Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Колонки

Видимість ЛГБТІК-спільноти у воєнний час — це бінго в кубі. Чому? Пояснює експерт

Опубліковано

Чи ви знаєте з астрономії про наднові зорі? А про чорні діри? Упевнений, що так. У нашій геополітиці є подібні антагоністи. Почнімо з чорних дір. Чорна геополітична діра — це осереддя, яке знищує прогрес, розмаїття та поступ. Звісно, що найближчою до нас чорною дірою є так званий «російський світ». Я свідомо не пишу «руський», бо «руський» — від слова Русь, а Русь — це українські землі. 

«Російський світ» украй вороже налаштований до сексуального та ґендерного розмаїття. Для «російського світу» вільне життя для ЛГБТІК — як кістка у горлі. «Російський світ» давно ополчився на права людини для ЛГБТІК та геть не визнає ознаки сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності як сутнісні прикмети особистості, а відповідно — відмовляється захищати людей від дискримінації за цими ознаками.

Геополітично спільноти ЛГБТІК якраз і є тією надновою зорею, яка історично «вибухнула» з кінця 60-х років ХХ століття. Зрозуміло, що ЛГБТІК є частиною будь-якої культури та будь-якого суспільства, бо так закладено природою. І хоча якась людина чи окремо взятий політичний лад може сперечатися з прийнятністю ЛГБТІК, від того ЛГБТІК не зникають, натомість втрачають видимість та йдуть у підпілля. Або переселяються в інші краї, де сприйняття людського розмаїття вільне від упереджень, пов’язаних із ґендером та орієнтацією.

Ми як країна зараз є антагоністом російській федерації в її поточній політичній іпостасі. Ми як держава робимо чимало речей, які сьогоднішня росія не зробила б ніколи і яким вона прагне перешкодити в сусідніх для неї країнах. Наприклад, до Ради подали законопроєкт про цивільні партнерства для одностатевих пар. Для рф це було б немислимо. 

Інший приклад: в МОЗ України визнали так звану конверсійну терапію — тобто антинаукові спроби «змінити сексуальну орієнтацію» — шкідливою для особистості. В той самий час рф забороняє своїм органам влади змінювати для транслюдей маркер статі в документах навіть після хірургічного коригування статевої належності. 

Зростання видимості ЛГБТІК в Україні — на користь: і політично, і соціально

Яскраві, видимі та впливові спільноти ЛГБТІК в Україні — це ознака нашої геополітичної незалежності, цивілізаційного вибору та преференцій щодо нашого майбутнього в межах європейської та євроатлантичної співдружності. 

В умовах війни за самостійність, яку ми ведемо проти збройного агресора, ми вимушено шукаємо додаткові точки опори. Шукаємо орієнтири, шукаємо меседжі та символи. Я стверджую, що зростання видимості ЛГБТІК є способом забезпечити все це, разом узяте. Це бінго в кубі. Хтось може особисто не сприймати, навіть з якихось причин ненавидіти ЛГБТІК, але війна підказує: варто поступитися особистим ставленням заради геополітичної перемоги.

  • Чому ЛГБТІК є орієнтиром? Права людини для ЛГБТІК забезпечуються насамперед через заборону дискримінації до людей через їхню сексуальну орієнтацію чи ґендерну ідентичність. Тому, захищаючи права людини для ЛГБТІК, ми засвідчуємо перед самими собою та нашими партнерами рух відповідно до європейського вектора розвитку.
  • Чому ЛГБТІК є меседжем? — Бо в соціумі, де кожна доросла особистість точно знає, як розшифрувати абревіатуру «ЛГБТІК», можна вважати, що соціальна рівність уже глибоко та надійно пустила коріння.
  • Чому ЛГБТІК є символом? — Бо боротьба не буває без символів. І сучасна боротьба України за своє власне місце у світі, поважне та унікальне, пов’язана нерозривно з деякими засадничими речами, серед яких рівність у розмаїтті посідає чільну позицію. 

Видимість наших спільнот — лесбійок, геїв, бісексуальних, транс-, інтерсекс- та квір-людей

Теза №1. ЛГБТІК є всюди: в школі, вдома, на роботі, серед митців та інженерів, в армії та церкві. Питання не в тому, чи є ЛГБТІК серед нас, а в тому, чи ми дозволяємо як суспільство почуватися ЛГБТІК вільно всередині широкого загалу. Чим доброзичливіше наше ставлення — тим більше відкритих ЛГБТІК ми побачимо навколо.

Теза №2. Спосіб життя ЛГБТІК — це ОК. Нам особисто можуть не подобатися вуличні прайди чи галасливі гей-вечірки в будинку навпроти. Ми як особистості зшиті з симпатій та антипатій. Натомість публічний простір належить усім, а приватний — кожному, хто ним володіє. Тому залишається просто призвичаїтися й погодитися, що ЛГБТІК — поруч, і іноді вони поводяться та виглядають яскравіше за нас.

Теза №3. Більшість людей мають природний інтерес до інших людей, які їх оточують. Іноді аж до ступеня зазирання крізь замкову щілину чи підслуховування під чужими дверима. Отже, лишається прийняти як аксіому, що сусід може бути негетеросексуальним, колишня однокурсниця — трансґендерною, а дитина нашої подруги — квір.  

Тому нам варто викреслити з ужитку купу типових питань, як-от питання до хлопців на кшталт «Ти вже одружений?», бо це приклад гетероцентризму, який в умовах розмаїття є печерно недоречним. Ви скажете — як тоді питати? А ось так: «Ти маєш кохану людину?», «Чи ти живеш у партнерстві з кимось?». Думаймо! Від способу нашого мислення залежить спосіб нашого мовлення. А своїм мовленням ми спонукаємо наше оточення або до відкритості, або до закритості. 

Теза №4. Твори кіно та театру, казки та комікси, навіть відеоігри — усюди вже зараз є дозована присутність ЛГБТІК-персонажів. Отже, ЛГБТІК видимі бодай віртуально. Причому ЛГБТІК більш видимі для кожного наступного покоління. Це означає, що колись — і це «колись» відносно незабаром — видимість ЛГБТІК зрівняється з реальною присутністю ЛГБТІК серед нас.

Рівно тоді ж питання, яка в людини сексуальна орієнтація чи ґендерна ідентичність, припинить бути істотним. Людина — та й людина. За таких перспектив чим швидше зростатиме видимість ЛГБТІК — тим краще: для людей, суспільства, держави, для нашої перемоги, наших дітей і нашого майбуття.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Це авторська колонка Святослава Шеремета. Публікація відображає особисті думки автора, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам. 

Колонки

Видавництво «Основи» перевидає фотокнигу про українські балкони (ФОТО)

Опубліковано

Видавництво «Основи» готує до випуску оновлене видання фотокниги Олександра Бурлаки Balcony Chic, присвячене українським балконам. Книга, яка стала культовою для поціновувачів архітектури, отримає новий вигляд із доповненнями про реалії воєнного часу.

Про це повідомляє видавництво.

Що нового у Balcony Chic

Перевидання включатиме фотографії 2022–2024 років, які відображають трансформацію балконів під час війни. Серед знімків — зруйновані конструкції, встановлені сонячні панелі та системи Starlink, що стали символами адаптації та відновлення.

Коли чекати на книгу

Оновлене видання Balcony Chic зʼявиться у травні 2025 року. Вартість книги на етапі передзамовлення — 1190 гривень зі знижкою. Оформити замовлення можна вже зараз на сайті видавництва.

Читати також: Кияни можуть здати книги російською та отримати знижку на українські видання: як долучитися

Балкон як дзеркало часу

Олександр Бурлака за допомогою фотографій та текстів досліджує феномен балконів — від їхньої архітектурної функції до культурного та соціального значення. Видання, доповнене реаліями воєнного часу, відкриває нові грані сприйняття української архітектури.

Нагадаємо, що оскароносний режисер Мішель Азанавічус пише книжку про війну в Україні.

Фото: видавництво «Основи».

