Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

В Україні запустили соціальну мережу-маркеплейс сучасного мистецтва Cittart

Опубліковано

20 березня 2021 року відкрита можливість завантаження додатку Cittart для користувачів мобільних платформ iOS. 

Відомі в Україні й світі художники Олег Тістол, Олександр Ройтбурдт, Юрій Соломко, Миколай Маценко, Володимир Кочмар, Юрій Пікуль, Роман Михайлов, Apl315, Waone Interesni Kazki, Ксенія Гнилицька, Юлія Беляєва, Ніна Мурашкіна, Анастасия Поддерев’янська, Руслан Тремба, Андрій Блудов, Юрій Денисенков, Микита Цой, Алла Волобуєва, Назар Симотюк, Андрій Роік підтримали стартап і розмістили на маркетплейсі свої роботи, які вже сьогодні можна придбати онлайн.

Загалом станом на 20 березня до стартапу приєдналося понад 100 українських художників та майже півтисячі робіт сьогодні вже доступні у додатку.

Планується, що розвиток проєкту Cittart сягне міжнародного рівня і допоможе українським митцям швидше стати “своїми” у світовому ком’юніті. 

Ідея діджитального інструменту для продажу мистецтва належить Дарині Мо Мот – українській художниці, СEO проєкту Cittart, кураторці українського павільйону на Nord Art 2021 – однієї з найбільших виставок сучасного мистецтва у Європі. 

Co-founder і COO проекту Cittart Георгій Варданян. Георгій також керуючий партнер компанії Fitelio, яка займається розробкою digital-продуктів і сервісів з автоматизації бізнес-процесів.

Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду та Українського фонду стартапів. 

Додаток Cittart – як новий «мистецький Instagram». Він об’єднує українське мистецьке ком’юніті. Діджитал-платформа зібрала і відомих метрів, і представників стріт-арту та діджитал-митців. Тут є роботи представників покоління легендарної паризької комуни та представлені зовсім нові імена, які увірвалися у творчість у 2020-му.

Мета Cittart – зробити мистецтво ближчим та доступнішим. Щоб кожен українець мав змогу швидко віднайти “свій” арт об’єкт та “в один тап” розпочати формування власної мистецької колекції. 

Щоб стати ближчими до сучасного українського мистецтва, завантажуйте додаток за посиланням.

Як працює Cittart: карта користування додатком

Користуватися Cittart дуже просто. Потрібно завантажити додаток на смартфон, а далі – інтуїтивний і простий дизайн допоможе зорієнтуватися. На головній розміщено роботи різних авторів, які є у додатку. Щоразу, коли до платформи додаватимуться нові  арт об’єкти, змінюватиметься і ваша стрічка. 

Якщо шукаєте щось ціленаправлено, то у вкладці «пошук» доступні фільтри, які дозволяють сортувати за ціною, стилем, матеріалом, розміром, автором та багатьма іншими параметрами. 

Після придбання арт об’єкта, ця робота з’являється у вашому профілі у розділі «колекція». Коли в найближчому часі з’явиться опція фолловінгу та лайків, інші користувачі зможуть на вас підписатися, щоб слідкувати за вашою колекцією. 

До того ж, у будь-який момент ви можете зробити твір з вашої колекції знову доступним для продажу, просто змінивши налаштування. Але навіть перепродавши роботу, її власник назавжди залишиться частиною історії цієї роботи.

Художники та скульптори, представлені на Cittart

“Ми ризикнули поєднати імена, які раніше важко було уявити “в одному човні”. Це і знані митці, які увійшли в історію мистецтва країни, створили неабиякий бекграунд та продовжують створювати образ сфери сучасного мистецтва України. Серед яких, Юрій Соломко, Олег Тістол Олександр Ройтбурдт”, – розповідає  Дарина Момот, CEO Cittart.

Є і вже добре відомі представники молодшої генерації, вони ще не так давно на цьому ринку, проте мають вражаючий список виставок та досягнень. Це такі митці, як Артем Волокітін, Анастасія Подерев’янська, Ніна Мурашкіна, Руслан Тремба, Юрій Пікуль, Юлія Беляєва. 

Є автори, яких у мистецькому ком’юніті називають fresh blood, бо вони вже дуже круті за своїм баченням та стилем, але тільки увірвалися в арт-ринковий простір.

Читайте також: В Україні презентують виставу «СТУСАНИНА» за біографією Василя Стуса

Дарина додає: “Є окремий напрямок авторів, що формувалися у стріт-арті. Такі митці, як правило, рідко з’являються в галереях або сайтах з більш традиційним мистецтвом. Ми їх запросили і вони прийняли наше запрошення. Серед найвідоміших: Waone Interesni Kazki (Володимир Манжос) та учасник стріт арт тріо “Добрые люди” Олександр Гребенюк. Не менш важливо, що долучаються гостро соціальні провокаційні автори як Роман Михайлов, Apl315, Kinder Album

Мені важко було уявити ще рік назад, до пандемії, що такі різні митці можуть об’єднатися в одному місці. Тоді б це звучало як утопія”. 

Для авторів, які хочуть долучитися до платформи, достатньо завантажити додаток, зареєструватися і додати власні роботи. Після цього вони автоматично будуть відправлені на модерацію.

Як розвиватиметься проєкт: контекст, відсутність коментарів та літопис сучасного мистецтва

Наразі команда працює над функціоналом, який розкриватиме зміст твору мистецтва у контексті його створення та відображатиме історію життя арт об’єкта. Це допоможе зробити сучасне мистецтво ближчим та зрозумілішим, побудувати емоційний зв’язок між твором і глядачем. Адже сам по собі матеріальний арт об’єкт — це лише вершина айсбергу, під якою приховано багато цікавого. І в свою чергу змінюватиме сприйняття мистецтва серед українців як важливої значущості, яскравого самобутнього подарунку, або навіть надійної довгострокової інвестиції. 

У наступних версіях додатку, користувачі зможуть залишати вподобання арт об’єктів, підписуватися на колекції та митців. 

Важливо, що кожен користувач, вже після придбання арт об’єкту, має можливість продовжувати його історію, додаючи інформацію-контекст (наприклад, фото розміщення картини у власному просторі, люди навколо твору). Фактично – кожен покупець мистецтва створюватиме літопис арт-об’єкта і долучається до написання нової діджиталізованої історії українського мистецтва!

Довідково

Стартап Cittart – маркетплейс/соціальна мережа для сучасного мистецтва Проєкт залучив  $ 100 тис. інвестицій сумарно від Українського фонду стартапів і Українського культурного фонду в 2020 і зараз знаходиться на стадії активного розвитку. Стартап створений як відповідь на актуальну потребу українських художників і покупців мистецтва у професійній платформі, яка змогла б забезпечити безпеку, сервіс і емоційний зв’язок з мистецтвом. Мета Cittart – зробити мистецтво ближчим та доступнішим, відкриваючи нові відчуття і новий спосіб світосприйняття.

СEO проєкту та засновниця Cittart – маркетплейсу сучасного мистецтва – українська художниця Дарина Mo Mot, кураторка українського павільйону на Nord Art, одній з найбільших виставок сучасного мистецтва у світі. 

Co-founder і COO проекту Cittart Георгій Варданян. Георгій також є керуючим партнером компанії Fitelio, яка займається розробкою digital-продуктів і сервісів з автоматизації бізнес-процесів. 

Нагадаємо, представили платформу Cittart, де можна придбати праці українських митців.

Коментарі

Суспільство

«Громади зобов’язані допомагати переселенцям». Як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.

Як це реалізували, розповідає ШоТам.

Михайло Ділок

директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.

Уся допомога є безкоштовною

Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.

Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.

Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам

Геннадій Іванюк

виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області 

«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»

Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель. 

Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло. 

Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.

Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам

Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.

Марина Бушеленко

психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді

Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти

Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає. 

Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.

От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину. 

Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.

Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам

Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.

Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.

Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам

Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві відкрили реабілітаційний центр для військових та рятувальників

Опубліковано

На базі медичної установи МВС у Києві запрацював сучасний реабілітаційний центр RECOVERY — 14-й у національній мережі.

Про це повідомляють в інстаграм-сторінці центру.

Реабілітація за світовими стандартами

Центр щороку прийматиме до 2 тисяч пацієнтів — військових, поліцейських та рятувальників, які зазнали поранень під час бойових дій. Заклад оснащений сучасним обладнанням, зокрема:

  • тренажерами для відновлення після мінно-вибухових травм;
  • апаратами віртуальної реальності, що роблять реабілітацію цікавою завдяки гейміфікації;
  • системами для точного оцінювання прогресу пацієнтів.
Фото: RECOVERY

Читати також: У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Команда та інклюзивність

З пацієнтами працює мультидисциплінарна команда — лікарі, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи та інші спеціалісти. Простір центру створений із дотриманням принципів інклюзивності, забезпечуючи доступність для всіх категорій пацієнтів.

Нагадаємо, що на Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО).

Фото обкладинки: RECOVERY.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Ірпені врятували червонокнижних кажанів під час утеплення багатоповерхівки (ФОТО)

Опубліковано

У багатоповерхівці на вулиці Полтавській, 61 в Ірпені виявили цілу колонію кажанів під час капітального ремонту фасаду. Роботи довелося зупинити, адже вони загрожували життю рукокрилих.

Про це повідомила депутатка Ірпінської міської ради Євгенія Антонюк.

Як відбувалася рятувальна операція

Мешканці будинку, побачивши знахідкою, звернулися по допомогу до міської ради. На місце одразу прибули фахівці Українського центру реабілітації рукокрилих. Завдяки підтримці організації, яка надала будівельну люльку, вдалося обстежити фасад і врятувати 44 кажани. Тварин оглянули й перевезли до спеціального місця, де вони перебуватимуть до весни.

Читати також: У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Чому це важливо

Всі види кажанів в Україні занесені до Червоної книги й є рідкісними. Подібні випадки потребують оперативного реагування, адже рукокрилі відіграють важливу роль в екосистемі.

Фото: виставлено на фейсбук-сторінки Євгенії Антонюк

Український центр реабілітації рукокрилих закликає мешканців Києва та області звертатися до них у разі виявлення кажанів, особливо якщо їхньому життю щось загрожує. Залишити повідомлення можна на сайті центру.

Нагадаємо, що у Києві на Вокзальній відкрили оновлений безбарʼєрний «МакДональдз».

Фото обкладинки: виставлено на фейсбук-сторінки Євгенії Антонюк.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура1 день тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура2 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство3 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство4 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...