Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Власний досвід війни, рослинотерапія та психологія. Це 10 подкастів, які створили українські медійники

Опубліковано

У професійному житті вони пишуть репортажі, працюють на телебаченні або ж очолюють редакції. Але крім цього, захоплюються історією, руйнують міфи ворожої пропаганди чи вирощують у квартирі власні джунглі.

До Дня журналіста ШоТам зібрав десять подкастів від українських медійників. 

Бегонії в агонії

Віра Курико вирощує більше сотні рослин у своїй міській квартирі. У подкасті вона розповідає про квартирні джунглі, любов до рослин та садотерапію. А ще — чому нормально, що рослини гинуть на вікні, чи може рослина-хижачка з’їсти палець людини та що таке зантедескія та дифенбахія.

«Я письменниця та журналістка на публіці, але за зачиненими дверима мої руки по лікоть у землі. Річ у тім, що я безнадійна рослинолюбка й відчайдушна аматорка з вирощування домашніх рослин», — каже ведуча в тизері подкасту.

Мета проєкту«зворушити серденька слухачів на зелених друзів у кожному їхньому закутку».

Подкаст Бегонії в аагонії

Тут-і-тепер

Це розмови з журналістами, які бачили війну та розповідають про свій досвід. Ведуча Ольга Слюсарчук запитує про вибір — особистий, професійний, людський. Серед гостей — Мар’ян Кушнір, Євген Малолєтка, Віра Курико, Богдан Логвиненко, Ольга Омельянчук, Севгіль Мусаєва, Віталій Портников та інші. 

Ведуча розмовляє з журналістами про життя в редакції та метро, жорстокість ворогів, здатність українців виживати, евакуації та найкращі побачення.

Це спільний проєкт Українського ПЕН-клубу та The Ukrainians Media. Наразі можна прослухати 25 епізодів. 

Подкаст Тут і тепер

«Behind Two Walls» («За двома стінами») 

Англомовний подкаст від журналістки та ведучої Першого каналу Суспільного Олени Ремовської. «Це подкаст про життя на війні у 21 столітті. У ньому, як і очікувалося, багато жаху. Але ця історія ще й про внутрішню силу українського народу. Іноді ця сила проявляється в абсолютно несподіваний момент. Тут багато надії, а іноді — навіть гумор», — пише ведуча в тизері.

За цей подкаст як звернення до іноземної аудиторії ГО «Фундація Суспільність» нагородила Олену Ремовську спеціальною відзнакою за особливий внесок у розвиток журналістики. Наразі можна прослухати 12 епізодів.

Пост правди

«Історії про те, як вижити в сучасному інформаційному просторі та зберегти здоровий глузд», — йдеться в описі до епізодів подкасту журналістів наукового медіа Куншт.

Четвертий сезон присвячений телеграму як месенджеру, через який українці найбільш оперативно дізнаються основні новини. Перед тим були епізоди про срачі в соцмережах, культуру як інструмент пропаганди та те, як загалом російська пропаганда використовує інформаційний простір у війні.

Наразі без назви

Це подкаст, у якому Анастасія Євдокимова (головна редакторка медіа «Сенсор») і Богдана Неборак (культурна менеджерка, редакторка The Ukrainians) ставлять одна одній складні питання про культуру й іноді читають книжки. Назва така, адже, як кажуть в трейлері ведучі, вони шукають способи називати все своїми іменами.

Журналістки спілкуються про поетичний Київ, професійні премії, канони укрліт, як свідчити про злочини росіян на прикладах романів української літератури й не тільки.

Без оголошення війни

Це подкаст журналіста Іллі Кабачинського, який разом з істориком Олександром Аврамчуком обговорює українські події та шукає паралелі з ними у світовій історії. 

Ведучі «розповідають про події минулого, щоб краще зрозуміти майбутнє». Наприклад, говорять про похвилинний сценарій ядерної війни, майбутнє Африки чи події, які б відбулися, якби Німеччина виграла Першу світову війну. Спойлер — ведучі думають, що Другу світову почала б Франція.

На чисту воду

Три тижні тому «Локальна історія» презентувала новий подкаст про руйнування історичних міфів. У першому епізоді історик Олександр Алфьоров розповідає, звідки походить тризуб.

«Що спільного в тризуба, Посейдона, Шиви та острова Барбадос? Якими були знаки князя Володимира та князів Острозьких? Чому саме тризуб обрали гербом у 1918-му, якщо більшість українців не знали про нього? І якими були альтернативні варіанти національного символу?», — читаємо в соцмережах «Локальної історії».

WAR-LIFE BALANCE

Новий подкаст від Української правди, в якому журналістка Аліна Полякова та медична психологиня й психотерапевтка Юлія Кос говорять про те, як впоратися з проблемами, які з’явилися через війну, та як при цьому жити це життя й утримати баланс.

Чи можна бути щасливими під час війни? Що допомагає українцям проживати війну? Що таке синдром вцілілого, як проявляється відчуття дому, чому психіка звикає жити в небезпеці — на ці питання пробують знайти відповідь ведучі подкасту.

Коли все має значення

Ведучими є журналістки Наталя Гуменюк та Ангеліна Карякіна.

«Світові мислителі й інтелектуали зараз шукають в Україні фізичне підтвердження того, що демократія та свобода мають значення. Ведучі розповідають про спроби світу зрозуміти, чому українці захищають свою країну, про їхню мотивацію у війні та їхній вибір між добром і злом. 

Чим можуть бути цікаві розмови для самих українців, що таке жити у великій війні, боротися з імперією, та як Україні вибудовувати свою ідентичність не тільки довкола війни», — йдеться в описі подкасту.

Простими словами

Ну й завершуємо добірку вже відомим проєктом від медіа The Village Україна, який цьогоріч відзначатиме п’ять років.

Ведучим подкасту є письменник і журналіст Марк Лівін, який спілкується з психотерапевтами на різні теми.

«Ти як? Як спиш і прокидаєшся? Як твоє сьогодні та чи віриш ти в завтра? І що всі ці думки роблять з тобою?» — йдеться в новому сезоні про тіло та психіку в умовах тривалої війни під назвою «Ти як».

Подкаст Простими словами

Суспільство

Київ століття тому й зараз: вгадайте, що за місце на архівному фото (ТЕСТ) 

Опубліковано

Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.​

Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.

Клацніть, щоб перевернути

Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів. ​

Клацніть, щоб перевернути

До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.

Клацніть, щоб перевернути

​​З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.

Клацніть, щоб перевернути

​​На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.

Клацніть, щоб перевернути

У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.

Клацніть, щоб перевернути

До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія. ​

Клацніть, щоб перевернути

Share:

Читати далі

Суспільство

79% жінок обрали залишатися в Україні під час війни: результати дослідження

Опубліковано

28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.

ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.

Про опитування

З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.

Як війна вплинула на переселення жінок 

  • 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
  • 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
  • Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Фото: Центр економічної стратегії

Мотивація залишатися в Україні

Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.

Що повпливало на таке рішення:

  • вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
  • фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
  • власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
  • мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
Фото: Центр економічної стратегії

На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду. 

«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.

Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:

  • жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
  • відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
  • для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.

Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу

Основні причини залишатися

Фото: Центр економічної стратегії

«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.

Які ризики бачать в Україні та за кордоном 

Фото: Центр економічної стратегії

Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.

Перспективи життя за три роки

Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації. 

Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%. 

Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.

Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи

Про дослідників

Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.

American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.

Фото обкладинки: UAExperts.

Читати далі

Суспільство

У Києві запрацювала перша екомашина для збирання використаних батарейок (ФОТО)

Опубліковано

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».

Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».

Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.

Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії

Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:

  • Eneris Recupyl в Польщі;
  • Accurec в Німеччині;
  • EraSteel у Франції тощо.

Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.

Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.

Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»

Читати далі