Відомий український писанкар і військовий передав великоднє вітання з фронту (ФОТО)

Студенти-кінознавці КНУТКіТ імені Івана Карпенка-Карого Алік Дарман і Володимир Прилуцький передали до фонду «Довженко-Центру» дві плівкові фільмокопії німих фільмів: «Трипільська трагедія» (1926) Олександра Анода-Анощенка та «Секрет рапіду» (1930) Павла Долина.

Про це повідомили в «Довженко-Центрі».

Про фільми

Виявлені плівки є контратипами — вихідними матеріалами, з яких виготовляють прокатні копії. За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, такі матеріали потрапляють до архіву вкрай рідко. Фахівці вже запланували відсканування фільмів, що дозволить невдовзі переглянути ці стрічки.​

«Трипільська трагедія» — один із найстаріших фільмів, знайдених в Україні останнім часом. Стрічка розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року. У ньому зображують події в пригодницькому жанрі з масштабними батальними сценами. Фільм отримав глядацький успіх, але зазнав критики за надмірну жорстокість.​

Читайте також: У Каннах відбудеться світова прем’єра української стрічки «МІЛІТАНТРОПОС»

«Секрет рапіду» — перший фільм Павла Долини, знайдений в Україні. Стрічка розкриває конфлікт між індивідуальним і колективним у радянському виробництві, зосереджуючись на темі приховування технологічного секрету обробки сталі. Фільм знято на заводах Києва, Харкова і Горлівки, що додає йому індустріальної реалістичності.​

Передача плівок відбулася в ЦОПі КНУТКіТ за участі студентів, представників «Довженко-Центру». та викладачів.

Нагадаємо, що «Довженко-Центр» запускає проєкт про українське поетичне кіно: програма показів.

Фото: фейсбук-сторінка «Довженко-центру»

Українську ілюстраторку Женю Полосіну визнали переможницею американського конкурсу American Illustration 44. Вона здобула відзнаку за колаж до матеріалу в The New York Times у рубриці Opinion про сценарії завершення війни в Україні.

Про це повідомила мисткиня.

Роботу відібрали до щорічного каталогу American Illustration — одного з найавторитетніших конкурсів ілюстрації у США. Колаж супроводжував аналітичну публікацію у грудні 2024 року та привернув увагу журі глибоким змістом і художнім втіленням складної теми.

«На жаль, ілюстрація й досі актуальна — три місяці потому прогнози щодо завершення війни не втратили своєї гостроти. І боюся, ще довго не втратять», — прокоментувала Полосіна у своєму дописі.

Художниця подякувала редакції The New York Times та артдиректору Сему Вітні за можливість долучитися до важливої теми й реалізувати роботу, яка резонувала з багатьма.

Читайте також: Нацбанк випустив памʼятну монету, присвячену мисткині Любові Панченко (ФОТО)

Про Женю Полосіну

Женя Полосіна — українська ілюстраторка та коміксистка з Києва. Вона створює ілюстрації для медіа, книжок і мистецьких проєктів, зокрема документальних. У 2015 році разом із художницею Анною Іваненко заснувала студію «Сері/граф», яка працює з авторськими зинами, принтами та експериментальним друком, зокрема шовкодруком, монотипією, гравюрою на картоні й сухою голкою.

У 2023 році здобула відзнаку «Найкращий книжковий дизайн» від Книжкового Арсеналу за документальний комікс «Блекаут. Хроніки нашого життя під час війни Росії проти України», створений у співавторстві з Анною Іваненко. У своїх роботах мисткиня фокусується на темах війни, соціального досвіду та збереження памʼяті.

Нагадаємо, що українська мисткиня стала першою лавреаткою премії Her Art Prize (ФОТО).

Фото: сайт «Книжкового арсеналу»

17 квітня 2025 року Національний банк України ввів в обіг срібну пам’ятну монету «Писанкарство» номіналом 10 гривень. Випуск присвятили включенню української писанки до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Про це повідомили в НБУ.

Дизайн аверсу

Авторкою дизайну нової монети стала Олександра Кучинська. На аверсі монети зобразили стилізоване «дерево життя» у формі дуба — символу сили, захисту та вірності. Його три яруси — небесний, земний і підземний світи — вміщують по 12 писанок, що уособлюють 12-річний цикл.

Композиція складається з сакральних символів: берегині, сонця, зірки-ружі, бджоли, птаха, оленя, коня, барана, підземного змія, риби та інших.

Читайте також: Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня

Символіка реверсу

Реверс прикрашає традиційна писанка Одеської області, відома як «Сорокопуть» або «Козачі левади». Орнамент писанки поєднує давні символи — сваргу, хрести, драбинки та сонце — у складну композицію, що символізує нескінченний рух, духовне зростання та силу життя.

Читайте також: 6 продуктів, які кладуть у кошик на Великдень: готуємося до свята з етнографинею

Характеристики монети

• Метал — срібло 999 проби;
• маса дорогоцінного металу — 31,1 грама;
• тираж — 7500 штук;
• карбування — спеціальний анциркулейтед;
• гурт — секторальне рифлення.

Нагадаємо, що Нацбанк випустив памʼятну монету, присвячену мисткині Любові Панченко (ФОТО).

Також ми писали, що Нацбанк випустив срібну монету «Зодіак» про зв’язок людини та всесвіту (ФОТО).

Фото: сайт НБУ