Зараз ви читатимете статтю ШоТам зі спільного проєкту з Visa про історії успіху підприємиць, які стали учасницями жіночого акселератора «Відважна 2. Масштабування та діджиталізація».
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Ми розповідаємо про власниць малих та середніх підприємств з усієї України, аби надихнути інших жінок на розвиток власної справи.
Ашока, вона ж Анна Боброва — засновниця вегетаріанського арт-кафе «Твоя мантра», розташованого в центрі Луцька. Жінка відкрила цей заклад уже під час повномасштабної війни, адже вирішила більше не відкладати свої мрії на потім.
«Тут ви відчуєте атмосферу затишку, любові, побачите глибоку східну культуру та навіть зможете відчути “дзен”», — каже Анна про свій бізнес.
Розібратися з тим, що потрібно для розвитку власної справи, допомогло навчання у новому сезоні візійного жіночого акселератора «Відважна 2. Масштабування та диджиталізація» за підтримки глобальної ініціативи She’s Next Empowered by Visa.
Для ШоТам підприємиця розповіла, як змогла створити заклад, який не лише пропонує гостям смачну їжу, але й відображає життєву філософію власниці.
Перш ніж відкрити свій заклад я готувала вдома вегетаріанські пиріжки та доставляла їх у кав’ярні Луцька. Також від початку повномасштабної війни готувала для військових і переселенців, бо хотіла підтримати людей та подарувати їм радість у складні часи.
За освітою я дизайнерка. Уже давно мріяла про красивий арт-простір у місті, але ніколи не мала досвіду ведення бізнесу. Та коли почалася повномасштабна війна, я вирішила розвиватися, попри все, бо ніхто не знає, що на нас чекає завтра. Я зрозуміла, що людям потрібна фізична та психологічна підтримка, тому хотіла бути корисною та створити простір, який у цьому допомагатиме.
Анна Боброва біля власного вегетаріанського арт-кафе «Твоя мантра» в Луцьку. Фото: ШоТам
У мене немає економічної освіти, тому я вирішила пройти навчання, щоб зрозуміти, як працює бізнес. У соцмережах побачила оголошення про старт другого сезону жіночого акселератора «Відважна». Мені стало цікаво повчитися та спробувати позмагатися за грант. Я подала заявку на участь, написала про ідею вегетаріанського арт-кафе й за два тижні отримала електронний лист про те, що мене прийняли на навчання.
Дізналися про досвід успішних підприємців з Луцька
У межах жіночого акселератора ми вивчали теми фінансового обліку, управління командою, масштабування свого бізнесу та робота з ризиками. А ще — як розповідати про свою справу так, щоб зацікавити інших людей. Завдяки цьому навчанню я зрозуміла, що зможу втілити свій проєкт.
Нашими лекторами та спікерами були відомі підприємці, які вже досягли успіхів у власному бізнесі та розповідали про свій досвід. Мені було дуже цінно дізнаватися про шлях цих людей, а також про їхні практичні рішення щодо будь-яких питань у бізнесі. Їхня енергетика зарядила мене на подолання власних труднощів.
Водночас ми слухали лекції на Дія.Бізнес, аби більше дізнатися про підприємництво. А ще мені дуже подобалися наші творчі домашні завдання — ми мали придумати місію та візію проєкту, способи залучити нових людей у команду та вдосконалити всі процеси в роботі. Крім знань, це навчання дало мені багато нових корисних знайомств і можливостей для крутих колаборацій з іншими підприємицями з Луцька.
Я дуже вдячна організаторам та партнерам нового сезону акселератора «Відважна», бо саме навчання стало для мене першим кроком до здійснення мрії. Я ще раз переконалася: те, що буде далі — це мій особистий досвід, тому треба бути готовою до різних обставин і не боятися попросити про допомогу в більш компетентних людей.
Індійська кухня на український лад
У нашому закладі можна скуштувати різноманітні вегетаріанські страви, зокрема самоси — традиційні індійські пиріжки. Але ми дещо змінили їх для українців — не смажимо, а випікаємо в духовці, аби зберегти натуральний смак і користь. Ними можна швидко й ситно перекусити, але це про здорове харчування.
Самоси, якими пригощають у «Твоїй мантрі». Фото: ШоТам
Перші самоси я готувала разом з чоловіком ще до відкриття кафе, і саме на ньому випробовувала всі рецепти. Вони були популярні в інших центрах ведичної культури в Україні, особливо в курортних містах, де їх готували зі свіжими фруктами. Згодом ми вдосконалили рецепти, змінивши склад тіста та врахувавши побажання гостей.
Спершу ми готували самоси з яблуком, корицею та кокосом, а ще — з капустою та спеціями. Зараз пропонуємо як солодкі, так і солоні самоси, наприклад, наразі є сезонні з томатом, сиром і базиліком, які найбільше смакують гостям. Я ж найбільше люблю їх з начинкою з кисломолочного сиру й апельсина.
Анна Боброва показує улюблені самоси. Фото: ШоТам
Наші напої готуємо з повністю натуральних інгредієнтів, спецій і трав, які поєднуємо так, що більше таких смаків не можна зустріти в Луцьку. Ще в нас можна скуштувати крем-супи та солодощі, які не містять білого цукру, веганські та для тих, хто не вживає лактозного молока. Ми використовуємо багато натуральних фруктів, ягід і злаків.
Не тільки їжа, але й сенси
Початково ми створювали простір не лише для того, аби допомогти людям познайомитися з вегетаріанськими стравами, але й щоб пояснити нашу філософію. Ми турбуємося про збереження екосистеми, бачимо друга в кожній тваринці та пропагуємо здоровий спосіб життя. Ми віримо в творчість і те, що люди можуть об’єднуватися за інтересами, обмінюватися досвідом і навичками.
Окрім готової їжі, в нашому закладі також можна придбати доглядові засоби, косметику, зубні пасти без фтору, аромамасла, підставки під аромапалички, метафоричні карти, а також, листочки норі та рисового паперу й багато різних спецій. Окрім цього, в нас є альтернативи ковбасам — вегетаріанські сосиски, ковбаски та сир тофу. Ми хочемо показати, що заклад харчування може виглядати зовсім інакше, ніж усі звикли.
Засновниця кафе показує, що ще тут можна придбати. Фото: ШоТам
За рік вийшла в нуль і почала заробляти
Ми проводимо багато різноманітних заходів: вечори мантра-йоги, поетичні вечори, чайні церемонії та індійське свято, щоб показати людям частинку ведичної культури.
Хочемо, щоб цей простір став майданчиком для всіх, хто хоче поділитися своєю творчістю, тому запрошуємо до себе талановитих людей.
Саме завдяки навчанню я побачила більше можливостей, адже прописувала доходи та витрати. За минулий рік мені вдалося вийти в нуль і навіть почати заробляти. Я взяла на роботу кількох людей, а ще ми вже почали розширювати наш бізнес — зокрема, готуємо пиріжки в окремому цеху та доставляємо їх в інші кав’ярні й магазини Луцька.
Анна Боброва у власному закладі «Твоя мантра». Фото: ШоТам
Згодом я планую організовувати кулінарні майстер-класи та навчати людей, які бажають змінити своє харчування на більш здорове.
Я завжди за те, щоб ми були сміливими, не боялися реалізовувати свої плани та не чекали допомоги від когось іншого. Поки не спробуємо зробити щось самі, то не дізнаємося, яким буде результат.
Новий сезон візійного жіночого акселератора «Відважна 2. Масштабування та діджиталізація» впроваджує мережа центрів підтримки підприємців Дія.Бізнес за сприяння Міністерства цифрової трансформації України, Офісу з розвитку підприємництва та експорту й за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри (UCBI)», глобальної ініціативи She’s Next Empowered by Visa.
Відеокурс для підприємців випустила компанія МХП та благодійний фонд «МХП — Громаді» у співпраці з Державною службою зайнятості. У ньому розповідають про всі головні аспекти для створення власного бізнесу — від головної ідеї до пошуку фінансування й звітності.
Про це повідомили представники БФ «МХП — Громаді».
Програма курсу
Освітня програма складається з 10 епізодів тривалістю від 5 до 15 хвилин. У роликах бізнес-експерти розповідають про те, як:
шукати бізнес-ідеї;
писати ефективні бізнес-плани;
будувати злагоджені команди;
враховувати ризики та маркетингові тенденції;
знаходити інвестиції для власної справи;
отримувати гранти від донорів.
«За статистикою Opendatabot, кожен третій ФОП в Україні припиняє діяльність протягом першого року. Основні причини таких невдач включають нестачу капіталу та відсутність необхідних знань і навичок для ефективного ведення бізнесу. Щоб допомогти підприємцям успішно подолати початкові виклики, ми створили цей курс: він надає важливу інформаційну та консультаційну допомогу, зміцнюючи їхні позиції в конкурентному бізнес-середовищі», — зазначив директор фонду «МХП — Громаді» Олександр Пахолюк.
Експерти відеонавчання
Експертами курсу виступили представники маркетинг-агенції Grape, компанії МХП, БФ «МХП — Громаді» та Державної служби зайнятості. Представники бізнесу та «МХП — Громаді» вже понад дев’ять років впроваджують соціальні та грантові ініціативи й розвивають українські громади.
Наразі відеокурс доступний для всіх на ютубі фонду за посиланням.
Разом з цим творці курсу розробили тест, який можна пройти після навчання й отримати сертифікат. Він підтвердить здобуті знання та допоможе написати заявку й отримати фінансування на проєкти, зокрема в конкурсах «Роби своє» від БФ «МХП – Громаді». Переможці цього конкурсу можуть отримати до 100 тисяч гривень на розвиток власного малого бізнесу.
Довідка про організацію «МХП — Громаді»
«МХП — Громаді» — український благодійний фонд, який започаткували у 2015 році. Він працює над комплексним розвитком громад. Фонд покращує громади у 13 областях України.
Раніше ми писали про те, що гранти — це не кредит, а підтримка: як переселенка з Донеччини заснувала проєкти для ВПО в Миргороді.
ШІ-програмісти з України, які працюють над інноваційними рішеннями, можуть податися на конкурс Llama Impact Grants до 1 грудня.
Про це повідомили у Міністерстві цифрової трансформації.
Разом із грантом програмісти отримають і менторську підтримку від компанії під час розробки продуктів.
«Програма підтримує стартапи з усього світу, які використовують велику мовну модель Llama для подолання викликів у різних сферах — від освіти до державного управління», — написали у відомстві.
інші команди, які створюють інноваційні рішення на базі Llama.
У міністерстві вказали, що перевагу надаватимуть тим розробникам, які працюють у таких сферах: розвиток економіки, зокрема бізнесу, освіта й розвиток навичок; наука та інновації; державні послуги.
Податися на грант можна до 1 грудня 2024 року. Деталі та реєстрація за посиланням.
Довідка про Meta
Компанію створили у 2004 році в США. Наразі її очолює Марк Цукерберг. Meta є однією з найбільших компаній у сфері соціальних мереж та володіє такими сервісами як Facebook, Instagram, WhatsApp, Oculus VR тощо.
Нагадаємо, що Google запустив безплатні курси з ШІ для початківців, освітян та розробників з України.
Зараз ви читатимете статтю ШоТам зі спільного проєкту з DG East про переселенців, які втратили дім, але продовжили свою діяльність у нових містах і селах.
Чому ми його робимо? Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про переселенців, які втратили дім, але продовжили свою діяльність у нових містах і селах.
Чому ми його робимо?
Наші герої є прикладом активізму та незламності українських переселенців, які попри війну продовжують власну справу або починають новий бізнес.
Ірина Соколова з сім’єю полишала дім щонайменше чотири рази. Через окупацію у 2022 році їм навіть довелося покинути власну квартиру, до якої родина прагнула все життя.
Так вони опинилися на Полтавщині. У Миргороді завдяки підтримці небайдужих людей Ірина організувала майстерню, реалізувала унікальний проєкт зі створення фетрового вертепу та відкрила гурток зі стоп-моушн анімації.
Для ШоТам підприємиця розповіла, як їй вдалося відкрити бізнес в іншому місті та як вона допомагає іншим переселенцям інтегруватися в нову громаду.
Ірина Соколова
переселенка, яка заснувала проєкти для ВПО в Миргороді.
Народила доньку в день масштабного обстрілу Маріуполя
Я виросла в селі Благодатне на самому сході Донеччини. Село було велике, красиве і, головне, українськомовне. Протягом усього життя у мене в родині було розуміння, що ми є Україна.
У 2013 році, коли почався Майдан, я чекала на другу дитину. За рік — війна, і ми поїхали до родичів у Маріуполь, аби перечекати. Там я 5 вересня народила доньку — саме в день підписання Мінських домовленостей, під час масштабного обстрілу міста.
Навесні 2015 родичі запропонували допомогу з житлом, і ми переїхали до Миргорода, що на Полтавщині. Прожили там рік, але чоловік часто їздив на роботу на Донеччину, тому ми мусили шукати інший дім.
Ірина з доньками. Фото надала Ірина
Купили своє перше житло в Бердянську
Ми подумали, подивилися на мапу, де більш-менш безпечно, й обрали Бердянськ. Так вийшло, що ми там купили своє перше житло. У мене була гарна робота — я мала майстерню в центрі розвитку дітей та юнацтва, там ми з дітьми виготовляли іграшки і готувалися до ЗНО. Згодом у цьому центрі стала заступницею директора.
Родина Ірини Соколової — у подружжя троє дітей. Фото надала Ірина
Та 24 лютого о 3:30 ночі ракета прилетіла поряд з нами у військову частину — я ось-ось мала народжувати третю дитину. 1 березня народився Данилко, а вже за місяць ми знову зібрали речі й покинули свою квартиру.
У нас не було ні зв’язку, ні інтернету, ні якоїсь інформації про евакуаційні рейси, тому ми сіли в машину й доїхали до Запоріжжя. Дорога у 230 кілометрів у нас заняла більше 10 годин. На кожному блокпості нас спрямовували в нове село: десь були вуличні бої, десь обстріли, десь їздили танки — доводилось об’їжджати. Ми заночували в Запоріжжі, а вже зранку вирушили до Миргорода.
Із собою взяла лише швейну машинку — інше купила за грант
Я зрозуміла, що мені треба відновлювати свою роботу, але вже на новому місці. Зі мною зв’язалися благодійники Данської ради у справах біженців, які колись мені дали грант у Бердянську на швейну техніку. Я розповіла, що змогла виїхати, але з собою взяла лише одну швейну машинку. Вони запропонували відновити мою майстерню. Тож я заповнила, подала та виграла грантову заявку. На ці гроші купила оверлок, ножиці й інші професійні інструменти.
Ірина Соколова проводить заняття з анімації. Фото надала Ірина
На цьому не зупинилася — виграла ще один мікрогрант від Естонської ради у справах біженців на купівлю офісної техніки та вирішила відкрити майстерню з виготовлення іграшок. І тут я зрозуміла, що хочу, аби шила не тільки я, але й люди навколо мене. Коли ми хрестили нашу дитину, я запропонувала священнику відкрити в храмі творчий простір, де ми будемо шити фетровий вертеп. Ініціативу церква підтримала, і простір запрацював.
Новорічний майстер-клас — вінки з фетру прикрасили домівки дітей. Фото надала Ірина
Навчилася монетизувати свою творчість
Тоді нас помітила Інна Ковальська — директорка культурно-освітнього простору «Гончаренко центр Миргород». Взимку 2023 року вона подала ідею провести майстер-клас із рукоділля з розвагами для дітей, які приходили в центр. Думка всім сподобалася, тож мені запропонували робити такі заходи постійно. Про мене в місті почали дізнаватися все більше й більше людей, також запросили робити майстер-класи в приватній школі.
Заняття з мультиплікації. Діти працюють у групах, спілкуються, обговорюють ідеї та вчаться працювати в команді. Фото надала Ірина
Згодом я пройшла грантове навчання Естонської ради у справах біженців, реалізоване через запорізький благодійний фонд «Єдність за майбутнє» — там мені допомогли розібратися в основах ведення бізнесу. Я відкрила ФОП, і тоді почала вже брати гроші за свої заняття та сплачувати податки. Хотіла відкривати свій простір, але не наважилася — у нас тут дуже дорога оренда.
Одного разу я побачила оголошення в місцевій групі у фейсбуці про те, що в Миргороді відкривається творча студія. Я зателефонувала за номером і так познайомилася з Алевтиною Тамбовою-Романовською — переселенкою з Харківщини. Я спитала, чи можу в неї в студії проводити свої заняття на правах суборенди, і вона радо погодилася.
Більшість дітей у студії — переселенці
На мої заняття ходять, зокрема, діти-переселенці, що раніше жили в Донецьку, Бахмуті, Маріуполі чи Харкові. Їхні батьки багато уваги приділяли розвитку й освіті своїх дітей, і я намагаються зберігати ці пріоритети.
У мене завжди була мрія відкрити гурток з анімації — придумувати своїх героїв, історії та оживляти їх на екрані. Один з цікавих способів анімації — стоп-моушн: це коли ти береш ляльки, іграшки чи інші предмети, фотографуєш їх багато разів, трохи змінюючи їхнє положення, а потім усі фото з’єднуєш у відео, і виглядає, ніби ці предмети рухаються самі.
Гурток з анімації для школярів. За словами Ірини, через творчість діти можуть виражати свої емоції, мрії чи переживання, що сприяє емоційному розвантаженню та розвитку. Фото надала Ірина
Цього літа я вирішила, що треба спробувати, і подалася на державну освітню програму «Мрій та Досягай» — спільний проєкт Impact Force і UN Women, який розширює можливості українських жінок-переселенок. Після навчання фіналісткам надавали невеличку стипендію в розмірі тисячі доларів — ці гроші я витратила на професійне навчання анімації.
Творчість — потужний інструмент для об’єднання
Для мене анімація — це арттерапевтична техніка. Поки ми знімаємо, у процесі фантазуємо, щось обговорюємо, діти розкривають свою душу. Також це художній напрям — можна знімати авторські мультики: мальовані, ліплені, з фольги, з целофану. Я розповідаю дітям, що якщо вони навчаться робити це професійно, то зможуть працювати та заробляти у цій сфері.
Ми знімаємо коротенькі анімації. За півтори години діти рухають певний предмет, фотографують, монтують і дивляться, як він оживає. Але також у мене в планах є зібрати жінок і зняти анімацію на тему втрати рідного дому, — щоб люди знали, які в нас були будинки, які почуття ми в них вкладали.
Жінка впевнена, що творчі заняття в групах допомагають об’єднувати людей. Фото надала Ірина
Я впевнена, що такі проєкти створюють унікальне середовище, де й діти, і дорослі можуть разом працювати, вчитися одне в одного та будувати справжні дружні зв’язки. Творчість — це не просто спосіб самовираження, а потужний інструмент для об’єднання людей.
Хочемо знову дихати повітрям Азовського моря
У мене є надія на повернення, але дуже маленька. Ми хочемо знову дихати повітрям Азовського моря, а поки такої можливості немає, я всім раджу розвиватися, допомагати країні стати на ноги, працювати.
Важливо озирнутися навколо й подумати, яку проблему ви могли б вирішити у своєму новому місті чи селі. Не бійтеся пропонувати ідеї — це не тільки допоможе зробити щось корисне для громади, а й дасть змогу знайти своє місце в новому житті.
У цьому дуже допомагають гранти, їх не треба боятися. У деяких людей чомусь є враження, що грантові гроші треба повертати, — але це не кредит, а підтримка. Просто треба показувати свої результати й бути соціально відповідальним.
Коментарі