Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Від «Кіборгів» до «Номерів». Чи зможеш ти вгадати фільми українських режисерів за одним кадром? (ТЕСТ)

Опубліковано

Думаєш, українське кіно вже не зможе тебе здивувати? Віриш, що вітчизняні режисери знімають лише нудні та маловідомі фільми? Насправді ж від українських стрічок фанатіють за кордоном, вони здобувають премії престижних фестивалів та збирають повні зали. Підготували для тебе тест із кадрами з 15-х фільмів наших режисерів. Не бійся помилитися, після кожної відповіді ти отримаєш коротку анотацію, аби зрозуміти, чи підійде ця картина для перегляду найближчим вечором.

Правильно! Неправильно!

Це повнометражний дебют режисерки та письменниці Ірини Цілик. «Земля блакитна, ніби апельсин» – документальна стрічка про родину, яка мешкає в «червоній зоні» Донбасу. У центрі сюжету – 36-річна Ганна, яка самостійно виховує чотирьох дітей. Та попри всі складнощі та війну родина все ж знаходить приводи для радості.

Правильно! Неправильно!

Це історія кримського татарина Мустафи, який має поховати загиблого на війні старшого сина. Для цього головному герою доводиться їхати до Києва, куди після окупації Криму поїхали обидва сини. Стрічка стала повнометражним дебютом для режисера Нарімана Алієва. А ще це один з перших українських фільмів, що розповідає про окупацію Криму.

Правильно! Неправильно!

«Стрімголов» – повнометражний фільм-дебют режисерки Марини Степанської. У центрі сюжету психологічної драми історія зустрічі Антона та Каті. Він – талановитий музикант, який навчався за кордоном, а потім лікувався від алкогольної залежності. Вона – шукає кращого життя та планує полетіти до Німеччини. Утім випадкова зустріч змінює долі героїв.

Правильно! Неправильно!

Стрічка «Дике поле» Ярослава Лодигіна розповідає історію Германа, який повертається до рідного містечка на Донбасі. Його брат зник, тому Герману доводиться захищати стару бензоколонку – сімейний бізнес. В основі сценарію – роман «Ворошиловград» Сергія Жадана. До речі, він також з’являється у стрічці.

Правильно! Неправильно!

«Моя бабуся Фані Каплан» – картина режисерки Олени Дем’яненко про життя жінки, яка потрапила в історію за спробу вбити Леніна. Над сценарієм стрічки працювали Мирослав Слабошпицький, Дмитро Томашпольський та Олена Дем’яненко.

Правильно! Неправильно!

Співає ІФТКЕ – дебютна повнометражна картина режисерки Надії Парфан. Це документальна історія про профспілковий хор комунального підприємства «Чорнобривці», у якому співають диспетчери, ремонтники, слюсарі, бухгалтери. Однак у графік репетицій втручається опалювальний сезон.

Правильно! Неправильно!

«Плем’я» – картина Мирослава Слабошпицького, яка свого часу в рейтингу 50 кращих фільмів від Rolling Stone випередила «Одного разу в Голлівуді» Квентіна Тарантіно. Це історія про хлопця на ім’я Сергій, який потрапляє до спеціалізованої школи-інтернату для підлітків з вадами слуху. Там на нього чекають випробування, кримінал та перше кохання.

Правильно! Неправильно!

Назва стрічки «Наші Котики» насправді має продовження: «... або Як ми полюбили лопати в умовах обмеженої антитерористичної операції з елементами тимчасового воєнного стану». Це фільм режисера Володимира Тихого, який розповідає про пригоди українських бійців у 2014 році. Команда зробила й власне визначення жанру картини – «патріотична неполіткоректна комедія».

Правильно! Неправильно!

«Кіборги» режисера Ахтема Сеїтаблаєва – історія про героїчну оборону Донецького аеропорту у вересні 2014 року. Українські військові четвертий місяць відбивають атаки російських бойовиків, які намагаються всіма силами захопити стратегічно важливий об’єкт. На двотижневу ротацію до аеропорту прибуває нова група добровольців. Вони різні: за віком, характерами, статусами в мирному житті. Але на фронті – рівні.

Правильно! Неправильно!

Стрічка «Атлантида» режисера Валентина Васяновича розповідає про майбутню перемогу України у війні з Росією та повернення тимчасово окупованих територій. Події відбуваються у 2025 році, приблизно через рік після закінчення війни.

Правильно! Неправильно!

«Номери» – художній фільм, створений за однойменною п'єсою Олега Сенцова. Це розповідь про ув’язнене суспільство, яке намагається вибороти свободу, подолавши власні страхи. У цьому світі всі підпорядковуються Нулю, а десятеро героїв вже звикли просто бігати по колу та дотримуватися правил. Допоки не з’являється ще один мешканець, який нічого не чув про місцеві закони. Режисери – Олег Сенцов та Ахтем Сеїтаблаєв.

Правильно! Неправильно!

«Вулкан» – повнометражний ігровий режисерський дебют Романа Бондарчука. У центрі сюжету – перекладач Лукас, який у складі моніторингової місії ОБСЄ вирушає на кордон з окупованим Кримом. Після кількох дивних збігів він опиняється в містечку Берислав, що на півдні України. Там Лукаса зустрічає місцевий дивак Вова.

Правильно! Неправильно!

Це кадр зі стрічки «Мої думки тихі» українського режисера Антоніо Лукіча. Про що стрічка? Звукорежисер Вадим отримав замовлення від клієнта з Канади. Тепер хлопець має записати голоси рідкісних тварин та пташок фауни Закарпаття. Усе б нічого, але разом із Вадимом у подорож вирушає його мати-таксистка.

Правильно! Неправильно!

«Жива ватра» – документальний фільм режисера Остапа Костюка. Стрічка розповідає про життя вівчарів в українських Карпатах та долю ремесла в сучасному світі. У центрі сюжету – троє чоловіків різних поколінь. Це 82-річний Іван, який нещодавно поховав дружину, 39-річний Василь, який керує тваринним господарством, та 10-річний Іванко, який починає навчатися в школі-інтернаті.

Правильно! Неправильно!

«Міф» – документальна стрічка, яку зняли режисери Леонід Кантер та Іван Ясній. Це історія про всесвітньо відомого оперного співака Василя Сліпака, який покинув сцену Паризької національної опери, аби захищати нашу країну від російських окупантів. 29 червня 2016 року Сліпак загинув від кулі ворожого снайпера.

Чи зможеш ти вгадати фільми українських режисерів за одним кадром?
Кіноман(-ка) року

Йой, ти серйозно? Здається, нагорода «Кіноман(-ка) року» знайшла нову домівку. А якщо серйозно, це крутезний результат! Дякуємо, що підтримуєш сучасне українське кіно та обираєш саме його. Поширюй цей тест серед друзів: нам буде приємно, а твої підписники також зможуть перевірити свої знання.
Кінематографічний(-а) гурман(-ка)

Непоганий результат! Схоже, ти дещо розумієш у сучасному українському кінематографі й маєш кілька улюблених робіт вітчизняних режисерів. Однак частина питань залишилася без правильних відповідей. Можливо, цей тест допоможе тобі бодай декілька вечорів не страждати від питання «Що подивитися». Лише давай без піратства, окей?
Поціновувач(-ка) голлівудських блокбастерів

Схоже, щось пішло не так, або ж ти надаєш перевагу дещо іншим фільмам. Це варто засмучуватися? Звісно ж, ні. Сприймай це як стимул відкрити для себе кіно, зроблене українськими режисерами та в Україні. Повір, воно варте уваги.
Неквапливий(-а) дослідник(-ця) українського кіно

Головне – почати, і тобі це вже вдалося! Попереду ще купа українських фільмів, які не потрапили до цього тесту, але також заслуговують на твою увагу. Пам’ятай, наше кіно – сучасне, якісне та змістовне. До біса стереотипи про примітивні комедії та безідейні стрічки. Гайда досліджувати кінематограф!

Поділіться своїми результатами:

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі