Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Весілля для героя майже “під ключ”. Черкащанка започаткувала унікальний проєкт

Опубліковано

Весілля – це не тільки особливий день для пари, але й космічні, а часом непідʼємні витрати. Але наші бійці заслуговують на те, щоб одружуватися безкоштовно, вважає Світлана – засновниця проєкту «Шлюб для героя». Вона обʼєднала фотографів, відеографів, кондитерів, бʼюті-майстрів та інших професіоналів, які не беруть коштів за оплату своїх послуг у день весілля наших героїв. І це, як переконує Світлана, чудовий спосіб висловити персональну подяку нашим захисникам.

Світлана Оліфер

Засновниця проєкту «Шлюб для героя»

Від людини до людини 

Організація весіль – це моя стихія. З 2016 року у мене є власна агенція, яка працює з іноземними клієнтами. Я вважаю себе достатньо успішною планувальницею у цій індустрії. Коли почалося повномасштабне вторгнення, я захотіла допомагати тим, чим умію. Так народилася ідея організовувати весілля для героїв.

На весілля має право кожна людина. Однак наші військові, я вважаю, заслуговують на більше – мати змогу одружитися безкоштовно. Чому? Та навіть однієї причини буде достатньо: вони ризикують своїм життям заради нас. Коли ми, цивільні, донатимо кошти, то робимо це для себе, тому що військові – це наш щит. А щоб зробити щось особливе для них, це має бути персональна допомога: від людини до людини.

Я вирішила, що зроблю все можливе для того, аби одруження були для військових безкоштовними. Хотілося максимально закрити всі питання, які пов’язані з плануванням, координацією й організацією весілля. Я почала шукати людей (фотографів, відеографів, музикантів тощо), які повірять у цю ідею та захочуть долучитися професійно.

З’ясувалося, не всі готові на такі умови, зокрема, ресторани та діджеї. Однак, часом вони роблять знижки для пар, які одружуються в межах проєкту. Водночас нам вдалося зібрали дійсно велику базу інших спеціалістів, які регулярно або одноразово погоджуються безкоштовно попрацювати на таких весіллях.

Весілля майже «під ключ»

Проєкт «Шлюб для героя» спершу поширювався тільки на Черкащину, але вже повноцінно працює по всій Україні. З липня 2022 року ми вже провели 25 заходів, із яких 23 весілля та ще 2 пропозиції руки і серця. У проєкті працюють троє волонтерів: я і ще двоє дівчат.

У межах проєкту власними силами та партнерів ми закриваємо питання фото та відеозйомки весілля, зачіски та макіяжу для нареченої. Також ми друкуємо запрошення, надаємо парам букет і бутоньєрку, весільний торт. У деяких містах є музиканти, які погоджуються працювати безкоштовно. Якщо весілля відбувається у межах до трьох годин їзди від Черкас, ми також привозимо власні декорації та святкову арку.

За що платять молодята? Вони покривають локацію для святкування, якщо це передбачено. Багато пар обмежуються розписом і фотосесією. Якщо вони все ж хочуть святкувати в ресторані, то оплачують їжу та напої. Іноді заклади роблять їм знижки як для військових, коли ми просимо. Також у межах проєкту ми не маємо змоги покрити сукню та костюм для нареченого. Однак це не завжди і потрібно, адже багато хто одружується у військовій формі.

Бійці, які звертаються до нас, цінують нашу роботу. Вони не очікують, що для них можуть стільки всього зробити безкоштовно, просто так. Ми не зустрічали пар, які залишилися незадоволені.

Команда проєкту «Шлюб для героя». Світлину надала Світлана Оліфер.

Будемо раді спонсорам і партнерам

Нещодавно у нас з’явився перший хейтер. Дівчина написала в інстаграмі: «Ви вважаєте за потрібне сьогодні збирати кошти на такі весілля?». Ми ж їй пояснили, що гроші ми насправді не збираємо.

На жаль, є витрати, які не покривають наші партнери. Іноді нам потрібно оплатити логістику, квіти, друк запрошень тощо. Ці затрати при будь-якому найменшому весіллі не вкладаються у 100 доларів. Це все ми покриваємо своїми коштами, а також допомагають найближчі друзі.

Нам було би значно легше, якби в нас були спонсори – люди, які можуть зрозуміти те, що військовим потрібна не лише зброя. А ще будемо раді новим партнерам. Якщо ви можете долучитися професійно – зробіть це. Таким чином ви особисто подякуєте військовим за те, що вони роблять.

 Денис Соловйов

Військовослужбовець

Отримав серйозне поранення 

Я пішов на війну у квітні минулого року, а до цього проходив строкову службу. До вторгнення Росії я працював у сфері обслуговування.

Нині мені 26, і я працюю на складі, адже з лав ЗСУ мене списали. Так сталося, що був мінометний обстріл, і ми з хлопцями поверталися на ротацію. Над нами летів ворожий дрон, і почалася прицільна атака. Осколок прилетів в обличчя. До мене підбіг побратим, і ми разом півтора кілометра йшли «на евакуатор». Відтак я відправився у недільну подорож у реанімацію.

Я отримав другу групу інвалідності довічно. Мабуть, мене б не списали з військової служби, якби я лише втратив око. Однак у мене ще зламані всі кістки носа, щелепа та гайморова пазуха.

Мій янгол поруч зі мною

Знайомство з Катею трапилося влітку минулого року. Я тоді приїхав з «передку» і базувався у мирному місці. Гортав відео у соцмережі і побачив гарну дівчину. Я їй лайкнув відео і написав коментар: «Можна взаємну підписочку?». А вона відповіла: «Організуємо». Потім я знайшов її інстаграм, а там – номер телефону. Ми зідзвонилися. І відтоді ми постійно були на звʼязку. У якийсь момент я зрозумів, що нікуди не хочу її відпускати.

Катя завжди поруч зі мною, навіть у складні моменти. Коли я отримав поранення, вона приїхала до мене в Дніпро, не знаючи, що мене вже перевозять у Київ. Вона просто приїхала, розвернулася і поїхала за мною. Це такий мій янгол охоронець.

Моя пропозиція не була романтичною, бо я тоді не дуже добре почувався. Але хотів, щоб вона завжди була поруч. Це було вдома, я просто сказав: «Виходь за мене», і вона відповіла: «Так».

Світлину надав Денис Соловйов.

Такі проєкти – дуже цінні

Проєкт «Шлюб для героя» знайшла Катя, і вона ж була на звʼязку з його координаторами. З їхньою допомогою ми змогли не витрачати кошти на букет, фотографа, оформлення залу. Ми ж натомість платили за ресторан, розпис у РАГСі та вбрання.

Коли ми прийшли на територію ресторану, там стояла табличка «Денис і Катя» та красива квіткова арка. А ще в нас був Пес Патрон, і це було взагалі кайфово. Не справжній, звісно, а аніматор, адже Патрон зараз на службі та займається важливими справами.

На нашому весіллі було, здається, 12 людей. Це був формат сімейного застілля, адже були тільки найрідніші. Ми просто посиділи, всі перезнайомилися, смачно поїли – і розʼїхалися.

Це не було гучним весіллям, бо я не вважаю це доречним під час війни. Але все було чудово – так, як ми і хотіли. Все, що для нас зробив проєкт, це було круто. Кожен момент. Приємно, що люди благодійно роблять такі справи і що за те, що я робив, хтось хоче мені віддячити. Це дуже цінно.

Таміла

Військовослужбовиця

З початком великої війни стала на захист країни

За усе своє життя я встигла змінити чимало професій, але в основному намагаюся пов’язати себе з водінням і транспортом. Я була розлучена, маю донечку 17 років.

На початку повномасштабного вторгнення росії я записалася до лав тероборони. У березні потрапила до «Правого Сектора», де разом із хлопцями здобула трохи бойового досвіду. Там я отримала свій позивний «FOXY» – не тільки через колір волосся, а й тому що постійно ходила з «хвостиком».

Зараз я перебуваю у добровольчому формуванні територіальної громади міста Черкаси. З ними я вже давно. Для мене це як друга велика родина. Ми забезпечуємо порядок і безпеку наших громадян. Зокрема ми разом із поліцією патрулюємо місто, а ще нещодавно проводили вишкіл для студентів.

З гордістю ношу його прізвище

З Тарасом ми познайомилися в інтернеті на початку цього року. Він теж військовий – у 95-тій бригаді розвідки України. З ним усе склалося. Я навіть не очікувала, що ця людина може наскільки мене переконати в тому, що життя триває. Дійсно, все може статися раптово, як і наша з ним зустріч. Ми познайомилися у січні, й у лютому вперше зустрілися.

Коли ми зустрілися вже так, «конкретно», то він запропонував мені стати його дружиною. Тепер я з гордістю ношу його прізвище.

Зараз у нас все добре, продовжуємо жити далі. Кожен із нас займається власною справою: він по своїй службі, я – по своїй. Але це не заважає нам бути разом.

Світлину надала Таміла.

«Шлюб для героя» – особливий проєкт

Взяти участь у проєкті «Шлюб для героя» мені порадила моя посестра, Альона Остапенко. Спершу я не погодилася. Я не хотіла мати ніякого весілля – букет, та й по всьому. Але Альона сказала: «Таміло, все буде добре, спробуй». І я зателефонувала на контакти проєкту. Жодного разу не пошкодувала, що зробила це.

Ми розписалися у черкаському РАГСі 4 серпня. Я вирішила бути не в білій сукні (таке в моєму житті вже було), а у військовій формі. У той день завдяки проєкту мені зробили зачіску та макіяж. Я не одразу себе впізнала, але була дуже задоволена.

На нашому весіллі було приблизно 20 людей (це з побратимами). Ми самостійно оплачували церемонію та каблучки, а все інше організував проєкт, зокрема, букет для мене та смачний торт. Я вважаю, що все минуло класно. Це день, який ми з Тарасом запам’ятаємо.

Я вважаю, що такі проєкти дійсно потрібні. Жити треба зараз, тому що ми не знаємо, чого очікувати від нового дня. Від «цього» ніхто не застрахований. Тому навіть у такий час має бути день, коли можна відкинути всі турботи та просто насолодитися красою навколо. Приємно, що є проєкти, які це розуміють і підтримують.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі