Суспільство
Відпочинок 2020. Шість великих озер України, про які ви точно не знали
Український Байкал – так кажуть про найглибше в Україні озеро Світязь, Блакитне око Карпат – а це вже про високогірний Синевир. Сиваш вважають українським Мертвим морем, а на Чернігівщині ще невідомо, що блакитніше: вода в трьох затоплених кар’єрах, чи небо над ними.
До цих озер туристи планують свої подорожі й незмінно наштовхуються на натовпи відпочивальників. Бо місця “попсові” – хоч і неймовірно красиві.
Ми ж розповімо вам про шість менш знаних серед українських туристів водойм. Біля їх берегів зазвичай не буває натовпу людей, тож цей варіант – для вас, якщо хочете, щоб ніхто не заважав насолоджуватись красою природи та чистотою води.
Озеро Ялпуг: друге в Європі, перше – в Україні
Де: Болградський, Ізмаїльський і Ренійський райони, Одеська область
Зазвичай, коли кажуть про найбільше озеро України, згадують Світязь. Але він же – найглибший! Усі лаври щодо розміру повинні дістатись Ялпугу – найбільшому природному озеру лиманного типу в Україні, яке належить до Дунайського басейну. І за сумісництвом – другому найбільшому озеру в Європі (після Ладозького).
Так, воно популярне серед місцевих, але через його величезні розміри – місця тут вистачить всім туристам.
Живиться Ялпуг підземними джерелами та є основним джерелом води для Болграда.
В озері живе не менше 40 видів риб, все більшає популяція раків – тож з риболовлею тут все прекрасно.
Просто величезне задоволення тут можна отримати від спостереження за дикою природою: всі ці гніздування качок, лебедів, чайок, купа ящіркою і навіть житла ондатр.
Розміститись на ночівлю можна в Болграді, а можна й прямо на березі озера, орендувавши тут же намети та спальні мішки.
Кугурлуй: зловити судака й поспостерігати за найбільшими птахами Європи
Де: село Ларжанка, Ізмаїльський район, Одеська область
Кугурлуй – друге за розмірами озеро в Україні після Ялпуга, і навіть з’єднане з ним протокою.
Сюди можна приїхати й поспостерігати за місцями гніздування птахів. А, може, вам пощастить десь у плавнях біля південно-східного краю побачити колонію кучерявого пелікана (Pelecanus crispus) – найбільшого птаха Європи.
До речі, окрім пташиних гнізд, тут теж прекрасна риболовля: рибалки витягують з пучин сазана, судака, ляща, щуку, а сомів – до 30 кілограмів! Раків теж купа – куди ж без них.
Для любителів поспостерігати за фауною: у прибережних зонах мешкають зайці, дикі кабани, гуси, фазани, козулі.
На відміну від Ялпуга, Кугурлуй менш популярний серед відпочивальників. Тож, якщо наважитесь на подорож, все це багатство дістанеться вам.
Озеро Кагул – наодинці з птахами
Де: біля села Нагірне, Ренійський район, Одеська область.
Кагул – це найпівденніша точка України після Криму. Тут спекотно і безлюдно – ідеальне місце, щоб сховатись від поганого впливу мегаполісів.
Часто сюди птахи прилітають, щоб перечекати зиму, їхні численні гнізда розкидані серед скель.
Навколо Кагулу інфраструктури нема, тому для відпочинку візьміть із собою намет та спальний мішок. За їжею відправляйтесь в село Нагірне неподалік – там знайдуться ознаки цивілізації на кшталт магазинів і навіть кафе.
Якщо ви – міський білоручка, і хочете доторкнутись до природи без дискомфорту, непоганий варіант – зупинитись в місті Рені, яке знаходиться за 30 км від озера.
На Кагулі можна купатися, рибалити, спостерігати захід сонця, сидячи на краю скелі. Тут не буде: комфортного відпочинку, туристів і зручних підходів до води (хоча якщо потоваришуєте з кимось з Нагірного, вам, може й підкажуть пару-трійку місць).
Озеро Нобель – початок Біловезької пущі
Де: поблизу сіл Нобель, Дідівка та Котира Зарічненського району, Рівненська область
Це найбільше озеро Рівненщини. Перші згадки про місцевість з’явилися 980 років тому. Озеро фактично перебувало на славно відомому шляху “Із Варягів у Греки”, за яким вікінги прямували в напрямку Чорного і Середземного моря – раніше тут розміщувалася стоянка “кочівників”.
