Суспільство
Викладач із Сумщини написав 9000 статей до української Вікіпедії (ВІДЕО)
Викладач з Глухова написав понад 9 000 статей до української Вікіпедії. І навіть коли до Сумщини зайшли російські війська, продовжував, попри всі ризики, писати про українських героїв.
Про талановитого вчителя розповідає ШоТам.
«Я розумів, що описуючи події, битви на Сумщині, описуючи біографії загиблих, я ризикую. Це принаймні моя якась боротьба з ворогом про те, що я в інформаційному полі розповідаю про наших героїв», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
25 років викладає історію
Андрій уже 25 років викладає історію в школі й університеті. Першу статтю для Вікіпедії написав 11 років тому, коли готував урок про історію рідної Сумщини.
«Я знайшов інформацію про деяких діячів, керівників Сумщини, але у Вікіпедії її не було. І я пробував її туди, як то кажуть, започаткувати, створив пару статей», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
Статтю у Вікіпедію може написати кожен охочий
Статтю у Вікіпедію може написати кожен охочий. Для цього навіть не потрібно реєструватися. Інформацію вичитують та перевіряють так звані «патрульні» Вікіпедії.
«Є звичайні редактори. Є «патрульні» — це вже більш такі досвідчені вікіпедисти, які більше ніж пару місяців редагували. Їх спільнота обирає патрульними, які просто можуть перевіряти та затверджувати», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
Андрій пройшов тренінг, на якому досвідчені вікіпедисти навчали писати статті. І з 2018 року пише у Вікіпедію щонайменше один матеріал на день. Зокрема, розказує про історію України та видатних жінок.
Розказує про історію України та видатних жінок.
«Софія Гриньова — маловідома діячка, але вона була настоятельницею київського Покровського монастиря. Про неї я написав статтю, яка навіть стала «доброю». Є ще таке поняття — «добрі» і «вибрані» статті, тобто це такі статті, які вважаються ідеальними», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
Коли 24 лютого біля Глухова почалися перші бої, Андрій одразу почав про це писати. Першим військовим, про якого розказав, став Михайло Несольоний, який загинув 24 лютого.
Читайте також: Я фіксую історію на фото. Це Анна Сенік – етнофотографка, яка відроджує забуті українські традиції
«Вівся бій під Глуховом, і він приїхав забрати поранених. За всіма конвенціями йому мають дати можливість евакуювати поранених військових, але цього не сталося. І він просто підірвав БМП, загинувши у своїй медичній машині. Це був один з перших геройських вчинків взагалі в історії повномасштабного вторгнення з боку українців», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
Написав близько 2000 статей про захисників
У перші місяці повномасштабної війни написав близько 2000 статей про захисників, які загинули за Україну.
«Коли з’являлися масово ці укази [Президента] про загиблих, особливо наших хлопців, воїнів, захисників, то, пам’ятаю, в один день я створив, якщо не помиляюся, близько дев’яти десятків статей», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
Найбільший біль Андрія в тому, що за статистикою українці частіше читають російську Вікіпедію, ніж свою. І хоча головні правила Вікіпедії — це нейтральність і правдивість, у російських реаліях це не працює.
«Влада росії скільки разів вимагала видалити статті про російський повномасштабний напад, щоб її нібито не було», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
«Юлія Чечеріна, так, відома російська була співачка. Хто знав, що вона стане путіністом, так? І шовіністкою. То намагаються прибрати цей факт — що вона просто російська співачка, а не антиукраїнська діячка», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
Андрій і далі писатиме статті про українських героїв та закликає читати саме українську Вікіпедію.
«Більш правдива така інформація, нейтральна — вона саме в українській Вікіпедії. Тому краще дійсно читати нам, українцям, перш за все продукт наш, український — українську Вікіпедію», — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук.
Нагадаємо, волонтери опублікували найповніший відкритий список об’єктів культурної спадщини України.
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі