий бізнес — далі у нашому інтерв’ю з Аллою Сенчило.
Алла Сенчило
Разом з чоловіком Ігорем заснувала бренд дерев’яного посуду
Woodstuff починався з майстерні “Барельєф” в 2011 році. Тоді подружжя на замовлення виробляло ексклюзивні різьблені дерев’яні вироби — досить дорогі. Згодом зіткнулися з тим, що клієнти все частіше хотіли зробити щось за своїм дизайном. Так бренд почав працювати під потреби клієнта. Сьогодні команда Woodstuff трудиться в двох напрямках: виконує замовлення для великих компаній і виробляє дерев’яний посуд.
Обпалювати можна не тільки глину
На перший погляд, це здається абсурдом. Обпалювати дерев’яний посуд? Нонсенс. Але ми використовуємо цю техніку у роботі Woodstuff. Так у виробі м’які дерев’яні волокна пропалюються і стають чорними, а більш тверді залишаються світлими.
Якщо ти впливаєш на деревину вогнем — тільки трохи перегрів, і вона може тріснути.
І тоді цілий виріб відбраковується.
Але це того варте: якщо все вдається, ефект виходить шикарний — поверхня деревини стане більш гладкою і текстурною.
Чому посуд саме із дерева?
Дерево — екологічний матеріал. І цілком відповідає нашим з чоловіком поглядам на життя, адже цей продукт біорозкладаний і не несе навколишньому середовищу ніякої шкоди, на відміну від багатьох інших на ринку посуду.
А ще це матеріал, який допомагає вдосконалювати вироби. Наші сьогоднішні роботи, і ті, які вироблялись сім років тому — абсолютно різні за якістю. Сьогоднішні — в рази краще, і ми все ще прагнемо до вдосконалення.
Як “Барельєф” перетворився на Woodstuff
У 2011 году ми називались майстернею “Барельєф” — бо нашою візитівкою були дуже красиві і дуже дорогі картини з дерева. Тоді через сайт ми продавали
ексклюзивні вироби для віп-персон: від диригентських паличок до настільних ігор, які сьогодні є лиш на європейському ринку.
Коли у нас ще не було своїх виробничих потужностей, перші замовлення від великих корпоративних клієнтів ми пробували виконувати за допомогою підрядників.
Це було складно, адже, по-перше, у кожного клієнта були свої побажання.
Тобто кожне замовлення у 40-50 штук складалося з різних виробів. Комусь коробки для виробу обов’язково фіолетові потрібні, комусь лише виріб — з власним логотипом.
По-друге, завдання, які ми віддавали на аутсорс столярним виробництвам, були кустарної якості.
Це було дуже складно, але ми вирішили робити серійні дерев’яні вироби на своєму маленькому виробництві. І винайняли приміщення поруч з великою меблевою фабрикою.
Першими нашими замовниками були ресторани, для яких ми робили вивіски, аксесуари і дерев’яний посуд. В той момент, коли ми почали створювати для них дерев’яний посуд, якраз набирав обертів тренд красивої подачі їжі.
І тут стало зрозуміло: є попит, але немає пропозиції. Ніхто не робить і не продає красивих товарів для будинку. Так і з’явилася ідея створювати дерев’яний посуд.
Саджати нове дерево замість використаного
Відшкодовувати природі усе забране — це наша мета. Ми до цього прагнемо — наразі посадили 177 дерев у Парку Партизанської слави, закупивши дерева у “Зеленбуду”. Липи і ліщину — бо у підприємства на той момент саме саджанці цих дерев були.
Сюди ж віднесіть і ідею безвідходності нашого виробництва.
Наш перший цех знаходився поруч з великим столярним виробництвом, де робилися дерев’яні меблі.
У них було дуже багато було відходів, які вони не могли використовувати для своїх цілей. І цілі шматки дерева відправляли в топку, на дрова.
Нам, звичайно, дешевше все робити з купленої деревини. З нею легше і швидше працювати, ніж переробляти кожен маленький шматочок. Та, не дивлячись на додаткові труднощі, ми все-одно цим займаємося.
Сьогодні наше виробництво безвідходне: навіть дерев’яну стружку з цеху ми надсилаємо іншим підприємствам – у конюшні, як наповнювач різних виробів
Наша глобальна мета — щоб в кожному будинку, на кожній кухні був який-небудь продукт від нашого бренду. Не пластиковий, не скляний, а екологічно чистий і натуральний — з чистого дерева.
