– Якось мені сказали, що один мій виріб коштує, як цілий кубічний метр дров. На що я відповів, що я ж і продаю дрова, – жартує Владислав Горбачов. Уже декілька років він виготовляє і продає дерев’яний посуд, який більше схожий на витвори мистецтва, ніж на звичайні столові прибори.
За словами митця-виробника, клієнти дуже рідко розуміють його витвори. Проте він не полишає своєї місії: виховати у споживачів любов до естетики.
– Ми живемо в такому швидкому світі, де майже нереально помітити щось дійсно цінне, – переконаний митець.
Владислав Горбачов
– взимку 2017-го року заснував Sycamore. Виробництво знаходиться у Закарпатті. Головний акцент автор робить на дерев’яних столових приборах: виделки, ложки, тарілки, піали. Також виготовляє декор для дому.
“Sycamore у наших реаліях – це просто невеличка майстерня, де працюю я, та іноді мені допомагає моя дружина. У назві “сховалося” дерево сімейства фікусових. Має плоди – інжир, росте в теплому кліматі. Увагу привернув той факт, що це дерево давало плоди та укриття від сонця мандрівникам. І звідси така аналогія: ми всі мандруємо по життю і маємо потребу в місці, яке подарує нам затишок та комфорт. От ідею створення такого затишку і відображає назва”.
Вироби знаходять своїх власників від Європи до Аргентини
Цілеспрямовано закордон не продаю. Але так вийшло, що мої вироби живуть в різних країнах Європи, в США, Канаді та Аргентині. Точно не пам’ятаю, де ще. Більшість продажів відбувається в Instagram.
А от матеріали – повністю українські. Люблю локальне дерево: горіх, слива, черешня, абрикос – працюю з усім. Щось знаходжу у власних садах, частину у знайомих, дещо купую у людей. Особливо радію, коли це може принести користь людям. В наш час така послуга, як спилювання дерева коштує грошей. А я роблю це безкоштовно, ще й забираю деревину.
Виделка за 500 грн, але це ще дешево. І ось чому
Вважаю, що ціни дешевші, ніж мають бути. Така робота потребує високої кваліфікації та дуже багато віддачі, щоб підтримувати якість. Хоча з іншого боку самому незручно, коли виводжу на ціннику виделки 500 гривень.
Вони, до речі, одні з найскладніших виробів. Ніколи не буваю впевненим у тому, що із 10 заготовок до фіналу дійдуть хоча б шість.
Найчастіше купують ложки
До прикладу, ложка для спецій з волоського горіха, просякнута лляною олією, коштує 230 гривень. За день можу зробити 5 таких. І це максимум. Але у такому насиченому режимі важко працювати навіть тиждень. Дуже складно. Якщо працювати на повну, зроблю 100 виробів за місяць. Але ніколи не можу бути впевненим, що все вийде з першого разу.
Найчастіше купують ложки. З ними завжди дефіцит. Скільки б їх не зробив, все одно завжди знаходять свого власника. Взагалі завжди мало виробів в наявності. До прикладу, щоб поїхати на маркет, потрібно, мінімум місяць підготовки.
Філософія бренду: мистецтво + екофрендлі
Для мене дуже важливо зрозуміти, усвідомити та пояснити людям, що я роблю. На глибинному рівні. Але на сьогоднішній день моя місія – просто залишатись самим собою та бути в цьому максимально щирим. Саме тому в Instagram профіль підписаний моїм ім’ям, щоб покупці бачили з ким спілкуються.
Зараз те, чим я займаюсь максимально просто: роблю дерев’яні речі, котрі вважаю гарними і якісними, та пишу тексти під фото. Намагаюся розмовляти з аудиторією про важливі для мене цінності, про мистецтво та суспільні явища – про все, що мене цікавить.
Шедеври народжуються в тиші
У майстерні маю декілька токарних станків, трошки електроінструменту та звичайного ручного. Останнім часом все більше люблю ручний інструмент. Він дозволяє працювати в тиші. Робота з ним відчувається справжньою та приносить задоволення.
Весь чорний посуд з каталогу – це наслідок обпалення. Все робиться звичайною паяльною лампою. Але процес надзвичайно складний. Потрібно знати яке дерево і як обробляється, вміти контролювати глибину обпалювання.
У бізнесі найдорожче – смак
Складно сказати, скільки потрібно грошей для такого бізнесу. Мені зараз бракує приблизно $20 000, щоб облаштувати майстерню так, як хотілося б.
Звичайно, починати можна з малого: придбати невеличкий станок, шукати на барахолках ручний інструмент, і торгуватись з продавцями за нього – так я і робив. Але з часом розумієш, що маєш потребу у багатьох інструментах та обладнанні. Тому весь час щось докуповуєш.
Обладнання дороге. Але найдорожче все-таки – смак. Якщо ти не маєш смаку і нічого не розумієш в дизайні, то тобі не варто займатись такою справою.
