У березні Східноукраїнський технокластер залишив Краматорськ. Чотири компанії зібрали своїх працівників та техніку й евакуювалися до безпечного місця. За словами керівника ІТ-кластера Павла Зайцева, у перші тижні повномасштабної війни стало зрозуміло, що залишатися вдома – небезпечно.
«Я подивився на мапу бойових дій і вирішив, що далі залишатися вдома небезпечно, тому треба їхати. Працювати, коли постійно лунає повітряна тривога, окупанти обстрілюють ракетами та важкою зброєю, неможливо. У ці моменти думаєш не про роботу, а про збереження життя»,
– розповідає керівник ІТ-кластера, директор компанії «Ареал девелопмент» Павло Зайцев.
Нові виклики для кластера
У Львові компанії орендували приміщення та облаштували тимчасовий офіс. Квартири для проживання допомогли знайти партнери. Облаштувавшись на новому місці, підприємці вирушили на знайомство з місцевим ІТ-бізнесом та потенційними клієнтами з міської влади та комунальних організацій.
Кожна з компаній-переселенців – «Ареал Девелопмент», «А-Софт Про», «Кей-Ікс» та «ВПС Сервіс» – має бізнесові проєкти та ініціативи, які дозволяють просувати увесь ІТ-кластер.
Одна з нових пропозицій від колег зі Львова – взяти участь у дослідженні ринку та складанні ІТ-мапи України.
«Львівські колеги зацікавилися тим, що тепер поряд з ними працюватимуть ІТ-фахівці з Донеччини, тож разом ми зможемо реалізовувати спільні проєкти. Наприклад, ми вже погодилися взяти участь у дослідженні ІТ-сфери України.
– каже Павло Зайцев.
Як працює наш кластер – на спільній нараді ми обираємо якийсь проєкт та починаємо його просувати кількома компаніями, знаходимо тих, хто допоможе втілити ідеї. Львівські колеги працюють за іншою методикою – вони виходять з ініціативою більш глобальною: дослідити потреби ІТ-компаній Львова або провести День програміста. Потім вкладають разом гроші у цю ідею. Попри різні підходи бізнеси об’єднуються задля досягнення якоїсь більшої мети – у цьому і є сутність кластера, на мою думку»,
Бізнесові інтереси – окрема історія
У Краматорську представники кластера мали постійних замовників – ними були лікарні міста, невеликі бізнеси, комунальні організації.
«Зараз вдома залишилися організації, які допомагають місцевим жителям виживати в умовах війни – лікарні, рятувальники, поліція, місцева влада. Їм теж потрібні ІТ-фахівці: обслуговувати їхні програми, налаштувати на комп’ютерах програмне забезпечення. Навіть зараз з’являються запити від нових клієнтів. Ми можемо допомогти лише віддалено. Наприклад, зараз починаємо працювати з медиками, це наші нові клієнти з Краматорська, вони дуже потребують допомогти ІТ-фахівців»,
– додає Зайцев.
Створити альтернативу російському софту
Опинившись у новому місті, шукати клієнтів доводиться заново – ділитися ними ніхто не буде. Тож краматорські ІТ-компанії почали налагоджувати «нові мости».
«Зараз ми маємо ідею із розробки заміни 1С для бухгалтерського обліку. Як не дивно, але досі український бізнес використовує російську програму. Ми замахнулися на велике – розробити свою модель, яка буде альтернативною»,
– каже Зайцев.
Амбітна задача ІТ-фахівців з Донеччини – створити екосистему для бухгалтерського обліку – це довгий процес та тисячі годин програмування.
Краматорські фахівці збираються пропонувати галузеві рішення – програмне забезпечення для медицини, освіти, комунальної галузі – те, у чому вже мають напрацьований досвід.
Крім того, ще на Донеччині представники технокластера почали розробляти програмне забезпечення для смартодягу. Перші примірники курток з підігрівом виготовили на місцевому швейному підприємстві та планували перейти до серійного виробництва.
Зараз переорієнтовують свій проєкт на ІТ-рішення у різних сферах: смартжитло, смартферма та інші напрямки. Впевнені, що це перспективно, адже люди в усьому світі хочуть комфорту у тому, що їх оточує. Задача ІТ – допомогти створити цей комфорт за рахунок поєднання різних секторів. Наразі технокластер потребує допомоги міжнародних донорів і вірить, що зможе реалізувати свою ідею.
