Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Варто грати за своїх». Українські стендап-коміки, які круто жартують рідною мовою

Опубліковано

Часи, коли в YouTube панувало засилля російських та російськомовних коміків, вже давно позаду. Сьогодні українська стендап-інструстрія може похизуватися десятками талановитих та дійсно смішних артистів, які виступають рідною мовою. Розповідаємо про крутих українськомовних стендаперів, котрі точно варті вашої уваги. 

Сергій Чирков

Сергій Чирков – переможець Kyiv International Stand Up Comedy Week 2019, резидент «Підпільного стендапу» та сценарист. Займатися комедією Сергій почав майже шість років тому, у рідних Сумах. Згодом переїхав до столиці та доволі швидко став одним із найбільш популярних українських стендаперів.

Стендап-комік Сергій Чирков

Майже два роки тому Чирков повністю перейшов на українську, і випустив другу сольну стендап-програму «Квантовий стрибок» – вже рідною мовою. Це «сольник» про мрії, популярність, українську політику, вампірів та навіть супрематизм. Чи варто дивитися? Однозначно.

«Російськомовний комік в Україні живе наче в ментальному Саратові: «У нас нічого немає, ніхто не ходить на концерти, нікому ми не треба». Відмовлятися від споживання російського контенту – це здорова практика будь-якого громадянина України. Адже, якщо є військова агресія певної держави до іншої, – це нормально, відмовлятися від споживання продукції, що створена в країні-агресорі», – вважає Сергій.

Сергій Ліпко

Серйозно займатися стендапом Сергій почав у 2015 році, під час строкової служби в армії. Хлопець планував поєднувати службу з виступами, але ця ідея залишилася на рівні мрій. Утім один виступ Ліпка все ж відбувся: на телевізійному проєкті «Розсміши коміка». Тоді Сергію добряче «прилетіло», адже комік у військовій формі жартував про власну частину та розповідав про проблеми, з якими доводиться зустрічатися звичайним солдатам. 

Стендап-комік Сергій Ліпко

Сьогодні Сергій – один із найвідоміших українських стендаперів та сценарист «Телебачення Торонто». Відео з його жартами розлітаються соцмережами, а сольні концерти збирають повні зали. 

«Потрібно писати про те, що вас хвилює. Мені написання жартів нагадує доміношки. Ти просто пишеш сто жартів, із них п’ять – смішні. І ці п’ять, наче доміно, ти вставляєш у виступ. Коли в тебе збирається хороших жартів на 10 хвилин, ти йдеш виступати. І просто штовхаєш першу доміношку. Не варто писати 100 жартів і розповідати кожен із них», – каже комік. 

Перехід на українську під час виступів Сергій називає «другою стендап-молодістю», адже коли ти виступаєш російською, тебе сприймають у контексті російського стендапу. Тому гуморист вирішив «зайти» за рідну команду.

Настя Дєрская

Настя ніколи не сприймала стендап як нішу для будівництва кар’єри. Шість років тому, коли вона лише починала виступати, Дєрская перебувала у пошуці себе. Дівчина намагалася зрозуміти, де і в чому може реалізуватися. Крім того, у неї не було гумористичного бекграунду, тож особливих очікувань Настя не будувала. 

Стендап-комік Настя Дєрская

Та з часом з’явилися перші платні концерти, а згодом – і розуміння, що це саме те, чим хочеться займатися все життя. Сьогодні Настя Дєрская – один із найпотужніших жіночих голосів в українському стендапі. А ще не так давно вона наважилася перейти на українську.

«Я дуже довго вагалася, інколи – і досі. Коли ти вперше відкриваєш свій рот і звідти вилітає українське слово, ти потрапляєш в це інфополе. […] Я звикла виступати російською, там я більш вільно почуваюся. І тому так, я не застрахована від того, щоб якоїсь миті сказати «міроприємство» і підняти рівень крінжу до нових висот», – зізнається стендап-комікеса.

Єгор Шатайло

У стендапі Єгор Шатайло вперше спробував себе в 2015 році – під час відкритого мікрофону в одному з київських барів. Про що жартував – комік вже не пам’ятає. Але зізнається, що це був агресивний та подекуди абсурдний гумор, в якому важко виділити раціональне зерно. Чому стендап? Тоді хлопець менш за все хотів стати офісним працівником чи маркетологом, а тому шукав для себе щось нове та цікаве. Якби з гумором не склалося – Шатайло міг би стати музикантом та створити власний рок-гурт.

Стендап-комік Єгор Шатайло

Теми для жартів Єгор бере з життєвих ситуацій, особистого досвіду або ж просто вигадує. Головний принцип стендапера – не чекати на натхнення, а вперто й старанно працювати над матеріалом. Два роки тому комік вирішив виступати виключно українською мовою та відмовитися від будь-яких проявів російської культури.

