Суспільство
Волонтери – нові лідери. Як об’єднати сотні людей однією метою? Кейс Координаційного центру УАЛ
Волонтерство в Україні вже давно не обмежується пошуком турнікетів чи закупівлею форми для наших воїнів. Сьогодні волонтери стають новими лідерами, які об’єднують величезні групи людей заради допомоги іншим.
Однак навіть лідери потребують навчання, підтримки та підказок. Для цього в Українській академії лідерства запустили Координаційний центр – проєкт, завдяки якому волонтерство стає невід’ємною частиною звичного життя. Як це працює на практиці – ШоТам розповіла менеджерка центру Наталія Засядько.
Наталія Засядько
менеджерка Координаційного центру Української академії лідерства
Я була журналісткою, але завжди тяжіла до волонтерства
Волонтерство є чудовим прикладом прояву лідерства в дії. Адже волонтери беруть на себе відповідальність за допомогу людям у складних життєвих ситуаціях і активно працюють для досягнення спільної мети – поліпшення життя та зміцнення соціальної солідарності. І саме тут проявляється лідерство – у здатності організувати і мотивувати групу людей.
Раніше я працювала у сфері журналістики та комунікацій, але волонтерство завжди було моїм покликанням. У своєму рідному Миколаєві я брала участь у різних всеукраїнських і локальних заходах. Це давало неймовірне відчуття того, що волонтерство об’єднує людей і допомагає іншим. А ще я розуміла, що маю лідерські якості, які можуть сприяти більшим результатам.
Ще за часів студентства я познайомилася з волонтерськими проєктами від Української академії лідерства. Водночас приєдналася до всеукраїнського екологічного руху «Let’s do it, Ukraine», який має осередки в кожному місті. Нами було організовано дискусійні клуби та покази фільмів про важливість збереження екології. Ми проводили спільні волонтерські прибирання парків та пляжів Миколаєва.
Уявіть, за годину толоки нам вдавалося зібрати 40 мішків сміття, яке потім прямувало на переробку. Пригадую, як містяни проходили повз і питали, що ми тут робимо. Я закликала їх приєднуватися і очищати наше місто разом. Мені подобається ось так об’єднувати людей якоюсь спільною ідеєю, а водночас – бути частиною людей, яких об’єднує якась ідея.
Війна повернула мене до улюбленої справи
Коли почалася повномасштабна війна, я працювала журналісткою та фіксувала злочини російської армії в Миколаєві. А в перервах між зйомками займалася онлайн-волонтерством: збирала контактну базу штабів гуманітарної допомоги, щоб люди знали, куди звертатися за необхідними речами. Я об’єднувала знайомих та друзів, які допомагали пенсіонерам, багатодітним родинам, людям з інвалідністю.
І коли мене запросили приєднатися до Координаційного центру й допомагати із розвитком волонтерського ком’юніті – я навіть не вагалася. Адже особисто для мене Українська академія лідерства була тією платформою, де твої задуми перетворюють на дійсно успішні та масштабні проєкти. Так Координаційний центр став моїм основним місцем роботи, якому я приділяю найбільше часу і завдяки якому роблю ще більше добрих справ для нашої країни.
Координаційний центр – це про допомогу країні через розвиток волонтерства
Я працюю в Координаційному центрі пів року. Сюди я прийшла з самого початку його заснування – у вересні 2022 року. Фактично, коли центр лише утворився, він починав «з нуля». Тобто люди, які прийшли в команду, не мали жодного бекграунду в Академії. І перше, з чого почалась моя робота, – це створення стратегії для нашого центру.
Ми мали визначити, для чого тут зібралися, для кого будемо працювати, чого хочемо досягти. Зрештою разом із колегами ми почали рухатися до спільної мети – надання допомоги усім, хто постраждав від російської агресії. І робимо це саме завдяки розвитку волонтерства.
Наша ціль – сприяти розвитку волонтерства як невід’ємної складової життя свідомої людини. Як під час війни, так і на етапі відбудови та подальшого розвитку України як європейської держави.
Добрих справ не буває багато: три проєкти, які це доводять
Координаційний центр був створений для подолання викликів, що постають перед нашою країною. Сьогодні це війна, а завтра може бути щось інше. За перші пів року роботи ми вже встигли реалізувати три проєкти та працюємо над четвертим.
Марафон добрих справ
Перший проєкт – це марафон добрих справ «ДоброДвіж», який вже декілька років організовує академія. Проєкт реалізовувався в листопаді-грудні, в часи блекауту, коли люди сиділи без світла та тепла через масовані атаки на електромережі. Тому було прийнято рішення присвятити його теплу та добру. Так марафон отримав назву «Зігрій теплом».
Цей проєкт реалізовувався спільно з міжнародною благодійною акцією «Щедрий вівторок». Ми створили чат-бот, в якому було 38 добрих справ, які потребували від 10 хвилин до 3 годин вільного часу. Наприклад, за 10 хв ви могли задонатити якійсь громадській організації або ж нагодувати безпритульних тварин. Чи, скажімо, допомогти стареньким, написати листа військовому або зробити окопну свічку.
А якщо у вас є три години вільного часу, то ви можете зібрати необхідні речі і віднести їх в гуманітарний штаб для переселенців. Людина могла зареєструватися у проєкті та виконувати різні завдання протягом місяця, отримуючи за це бали. 50 учасників, які очолили рейтинг добрих справ, отримали подарунки від академії. Загалом завдяки цьому проєкту ми залучили 610 людей, яким разом вдалось зробити 777 добрих справ.
