Суспільство
Від смартодягу до альтернатив російському софту. ІТ-кластер з Краматорська шукає нових клієнтів у Львові
У березні Східноукраїнський технокластер залишив Краматорськ. Чотири компанії зібрали своїх працівників та техніку й евакуювалися до безпечного місця. За словами керівника ІТ-кластера Павла Зайцева, у перші тижні повномасштабної війни стало зрозуміло, що залишатися вдома – небезпечно.
«Я подивився на мапу бойових дій і вирішив, що далі залишатися вдома небезпечно, тому треба їхати. Працювати, коли постійно лунає повітряна тривога, окупанти обстрілюють ракетами та важкою зброєю, неможливо. У ці моменти думаєш не про роботу, а про збереження життя», – розповідає керівник ІТ-кластера, директор компанії «Ареал девелопмент» Павло Зайцев.
Нові виклики для кластера
У Львові компанії орендували приміщення та облаштували тимчасовий офіс. Квартири для проживання допомогли знайти партнери. Облаштувавшись на новому місці, підприємці вирушили на знайомство з місцевим ІТ-бізнесом та потенційними клієнтами з міської влади та комунальних організацій.
Кожна з компаній-переселенців – «Ареал Девелопмент», «А-Софт Про», «Кей-Ікс» та «ВПС Сервіс» – має бізнесові проєкти та ініціативи, які дозволяють просувати увесь ІТ-кластер.
Одна з нових пропозицій від колег зі Львова – взяти участь у дослідженні ринку та складанні ІТ-мапи України.
«Львівські колеги зацікавилися тим, що тепер поряд з ними працюватимуть ІТ-фахівці з Донеччини, тож разом ми зможемо реалізовувати спільні проєкти. Наприклад, ми вже погодилися взяти участь у дослідженні ІТ-сфери України.
Як працює наш кластер – на спільній нараді ми обираємо якийсь проєкт та починаємо його просувати кількома компаніями, знаходимо тих, хто допоможе втілити ідеї. Львівські колеги працюють за іншою методикою – вони виходять з ініціативою більш глобальною: дослідити потреби ІТ-компаній Львова або провести День програміста. Потім вкладають разом гроші у цю ідею. Попри різні підходи бізнеси об’єднуються задля досягнення якоїсь більшої мети – у цьому і є сутність кластера, на мою думку», – каже Павло Зайцев.
Бізнесові інтереси – окрема історія
У Краматорську представники кластера мали постійних замовників – ними були лікарні міста, невеликі бізнеси, комунальні організації.
«Зараз вдома залишилися організації, які допомагають місцевим жителям виживати в умовах війни – лікарні, рятувальники, поліція, місцева влада. Їм теж потрібні ІТ-фахівці: обслуговувати їхні програми, налаштувати на комп’ютерах програмне забезпечення. Навіть зараз з’являються запити від нових клієнтів. Ми можемо допомогти лише віддалено. Наприклад, зараз починаємо працювати з медиками, це наші нові клієнти з Краматорська, вони дуже потребують допомогти ІТ-фахівців», – додає Зайцев.
Створити альтернативу російському софту
Опинившись у новому місті, шукати клієнтів доводиться заново – ділитися ними ніхто не буде. Тож краматорські ІТ-компанії почали налагоджувати «нові мости».
«Зараз ми маємо ідею із розробки заміни 1С для бухгалтерського обліку. Як не дивно, але досі український бізнес використовує російську програму. Ми замахнулися на велике – розробити свою модель, яка буде альтернативною»,– каже Зайцев.
Амбітна задача ІТ-фахівців з Донеччини – створити екосистему для бухгалтерського обліку – це довгий процес та тисячі годин програмування.
Краматорські фахівці збираються пропонувати галузеві рішення – програмне забезпечення для медицини, освіти, комунальної галузі – те, у чому вже мають напрацьований досвід.
Крім того, ще на Донеччині представники технокластера почали розробляти програмне забезпечення для смартодягу. Перші примірники курток з підігрівом виготовили на місцевому швейному підприємстві та планували перейти до серійного виробництва.
Зараз переорієнтовують свій проєкт на ІТ-рішення у різних сферах: смартжитло, смартферма та інші напрямки. Впевнені, що це перспективно, адже люди в усьому світі хочуть комфорту у тому, що їх оточує. Задача ІТ – допомогти створити цей комфорт за рахунок поєднання різних секторів. Наразі технокластер потребує допомоги міжнародних донорів і вірить, що зможе реалізувати свою ідею.
Суспільство
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Що змінюється для пасажирів?
Коментарі
Коментарі