Тут побачите прекрасні пейзажі, насолодитесь тишею і прямо таки розкішною природою: вода в озері чиста, у довколишніх лісах можна зібрати багатий урожай ягід і безліч видів грибів.
Заселеність місцевості – мінімальна. Туристи – нечисленні, рибалок теж небагато. Дивно, до речі, бо це дуже рибне місце.
Тут можна розбити намети, або зупинитися в спеціалізованих дерев’яних рибальських будиночках.
Пулемецьке озеро – маловідоме, через те, що друге
Де: села Пульмо, Залісся та Пулемець, Шацький район, Волинська область.
Так, Світязь забрав собі більшу частину слави Шацьких озер, що на Волині. І дарма – Пулемецькому теж є чим повихвалятись: довжина берегової лінії тут близько 16 км, а плесо – аж 1640 га.
Але увага: значна частина берегу заболочена, а для купання годиться південно-східний берег поблизу Залісся та частина озера, що зі сторони села Пульмо.
Науковці кажуть: водойма – льодовикового походження. Озеро доволі глибоке: максимальна його глибина – понад 19 метрів.
Пулемецького ще не торкнулася навала відпочивальників, тож за тишею та спокоєм – вам сюди. О, і за рибалкою: тут водяться поширені щуки, карасі й навіть червонокнижний вугор – до нього зась!
Біле озеро – гліцеринове озеро молодості
Де: село Рудка, Володимирецький район, Рівненська область
Це озеро карстового походження, а його вода – шовковиста на дотик через підвищений вміст гліцерину в воді. Через це Біле озеро часто називають “озером молодості”. А Білим прозвали за те, що з висоти пташиного польоту справді здається, ніби воно білого кольору.
Вода у водоймі настільки чиста, що навіть на глибині понад 1.5 метра можна побачити дно.
Кажуть, ще партизани УПА за допомогою цієї води загоювали рани й навіть лікували підстрілених коней. А ще цією водою колись лікувалась перша леді польської держави – Марія Пілсудська. Доставляли їй цілющу рідину вузькоколійкою прямо у Варшаву.
Тож, якщо хочете омолодитись, відпочити й наїстися лісових ягід в поліських лісах – їдьте на Рівненщину.
2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.
1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»
Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.
Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.
Ксенія
У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.
Юрчик
Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.
2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»
Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.
Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.
Юрчик
У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.
3. «Ви що, робили йому щеплення?»
Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.
Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.
Ксенія
У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань.
4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»
Міф: Усі люди з РАС однакові.
Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.
Юрчик
Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно.
Ксенія
А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати.
5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»
Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.
Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків.
Ксенія
Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.
Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати.
6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»
Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів.
На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою.
Ксенія
На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.
Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.
Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням.
«Укрзалізниця» додала на платформі Видубичі-Трипільські в Києві зупинки для двох потягів далекого сполучення. З 10 квітня ці потяги зупинятимуться на платформі в обох напрямках.
Про це повідомили в компанії.
На зупинці зупинятимуться такі потяги:
- №79/80 «Січеслав» Дніпро – Львів;
- №793/794 Черкаси – Київ.
Читайте також: Що робити, якщо з додатку «Укрзалізниці» після кібератаки зникли квитки
Платформа Видубичі-Трипільські розташована поруч із Південним мостом та транспортною розв’язкою, що робить її зручною для пересадки. Вона входить до транспортного вузла «Видубичі», який об’єднує:
- станцію метро «Видубичі»;
- приміську платформу «Видубичі» та кільцеву електричку;
- автостанцію «Видубичі».
Як зазначили в УЗ, ця зупинка дозволить мешканцям лівобережних районів Києва швидше та зручніше добиратися до Черкащини, Кіровоградщини та Придніпров’я.
Нагадаємо, що «Укрзалізниця» впровадила безплатні пропозиції для пасажирів.
Фото обкладинки: RailGallery
Активісти руху «Жовта стрічка» до початку другого місяця весни розповсюдили у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та Армянську символи спротиву.
Про це повідомили у «Жовтій стрічці».
«Квітень вступає у свої права, а рух спротиву продовжує невтомно доводити, що Крим — це Україна. Бо спротив триває. Бо українці борються. Бо кожного дня на Кримському півострові тривають акції спротиву, і сьогоднішній день не виключення. Бо КРИМ — ЦЕ УКРАЇНА!» — написали у русі.
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
Нагадаємо, що рух активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).
Раніше ми писали, що у Криму на вершині Пахкал-Кая встановили українські прапори (ФОТО).
Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»