Ваучери для переселенців
Другий проєкт ми втілювали одразу в 7 містах України разом з торговою мережею «Аврора». Наші волонтери роздали 7 тисяч ваучерів на суму 700 грн для переселенців 2-х категорій: жінок з дітьми та людей третього віку. Українці могли обміняти ваучери на купівлю будь-яких товарів у мережі магазинів «Аврора». Так ми підтримували людей, які були змушені покинути свої домівки через російську агресію.
Шелтер-бокси для шкіл
Ще один проєкт – «Шелтер-бокси для шкіл». Ми запустили його для школярів, які продовжують навчатися у прифронтових зонах. Наша команда передала шелтер-бокси до 45 шкіл, щоб вчителі могли зайняти учнів у сховищі та відволікти від повітряної тривоги.
Щоразу, коли лунає сирена, – це стрес та паніка для дітей. Тому в цих боксах ми зібрали книжки, канцелярію, настільні ігри, прапор України, карту України і навіть гірлянду на батарейках, аби сфокусувати дітей на заняттях, а не на страху.
«Сила молоді» – новий проєкт Координаційного центру
Наразі ми працюємо над четвертим проєктом – «Сила молоді» – під час якого вже організували чотири табори для волонтерів з усіх куточків країни. Наша ціль – допомогти молоді, яка прагне долучитися до волонтерства, отримати необхідні знання та навички.
Крім того, ми розробили та провели серію тренінгів для молоді, яка вигоріла та втратила мотивацію продовжувати займатись волонтерством. Упродовж трьох днів волонтери могли прорефлексувати свій досвід, обговорити його з колегами-однодумцями, наповнитись новими знаннями та енергією для реалізації нових проєктів у своїх регіонах.
Цей проєкт збирає людей різних професій. Наприклад, серед учасників була студентка-медикиня, яка у вільний час волонтерить у госпіталі. Спершу її не взяли туди, але через свою наполегливість і лідерство, яке проявляється у кожного волонтера, дівчина досягла свого та рятує військових.
Також я мала честь познайомитися з хлопцем, який евакуювався з Луганщини до Львова. Тепер він об’єднує переселенців, аби вони не почувалися відірваними від соціуму. Люди, які об’єдналися разом, – дуже різні. Але всі вони мають спільну ідею – допомогти Україні та боротися за її незалежність. То хіба це не є проявом лідерства?
Практичний кейс проєкту – навички культури діалогу. Про те, як люди з різним досвідом, баченням, з різних сфер волонтерства можуть знайти спільну мову і разом створити успішну ініціативу для суспільства. Хтось волонтерить з 24 лютого, а хтось з 2014 року чи 2010 року – до того, як це стало «мейнстримом». Разом вони можуть робити більше добрих та ефективних справ.
Наразі ми розпочинаємо набір на 5 зміну, яка відбудеться 13-15 березня. Інформацію щодо реєстрації ви можете отримати в нашому телеграм-каналі «Сила молоді».
Волонтери – це лідери, але й вони потребують підтримки
Сьогодні волонтерам як ніколи необхідна комунікація зі своїми колегами. Доволі часто ці людини пропускають через себе емоційну складову українців, яким допомагають. Ніби переживають їхні історії. А тому важливо мати майданчик, де вони можуть поділитися своїми думками та почуттями. І доволі часто ці волонтери не належать до великих громадських організацій, а створюють власні ініціативи. Тому такі знання є вкрай необхідними для них.
На одній зі змін я познайомилася з хлопцем, який самостійно відкрив громадську організацію. Тоді він мені сказав дещо цінне: «Мені довелося стільки часу витратити, щоб зрозуміти, як це правильно робиться в умовах війни. Я міг бути значно ефективнішим, якби завчасно знав, як це робиться або до кого завчасно звернутися за порадою».
За результатами опитування 40 громадських організацій, ми переконалися, що ГО, благодійні фонди та волонтерські об’єднання потребують значної допомоги та підтримки в умовах повномасштабної війни, а саме:
- 57% респондентів зазначили, що найбільш нагальною потребою є фінансова допомога та залучення коштів від міжнародних та українських донорів;
- 23% прагнуть розвитку і хочуть відвідати тренінги в онлайн чи офлайн форматі з командоутворення, кризового та проджект-менеджменту, фандрейзингу;
- 11% потребують комунікаційної підтримки;
- 9% – логістичну допомогу.
Тож наступні наші проєкти також будуть спрямовані на допомогу волонтерам у вирішенні їхніх проблем. Наші програми допоможуть здобути знання про права та статус волонтера, виробити навички ефективної комунікації з органами місцевого самоврядування, а також подарують найголовніший скіл – вміння шукати донора для залучення фінансової підтримки.
Волонтери – це лідери, в яких є сила рухати процеси, змінювати їх та йти на виклики подій. Так було до війни, є під час, і буде після. Я б радила кожній людині стати частиною волонтерської родини і крок за кроком наближати нашу перемогу. Тож якщо ви ніколи не волонтерили – спробуйте знайти в собі лідера цього руху. Можливо, це саме те, чого вам бракувало.
Діяльність волонтерського руху Української академії лідерства здійснюється за підтримки програми сприяння громадській активності «Долучайся», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та впроваджується Pact в Україні, а також за підтримки Посольства Канади в Україні та Canada Fund for Local Initiatives. Зміст цієї публікації є винятковою відповідальністю Pact i не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
