В Україні вийде фільм про залізничників під час повномасштабної війни: трейлер

Українська інді-студія 1Stone Games на Геловін випустила дебютний платформер Unmasked: An Inner Journey, де гравець управлятиме душею головного героя та бореться з його внутрішніми переживаннями.

Про це повідомили творці гри на платформі Steam.

Сюжет Unmasked: An Inner Journey

Головний персонаж уособлює свідомість, що бореться зі своїм внутрішніми страхами та болючими спогадами.

«Поринаючи у свідомість Теслі, ви допоможете йому прийняти себе та краще зрозуміти своє минуле. Історія розкривається через серію мальовничих сцен, що натякають на події із життя Теслі. Гра підіймає теми пам’яті та ідентичності, занурюючи гравця у стан роздумів і рефлексії», — написали розробники.

Читайте також: Найкращий дебютний фільм: «Татова колискова» здобула нагороду на міжнародному фестивалі в Португалії

Геймплей платформера

Як вказують розробники, хоча головний акцент у грі на емоційному впливі та історії персонажа, Unmasked: An Inner Journey містить і екшн, і головоломки, і навіть сцени погоні. Гравець битиметься з химерними істотами, що нагадують головного героя, подолає перешкоди за допомогою поривів вітру та гігантських механізмів, а також змагатиметься з монстрами, що стоять на варті найглибших секретів Теслі.

Читайте також: У Львові відкрили «кібер» Сільпо у співпраці з NAVI (ФОТО)

Особливості гри

• Зворушлива історія: емоційно насичений сюжет без діалогів, який розкривається через образи та музику.
• Візуальні світи: яскраві рівні, які відкривають уявлення про внутрішній світ героя.
• Ігрові виклики: гра вимагає активного подолання перешкод, включаючи платформінг і вирішення головоломок.
• Саундтрек: музика, яка створює атмосферу, поєднуючи медитативні та напружені треки.

Як пограти

Наразі гра доступна на платформі Steam за 149 гривень та на Epic Games Store за 110 гривень.

Нагадаємо, що в Україні випустили трейлер нової візуальної новели про потойбіччя.

Фото: ютуб-канал 1stone Games

«Нова пошта» разом із українською тенісисткою Еліною Світоліною запустили проєкт у соцмережах «Грай за Україну». Кожен, хто поділиться своєю історією особистої перемоги, отримає лімітований червоний тенісний м’яч з автографом Світоліної.

Про це повідомили у пресслужбі НП.

«Ми впевнені, що одна велика перемога складається з мільйонів особистих перемог: як-то вивчення іноземної мови, участь у марафоні на підтримку України чи долучення до збору на потреби Сил оборони. У важкі часи як ніколи важливо помічати свої успіхи та пишатися ними, а також підтримувати та надихати інших», — написали в компанії.

Читайте також: У двох школах на Київщині, що постраждали у 2022 році, встановили сонячні електростанції

Як узяти участь

1. Перейдіть на сайт проєкту за посиланням https://bit.ly/48pLXeY;
2. Поділіться історією особистої перемоги.
3. Поширте її в соцмережах з гештегом #грайзаукраїнузНП.

Після цього НП доставить м’яч у найближче відділення чи поштомат. Проєкт проходить в Україні, Польщі та Німеччині.

Нагадаємо, що у Британії випустили автобіографію Олександра Зінченка: про що розповів український футболіст.

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Еліни Світоліної

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.

Чому ми його робимо?

Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.

До повномасштабного вторгнення будинок культури в селі Слобода на Чернігівщині збирав дорослих і дітей на концерти, літературні вечори та урочисті вшанування пам’ятних дат. 

Та у березні 2022 року тут оселилися росіяни — використовували будинок культури як кухню та вбиральню. Після окупації приміщення стало непридатним для роботи, тому понад два роки після звільнення села місцеві не мали власного культурного осередку.

Як у Слободі з’явився новий будинок культури та як з цим допоміг американець, розповідає ШоТам.

Перший вірш написала до річниці звільнення села

Під час окупації росіяни жили не тільки у будинку культури, а і вдома у місцевих. Одна з таких людей — Олена Осипенко. 20-річна дівчина навчається в місцевому педагогічному університеті та відвідує реабілітаційний центр, адже з дитинства має часткову атрофію зорових нервів. 

