Колоніальна політика Росії щодо України триває століттями й не обмежується захопленням територій. Росіяни прагнуть привласнити собі абсолютно все українське, зокрема і митців. Так сталося і з генієм українського авангарду Казимиром Малевичем.
«Сусіди» зробили все можливе, аби автор легендарного «Чорного квадрату» вважався їхнім. Але не вийшло. У новому тесті розповідаємо, як український митець спершу потерпав від радянської влади, а згодом – отримав «російську прописку».
Дитинство Малевич провів на Поділлі, Харківщині та Чернігівщині. Мистецтвознавці вважають, що саме у цей період сформувалося його художнє бачення світу. Що найбільше цьому сприяло?
Будинок у Києві, в якому народився Малевич.
Так-так, саме українське село сформувало у Малевича художнє бачення світу. Згодом він напише: «Селяни вміло зображали півнів, коників та квіти. Спробував і я цю культуру перенести на комини в своєму будинку, але нічого не виходило. Казали, що я тільки базґраю печі. Тоді почав братися до парканів, стін, повіток тощо».
У дитинстві, крім живопису, Малевич мав й інше захоплення. Вгадаєте, яке саме?
Дівчата в полі, 1932
Саме так, вишивання і в’язання! Опинившись у селі, майбутній геній українського авангарду захопився вишиванням і в’язанням. Власне, саме строгі чорні й червоні лінії тих візерунків і стали прототипом безпредметного живопису Малевича, який пізніше скаже: «Я знищив лінію горизонту і увійшов до сфери предметів».
А хто навчив 17-річного Казимира Малевича малювати вже не на аматорському, а професійному рівні?
Перший вчитель Малевича.
Вчителем для Малевича став відомий український живописець Микола Пимоненко.
Згодом родина Малевича переїхала до Курська. З цього почався «російський» період художника. Ким ідентифікував себе митець у ті часи?
Звісно ж, українцем! Згадуючи у своїй автобіографії художника Лева Квачевського, Малевич пише: «Говорили про Україну. Він та я були українці.»
Засновником якого напряму вважають Казимира Малевича?
Чорний квадрат, 1913.
1913 року Малевич написав картину «Чорний квадрат», фактично заснувавши новий напрям живопису – супрематизм (у перекладі з польської – «зверхність»). Про «наступ» супрематизму Малевич «офіційно оголосив» 19 грудня 1915 року на останній футуристичній виставці картин «0,10».
Мистецтвознавці зазначають, що геометричні фігури, які Малевич поєднував у своїх роботах, нагадують…
Єдине збережене фото виставки «0,10» у 1915 році.
На думку мистецтвознавців, геометричні фігури в роботах Малевича нагадують візерунки подільських хат, які художник бачив в Україні. Звідси й основні кольори: білий, червоний та чорний.
Із яким художником часто порівнюють Казимира Малевича?
Спортсмени, 1931
Ба більше, одне з «прізвиськ» митця – «Леонардо да Вінчі сучасного мистецтва». Як да Вінчі перейшов від однієї епохи в мистецтві до іншої, так і Малевич до певної міри відкриває епоху сучасного мистецтва. Власне, все сучасне мистецтво так чи інакше оглядається на Малевича і відштовхується від його робіт або ж заперечує певні тези митця.
Під час репресій української інтелігенції радянська влада арештувала і Малевича. Що йому закидали?
Автопортрет, 1908 або 1910-1911
Так, з початком репресій «совєти» побачили в Малевичі шпигуна. Чи то німецького, чи то польського. Його допитували й не зважали на жодні аргументи художника. А для того, аби «вибити» зізнання у шпигунстві, навіть тортували. Відпустили митця лише через 3 місяці – виснаженим та із підірваним здоров’ям.
Яка тема, табуйована радянською владою, з’явилася на роботах Малевича після ув’язнення?
Саме так, Казимир Малевич – єдиний із тогочасних українських художників, хто на своїх картинах зобразив Голодомор 1932-33-го років, від якого загинули близько 4-х мільйонів українців. Після звільнення з ув’язнення він малює три людські фігури. Замість рис обличчя у них – серп і молот, хрест та труна.
У 70-х роках радянська влада викупила «Чорний квадрат» у родини Малевича фактично за безцінь. У скільки «совєти» оцінили роботу українського митця?
Малевич за роботою.
«Чорний квадрат» обійшовся радянській владі всього в 300 рублів. А ось самого митця – просто «вкрали», вкотре привласнивши собі те, що ніколи не належало ані СРСР, ані Росії.
Сьогодні Росія має найбільшу колекцію робіт Казимира Малевича. Утім кілька робіт збереглися в Україні. Скільки саме?
Так, уявіть, всього дві картини. А виставки, що проходять в українських галереях, – репродукції. Адже абсолютну більшість робіт митця нахабно викрала й привласнила радянська (а згодом – російська) влада.
До речі, в Росії Казимира Малевича нахабно називають «творцем російського авангарду». У чому абсурдність такої зухвалості?
Так, росіяни привласнюють навіть те, що до цього забороняли. Із середини 20-х років авангард у СРСР стає офіційно неприйнятним. Проте це не завадило «сусідам» згодом вкрасти одного з найяскравіших представників цього напряму, який, вкотре нагадаємо, був українцем.
Поділіться своїми результатами:
