Суспільство
В Україні запустили соціальну мережу-маркеплейс сучасного мистецтва Cittart
20 березня 2021 року відкрита можливість завантаження додатку Cittart для користувачів мобільних платформ iOS.
Відомі в Україні й світі художники Олег Тістол, Олександр Ройтбурдт, Юрій Соломко, Миколай Маценко, Володимир Кочмар, Юрій Пікуль, Роман Михайлов, Apl315, Waone Interesni Kazki, Ксенія Гнилицька, Юлія Беляєва, Ніна Мурашкіна, Анастасия Поддерев’янська, Руслан Тремба, Андрій Блудов, Юрій Денисенков, Микита Цой, Алла Волобуєва, Назар Симотюк, Андрій Роік підтримали стартап і розмістили на маркетплейсі свої роботи, які вже сьогодні можна придбати онлайн.
Загалом станом на 20 березня до стартапу приєдналося понад 100 українських художників та майже півтисячі робіт сьогодні вже доступні у додатку.
Планується, що розвиток проєкту Cittart сягне міжнародного рівня і допоможе українським митцям швидше стати “своїми” у світовому ком’юніті.
Ідея діджитального інструменту для продажу мистецтва належить Дарині Мо Мот – українській художниці, СEO проєкту Cittart, кураторці українського павільйону на Nord Art 2021 – однієї з найбільших виставок сучасного мистецтва у Європі.
Co-founder і COO проекту Cittart Георгій Варданян. Георгій також керуючий партнер компанії Fitelio, яка займається розробкою digital-продуктів і сервісів з автоматизації бізнес-процесів.
Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду та Українського фонду стартапів.
Додаток Cittart – як новий «мистецький Instagram». Він об’єднує українське мистецьке ком’юніті. Діджитал-платформа зібрала і відомих метрів, і представників стріт-арту та діджитал-митців. Тут є роботи представників покоління легендарної паризької комуни та представлені зовсім нові імена, які увірвалися у творчість у 2020-му.
Мета Cittart – зробити мистецтво ближчим та доступнішим. Щоб кожен українець мав змогу швидко віднайти “свій” арт об’єкт та “в один тап” розпочати формування власної мистецької колекції.
Щоб стати ближчими до сучасного українського мистецтва, завантажуйте додаток за посиланням.
Як працює Cittart: карта користування додатком
Користуватися Cittart дуже просто. Потрібно завантажити додаток на смартфон, а далі – інтуїтивний і простий дизайн допоможе зорієнтуватися. На головній розміщено роботи різних авторів, які є у додатку. Щоразу, коли до платформи додаватимуться нові арт об’єкти, змінюватиметься і ваша стрічка.
Якщо шукаєте щось ціленаправлено, то у вкладці «пошук» доступні фільтри, які дозволяють сортувати за ціною, стилем, матеріалом, розміром, автором та багатьма іншими параметрами.
Після придбання арт об’єкта, ця робота з’являється у вашому профілі у розділі «колекція». Коли в найближчому часі з’явиться опція фолловінгу та лайків, інші користувачі зможуть на вас підписатися, щоб слідкувати за вашою колекцією.
До того ж, у будь-який момент ви можете зробити твір з вашої колекції знову доступним для продажу, просто змінивши налаштування. Але навіть перепродавши роботу, її власник назавжди залишиться частиною історії цієї роботи.
Художники та скульптори, представлені на Cittart
“Ми ризикнули поєднати імена, які раніше важко було уявити “в одному човні”. Це і знані митці, які увійшли в історію мистецтва країни, створили неабиякий бекграунд та продовжують створювати образ сфери сучасного мистецтва України. Серед яких, Юрій Соломко, Олег Тістол Олександр Ройтбурдт”, – розповідає Дарина Момот, CEO Cittart.
Є і вже добре відомі представники молодшої генерації, вони ще не так давно на цьому ринку, проте мають вражаючий список виставок та досягнень. Це такі митці, як Артем Волокітін, Анастасія Подерев’янська, Ніна Мурашкіна, Руслан Тремба, Юрій Пікуль, Юлія Беляєва.
Є автори, яких у мистецькому ком’юніті називають fresh blood, бо вони вже дуже круті за своїм баченням та стилем, але тільки увірвалися в арт-ринковий простір.
Читайте також: В Україні презентують виставу «СТУСАНИНА» за біографією Василя Стуса
Дарина додає: “Є окремий напрямок авторів, що формувалися у стріт-арті. Такі митці, як правило, рідко з’являються в галереях або сайтах з більш традиційним мистецтвом. Ми їх запросили і вони прийняли наше запрошення. Серед найвідоміших: Waone Interesni Kazki (Володимир Манжос) та учасник стріт арт тріо “Добрые люди” Олександр Гребенюк. Не менш важливо, що долучаються гостро соціальні провокаційні автори як Роман Михайлов, Apl315, Kinder Album
Мені важко було уявити ще рік назад, до пандемії, що такі різні митці можуть об’єднатися в одному місці. Тоді б це звучало як утопія”.
Для авторів, які хочуть долучитися до платформи, достатньо завантажити додаток, зареєструватися і додати власні роботи. Після цього вони автоматично будуть відправлені на модерацію.
Як розвиватиметься проєкт: контекст, відсутність коментарів та літопис сучасного мистецтва
Наразі команда працює над функціоналом, який розкриватиме зміст твору мистецтва у контексті його створення та відображатиме історію життя арт об’єкта. Це допоможе зробити сучасне мистецтво ближчим та зрозумілішим, побудувати емоційний зв’язок між твором і глядачем. Адже сам по собі матеріальний арт об’єкт — це лише вершина айсбергу, під якою приховано багато цікавого. І в свою чергу змінюватиме сприйняття мистецтва серед українців як важливої значущості, яскравого самобутнього подарунку, або навіть надійної довгострокової інвестиції.
У наступних версіях додатку, користувачі зможуть залишати вподобання арт об’єктів, підписуватися на колекції та митців.
Важливо, що кожен користувач, вже після придбання арт об’єкту, має можливість продовжувати його історію, додаючи інформацію-контекст (наприклад, фото розміщення картини у власному просторі, люди навколо твору). Фактично – кожен покупець мистецтва створюватиме літопис арт-об’єкта і долучається до написання нової діджиталізованої історії українського мистецтва!
Довідково
Стартап Cittart – маркетплейс/соціальна мережа для сучасного мистецтва Проєкт залучив $ 100 тис. інвестицій сумарно від Українського фонду стартапів і Українського культурного фонду в 2020 і зараз знаходиться на стадії активного розвитку. Стартап створений як відповідь на актуальну потребу українських художників і покупців мистецтва у професійній платформі, яка змогла б забезпечити безпеку, сервіс і емоційний зв’язок з мистецтвом. Мета Cittart – зробити мистецтво ближчим та доступнішим, відкриваючи нові відчуття і новий спосіб світосприйняття.
СEO проєкту та засновниця Cittart – маркетплейсу сучасного мистецтва – українська художниця Дарина Mo Mot, кураторка українського павільйону на Nord Art, одній з найбільших виставок сучасного мистецтва у світі.
Co-founder і COO проекту Cittart Георгій Варданян. Георгій також є керуючим партнером компанії Fitelio, яка займається розробкою digital-продуктів і сервісів з автоматизації бізнес-процесів.
Нагадаємо, представили платформу Cittart, де можна придбати праці українських митців.
Суспільство
У Василя з позивним Метелик проблеми з моторикою. В нього не вистачає кількох пальців на руці, але він ліпить маски з глини. Василь часом злиться, що вони виходять не такі, як він хоче. Керамістка Дар’я Диба заспокоює військового — саме через ці вироби й видно прогрес його моторики.
Дівчина волонтерить у центрі Unbroken у Львові. Дар’я знає, як це — шукати себе в нових умовах. Раніше була архітекторкою: проєктувала й облаштовувала будівлі, які після 24 лютого нищили росіяни. Тепер Дар’я будує нову справу — гончарну, — і не лише втілює свої ідеї, а й допомагає пораненим військовим відновлюватися.
Дар’я Диба
керамістка, волонтерка в центрі Unbroken у Львові
Дивитися, як твоє креслення оживає — неймовірно
Я з Херсону, і провела більшу частину свого життя там. Мій батько — інженер, а тітка була головною архітекторкою в місті, тож у мене було уявлення, що архітектура — це хороша професія, і гроші приносить.
Для навчання обрала Польщу — якраз їхала в Гданськ, щоб відвідати політехніку. Проїжджали повз Львів, і мені він так сподобався! Я відчула спокій і захотіла повернутися. Так власне й сталося, адже на архітекторку я пішла вчитися саме туди.
Завжди хотіла говорити українською, але росла в російськомовному середовищі, тож було складно. Досі пам’ятаю, як бабуся мене називала «наша бандерівочка». Коли переїхала, одразу перейшла на українську. Зараз і речення російською, мабуть, сформулювати не зможу.
Коли я пішла навчатись, майже одразу почала працювати, щоб здобувати досвід. Мені таке подобається — ти спочатку все креслиш, розбираєшся в деталях, а потім приїжджаєш на будову і бачиш, як твоє креслення оживає, вибудовується. Це неймовірні відчуття.
Пам’ятаю першу зруйновану будівлю
Мій брат — військовий, його поранили ще в часи АТО. Тому наша сім’я розуміла, що повномасштабне вторгнення буде. Батьки сиділи на сумках, бо мусили виїжджати з Херсона. І от ми всі опинилися у Львові. Я втратила роботу, бо кому ж навесні 2022-го потрібно будувати щось чи робити дизайнерські ремонти?
Пам’ятаю першу зруйновану будівлю, над якою я працювала. Цілий рік ми облаштовували офіс на 8 тисяч квадратних метрів — я робила технічні креслення від електрики до сантехніки. Уже все було майже готове — якраз запускали фітостіни. Але туди прилетіло — скло повилітало й роботу зупинили.
Ще рік тому це була болюча для мене тема, але зараз я прийняла ситуацію, і це дозволило мені змінитися.
Спочатку прийшло усвідомлення, що те, чим я займалася кілька років, стало неважливим. Було складно. Я шукала, що можу робити. Так згадала, як іще кілька років тому ми з чоловіком були на майстер-класі з гончарства. То чому б не спробувати?
Я знову пішла на майстер-клас. Потім почала вдома ліпити з глини, а згодом орендувала студію з пічкою, з гончарним колом. Я роблю посуд керамічний і його розписую — я практична людина, і мені важливо, аби виріб не просто стояв на полиці, а щоб його використовували. Зараз працюю над колекцією про Херсон — наприклад, про Хабловський маяк, який знищили росіяни. Мені важливо нагадувати про свій дім.
Я раніше працювала більше з технічною стороною, але й творча робота мені подобається. Такий перехід не давався мені складно: хоч глина вважається брудною і холодною, але мені подобається. Я знайшла спокій: не було постійної напруги, відповідальності. Але все ще чогось бракувало — відчувала, що недостатньо роблю для країни.
Ліплять і відволікаються від болю
Мій близький знайомий лікується після поранення в Unbroken. Якось він виклав історію про це в соцмережах. Я глянула — там всі малюють. Ага, бачу, є піч і гончарне коло, але з глини ніхто не ліпить, тож я написала засновниці, що готова волонтерити. У грудні 2024 року почала приходити в майстерню в центрі.
Мені хочеться, щоб ліплення з глини, а потім і вироби з неї нагадували про певні моменти, стан, коли ти це робив, особливо якщо це відбувається в терапії. Що ж ми робимо? Ми не сидимо над кожним і не питаємо, що вони відчувають під час роботи — військові приходять переважно або дуже втомлені, або натхненні. Втома й біль — те, що їх супроводжує протягом усього часу. Вони можуть і не ліпити, а просто поговорити між собою, випити кави. За день близько 20-30 людей приходять.
Якщо ж беруться ліпити з глини щось, я дуже радію, бо це справді відволікає. Вони намагаються реалізувати свою ідею і вже не думають про те, що минуло дві години без знеболювального. Їх не турбує нічого, не злить.
Я знайшла в «Незламних» свою сім’ю, своїх друзів, з якими мені комфортно й приємно перебувати. Тепер я точно знаю, що військові з пораненнями не люблять, коли з них роблять якихось особливих людей. У нас у майстерні самообслуговування — люди самі за собою прибирають, хіба що й справді потрібна допомога. Але й тоді не роблю все за них, бо вони можуть і самостійно впоратися.
Ліпше усміхнутися, ніж відвернути погляд
Деякі поранені переживають, що в них, наприклад, ампутація руки, і що вони не зможуть ліпити з глини. Я ж завжди кажу: «Навіть якщо є лише одна рука, це не проблема — другою буде моя». Я допоможу, притримаю глину, знайду підвищення, щоб людині на кріслі колісному було зручно працювати. Головне, аби ця робота з глиною їм допомагала.
От Костя, наприклад, ніколи раніше не ліпив з глини, а зараз робить такі неймовірні речі! Починав з горнятка, навіть накреслив собі на листку схему. А тепер робить і вазу у формі людського серця, й втілює інші неймовірні ідеї, хоч приходить на ліплення після операцій з жахливими болями.
Також є Ігор — він не дуже часто приходить, але старається. У нього було поранення голови, проблеми з мовленням і моторикою. Спочатку було складно порозумітися, адже він не міг сфокусувати на мені погляд, але він зліпив таке рівненьке та гарне горнятко! Бачу, як йому подобається глина.
В Ігоря й інших військових є ампутація рук. Зараз я стаю для них другою рукою, але також думаємо над розробкою спеціального тримача, бо поки аналогів не зустрічали.
Важливо говорити й пояснювати — як дітям, так і дорослим, — що зараз дуже багато людей з пораненнями. З ними все окей — з ними можна говорити й усміхатися.
Не раз бачила, як люди відвертають погляд від військових, що вчаться ходити на протезах. Тим це неприємно. Я розумію, що це часто через незнання, а іноді навіть і невпевненість, що усмішка зараз доречна. Та насправді ліпше усміхнутись, ніж відвернути погляд.
Наталія Комаренко — волонтерка з Києва, яка з 2014 року допомагає українським військовим та підтримує дітей з інвалідністю. Вона є засновницею фонду «З теплом у серці», який цьогоріч здобув відзнаку «Варті» від «Нової пошти».
Про це повідомили в «Новій пошті».
Заснування власного фонду
Поштовхом до створення власного фонду став особистий досвід — середня дитина Наталії має рідкісне генетичне захворювання. Організація «З теплом у серці» стала платформою для взаємодії батьків, обміну досвідом і підтримки дітей.
Спочатку фонд проводив невеликі безплатні заходи для дітей: походи до кав’ярень, зоопарків, кінотеатрів тощо. З часом спільнота розрослась — нині вона об’єднує понад 1500 родин. Учасники отримують гуманітарну підтримку, консультації, можливість спілкуватися й організовувати спільні активності.
Щоденна допомога армії
З початком війни у 2014 році Наталія долучилась до допомоги армії. Сьогодні вона щоденно займається волонтерською логістикою: закуповує, збирає та відправляє техніку, обладнання, автівки та інші необхідні речі для військових.
«Волонтером бути непросто. Я щоранку подумки кидаю цю справу, а вдень вже викладаю допис про збір чи пошук необхідного. Я роблю це для тих, хто мене захищає. Для тих, хто пише теплі слова подяки. Хоча дякувати маємо ми», — розповіла Наталія Комаренко.
Упродовж останніх трьох років вона організувала збори на різні потреби: від засобів особистої гігієни до FPV-дронів, зарядних станцій і акумуляторів для техніки. Підтримку надсилають не лише українці, а й друзі з-за кордону, зокрема волонтери з Ірландії, які передали п’ять машин швидкої допомоги та сім інших автівок.
Читайте також: Учасники забігу MHP Run4Victory зібрали понад 700 тисяч грн на дрони для фронту
Комунікація з військовими
Наталія підтримує зв’язок із військовими переважно онлайн, але також приїжджає на вокзали, коли бійці вирушають на фронт чи повертаються з нього. Вона каже, що в такі моменти простий контакт, присутність і кілька слів підтримки мають велике значення.
«Мені пишуть — потяг о 22-й, чи могла б приїхати? Звісно, я приїду. Розумію, що їм у цей час треба підтримка. Тому я кидаю все й лечу. Людина їде на війну або щойно звідти. Наші захисники мають відчувати, що вони не самі», — поділилася Наталія.
Найскладнішими залишаються випадки, коли вона дізнається про загибель адресата вже після відправки посилки. У таких ситуаціях волонтерка переадресовує допомогу іншим.
Як справляється з навантаженням
Волонтерка розповіла, що емоційне виснаження трапляється регулярно. Іноді її підтримують самі військові: один із них переказав 25 тисяч гривень і сам закрив збір для своєї бригади. Також вона додала, що одного разу отримала переказ на 60 тисяч гривень від анонімного відправника. Тоді Наталія закрила кілька зборів.
Щоб відновити ресурс, Наталія разом з іншими мамами дітей з інвалідністю організовує «перезавантаження» — короткі поїздки, прогулянки, неформальні зустрічі.
Попри всі труднощі, вона продовжує допомагати, виховує трьох дітей і розвиває фонд, який став точкою опори для багатьох українських родин.
Читайте також: Майстриня з Харкова допомогла покинутим котам на понад 250 тисяч гривень
Отримання відзнаки «Варті»
Цьогоріч фонд «З теплом у серці» отримав відзнаку «Варті» від «Нової пошти» в номінації «Допомога людям з інвалідністю». Переможців обрали шляхом відкритого голосування та за обсягами перевезень. Фонд Наталії за 2024 рік відправив 240 тонн гуманітарного вантажу, скориставшись безоплатними послугами «Гуманітарної Нової пошти».
Нагадаємо, що «Нова пошта» нагородила українських волонтерів: хто отримав відзнаку «Варті».
Фото: Наталія Комаренко
Учасники черкаського забігу MHP Run4Victory зібрали 718 602 гривні під час реєстрації на подію. Усі кошти передадуть на закупівлю дронів для 118-ї бригади територіальної оборони, яка нині виконує бойові завдання на кількох напрямках фронту.
Про це повідомили організатори забігу.
Мета благодійного забігу
Подію організовували компанія МХП, БФ «МХП — Громаді» та спортивний партнер NewRun. Забіг мав відбутися 6 квітня, але його скасували через національну жалобу за загиблими у Кривому Розі та обстріли українських міст.
«Ми планували провести благодійний забіг, щоб об’єднати людей навколо допомоги військовим. Але з огляду на національну жалобу за загиблими в Кривому Розі та ранкові ворожі обстріли, ми ухвалили непросте, але правильне рішення — скасувати масовий захід. Натомість ми не скасували головне — підтримку наших захисників. Усі кошти передаємо 118-й бригаді, яка сьогодні на передовій. Щиро дякуємо кожному учаснику. Разом — ми сила», — сказав директор БФ «МХП — Громаді» Олександр Пахолюк.
Загалом на подію зареєструвалися 1414 учасників. Понад 718 тисяч гривень спрямують на закупівлю дронів для військових 118-ї бригади, які захищали Україну в Попасній, Бахмуті, Вугледарі, та Кураховому, а зараз виконують бойові завдання на Запорізькому напрямку, північному кордоні та Курщині.
Читайте також: Перо з фільмів Антоніо Лукіча продали за півмільйона гривень: кошти передали на ППО (ФОТО)
«Підтримка від цивільних і благодійних ініціатив, таких як забіг MHP Run4Victory, є неймовірно важливою для нашої бригади. Вона не лише матеріально-технічно підсилює нас, але й додає моральної сили. Кожен такий захід надихає нас робити все можливе задля перемоги», — зазначив комбриг Ярослав Попко.
Організатори закликали всіх учасників звернутися на [email protected], щоб отримати свої медалі поштою.
Наступний забіг
Серію благодійних забігів MHP Run4Victory 2025 року продовжуватимуть. Наступна подія відбудеться 18 травня у Києві. Кошти спрямують на підтримку 13-ї бригади НГУ «Хартія». Зареєструватися на забіг можна за посиланням.
Нагадаємо, що два паралімпійці зі Львова задонатили на військо 400 тисяч гривень призових.
Фото обкладинки: 118 бригада Сил територіальної оборони ЗСУ
«Навіть якщо є лише одна рука, другою буде моя»: керамістка з Херсона ліпить разом із пораненими військовими
У Василя з позивним Метелик проблеми з моторикою. В нього не вистачає кількох пальців на...
Їй казали: «Ти не зможеш». Підприємиця з інвалідністю отримала 5 грантів і створила косметичний бренд
У 13 років їй діагностували хворобу хребта, виявили вкорочення ноги та ураження центральної нервової системи....
Не дає зануритися в темряву: це енергетик з Донеччини, що працює попри обстріли
Валентин з містечка Курахове працює енергетиком уже понад 20 років. Курахівська ТЕС була у місті...
«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм
2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня «СпівДії заради Дітей»...