Суспільство
В Ужгороді переселенці створили театральну студію «УЖіК»
В Ужгорожі переселенці створили театральну студію «УЖіК», тепер гастролюють Закарпаттям і навіть обговорюють закордонні виступи.
Про це пише Евакуація.City
Театральна студія об’єднала людей з різних міст, які евакуювалися з початком повномасштабного вторгнення. Усі вони прибули до міста на початку березня залізницею: хтось – обираючи Ужгород свідомо, хтось – навмання сідаючи в евакуаційний потяг. Так колишні вчителі, художники чи працівники заводів стали акторами.
Театр замість кіно
Театр працює у приміщенні творчого простору «Сінема спейс», який з початкови великої війни перетворили на волонтерський простір: впродовж усіх цих воєнних місяців тут щоденно від самого ранку до пізнього вечора відбувалися різноманітні активності для дітей переселенців. Тут же проводить групові й індивідуальні заняття з гончарства художниця-керамістка.
Назву «УЖіК» отримав спонтанно перед першим виступом, коли потрібно було створювати афіші. Перші репетиції театру відбувалися в підвальному приміщенні будівлі.
Спочатку був «Король Лір»
Ідею поставити на сцені «Короля Ліра» головний режисер театру В’ячеслав Єгоров виношував давно. Хотів поставити виставу ще зі студентами. Коли приїхали переселенці заради цікавості режисер запитав, чи не захотіли б вони зіграти у виставі. І побачив позитивну реакцію.
Так вирішив оголосити кастинг: за три дні прийшло близько 60 охочих. Претендентам давали декламувати уривки з монологів героїв «Короля Ліра». Режисер В’ячеслав Єгоров шукав конкретні типажі під конкретну виставу. Відбір тривав із 30 березня до 1 квітня, в підсумку сформували 2 акторських склади. Згодом, у процесі репетицій, залишився лише один робочий склад із 5 акторів, з ним режисер працює й понині:
Дивіться відео: «Арттерапія від переселенки»: Ганна Торкаєнко навчає у Полтаві мистецтву живопису сумі-є
Терапія театром
Те, що до акторського складу театру увійдуть лише переселенці – аж ніяк не задумка режисера: близько половини з тих, хто приходив на кастинг, були ужгородці. Та з волі випадку наразі «УЖіК» творять саме люди, які переїхали в Ужгород через війну – з Харківщини, Кривого Рогу, Ірпеня.
Наймолодша учасниця театру, 17-річна Софія Алмаз із Кривого Рогу розповідає: їх із матір’ю та братом прихистила в Ужгороді жінка, з якою її батьки познайомилися минулого року на відпочинку на морі.
Дивіться відео: Історія життя незламної ГУЛАГом української актриси Марії Капніст
Про відбір до театру Софії розповіла її мама: побачила оголошення, сфотографувала й відіслала повідомленням, запропонувавши взяти участь. Аби чимось зайняти себе у незнайомому місті й відволіктись від невеселих думок, дівчина пішла на кастинг і пройшла відбір.
Центральну роль короля Ліра у головній постановці театру грає Олексій Дашковський – вчитель англійської мови з Ірпеня. 5 березня Олексій пристав до пішої евакуації мирного населення з Ірпеня до Києва, коли вже були підірвані залізничні колії і мости. Вже з Києва – рушив із друзями до Ужгорода, будучи певним, що вдасться повернутися додому за кілька днів, може, тижнів. Але нині, 8 місяців потому, Олексій налагодив побут і проводить з Ужгорода уроки англійської онлайн.
Олена Аляб’єва та Юлія Горєлкіна приїхали до Ужгорода з Харківщини: Олена – з самого Харкова, Юлія – з Чугуїва. Олена – художниця і велика поціновувачка театру. Розповідає, що завжди хотіла спробувати себе у ролі акторки, тож, коли випала нагода, не стала її втрачати.
Юлія Горєлкова працює на виробництві медичного обладнання, а на кастинг прийшла, аби трохи розважитися та відволіктися. Вдома до повномасштабного вторгнення Юлія вела активний спосіб життя – бігала марафони, здійснювала велозаїзди та мотивувала до активного життя інших. Тож, побачивши оголошення про відбір до театру, як справжня спортсменка сама собі кинула виклик.
Закордонні гастролі
Через півтора місяці активних репетицій, 26 травня, театр зіграв свою першу прем’єру в обласному Палаці дітей та юнацтва в Ужгороді.
Після успіху «Короля Ліра», з яким актори «УЖіКу» у червні об’їздили кілька міст Закарпаття, вирішили рухатися далі. Наступним спектаклем, за який взявся театр, став «Чекаючи на Ґодо».
Наразі завдяки чеській некомерційній неурядовій організації «Людина в біді» учасники театру отримують стипендії.
Нині «УЖіК» вивчає можливості гастролей за кордоном. В’ячеслав Єгоров каже, що має вже кілька запрошень від друзів зі Словаччини, Чехії, Польщі. Театр паралельно готує нову виставу за романом Джорджа Орвелла «1984».
Нагадаємо, у Луцьку відкрили драмтеатр в укритті.
Також ми повідомляли, що Херсонський театр розпочинає гастролі Україною.
Фото: evacuation.city.
2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.
1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»
Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.
Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.
Ксенія
У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.
Юрчик
Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.
2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»
Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.
Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.
Юрчик
У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.
3. «Ви що, робили йому щеплення?»
Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.
Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.
Ксенія
У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань.
4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»
Міф: Усі люди з РАС однакові.
Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.
Юрчик
Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно.
Ксенія
А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати.
5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»
Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.
Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків.
Ксенія
Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.
Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати.
6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»
Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів.
На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою.
Ксенія
На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.
Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.
Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням.
«Укрзалізниця» додала на платформі Видубичі-Трипільські в Києві зупинки для двох потягів далекого сполучення. З 10 квітня ці потяги зупинятимуться на платформі в обох напрямках.
Про це повідомили в компанії.
На зупинці зупинятимуться такі потяги:
- №79/80 «Січеслав» Дніпро – Львів;
- №793/794 Черкаси – Київ.
Читайте також: Що робити, якщо з додатку «Укрзалізниці» після кібератаки зникли квитки
Платформа Видубичі-Трипільські розташована поруч із Південним мостом та транспортною розв’язкою, що робить її зручною для пересадки. Вона входить до транспортного вузла «Видубичі», який об’єднує:
- станцію метро «Видубичі»;
- приміську платформу «Видубичі» та кільцеву електричку;
- автостанцію «Видубичі».
Як зазначили в УЗ, ця зупинка дозволить мешканцям лівобережних районів Києва швидше та зручніше добиратися до Черкащини, Кіровоградщини та Придніпров’я.
Нагадаємо, що «Укрзалізниця» впровадила безплатні пропозиції для пасажирів.
Фото обкладинки: RailGallery
Активісти руху «Жовта стрічка» до початку другого місяця весни розповсюдили у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та Армянську символи спротиву.
Про це повідомили у «Жовтій стрічці».
«Квітень вступає у свої права, а рух спротиву продовжує невтомно доводити, що Крим — це Україна. Бо спротив триває. Бо українці борються. Бо кожного дня на Кримському півострові тривають акції спротиву, і сьогоднішній день не виключення. Бо КРИМ — ЦЕ УКРАЇНА!» — написали у русі.
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
Нагадаємо, що рух активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).
Раніше ми писали, що у Криму на вершині Пахкал-Кая встановили українські прапори (ФОТО).
Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»
«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм
2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради...
Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою
Пенсіонерка Тетяна Силенко шукала якесь заняття, яке б допомогло їй оговтатись у складний період життя,...
Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»
Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум...
Бар’єри лише в голові: це ветерани з ампутаціями, які знайшли себе в спорті
Троє українських захисників — Андрій, Олександр і Михайло — втратили на війні кінцівки, але не...