Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Відбудували майже всі пошкоджені будинки в селі. Досвід відновлення Бобрового Кута на Херсонщині після окупації

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам зі спільного проєкту з «Інтерньюз-Україна» про відбудову громад.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.
Чому ми його робимо?

Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.

Невелике село Бобровий Кут на Херсонщині називають еталоном відбудови, адже саме тут вдалося відновити понад 100 будинків. Староста округу в Калинівській громаді Любов Кравець добре пам’ятає, що селу довелося пережити за майже вісім місяців під російською окупацією. ШоТам поговорили з жінкою про відбудову села та життя після окупації.

Хитрощами винесла документи зі старостату

Любов Кравець перебуває на посаді старости в Бобровокутському старостинському окрузі з 2021 року, а до того була секретаркою в Бобровокутській сільській раді. Живе жінка в селі Заповіт через річку від Бобрового Кута — вони в одному окрузі. Людей небагато: у Заповіті — 37, у Бобровому Куті — 240.

Росіяни принесли в село багато біди. Вони стояли там із середини березня до 8 листопада 2022 року. Пограбували місцеву школу, садочок, будинки, виносили все — від рушників до диванів. Любов розповідає, що заради жарту росіяни й пошкоджували техніку — на холодильниках лишилися сліди від куль чи викруток.

Побували вони і в адміністрації села, у приміщенні старостату: винесли навіть столи та стільці. Любов весь час була вдома, хіба їздила до доньки — але теж на окуповану тоді територію. З росіянами старалася контактувати якнайменше, щоб не провокувати конфліктів. Але одного разу вдалася до хитрощів, щоб винести зі старостату документи. 

У село двічі на тиждень — у вівторок і п’ятницю — приїжджала машина з продуктами, такий собі перевізний магазин. У ці дні сумки жителів росіяни не перевіряли. Біля старостату вони облаштували собі блокпост. Любов вирахувала, коли більшість окупантів там спатиме, і потроху виносила документи — то щось із бухгалтерії, то заповіти. За 2 тижні усі документи були вдома в жінки.

Людмила врятувала усі документи в селі. Фото: ШоТам

Обстріли впродовж окупації тривали постійно. Особливо сильні були 2 та 7 вересня — тоді серед місцевих були загиблі. Любов пригадує, що за весь час постраждало понад 100 будинків, 9 з них знищені повністю. Зараз село не обстрілюють, хоч над головами часто пролітають шахеди. 

Читайте також: На Київщині вже відновили понад 17,5 тисячі зруйнованих росіянами об’єктів

Волонтери з Дніпропетровщини взялися відбудовувати село 

Відновлення Бобрового Кута почалося в липні 2023 року. З відбудовою села допомогли представники програми «Пліч-о-пліч». Державна програма «Пліч-о-пліч» — це проєкт, у якому 15 областей України допомагають відновити Херсонщину. За Бобровий Кут взялися волонтери з Дніпропетровщини. 

Любов формувала списки людей, які потребували допомоги, і передавала їх організації. Почали з 81 будинку: оглянули, склали акти й послухали, які потреби є в мешканців. Тоді приєдналися фахівці з «Солідарності» й відновили ще 26 будинків. За 12 будинків узявся фонд «Район номер 1». Так загалом у Бобровому Куті відновили вже понад 100 будівель. Допомагали й самим ремонтом, і матеріалами: міняли вікна, двері, зводили нові стіни, розчищали подвір’я.

«Ще є будинки, в які люди не повернулися, а вони потребують відновлення. Але в організацій є свої умови: відновлюють лише ті будинки, де є люди», — розповідає Любов.

Багато хто повернувся, бо був упевнений, що житло відбудовують, та є селяни, що виїхали за кордон і поки залишаються там, адже досі є проблеми з водою — її в село завозять, або ж у кого є колодязі, ті діляться водою з сусідами. 

Читайте також: Відновлений ліцей на Чернігівщині поповнив бюджет громади на 1,5 мільйона гривень

Життя триває, продовжують допомагати людям

Людям постійно видають гуманітарну допомогу, привозять безкоштовний хліб і продуктові набори. Та польові роботи не вдалося відновити повністю. 

Воду в Бобровий Кут привозять. Фото надала героїня

До повномасштабної війни багато жителів тримали корів та інших свійських тварин. Любов пригадує, що всього в окрузі було 150 корів, а зараз у 5 разів менше. У жінки теж було хазяйство, та корів довелося продати майже за безцінь, бо утримувати їх складно й немає, де випасати. Хоч поля й частково розміновані, та балки та лісосмуги — ні. Багато тварин постраждали від обстрілів, багатьох у людей вкрали росіяни — Любов каже, що спочатку вони забирали свиней, а тоді перейшли на телят і курей. 

Бобровий Кут дуже постраждав від окупації, і хоч відбудова села майже закінчена, у Любові Кравець досі багато роботи: прийняти людей, записати потреби, які нікуди не зникають, допомогти з довідками, направити до фондів для допомоги — і юридичної, і психологічної. Якщо в Калинівську громаду приїжджають фахівці з організацій, то Любов і її колеги пишуть про це в групу села, щоб люди знали, що вони не самі і їм є куди звернутися. Староста каже, що не у всіх є смартфони, особливо у старших людей, тому їм вона сама телефонує, щоб розповісти новини:

Звісно, я не можу для них зробити все те, що потрібно, але те, що в моїх силах, я стараюсь робити. Це мій стимул — допомогти людям».

Суспільство

«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм

Опубліковано

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.

1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»

Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.

Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.

Ксенія

У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.

Юрчик

Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.

2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»

Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.

Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.

Юрчик

У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.

3. «Ви що, робили йому щеплення?» 

Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.

Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.

Ксенія

У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань. 

4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»

Міф: Усі люди з РАС однакові.

Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.

Юрчик

Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно. 

Ксенія

А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати. 

5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»

Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.  

Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків. 

Ксенія

Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.

Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати. 

 

6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»

Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів. 

На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою. 

Ксенія

На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.

Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.

Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням. 

Читати далі

Суспільство

«Укрзалізниця» додала в Києві нову зупинку для двох потягів

Опубліковано

«Укрзалізниця» додала на платформі Видубичі-Трипільські в Києві зупинки для двох потягів далекого сполучення. З 10 квітня ці потяги зупинятимуться на платформі в обох напрямках.

Про це повідомили в компанії.

На зупинці зупинятимуться такі потяги:

  • №79/80 «Січеслав» Дніпро – Львів;
  • №793/794 Черкаси – Київ.

Читайте також: Що робити, якщо з додатку «Укрзалізниці» після кібератаки зникли квитки

Платформа Видубичі-Трипільські розташована поруч із Південним мостом та транспортною розв’язкою, що робить її зручною для пересадки. Вона входить до транспортного вузла «Видубичі», який об’єднує:

  • станцію метро «Видубичі»;
  • приміську платформу «Видубичі» та кільцеву електричку;
  • автостанцію «Видубичі».

Як зазначили в УЗ, ця зупинка дозволить мешканцям лівобережних районів Києва швидше та зручніше добиратися до Черкащини, Кіровоградщини та Придніпров’я.

Нагадаємо, що «Укрзалізниця» впровадила безплатні пропозиції для пасажирів.

Фото обкладинки: RailGallery

Читати далі

Суспільство

«Спротив триває»: активісти «Жовтої стрічки» провели нову акцію у Криму (ФОТО)

Опубліковано

Активісти руху «Жовта стрічка» до початку другого місяця весни розповсюдили у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та Армянську символи спротиву.

Про це повідомили у «Жовтій стрічці».

«Квітень вступає у свої права, а рух спротиву продовжує невтомно доводити, що Крим — це Україна. Бо спротив триває. Бо українці борються. Бо кожного дня на Кримському півострові тривають акції спротиву, і сьогоднішній день не виключення. Бо КРИМ — ЦЕ УКРАЇНА!» — написали у русі.

Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

Нагадаємо, що рух активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).

Раніше ми писали, що у Криму на вершині Пахкал-Кая встановили українські прапори (ФОТО).

Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»

Читати далі