Коли 5 березня 2022 року росіяни зайшли у Слободу, двоє поселилися в кімнаті Олени, тому дівчина з тіткою перейшли жити в погріб. Тут вони перебували до кінця березня, поки ЗСУ не звільнили Слободу.

Олена каже, що весь цей час їй було морально складно, і ці події сильно вплинули на неї. Вперше зі своєю поезією Олена виступила на річницю звільнення села від російської окупації:

«Я пишу про любов до України, про війну й те, як я це сприймаю, як мені боляче бачити ці втрати. Тому основна тематика віршів — патріотична, але також пишу про кохання, весну, народні пісні. Уже написала близько 500 віршів і мрію про книгу, яка відгукнеться в серцях моїх читачів»

Олена записує свої вірші шрифтом Брайля. Фото: ШоТам

«Влаштовували для себе вбиральню скрізь, де хотіли»

Директорка будинку культури Лідія Гартович розповідає, що прямих влучань у будівлю не було, проте вона сильно постраждала через уламки: у неї пробитий дах, вибиті всі вікна, пошкоджений фундамент, а на стінах з’явилися тріщини. 

Директорка будинку культури в Слободі Лідія Гартович розповідає про будівлю під окупацією. Фото: ШоТам

Росіяни облаштували тут для себе кухню. Жінка каже, що в грудні перед вторгненням у будинок культури закупили вживані меблі, аби облаштувати гримерну, дитячу кімнату та бібліотеку:

«Але ці люди прийшли нищити та вбивати, тому всі ці меблі використали для розпалу. А ще нас вразило, що вони влаштовували для себе вбиральню скрізь, де хотіли, і дуже показово, що багато з них підтиралися вишиванками, які були в будинку культури. Коли я побачила це, то відчула моральну огиду».

На щастя, деяку апаратуру вдалося зберегти — саме напередодні вторгнення Лідія забрала додому синтезатор для репетиції свого сина. 

Замість старої будівлі — палац

З вересня 2024 року жителі Слободи відвідують новий будинок культури, який замість зруйнованого для них звів американський меценат Делл Лой Хансен. Він уже кілька років опікується селом, а тепер допомагає слободинцям відбудовувати їхні будинки й інші споруди.

Меценат Делл Лой Хансен останні декілька років опікується цим регіоном. Фото: ШоТам

Коли минулого року благодійник приїхав у Слободу, для нього організували урочистий концерт з піснями та віршами від молоді:

«Ми хотіли показати, на що здатні молоді люди нашої громади, яку увагу ми приділяємо творчості, та сподівалися, що меценат виділить нам кошти, аби облаштувати невеликий куточок для репетицій і виступів. Ми звернулися до нього з цим проханням, але й не сподівалися, що для нас створять такий палац».

Будинок культури в селі Слобода. Фото: ШоТам

За три місяці вдалося повністю відбудувати приміщення будинку культури. Тепер своєю творчістю ділиться й Олена: приносить вірші, які записує вдома шрифтом Брайля, та зачитує їх директорці Лідії, а вона вже їх роздруковує.

Тепер директорка запрошує дівчину на літературні вечори та благодійні виступи, під час яких юні автори збирають донати для ЗСУ.

Зараз тут є актова зала з великим екраном, де можна проводити заходи та спільно переглядати фільми, читальний зал з комп’ютерами, які можуть використовувати літні люди, аби освоїти цифрові навички, а також кімната відпочинку, де діти займаються рукоділлям, малюють чи грають у настільні ігри. Окрім цього, в будинок культури часто приходять пограти в теніс або потренуватися в спортивній кімнаті. 

Кімната відпочинку в будинку культури. Фото: ШоТам

У новому приміщенні закладу вже відновили свою роботу дорослий співочий і дитячий танцювальний колективи. Лідія впевнена:

«Таланти треба завжди підтримувати. Дорослі відповідальні за розвиток умінь своїх дітей і мають підтримувати іскри, які в тих закладені. Тому я б дуже хотіла, щоб наш будинок культури був одним з осередків згуртованості громади, і ми могли їздити в інші села для обміну досвідом та запрошувати гостей до нас».