

Суспільство
В Україні збираються відновити столітній парк Потоцьких
У Тульчині на Вінниччині взялися за відродження парку «Хороше», що був закладений у 1786–1789 роках позаду палацу Потоцьких на площі у 10 гектарів. Про це повідомляє видання “День”.
Що відомо про парк?
Раніше це був неймовірний комплекс з алеями, скульптурами, фонтанами і декоративними деревами. Саме цей парк взяли за основу при створенні «Софіївки», що в Умані. «Хороше» був менший за розмірами, але мав такий самий каскад озер з кількома острівцями, що були з’єднані дерев’яними містками.

В оранжереях парку навіть росли мандарини, апельсини, лимони, стояли клітки з дивовижними птахами та білі мармурові копії античних скульптур.
Читайте також: Зірки Бродвею у райцентрі: як Тульчин став українською столицею опери
Зараз від початкового вигляду розкішного ландшафту залишилося небагато – кілька дерев, посаджених ще Станіславом Потоцьким та його дружиною Жозефіною. Але активна Тульчинська громада не втрачає надії і працює над виготовленням проектно-кошторисної документації для відновлення парку і запрошує долучитися до реалізації амбітного задуму усіх небайдужих.
Треба 350 тисяч гривень
«Якщо почали реставрувати палац Потоцьких, то залишати парк, який у занедбаному стані, не можна, бо це єдиний ансамбль, – каже голова ГО «Практично-територіальне співтовариство «Ля Рош» Олена Українець. – До речі, на пагорбі розміщувався фонтан, з обох сторін якого вниз йшли сходинки, прикрашені мармуровими вазами. Звичайно відновити первозданний вигляд парку нашій громаді не під силу – це колосальні кошти. Але навести порядок на території і зробити її затишної можна, особливо якщо до реалізації ідеї приєднують соціально відповідальні бізнесмени, меценати та донори».
Земельна ділянка під парком має рекреаційне значення, тобто призначена для відпочинку населення, туризму та спортивного відпочинку. Її балансоутримувачем є Тульчинська ОТГ. Тому наступного року громада планує запросити художників, архітекторів та урбаністів, щоб разом розробляти концепцію розвитку цієї території. Підрахували – для цього необхідно 350 тисяч гривень. Загальна вартість відновлення парку – щонайменше 50 мільйонів гривень. Поки шукають спонсорів, проводять дослідницьку роботу. Адже документів та матеріалів про парк «Хороше» не так вже й багато.
«Ще кілька років тому ми й надії не мали, що наш палац відреставрують, але потроху він оживає, а це дає надію на і на відновлення парку «Хороше», – каже Олена. – Якщо ми встигнемо дожити до того часу, коли він оживе, то це буде великий внесок у наповнення культурної спадщини рідного Тульчина».
Хто такі Потоцькі?
Потоцькі – сім’я польських шляхтичів, магнатів, діячів культури.
Вони внесли великий вклад в суспільно-культурне життя України, були активними політичними діячами, заснували перші благодійні організації та звели більше сотні замків і палаців по всій країні. Це палац Потоцьких у Львові, Івано-Франківську, Одесі, у Червонограді та інших містах України.
Палац Потоцьких у Тульчині був зведений на замовлення відомої родини, в стилі класицизму в другій половині вісімнадцятого століття. Автором проекту був французький архітектор. Власник палацу Станіслав-Щеніцький-Потоцький перейшов на службу російській імператриці Катерині Другій, після чого був визнаний зрадником в Польщі.
Потоцькому пощастило, йому дозволили зберегти свої маєтки на території України. Станіслав-Щеніцький-Потоцький мав більше 100 000 кріпаків. Під час його правління, палац був розширений до цілого ансамблю з декількох будівель. Ансамбль включав палац, дві прибудови, картинну галерею, бібліотеку, турецьку лазню, стайню, друкарню, оранжерею і кілька господарських приміщень. Поруч з палацом знаходиться дивовижний парк, в якому колись розташовувалося кілька ставків. Поляни парку прикрашали фонтани і скульптури.
Старий палац – головне приміщення палацу Потоцьких. Фасад будівлі до парадного входу має відкриту лоджію. Родзинкою палацу вважалася арка, прикрашена фронтонами. З вісімдесятих років у стінах замку знаходилося училище культури.
Ілюстрації надані Владиславом Вігуржинським
Суспільство

Андрій Бурахович понад 11 років ремонтує автомобілі для українських військових у київському автосервісі «Всюдихід». З початку повномасштабного вторгнення на СТО обробили понад 20 тисяч замовлень на ремонт техніки для фронту. За свою діяльність волонтер у 2025 році отримав відзнаку «Варті» від «Нової пошти».
Про це повідомили в «Новій пошті».
Як на СТО допомагають військовим
До повномасштабного вторгнення на СТО Андрія обслуговували близько сотні військових автівок на рік. Після лютого 2022-го — рахунок іде на тисячі. За словами Андрія, лише за останні три роки на станції виконали понад 20 тисяч ремонтних замовлень.
«Паралельно — постійні відправки запчастин на фронт. Навіть зараз спілкуюсь із вами й шукаю кардан на пікап L200, щоб завтра був уже в Покровську. І так зранку до ночі. На всі напрямки їдуть якісь запчастини й витратні матеріали. Крім того, з 2022 року ми пригнали для війська з-за кордону більш як пів тисячі машин», — розповів чоловік.


У сервісі працює команда з 10-12 спеціалістів. Вони ремонтують техніку, що побувала під обстрілами, пошкоджена уламками або знесилена фронтовими умовами. Через попит і навантаження станцію довелося розширити. Нині 80% усіх робіт — це автомобілі для військових. Йдеться не лише про капітальні ремонти, а й про обслуговування після сотень тисяч кілометрів, зокрема техніки, пригнаної з-за кордону.
Наразі в черзі на обслуговування понад 60 машин. Переважно це складні випадки, які вимагають повного розбору та зміцнення техніки. Випадків, коли достатньо було замінити мастило й фільтри, чоловік майже не пригадує.
«Переповнюють емоції, коли ти вкладаєш в автомобіль душу, віддаєш його військовим, які боронять нашу землю, а вони потім надсилають тобі відео з подякою. Хоча самі ризикують життям на передовій. Моя величезна мотивація — це постійне спілкування з хлопцями та дівчатами із Сил оборони України», — каже Андрій Бурахович.

Читайте також: «Нова пошта» нагородила українських волонтерів відзнакою «Варті»
Досвід перегонів
Автомобілі — давнє захоплення Андрія. Багато років він брав участь у трофі-рейдах — змаганнях на бездоріжжі. Умови на цих перегонах схожі на ті, в яких працюють військові машини: болотистий ґрунт, лісосмуги, розбита технікою земля. Андрій зазначив, що такий досвід допомагає йому в роботі.
«Я прекрасно розумію ціну помилки і яку відповідальність несу під час ремонту автомобіля. Коли, умовно, недокручена гайка або вчасно не замінена запчастина можуть призвести до трагедії. Завдяки досвіду у трофі-рейдах мені вдається якісно ремонтувати автомобілі для військових тепер. На жаль, в Україні досі поширена проблема шарлатанів і неякісних ремонтів. Боляче бачити, як близькі військових уже витратили купу грошей на автосервісах, а я помічаю, скільки всього треба переробити», — поділився волонтер.

Підтримка від українців
Під час збору коштів на машини та деталі Андрію допомагають друзі, партнери, клієнти, підписники, учасники офроуд-спільноти.
Цьогоріч за підтримку військових він отримав волонтерську відзнаку «Варті». За нього проголосували близько 1500 людей. Андрію вручили нагороду у його автосервісі.
«На війні багато моїх друзів, усі куми. Вони там, а я тут — роблю все що можу. І за свою роботу мені не соромно. Хочу, щоб війна закінчилась на наших умовах, щоб всі наші військові поверталися додому живими, щоб Росія заплатила за зло, понівечені людські долі та загублені життя. Якось я викладав у соцмережах малюнок, де Росія просто у вигляді океану — тобто її нема. Ось це моя мрія», — розповів Андрій.

Раніше ми писали про те, як багатодітна мама з Києва передала 240 тонн допомоги за рік.
Фото: «Нова пошта», Андрій Бурахович
Суспільство

Мешканці одного з будинків у Галицькому районі Львова облаштували у дворику ліфт для свого сусіда, який живе на третьому поверсі та пересувається на кріслі колісному.
Про це повідомили у спільноті «Так люблю той Львів, що бракує ми слів».
Ініціативу львів’ян підтримало місто. І хоча всередині будинку встановити ліфт було неможливо, його змогли прибудувати у дворику. Тепер у мешканця, який пересувається на кріслі колісному, є можливість самостійно виходити з дому.
Зовнішній ліфт встановлюють переважно у тих випадках, коли технічні особливості будівлі не дозволяють облаштувати його всередині. Це характерно насамперед для старих житлових будинків.
У таких будівлях сходові клітки зазвичай занадто вузькі для монтажу шахти, а встановлення ліфта всередині вимагало б значного втручання в опорні конструкції. Це не лише ускладнює процес з технічного боку, але й значно підвищує витрати на реконструкцію.
Читайте також: У Львові створили мапу з місцями, де квітнуть сакури, магнолії та інші рослини

Нагадаємо, що два паралімпійці зі Львова задонатили на військо 400 тисяч гривень призових.
Фото: фейсбук-сторінка «Так люблю той Львів, що бракує ми слів»
Суспільство

У Києві наповнюють Мапу доступності — онлайн-інструмент, що допомагає жителям столиці орієнтуватися у безбар’єрності міських об’єктів. Наразі на платформі додали інформацію про понад 1 500 будівель і закладів.
Про це повідомила заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та відповідальна з питань безбар’єрності в місті Марина Хонда.
Що додали на мапу
На платформу внесли дані про такі об’єкти:
- навчальні та медичні заклади;
- житлові будинки;
- укриття;
- органи державної влади;
- об’єкти культури;
- комунальні організації;
- ЦНАПи;
- заклади соціальних послуг;
- торгові центри;
- банки.
Читайте також: У Києві представили безбар’єрний маршрут на 12,5 км: де його створять
Ресурс містить інформацію про наявність пандусів, тактильних та акустичних засобів, підіймачів, паркомісць для людей з інвалідністю тощо.
Користувачі можуть відфільтрувати об’єкти за категорією (наприклад, галузь охорони здоров’я чи послуг) і за типом доступності. Кожна позиція має адресу, години роботи, контактний телефон та опис засобів доступності.
Зараз Мапа доступності перебуває на етапі тестування. Її продовжують наповнювати новими даними як від муніципальних, так і від приватних закладів. Також триває перевірка актуальності вже наявної інформації.
Нагадаємо, що в Києві створять мікроклініку з протезування за підтримки Франції.
Фото обкладинки: Unsplash