«Ті російськомовні українці, які, наприклад, розуміють, де і який берег, які процеси відбуваються в країні, – вони не образяться, якщо ми будемо говорити українською. Вони нас розумітимуть. Це той українець, яким і я був кілька років тому. Я все розумів, споживав українськомовний контент, але говорив російською. Тому ці російськомовні – це українськомовні українці в майбутньому. А щодо людей, яким принципово не дивитися нічого українськомовного, то навіщо нам така аудиторія?», – розповів Єгор у «Підпільному подкасті».

Андрій Пілат

Андрій Пілат – стендапер із Чернівців, який поєднує кар’єру коміка з художнім мистецтвом. Хлопець народився в родині художників та з дитинства захоплювався малюванням. Згодом потрапив у хіп-хоп спільноту, почав займатися графіті та брейк-дансом. Там Андрій відкрив для себе абстракціонізм та кубізм, і відтоді намагається займатися лише мистецтвом.

стендап-комік та художник Андрій Пілат
Фото: Шпальта

Сьогодні Андрій працює в техніці recycling art, створюючи картини зі сміття. Сировину він «купує» у безпритульних – в обмін на продукти чи гроші. Каже, займається цим, бо любить природу.

А ще Андрій Паліт – співзасновник «Вільного стендапу» та неймовірно талановитий комік. Хлопець має порушення мовлення, але не соромиться власного заїкання та постійно обігрує це під час виступів. 

Антон Тимошенко

Свою історію появи в стендапі сам Тимошенко називає «заплутаною». У студентські часи його висунули від факультету на конкурс «Містер КНУ». Тоді Антон прийшов на виступ із монологом про стосунки. Зала вибухнула від сміху, а ось на відкритому мікрофоні ті самі жарти студента лунали в абсолютну тишу. Але на цьому хлопець не зупинився. 

Фото: Українська правда.

У 2016 році йому з третьої спроби вдалося перемогти на проєкті «Розсміши коміка». А через два роки він успішно захистив диплом магістра політології, дослідивши, як за допомогою жартів та гумору можна впливати на політичні процеси.

Та замість кар’єри політолога Антон обрав інший шлях – український стендап. Сьогодні Тимошенка можна впевнено назвати одним із найпопулярніших коміків країни, а його головна фішка – жарти на політичну тему. 

Це – перша частина добірки українськомовних стендаперів. Знаєте крутих коміків, які жартують рідною мовою та заслуговують потрапити до другої частини? Пишіть нам на пошту – shotam.info@gmail.com.

Підтримувати українськомовний стендап легко, коли ви підтримуєте ШоТам донатами.

Коментарі

Суспільство

Психологічна підтримка для переселенців: в Україні запустили новий проєкт

Опубліковано

Проєкт для психологічної підтримки ВПО із Донецької області запрацював у трьох центрах: у Рівному, Тернополі та Івано-Франківську.

Про це повідомили в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Ініціативу запустив благодійний фонд «ЯМаріуполь». Організатори вказують, що у межах проєкту люди зможуть покращити свій психологічний та емоційний стан і краще адаптуватися у нових регіонах.

У центрах переселенці зможуть відвідувати групові сесії, заняття з арттерапії та музикотерапії, а також приєднуватися до виїздів на природу.

Читайте також: Психологічна підтримка в ЗСУ: Міноборони оголосило про впровадження нової програми

Разом із тим фахівці проводитимуть культурні й освітні заходи для ВПО, а також майстер-класи з технік саморегуляції та розвитку емоційної стійкості.

Організатори очікують, що проєкт може охопити понад десять тисяч людей різного віку.

Ініціативу реалізує БФ «ЯМаріуполь» у межах проєкту «Допомога ВПО в Західному регіоні через місцеві партнерства» спільно з БФ «Крила надії» й за підтримки Міністерства внутрішніх справ Чехії та програми «Допомога на місці».

Раніше ми писали про те, що «Громади зобов’язані допомагати переселенцям»: як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім.

Фото обкладинки: Freepik

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Український трилер «БожеВільні» зібрав понад 4 мільйони гривень за три тижні прокату

Опубліковано

Дебютний трилер Дениса Тарасова «БожеВільні» продовжує привертати увагу глядачів. За три тижні прокату стрічка зібрала понад 4,1 млн грн, а її подивилися більше ніж 26 тисяч людей.

Про це повідомили у Державному агентстві з питань кіно.

Про що фільм?

«БожеВільні» занурює глядачів у похмуру реальність каральної психіатрії в СРСР 1970-х років.
Головний герой, Андрій, потрапляє до психіатричної лікарні через захоплення забороненою західною рок-музикою. Перед ним стоїть непростий вибір: співпрацювати з КДБ чи розкрити правду про тортури, які переживають ув’язнені.

Відео: FILM.UA Group

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: фільм «БожеВільні».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Громади зобов’язані допомагати переселенцям». Як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.

Як це реалізували, розповідає ШоТам.

Михайло Ділок

директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.

Уся допомога є безкоштовною

Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.

Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.

Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам

Геннадій Іванюк

виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області 

«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»

Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель. 

Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло. 

Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.

Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам

Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.

Марина Бушеленко

психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді

Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти

Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає. 

Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.

От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину. 

Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.

Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам

Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.

Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.

Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам

Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.

Коментарі

Читати далі