Скільки коштує запустити столярну майстерню
Коли ми починали створювати Woodluck, то мій чоловік Ігор робив столярські роботи самостійно. А тепер у нас є цілий штат співробітників: столяри, шліфувальники, маляр по дереву, оператори верстатів, контент-менеджер, менеджер по роботі з клієнтами.
На той момент ми не рахували, у скільки грошей це все обійдеться. В той період все зароблене відразу вкладали у виробництво, облік почали вести набагато пізніше.
Але сьогодні щоб почати столярне виробництво з нуля, потрібно мінімум 100 тисяч доларів. Це якщо ви хочете повністю обладнати цех, орендувати приміщення, закупити хорошу деревину для старту.
Як створюють найпопулярнішу тарілку бренду
Важкі дошки для нарізки та подачі їжі можна купити за 265 гривень, прекрасні дерев’яні тарілки у формі серця — за 395 гривень. А от хіт продажів — тарілки у формі “зайчика” — коштують в залежності від розмірів 380 та 450 гривень.
Щоб створити таке “зайченя”, спершу ми купуємо суху необрізану дошку — зазвичай, вона триметрова, прямо з корою по боках. Перший, хто з нею працює в нашому цеху — це столяр.
Він на різних верстатах — рейсмусовому, фуговальному і калібрувальному — розпускає ці дошки на певні елементи, потім склеює ці елементи, спеціально підбираючи красиву структуру дерева. З цих заготовок ми далі вирізаємо форми.
З простою формою виробу впорається і столяр, якщо це щось складніше — той же “зайчик”, то матеріал відправляємо оброблятися на гравірувально-фрезерному обладнанні. Після цього обов’язково повертаємо до того ж столяра, який вручну згладжує всі кути і надає остаточну форму виробу.
Останнім до виробничого процесу приступає шліфувальник. Він власноруч робить вироби гладенькими, приємними на дотик.
Це найбільш “ручна” частина виробництва, тому що форма виробів складна і цікава, і відшліфувати їх можна тільки за допомогою золотих рук наших шліфувальників.
Як доглядати за дерев’яним посудом
Купивши посуд, люди завжди хочуть його спершу помити, перш ніж почати з нього їсти. Тому ми спеціально наносимо на тарілки чи дошки кілька шарів мінеральної олії та бджолиного воску.
Олія не має ні запаху, ні смаку. Її часто використовують у фармацевтичній промисловості для кремів. Вона вбирається всередину деревини. і захищає його від внутрішніх або зовнішніх подразників. А віск — це вже фінішне покриття.
Втім, незважаючи на те, що вироби просочені натуральним маслом, якщо його залишимо надовго у воді, деревина набере цю вологу і може тріснути. Тому після використання посуду обов’язково витріть його насухо і просушіть.
А ще мийте відразу після використання — бо потім доведеться застосовувати агресивні миючі засоби і жорсткі губки, а дерево цього не любить.
Якщо хочете, щоб вироби роками виглядали як новенькі, їх добре б покривати маслом раз на кілька місяців.
Хто клієнти і де продається посуд
Зараз наша продукція реалізується в магазині “Всі.Свої”, на Розетці, також ми робимо поставки безпосередньо до Європи.
Як такої маркетингової стратегії не було, весь цей час ми просто як черепашки — повільно і впевнено просувалися до мети.
Сьогодні ми активні у соціальних мережах, а наш сайт от-от буде оновлений.
Зараз працюємо з безліччю відомих брендів: Jameson, Inkerman, Nemiroff, Googwine, “Укрсиббанк”.
Продукцію копіюють цілими лінійками
Плагіат з’явився, коли ми почали брати участь в різних ярмарках. Можливість захистити свою продукцію патентом, звичайно, є але патентувати кожен виріб лінійки — дорого. І ми вирішили цього не робити.
Але я так скажу: на ярмарках, коли приходять наші “конкуренти” з посудом один в один, як у нас, але дешевшим — все-одно у нас продажі йдуть краще.
Наша головна зброя проти плагіату — це впізнаваність і якість.
Якщо нас копіюють, що ж, значить, конкуренти хочуть бути на нас схожими.
Деякі майстри продають товари втричі дешевше за наші, перш ніж купувати, задайте собі питання — де вони беруть деревину.
У нас на всю деревину, яку використовуємо, є сертифікати походження. Ми намагаємося обирати постачальників, які можуть надати всі документи. Щоб точно знати для себе, що дерево було дозволено для вирубки.
