Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Вулиці Ратушного, Чикаленка та Махова. Не знаєте, хто це? Час познайомитися із проєктом «Стріткод»

Опубліковано

Зібрати й цікаво викласти в одній локації верифіковану інформацію – аби мати універсальну історичну платформу, якій можна довіряти. Прив’язати кожну статтю-сторінку до міського простору – аби дати пізнавати історію на відстані кліка. Розповісти про українців, історичні події та зв’язки між ними – аби пам’ятати і бути захищеними цим знанням.

«Стріткод: історія на кожному кроці» – новий україноцентричний проєкт від ГО «Історична Платформа», спрямований на заповнення прогалин історичної пам’яті українців. Про розробку і запуск платформи, яка розповідає про видатні постаті через міський простір, ШоТам розповіли засновниці проєкту Інна Крупник і Наталя Демідова. 

Застріткодити Україну

Так склалося, що наші вулиці мають не номери, а назви. Усі ці Квіткові, Польові, Центральні, Шевченка – знайомі та хожені-перехожені. Багато назв вулиць родом з СРСР просто «вросли» в нас. Від цих імен буває важко відмовитися, такі звиклі ми до них.

А нові імена в назвах вулиць, які з’являються із декомунізацією, поки що багатьом відгукуються чимось незвіданим чи маловідомим. А нам так хочеться, щоб вулиці, площі, зупинки метро не мовчали, а промовляли. Промовляли про людей, на честь яких вони названі. Промовляли про нашу видатну історію. Так 27 квітня з’явився допис від Наталі Демідової:

«У Дніпрі між Мечкою та парком Шевченка є вулиця Дмитра Донцова. Що ви знаєте про цю непересічну історичну постать? Що ми взагалі знаємо про тих людей чи події, на честь яких названі наші вулиці? Та й чи реально знати про всіх?

Може нереально та й не треба? Але уявіть, як було би добре, якби після Перемоги на адресні таблички додали, до прикладу, промовисті заголовки з QR-кодами. Які б вели на сторінки з історичною довідкою в текстовому та аудіо форматах різними мовами. Історія, шкільні екскурсії, внутрішній та міжнародний туризм…»

Історія на кожному кроці

Наталя Демідова: Ідея проєкту виникла під час перегляду відео про Дмитра Донцова. Кілька років я водила дитину в басейн на вулиці, названій на його честь. В якийсь момент все це поєдналося, і я спитала в друзів, як їм ідея. Вони були в захваті. Проте я зовсім не збиралася братися за реалізацію. Мене лякав масштаб, і не було з ким все це втілювати. На перші кроки я наважилася тільки за кілька місяців. Підготувала перший описовий документ і знайшла Інну, яка повною мірою мене підтримала. Вже восени ми разом зареєстрували ГО для реалізації цього історичного проєкту.

статут Історичної платформи

Інна Крупник: Як почула по телефону Наталчину пропозицію, відразу запалилася. Навіть в короткому телефонному викладі відчувався масштаб проєкту, суспільна цінність. А якщо докласти креативну складову, може вийти справжня вау-історія з вулиць наших міст. Мене реально надихає розуміння того, наскільки ми як нація проапгрейдили власне розуміння себе та своєї історії за останні роки, наскільки відкриті до вивчення історії та спростування історичних міфів. 

Хочеться бачити цю історію близькою до себе, пережитою та бути дотичною до неї. Ми назвали проєкт «Стріткод», бо він про історію, що промовляє просто з вулиць наших міст, а QR-коди є ключовими елементами зв’язку з аудиторією. Слоган «Історія на кожному кроці» теж колись претендував на назву проєкту, тому він з нами. Не слід втрачати гарні меседжі! А далі почали працювати й шукати людей, які на волонтерських засадах можуть долучитися до проєкту.

Стріткод: Інна Крупник

«Стріткод» націлений на вулиці

Інна: Ми не хотіли створювати нову Вікіпедію, і не нам тягатися з НАН, але ми таки віднайшли свою власну «класність». Уся інформація на нашій платформі верифікується істориками – за цю перевагу ми тримаємося руками і ногами, бо досить з нас історичних міфів та необгрунтованих інтерпретацій. Подавати матеріал плануємо концентровано та структурно. Але в різних форматах, щоб кожен міг і почитати, і послухати, і залипнути на відео, і відвідати віртуальну арт-галерею. 

Акцент на авторське, талановите, сучасне. Тексти, ілюстрації, креатив. Писатимемо про Героїв так, наче пишеш близькому другу: легко та по-товариськи. Історики нашого проєкту верифікують не тільки тексти, дати, факти про видатних українців, але й ілюстрації. Пізніше історію «підсвітимо» ще й доповненою реальністю. Повірте, вона того варта. 

Наталя: «Стріткод» націлений на вулиці. Імена в назвах – ключовий гачок між перехожим та історією. Географія проєкту – вся країна, всі ці назви, які згідно з дослідженням носять унікальні імена видатних людей. Але починати ми будемо з пілотного міста або міст і досить скоро застріткодимо перші вулиці. Активно працюємо, готуємо статті, ілюстрації, макети самих стріткодів – наших табличок з українською душею. 

Хочемо, аби при погляді на стріткод люди казали собі: «Це ж та сама табличка!». Також разом із командою SoftServe Академії ми опрацьовуємо першу версію сайту. І хоча на даному етапі проєкт волонтерський, ми змогли залучити до команди крутих дизайнерів, художників, провідних істориків та соціологів. Бо для нас важливо зробити все якнайкраще для нашої історії. Вона заслуговує на це.

Стріткод: Роман Ратушний

Маємо заповнити прогалини в історичній пам’яті

Інна: Місія «Стріткоду» – заповнити прогалини історичної пам’яті українців. Якщо ми не заповнимо їх власною історією чи власними героями, їх заповнять зайди, чужинці або навіть вороги. Носії не нашої культури, не нашої історії. І тоді вулиці знову розповідатимуть про імперію, «вєлікую культуру», комсомол та інші міфи чи скалки тоталітарних ідеологій. А в нашій голові не стане місця для Донцова, Шухевича, Героїв Азова, Ратушного, Апостола, Примаченко, Січових Стрільців. Для відомих та менш відомих. Для власних героїв, старих та нових.

Наталя: Ми вже вивчили в першому наближенні те, як ставляться українці до пізнання історії та якості власних історичних знань. Люди цікавляться історією, але їм часто бракує уніфікованих джерел чи часу на пошуки інформації. Не кожен з нас фаховий історик, авжеж. А багатьом взагалі сухо та нецікаво викладали в школі. При цьому, на питання «Наскільки важливим для українців є знання власної історії, імен власних героїв та історичних подій, базове розуміння взаємозв’язків між історичними подіями?» майже всі опитувані нами на поточний момент дали відповідь: «Важливо, бо це посилює нашу ідентичність та маркує наш вільний історичний простір». 

Власне, це та думка, яка не давала мені спокою ще навесні. Вважаю наш проєкт майбутньою складовою інформаційної безпеки України. Це дуже відповідально, але ми розуміємо, чому і заради кого ми це робимо. І в пам’ять про кого. Це дає сили рухатися уперед попри все.

«Стріткод» – проєкт проти історичного невігластва

Інна: Наш Проєкт глобально – проти історичного невігластва, за посилення інформаційної безпеки українців через популяризацію власних видатних імен. «Стріткод» – це зручно, коли крокуєш містом, вивільняє час на пошуки інформації. Це унікально, тому що єдиних платформ зі структурованою інформацією про видатних українців, прив’язаних до назв вулиць, до цього не було. 

Ми створюємо єдину базу знань про видатних людей та визначні події з історії України. Ціль з зірочкою: навчити українців розумінню причинно-наслідкових зв’язків між подіями. Це важливо. А ще «Стріткод» – це інноваційно, тому що платформа містить виключно верифіковану інформацію, а також різні формати її подачі (аудіо, візуальна, текстова, відео, хронологія, арт-галерея, інтерактиви, AR). 

Якщо ти – пересічний «пізнавач» історії, то маєш можливість стати стріткодером – зареєстрованим учасником створеного ком’юніті. Якщо ти – історик, то маєш можливість вести блог, бути автором матеріалу. Ось така багаторівнева взаємодія з авдиторією.

Стріткод: Михайло Грушевський

Наталя: «Стріткод» – це просвітницько-розважальний проєкт. Спочатку почне роботу сама платформа з текстами, ілюстраціями, галереєю тощо. Українці побачать матеріали про видатних співвітчизників з першого пулу вулиць та авторські таблички з QR-кодами, що вестимуть на платформу. Пізніше на основі цих табличок ми запустимо маршрути – тематичні екскурсії та квести, які будуть цікаві і для сімейного дозвілля, і як позакласне навчання. Неформальна освіта, авжеж.

Так, ми хочемо інтегруватися в освітній процес не тільки як джерело для рефератів, але й як альтернативна освіта, неформальна. Дещо розважальне буде і в першій версії проєкту. Ми вже домовилися про співпрацю з крутими розробниками AR-моделей і збираємося порадувати наших перших користувачів не тільки цікавими історіями, але й доповненою реальністю. Ми оживляємо історію.

Як долучитися до проєкту

Наталя: Якщо людей не лякає волонтерство і кропітка робота, щотижневі онлайн-зустрічі та листування в чаті до червоних пальців при обговоренні матеріалу та креативу, то ми завжди раді досвідченим ілюстраторам, талановитим райтерам, консультантам з фандрейзингу, PR, комунікацій. 

Інна: Ми відкриті для пропозицій партнерства і співпраці з фахівцями та компаніями, які поділяють наші цінності. Вже чекаємо пропозиції на наш e-mail: streetcodeua@gmail.com. Ми також публікуємо вакансії на нашому тимчасовому лендингу. Наперед тиснемо руку та мріємо про спільну залученість в історію на кожному кроці.