Читати далі

Колонки

Стали відомі девʼять фіналістів Нацвідбору на «Євробачення-2025»

Опубліковано

«Суспільне» назвало дев’ять фіналістів Національного відбору на «Євробачення-2025». Десятого учасника обиратимуть українці через голосування у застосунку «Дія».

Про це повідомляє «Суспільне».

Фіналісти, які вже змагатимуться за участь у «Євробаченні»:

  • Future Culture — Waste My Time;
  • Khayat — Honor;
  • Krylata — Stay true;
  • Molodi — My sea;
  • Ziferblat — Bird of pray;
  • Абіє — Дім;
  • ДК Енергетик — Сіль;
  • Маша Кондратенко — No time to cry;
  • Влад Шериф — Wind of change.

Читати також: Оголосили список учасників нацвідбору на «Євробачення-2025»

Музиканти, які потрапили до лонгліста, але не пройшли до фіналу після прослуховувань, змагатимуться за десяте місце через голосування в «Дії». Паралельно до 23 грудня триває голосування за членів журі фіналу.

Фінал відбору — 8 лютого.

Телевізійний концерт визначить, хто представить Україну на «Євробаченні-2025». Повний список фіналістів оголосять до 17 січня 2025 року.

Нагадаємо, що у Києві покажуть документальний фільм про досвід життя жінок у прифронтовій зоні.

Фото: «Суспільне».

Читати далі

Колонки

У межах проєкту єРобота українські підприємці отримали 10 мільярдів гривень

Опубліковано

За понад два роки дії програми 21 000 підприємців отримали гранти на старт або розвиток бізнесу. За цей час держава інвестувала 10 мільярдів гривень, з яких понад 4 мільярди повернулися в бюджет.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства економіки України.

«Завдяки грантовій підтримці підприємці відкрили тисячі нових компаній, змогли збільшити виробництво, розширити асортимент продукції та послуг, освоїти нові напрямки діяльності та заявити про себе на нових ринках. А також створити близько 60 тисяч робочих місць в усіх регіонах країни. Бізнес працює, розвивається, сплачує податки, зміцнює нашу економіку», — зазначила Юлія Свириденко.

Вона повідомила, що понад чотири мільярди гривень повернулися в бюджет завдяки сплаченим податкам та зборам.

Статистика проєкту

Від запуску проєкту єРобота у липні 2022 року:

  • за програмою «Власна справа» — видали 19 000 мікрогрантів на 4,5 мільярда гривень;
  • на розвиток переробних підприємств — видали 779 грантів на 3,9 мільярда гривень;
  • на садівництво та розвиток тепличного господарства — видали 240 грантів на 1,1 мільярда гривень;
  • ветеранам та членам їхніх родин — видали 1036 грантів на 481 мільйонів гривень.
Фото: телеграм-канал Мінекономіки

Читайте також: Творче об’єднання МУР оголосило про створення премії для викладачів: як взяти участь

Як отримати грант

Подати заявку на отримання гранту можуть як підприємці, що вже працюють, так і люди, що не мають досвіду ведення бізнесу.

Заяви та бізнес-план можна подати через Дію. Обов’язковою умовою отримання гранту є створення нових робочих місць: від одного-двох при наданні мікрогранту до кількох десятків при наданні грантів за іншими програмами.

Грантові кошти повертаються державі у вигляді сплачених податків і зборів в процесі діяльності підприємства впродовж трьох років.

Нагадаємо, що в Україні обрали вчительку року: вона отримала 1 млн грн на свій проєкт.

Фото обкладинки: Pixabay

Читати далі

Шопочитати

Суспільство15 години тому

Не дає зануритися в темряву: це енергетик з Донеччини, що працює попри обстріли

Валентин з містечка Курахове працює енергетиком уже понад 20 років. Курахівська ТЕС була у місті...

Суспільство2 дні тому

«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня «СпівДії заради Дітей»...

Технології5 днів тому

Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою

Пенсіонерка Тетяна Силенко шукала якесь заняття, яке б допомогло їй оговтатись у складний період життя,...

Технології7 днів тому

Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»

Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум...