В Україні випустять книгу «Чорнобильська рулетка: Історія війни» російську окупацію ЧАЕС

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.

Чому ми його робимо?

Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.

На День святого Миколая минулого року жителі Сокільницької громади на Львівщині отримали чудовий подарунок — відкриття дитячого садка, про який тут мріяли 12 років. 

Тепер кожен день більше пів сотні малюків починають з обіймів з працівниками закладу. Як вдалося добудувати і відкрити садок під час війни, розповідає ШоТам.

Будівництво садка коштувало понад 39 мільйонів гривень

Тарас Сулимко став головою Сокільницької сільської ради у 2016 році після повернення з фронту. На той час у селі, що розташоване поблизу Львова, не було жодного садочка, хоча жителі села вже досить довго про нього мріяли. З часом тут з’явилися приватні дошкільні заклади, проте їх могли відвідувати не всі, тому частину дітей батьки возили в садки на околиці Львова.

«Часто батьки приходили та жартували, що їхні діти вже школу закінчують, а вони досі чекають на садок. Тому відкрити садок було для нас завданням номер один», — каже Тарас Сулимко.

​​

«Садок Святого Миколая», який відкрили в громаді 6 грудня 2023 року. Фото надала Мар’яна Кінаш

У Сокільниках вирішили звести споруду з нуля — поки будували, змінилося сім фірм. Аби не припиняти будівництво, влада проводила нові тендери. Проте часто змінювалися ціни закупівельних матеріалів і робота будівельників, тому все затягнулося на такий тривалий час. 

«Ми могли б збудувати садок за 2-3 роки, але тоді б нічого не їли ці роки та не вирішували б жодних інших проблем у громаді», — розповідає пан Тарас.

А коли у 2022 році будівлю звели й залишилося лише покласти паркет на підлогу та закупити меблі, все припинилося через початок повномасштабної війни.

Голова Сокільницької сільської ради каже, що за ці роки громада вклала в будівництво садка понад 39 мільйонів гривень. 

Кілька мільйонів вдалося зекономити на техніці та меблях, які виділив Проєкт USAID «Говерла». Зокрема, дві сучасні мийні машини, великі духові шафи для приготування корисної їжі, нові холодильники та морозильні камери. А ще — пральні машинки, сушарки та сучасний станок для прасування одягу. Тарас говорить: ця допомога з технікою та меблями посприяла відкриттю садка наприкінці 2023 року.

Працівники садка радіють сучасним духовим шафам, які придбали завдяки Проєкту USAID «Говерла». Фото надала Мар’яна Кінаш

Читайте також: На Київщині відкрили дитячий садок з укриттям і басейном

Подарунок на День святого Миколая 

Попри все, відкриття дитячого садка відбулося 6 грудня 2023 року — якраз на День святого Миколая. Директорка садка Мар’яна Кінаш вважає — це доля, адже день відкриття збігся з назвою, яку до цього вирішили взяти. 

У садку є ігрові кімнати зі столиками, де діти їдять і займаються. Також є розвивальні килимки з дорогами та тваринами. Кімнати облаштовані шафками. А ще тут є просторі роздягальні, в яку може зайти велика кількість дітей, а в спальній кімнаті — гіпоалергенні подушки, комфортні матраци та зручні меблі. 

«У нашому садку комфортно та просторо. Ми працюємо над тим, аби діти себе почували, як вдома», — каже директорка. 

Маленькі відвідувачки ​​«Садка Святого Миколая». Фото надала Мар’яна Кінаш 

Мар’яна додає, що найголовніше — це любов та повага до кожної дитини: «Часом може спричинити стрес те, що дитина приходить від батьків до нас, чужих тітоньок, тому ми намагаємося огорнути кожного малюка турботою, аби вони хотіли приходити ще».

Нові робочі місця для жителів громади

Садок відвідують діти від 3 до 6 років. Загалом заклад розрахований на 75 дітей, зараз тут приймають 55. Вони поділені на старші, середні та молодші групи. «У нас є група “Дзвіночок”, є “Квіточка”, “Сонечко”. І так вихователі придумують для кожної легенду та створюють для дітей казковий світ», — каже Мар’яна Кінаш.

Крім цього, Проєкт USAID «Говерла» передав дітям великий бізібудинок, який розвиває мислення та моторику дітей.

Голова громади Тарас Сулимко та директорка садка Мар’яна Кінаш отримують бізібудинок від Проєкту USAID «Говерла». Фото надала Мар’яна Кінаш

«Це значно полегшує роботу нашим працівникам. Якби цього всього не було, то нам би було дуже складно починати роботу», — каже Мар’яна Кінаш. 

Завдяки «Садку Святого Миколая» жителі Сокільницької громади отримали додаткові робочі місця.

Працівники «Садка Святого Миколая» в Сокільницькій громаді. Фото надала Мар’яна Кінаш

«У нас у штаті працюють 34 людини. Це жителі громади, тому вони дуже задоволені роботою на місці. А я задоволена ними, адже всі розуміють мене з пів слова, на них завжди можна покластися. Коли я брала цих людей на роботу, то було всього дві вимоги — відповідна освіта та велика любов до дітей», — каже Мар’яна.

Читайте також: У Харкові відкрили дитячий садок у метро

Збудували садок європейського зразка під час війни

Голова Сокільницької громади Тарас Сулимко каже, що пишається тим, що під час війни вдалося збудувати садок, про який громада мріяла понад десять років. А ще тим, що коли Проєкт USAID «Говерла» возив представників Сокільницької громади в навчальні заклади за кордон, то їхній садок виглядав не гірше.

Кожен день у садку починається з обіймів дітей і працівників. Фото надала Мар’яна Кінаш

«Садок є великим відкриттям для всієї Сокільницької громади. Адже це місце, де діти почуваються в безпеці, вчаться бути комунікабельними та розвиваються. Ця робота є для мене життям, і я хочу, аби дітям тут було добре. Пишаюся працівниками й тим, що відколи в громаді відбулося відкриття дитячого садка, тепер тут набагато більше сміху та радості», — підсумовує директорка.

Херсонський художній музей спільно з українською ведучою Дашею Астаф’євою відтворили картину «Портрет дівчини у вишиваній сукні», яку російські загарбники вкрали під час окупації Херсона.

Про це повідомляє Херсонський художній музей.

Під час окупації з Херсонського музею зникло близько 10 тисяч артефактів. У відповідь на це музей запустив проєкт «Викрадене мистецтво».

«Поки викрадене мистецтво сумує на чужині, нашим потужним інструментом стає пам’ять», – зазначили в музеї.

Читати також: На Полтавщині два брати створили наземний дрон-камікадзе «Смайлик»: фото

Фольклористка Ярина Сізик і режисерка Марія Духовне Личко відтворили втрачений «Портрет дівчини у вишиваній сукні» Михайла Брянського – художника з Києва, який жив і працював у XIX – на початку XX століття. Головною героїнею відтвореної картини стала Даша Астаф’єва.

Сорочку для відтворення вишила херсонська гідеса та історикиня костюма Інна Микуцька, яка пережила російську окупацію. Жінка мріяла створити сукню, подібну до зображеної на її улюбленій картині.

Режисерка Марія Духовне Личко заявила, що це лише початок проєкту, і в майбутньому до наступних робіт будуть залучатися «важливі для України люди».

Нагадаємо, що в київському парку Шевченка понад 100 музикантів та артистів покажуть шоу «Файний Франко Ф’южн».

Фото: Херсонський художній музей.

Архівні фотографії завжди мають особливу цінність, адже вони дозволяють зазирнути в минуле та побачити, як жили і навчались наші предки. Оскільки нині сезон випускних – цікаво буде побачити як вчились наші предки.

Редакція ШоТам пропонує побачити архівні фото українських школярів з товариства Рідна школа, яке опікувалося та співпрацювало з усіма українськими приватними освітніми установами, у тому числі школами, які були відкриті при монастирських згромадженнях. 

Учні семирічної школи, м. Ходорів Бібрського, учні школи с. Стоки, попереду вчительки стоїть Надія Дзяна, решта невідомі

С. Стоки Бібрецького повіту Львівського воєводства, 1939 р.-ту Львівського в-ва, у 1930-ті роки

Школярі з вчительками, кін. 1930-х рр

В першому ряді зверху по центрі стоїть вчителька (ім’я невідоме) Церківна. У другому ряді крайня зліва стоїть Софія Матвіїв

Читайте також: «Ми створили європейський хаб у селі»: як сільську бібліотеку перетворили на Смарт Простір

Відкриття кружка “Рідної школи” в с. Іспас Коломийського п-ту Станіславівського в-ва, 1930-ті рр

Кружок “Рідної школи” ім. І. Франка. Фотографія з села Утішків Золочівського повіту Тарнопільського воєводства, кін. 1930-х рр

Школярі з батьками та вчителі кружка Рідна школа

У першому ряді лежить третій справа Василь Данилів, с. Кореличі Перемишлянського п-ту Тернопільського в-ва, 1936 р.

Заняття у “Рідній Школі”, с. Кореличі Перемишлянського п-ту Тернопільського в-ва, 1938 р

Перша справа Анна Гаяс, сьома справа Стефанія Кикоть, друга зліва Юлія Дацій, дев’ята зліва Ольга Било-Оленчин.

Учні школи с. Стоки

Попереду вчительки стоїть Надія Дзяна, решта невідомі, с. Стоки Бібрецького повіту Львівського воєводства, 1939 р.

Учениці Рідної школи працюють на шкільному городі, с. Іспас Коломийського п-ту Станіславівського в-ва, 1930-ті рр.

Рідна школа в м. Печеніжин Коломийського п-ту Станіславівського в-ва, 1927/1928 рр

Зліва направо сидять (вчителі): Неоніла Сербинська, Іван Чупрей, Антон Пельвецький, Карл Новак (директор), Агафія Пнівчук.

Члени кружка “Рідної школи” у с. Забір’я Жовківського повіту Львівського в-ва, 1935 р

Нагадаємо, раніше ми писали, як виглядає історична будівля на Великій Васильківській після демонтажу рекламного банера.

Фото: Локальна історія