Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Віддають тим, хто потребує. На Харківщині юристка дає друге життя квартирам, якими ніхто не користується

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Щоранку Олена Степанова перевіряє оновлення у законодавстві, аби потім пояснити їх колегам, що звертатимуться із запитаннями протягом усього дня. І навіть після завершення роботи Олена не прощається з документами, адже часто натхнення скласти якийсь акт чи розпорядження приходить вночі, коли всі сплять.

«Хтось каже, що професія юриста лише про документи і закони, але для мене мій фах дуже творчий, бо тут використовують аналітику та інтуїцію, а ще потрібне неабияке натхнення», — каже Олена.

Завдяки цій жінці уже кілька людей з Лозівської громади на Харківщині отримали власне житло.

Олена Степанова

начальниця юридичного відділу Лозівської міської ради

Маю можливість впливати на життя громади 

Я народилася у сім’ї юристів, тому ще з дитинства мріяла про цю професію. Пам’ятаю, що навіть говорила в школі, що хочу стати суддею. І от вже понад 20 років юриспруденція є частиною мого життя, адже після третього курсу університету я пішла працювати у державну виконавчу службу. 

Для мене все було новим і складним, багато паперів та спілкування з людьми, але це все так затягнуло, що я пропрацювала там майже 12 років.

Проте згодом вигоріла від такої роботи і вирішила щось змінити. І ось уже 10 років працюю юристкою в органах місцевого самоврядування.

Саме тут я маю можливість впливати на життя громади і робити її такою, як я хочу.

Щоранку Олена слідкує за новинами чинного законодавства. Фото: ШоТам

Іноді дуже складно спланувати свою роботу, адже щодня виникають якісь нові завдання. Мій ранок завжди починається з кави, потім перевіряю листи та новини законодавства, а далі — весь день працюю з людьми. Взагалі до нас як юристів щодня є багато питань від колег щодо пояснення законів та як їх застосовувати у житті громади.

Ще один спосіб допомагати людям знайти дім

Ще до повномасштабної війни ми почали працювати з відумерлою спадщиною — нерухомістю, яка після смерті власника не переходить нікому у спадок, ніхто там не живе і протягом року не звертається до нотаріуса.

Зазвичай нам повідомляють з ОСББ, що у квартирі ніхто не проживає та не оплачує послуги і тоді ми починаємо свою роботу — звертаємося до обслуговуючої компанії, складаємо акти обстеження, опитуємо сусідів, з’ясовуємо, чи були у померлого власника родичі. 

Для кожного житла Олена вивчає архівні справи про будівлю та її власників. Фото: ШоТам

Згодом надсилаємо запит в РАЦС, аби там підтвердили смерть власника та звертаємося до нотаріуса, чи спадщиною ніхто не цікавився. Між цим я завжди детально вивчаю архівні справи про те, кому належало житло і тоді вирішую, чи є підстави звертатися до суду.

Під час повномасштабної війни, коли так багато людей потребують житла, знову з’явилася потреба цим займатися. За останні два роки ми змогли передати у комунальну власність громади 22 житлові об’єкти, які суд визнав відумерлою спадщиною.

Житло для медиків та малозабезпечених сімей

Наша громада навчилася працювати з відумерлою спадщиною завдяки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Фахівці провели для нас багато семінарів та тренінгів з цієї тематики, надали нам модельні акти та допомогли налагодити комунікацію між різними структурами, які займаються цими питаннями.

Працюючи з відумерлою спадщиною, Олена опрацьовує велику кількість документів. Фото: ШоТам

Цьогоріч на Львівщині для нас проводили тренінг щодо впровадження нового закону про адміністративну процедуру. Коли ми туди їхали, то не розуміли, як його використовувати в житті громади, але тренерки все доступно пояснили. 

Тепер ми віддаємо ці квартири тим, кому вони найбільш потрібні — багатодітним сім’ям, самотнім людям, воїнам, які повертаються з фронту. 

Переселенка Наталія Відлір з Донеччини вже 9 років працює медсестрою в Лозівській громаді, а тепер отримала службове житло. Фото: ШоТам

Цьогоріч вже 4 квартири ми передали молодим медикам, які прийшли працювати у нашу громаду, а також малозабезпеченим сім’ям. А минулого року квартиру з нашого фонду отримала сім’я загиблого захисника. Ще одну квартиру надали переселенці, яка зараз працює в одному з медпунктів нашої громади.

«Мені подобається бути корисною для колег і громади»

Професія юриста важлива не тільки в роботі органів самоврядування, але й у житті громади. Я часто відчуваю, що мої поради є корисними для людей. Мені це дуже подобається.

Олена Степанова на робочому місці. Фото: ШоТам

Хтось каже, що професія юриста лише про документи і закони, але для мене мій фах дуже творчий, бо тут використовують аналітику та інтуїцію, а ще має бути неабияке натхнення до роботи. Часто я не можу написати документ дуже довго, а потім серед ночі може прийти натхнення і все вдається.

Звісно, ця моя робота вдома не дуже подобається рідним, але я стараюся приділяти достатньо часу їм та собі. Наприклад, розвантажую себе в’язанням та створюю гарні речі для близьких людей. 

Я хочу жити у своїй громаді, тому роблю усе, аби вона розвивалася і була сучасною. І щоб звідси не виїжджала молодь.

Суспільство

Київ століття тому й зараз: вгадайте, що за місце на архівному фото (ТЕСТ) 

Опубліковано

Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.​

Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.

Клацніть, щоб перевернути

Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів. ​

Клацніть, щоб перевернути

До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.

Клацніть, щоб перевернути

​​З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.

Клацніть, щоб перевернути

​​На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.

Клацніть, щоб перевернути

У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.

Клацніть, щоб перевернути

До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія. ​

Клацніть, щоб перевернути

Share:

Читати далі

Суспільство

79% жінок обрали залишатися в Україні під час війни: результати дослідження

Опубліковано

28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.

ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.

Про опитування

З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.

Як війна вплинула на переселення жінок 

  • 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
  • 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
  • Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Фото: Центр економічної стратегії

Мотивація залишатися в Україні

Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.

Що повпливало на таке рішення:

  • вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
  • фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
  • власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
  • мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
Фото: Центр економічної стратегії

На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду. 

«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.

Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:

  • жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
  • відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
  • для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.

Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу

Основні причини залишатися

Фото: Центр економічної стратегії

«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.

Які ризики бачать в Україні та за кордоном 

Фото: Центр економічної стратегії

Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.

Перспективи життя за три роки

Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації. 

Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%. 

Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.

Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи

Про дослідників

Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.

American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.

Фото обкладинки: UAExperts.

Читати далі

Суспільство

У Києві запрацювала перша екомашина для збирання використаних батарейок (ФОТО)

Опубліковано

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».

Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».

Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.

Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії

Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:

  • Eneris Recupyl в Польщі;
  • Accurec в Німеччині;
  • EraSteel у Франції тощо.

Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.

Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.

Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»

Читати далі