Суспільство
Викладач із Сумщини написав 9000 статей до української Вікіпедії (ВІДЕО)
Викладач з Глухова написав понад 9 000 статей до української Вікіпедії. І навіть коли до Сумщини зайшли російські війська, продовжував, попри всі ризики, писати про українських героїв.
Про талановитого вчителя розповідає ШоТам.
«Я розумів, що описуючи події, битви на Сумщині, описуючи біографії загиблих, я ризикую. Це принаймні моя якась боротьба з ворогом про те, що я в інформаційному полі розповідаю про наших героїв», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
25 років викладає історію
Андрій уже 25 років викладає історію в школі й університеті. Першу статтю для Вікіпедії написав 11 років тому, коли готував урок про історію рідної Сумщини.
«Я знайшов інформацію про деяких діячів, керівників Сумщини, але у Вікіпедії її не було. І я пробував її туди, як то кажуть, започаткувати, створив пару статей», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
Статтю у Вікіпедію може написати кожен охочий
Статтю у Вікіпедію може написати кожен охочий. Для цього навіть не потрібно реєструватися. Інформацію вичитують та перевіряють так звані «патрульні» Вікіпедії.
«Є звичайні редактори. Є «патрульні» — це вже більш такі досвідчені вікіпедисти, які більше ніж пару місяців редагували. Їх спільнота обирає патрульними, які просто можуть перевіряти та затверджувати», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
Андрій пройшов тренінг, на якому досвідчені вікіпедисти навчали писати статті. І з 2018 року пише у Вікіпедію щонайменше один матеріал на день. Зокрема, розказує про історію України та видатних жінок.
Розказує про історію України та видатних жінок.
«Софія Гриньова — маловідома діячка, але вона була настоятельницею київського Покровського монастиря. Про неї я написав статтю, яка навіть стала «доброю». Є ще таке поняття — «добрі» і «вибрані» статті, тобто це такі статті, які вважаються ідеальними», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
Коли 24 лютого біля Глухова почалися перші бої, Андрій одразу почав про це писати. Першим військовим, про якого розказав, став Михайло Несольоний, який загинув 24 лютого.
Читайте також: Я фіксую історію на фото. Це Анна Сенік – етнофотографка, яка відроджує забуті українські традиції
«Вівся бій під Глуховом, і він приїхав забрати поранених. За всіма конвенціями йому мають дати можливість евакуювати поранених військових, але цього не сталося. І він просто підірвав БМП, загинувши у своїй медичній машині. Це був один з перших геройських вчинків взагалі в історії повномасштабного вторгнення з боку українців», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
Написав близько 2000 статей про захисників
У перші місяці повномасштабної війни написав близько 2000 статей про захисників, які загинули за Україну.
«Коли з’являлися масово ці укази [Президента] про загиблих, особливо наших хлопців, воїнів, захисників, то, пам’ятаю, в один день я створив, якщо не помиляюся, близько дев’яти десятків статей», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
Найбільший біль Андрія в тому, що за статистикою українці частіше читають російську Вікіпедію, ніж свою. І хоча головні правила Вікіпедії — це нейтральність і правдивість, у російських реаліях це не працює.
«Влада росії скільки разів вимагала видалити статті про російський повномасштабний напад, щоб її нібито не було», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
«Юлія Чечеріна, так, відома російська була співачка. Хто знав, що вона стане путіністом, так? І шовіністкою. То намагаються прибрати цей факт — що вона просто російська співачка, а не антиукраїнська діячка», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
Андрій і далі писатиме статті про українських героїв та закликає читати саме українську Вікіпедію.
«Більш правдива така інформація, нейтральна — вона саме в українській Вікіпедії. Тому краще дійсно читати нам, українцям, перш за все продукт наш, український — українську Вікіпедію», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
Нагадаємо, волонтери опублікували найповніший відкритий список об’єктів культурної спадщини України.
Пасажири «Укрзалізниці» відтепер можуть повернути втрачені через кібератаку квитки у застосунку. Користувачі зможуть згенерувати квитки, які вони придбали до масштабної кібератаки на компанію.
Про це повідомили в УЗ.
Як відновити квитки
- Зайти у свій акаунт у застосунку УЗ.
- Натиснути на банер на головній сторінці.
- Перейти на спеціальну сторінку для перегенерації.