У ресторанах Києва та Київської області McDonald’s упродовж 25 та 26 березня запускає ранкове меню.
Про це повідомили у компанії.
Раніше ми писали, що з 13 березня ранкове меню додали у закладах Львова, Луцька, Тернополя, Івано-Франківська, Яремче та Ковеля.
Упродовж березня сніданки повертатимуть в усіх ресторанах, окрім тих, що розташовані у східних областях, в Полтаві, Дніпрі, Кременчуці, Кривому Розі, Кропивницькому та Олександрії. У компанії пояснюють, що це пов’язано з повітряними тривогами та операційними складнощами.
Нагадаємо, що UAnimals запустили найкоротшу рекламу із зірками задля допомоги тваринам (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка McDonald’s
Компанія «Нова Енерджі», яка входить до групи Nova, отримала ліцензію на постачання електрики та вийшла на відкритий ринок електроенергії.
Про це повідомили в «Новій пошті».
Дозвіл на постачання електрики оформлювали близько двох місяців. Рішення про це ухвалила Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Тепер енергетична компанія зможе самостійно забезпечувати потреби «Нової пошти» та інших клієнтів.
Читайте також: OKKO стала партнером програми «Плюси»: які переваги для військових
«Це ще один крок на шляху до енергетичної незалежності. Нова Пошта запускає власну альтернативну генерацію електроенергії та зможе покривати не тільки свої потреби, а й провадити продаж е/е на вільний ринок», — зазначив CEO «Нова Енерджі» Андрій Литвиненко.
Нагадаємо, що «Нова пошта» розробила сервіс для ефективнішої доставки посилок.
Раніше ми писали, що «Нова пошта» запустила другу сонячну електростанцію у терміналі в Києві.
Фото: Pixabay
Львівська студія boardova у 2024 році випустила настільну гру «Арідник» за мотивами однойменного українського мальопису видавництва UA Comix. У березні студія анонсувала англійську версію «Арідника» на краудфандинговій платформі Kickstarter. За кілька годин творцям вдалося зібрати необхідну суму.
Про це повідомили у студії boardova.
Сюжет гри
Під час створення сюжетної основи для гри головний дизайнер та український письменник Володимир Кузнєцов спирався на працю Володимира Шухевича «Гуцульщина».
У світі «Арідника» гравці стають вівчарями, що ведуть свої отари овець крізь гірські ріки, ліси та полонини. На цьому шляху вони зустрічатимуть духів Карпат: Арідника, Бога, Алея, Вовка та інших героїв.
У наборі є дерев’яні фігурки духів та вівчарів і понад 100 великих карт з ілюстраціями Людмили Самусь. У грі створили кілька режимів: змагальний, кооперативний та соло.
Читайте також: В українську гру S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl зіграли 6 мільйонів людей
Цінність гри для людей з-за кордону
«Створюючи “Арідника”, ми прагнули занурити гравців у настільні ігри з колоритом та магічним світом, який наші предки створювали століттями. Гуцульщина та її традиції, які вдалось зберегти попри всі заборони, стали чудовим натхненням для цієї цілі. Та коли про гру почали говорити “поза бульбашкою” настільного світу, ми зрозуміли, що ця гра може стати точкою дотику і знайомства з власним корінням для української діаспори»‚ — зазначив CEO студії boardova Жолудь Добровольський.
Наразі більшість людей, які підтримали вихід англійської версії «Арідника», розповіли, що вони мають українське коріння та гратимуть у гру зі своїми родинами чи друзями.
«Проте є й багато тих, хто не знає, чим відома українська культура, і сподіваються, що гра допоможе їм у цьому. У час, коли країна-терорист стирає нашу культуру, нам потрібно говорити про неї якомога голосніше. А особливо — говорити про справжню, а не переписану історію»‚ — додав Жолудь Добровольський.
Зміни у новому виданні
Видавці анонсували три окремі доповнення до настільної гри, а саме:
- «Зима»;
- «Місцини» (із пам’ятками України);
- «Свята» (із календарно-обрядовими святами українців).
Кожне із цих доповнень додасть нові ігрові механіки та збільшує можливості для гравців.
Відвідати сторінку гри на Kickstarter можна за посиланням. Кампанія зі збору коштів на платформі триватиме до 11 квітня.
Нагадаємо, що український шутер про галичан у космосі відкрили для тестування (ВІДЕО).
Фото: студія boardova