Суспільство

Укрзалізниця виготовила ще два медичних евакуаційних вагони для ЗСУ

Опубліковано

Укрзалізниця додала до свого парку ще два медичні евакуаційні вагони для потреб Медичних сил ЗСУ. Загалом їх кількість становить 66, і до кінця року планується збільшити цю кількість на ще 4 вагони.

Про це повідомляє Укрзалізниця.

Про ініціативу

Евакуація та перевезення поранених воїнів у спеціально обладнаних медичних вагонах показали свою ефективність. Насамперед, це швидкість та можливість надання повноцінної медичної допомоги (у т.ч. екстреної хірургічної та реанімаційної) під час ходу поїзда.

Читати також: Українські розробники створили бойовий колісний дрон CRAB (ВІДЕО)

Про потяги

Усі вагони оснащені апаратами штучної вентиляції легень, переливання крові, кардіомоніторами, аспіраторами та іншою медичною технікою. Завдяки живленню від генератора вони є повністю автономними.

“Дякуємо вагонобудівникам, локомотивним та евакуаційним бригадам Укрзалізниці, що спільно з медиками Командування Медичних сил Збройних Сил України самовіддано працюють задля порятунку поранених воїнів”, – повідомляє УЗ в своєму зверненні.

Нагашаємо, що українські хакери здійснили кібератаку на сервіси партії “єдина росія”.

Також ми повідомляли, що за рік існування кластеру Brave1 на ньому зареєстрували 1600 оборонних розробок.

Фото: УЗ

Читати далі

Суспільство

Українські дитячі книги потрапили до списку найкращих видань у Японії 

Опубліковано

У Японії було опубліковано список дитячих ілюстрованих книжок, відомий як “Ehon 50”, де були включені дві українські книги: “Куди і звідки” від Романи Романишина та Андрія Лесіва та “Жовтий метелик” Олександра Шатохіна.

Список з’явився на сайті японської Національної шкільної бібліотечної асоціації.

Про книгу “Жовтий метелик”

На веб-сайті видавництва “Видавництво Старого Лева” у примітці до книги “Жовтий метелик” Олександра Шатохіна зазначено, що це “тиха книжка”, яка розповідає про життя після війни, про страх і обмежені можливості у такій ситуації.

Уперше книжка вийшла у “Видавництві Старого Лева” у 2022 році. В Японії її надрукувало видавництво Kodansha LTD.

У 2023 році книжка увійшла до переліку 100 найкращих книжок-картинок зі всього світу.

Читати також: Цим їдальням було 50 років. Як у громаді на Волині реформували застарілу систему харчування в школах і садочках

Про книгу “Куди і звідки”

У 2020 році видання від творчої майстерні “Аґрафка” вийшло вперше у друк від видавництва “Старого Лева”. В Японії воно було опубліковане завдяки видавництву Bronze Publishing у перекладі Юкіко Хіромацу. Це видання розповідає про рух та подорожі не лише людей, а й тварин, рослин, вітру, води та планет. Загалом книгу переклали на 15 мов.

Також ми повідомляли, що Нацбанк випустив монету до роковин Чорнобильської трагедії.

Фото: книга “Куди і звідки”

Читати далі

Суспільство

У Києві вперше пройде фестиваль феміністичного кіно: що про нього відомо

Опубліковано

У травні в Києві відбудеться перший феміністичний кінофестиваль “Гаккебуш”, на якому будуть демонструватися фільми, створені жінками. Крім показів фільмів, у програмі передбачені зустрічі з авторськими стрічками та лекціями.

Про це повідомляється на сайті фестивалю.

Про фестиваль

Організатори зазначають, що мета фестивалю феміністичного кіно “Гаккебуш” – надихнути українських режисерок та операторок, що тільки розпочинають свій шлях у кіноіндустрії. Вони прагнуть допомогти їм бути відважними у своїй творчості та знаходити аудиторію, яка їх почує.

Головною метою є створення платформи для нетворкінгу та формування спільноти для постійного творчого процесу.

Події відбуватимуться 11 та 12 травня у Будинку кіно.

Читати також: На честь Дмитра Капранова перейменували вулицю в Конотопі

Програма фестивалю

У програмі фестивалю буде представлено 10 короткометражних фільмів. Крім цього, існує можливість подати заявку на показ ігрового або документального короткометражного фільму, проте це можна зробити лише до 30 квітня.

Фільми можуть брати участь у фестивалі, навіть якщо вже мали національну прем’єру, але вони не повинні бути вільно доступними в інтернеті або розміщені на стримінгових платформах.

Умови участі:

  • жінка є режисеркою та/або операторкою та/або головною героїнею фільму;
  • тривалість не перевищує 30 хвилин;
  • знято після 1 січня 2022 року.

Фестиваль організовує кіноорганізація “Гаккебуш” за підтримки Національної спілки кінематографістів України й Projector Foundation.

Нагадаємо, що Нацбанк випустив монету до роковин Чорнобильської трагедії.

Також ми повідомляли, що в Польщі в прокат вийде український фільм “Я, Побєда і Берлін”.

Фото: сайт фестивалю

Читати далі