- Натиснути «Завантажити PDF-квиток» і зберегти документ.
Також у компанії рекомендують користувачам оновити профіль, додавши актуальну електронну пошту. Це дозволить автоматично отримувати копії нових квитків на пошту.
Читайте також: «Абук» відкрив безплатний доступ до аудіокниг у міжнародних автобусах Flix
Про кібератаку на «Укрзалізницю»
23 березня 2025 року на офіційних сторінках УЗ почали зʼявлятися перші новини про збій в IT-системі. Вже невдовзі компанія повідомила, що стала жертвою наймасштабнішої за весь час кібератаки ворога, через що постраждали онлайн-сервіси купівлі квитків. Залізничникам вдалося відновити їхню роботу протягом 24-26 березня.
Проїзні документи в цей період можна було придбати в касах вокзалів і в поїзних бригад перед відправленням потягів. Окрім цього, в компанії запровадили спеціальні пропозиції для власників паперових квитків, як-от безплатне відвідування залу очікування та чай у потягах.
Нагадаємо, що «Укрзалізниця» додала в Києві нову зупинку для двох потягів.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка УЗ
Фандрейзингова платформа UNITED24 та фінтех-компанія Activitis розіграли прапор України із підписами захисниць Маріуполя та астронавта NASA. Завдяки ініціативі українські медики отримають 23 549 доларів.
Про це повідомили в UNITED24.
Свої підписи на прапорі залишили звільнені з полону військовослужбовиці «Нава» й «Герда», а також амбасадор UNITED24 й астронавт Скотт Келлі. У грудні 2024 року вони вирушили в Антарктику. Там група розгорнула український прапор, а Скотт його підписав.
На знак подяки за фінансування поїздки «Нава» й «Герда» передали прапор компанії Activitis, на яких залишили і свої підписи.
Для того, аби отримати цей прапор, благодійники мали задонатити від 12 доларів на напрям «Медична допомога».
Читайте також: 11-річний хлопчик із Данії зібрав 34 тисячі данських крон для дітей з України (ФОТО)
Про фонд UNITED24
UNITED24 — це офіційна фандрейзингова платформа України. За весь час діяльності через платформу зібрали понад 1,4 мільярда доларів. Завдяки цьому проєкту можна задонатити за п’ятьма напрямками:
- «Оборона»;
- «Гуманітарне розмінування»;
- «Медична допомога»;
- «Відбудова України»;
- «Освіта та наука».
Нагадаємо, що астронавт NASA Скотт Келлі під час візиту до Києва закликав допомагати Україні (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка UNITED24
У Львові розробили інтерактивну мапу, на якій можна знайти актуальні місця цвітіння квітів та дерев. «Квіткову карту Львова» створили в управлінні туризму спільно з управлінням екології міста.
Про це повідомили у Lviv Travel.
Мапа містить понад 50 локацій по всьому місту, які постійно оновлюють. Користувачі зможуть знайти місця цвітіння тюльпанів, сакур, магнолій, слив, груш Шантаклер тощо.
«Львів на весні особливо чудовий. Ми хочемо, щоб спостереження за цвітінням квітів та дерев стало додатковою можливістю для львів’ян та гостей міста, наповнитися позитивними енергією та емоціями. Карта допоможе скласти індивідуальний маршрут квітковим Львовом, відвідати маловідомі локації та ще краще познайомитися з містом», — розповіла начальниця управління туризму Львова Христина Лебедь.
Мапу можна переглянути за посиланням.
Читайте також: Два паралімпійці зі Львова задонатили на військо 400 тисяч грн призових
Нагадаємо, що у Чорнобильській зоні відчуження розквітнув червонокнижний білоцвіт (ФОТО).
Фото обкладинки: сайт Lviv Travel
Їй казали: «Ти не зможеш». Підприємиця з інвалідністю отримала 5 грантів і створила косметичний бренд
У 13 років їй діагностували хворобу хребта, виявили вкорочення ноги та ураження центральної нервової системи....
Не дає зануритися в темряву: це енергетик з Донеччини, що працює попри обстріли
Валентин з містечка Курахове працює енергетиком уже понад 20 років. Курахівська ТЕС була у місті...
«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм
2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня «СпівДії заради Дітей»...
Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою
Пенсіонерка Тетяна Силенко шукала якесь заняття, яке б допомогло їй оговтатись у складний період життя,...