В Україні проведуть урок з медіаграмотності для школярів

5 грудня о 9:00 громадська організація «Українська Волонтерська Служба» спільно з Міністерством освіти і науки України, Міністерством молоді та спорту України та ЮНІСЕФ Україна проведуть Національний урок волонтерства для учнів та вчителів. 

Про це повідомляє Українська волонтерська служба.

Програма уроку

У цьогорічній програмі ви можете дізнатися про основи та основні події в розвитку українського волонтерства, а також почути особисті історії молодих волонтерів.

Організатори також підготували особливі активності: 

• під час уроку проходьте тестування наскільки добре ви розумієте волонтерство. Після трансляції семеро учасників тесту отримають подарунки від брендів SLOW.LY, ORNER, а також Української Волонтерської Служби та U-Report;

• почуєте історії молодих волонтерів: про свій досвід розкажуть срібна призерка Олімпійських ігор Ірина Коляденко, український співак YAKTAK, учасниця Збірної України з брейкінгу Кіра Іванюк. А також підлітки, які втілюють власні волонтерські ініціативи.

Читати також: В Україні вийшов трейлер документального кіно про українські зимові традиції з Onuka і Клопотенко

Розіграш призів

Умови розіграшу призів за проходження тестування про розуміння волонтерства:

• пройдіть тестування під час уроку;
• зробіть знімок екрана зі своїми результатами;
• опублікуйте результати в сторіс в Instagram та позначте сторінку: @ukrainian_volunteer_service.

Урок транслюватиметься на ютуб-каналі «Перший» Суспільного Мовлення.

Партнери проєкту

Національний урок волонтерства розроблений Українською Волонтерською Службою у партнерстві з ЮНІСЕФ Україна, за підтримки Міністерства освіти і науки України, Міністерства молоді та спорту України та за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW.

Нагадаємо, що на півдні України відкрили 46 інноваційних освітніх центрів для дітей.

Фото: Freepik.

У Херсонській, Миколаївській та Одеській областях почали роботу 46 Цифрових освітніх центрів (DLC — Digital Learning Centres), які створені за підтримки ЮНІСЕФ та Асоціації інноваційної та цифрової освіти (AIDE) у співпраці з Міністерством освіти і науки України.

Про це повідомляє Асоціація інноваційної та цифрової освіти.

Освітні центри — альтернатива очному навчанню

«Цифрові освітні центри розташовані насамперед у громадах, де немає можливості проводити очне навчання через близькість до лінії фронту або нестачу укриттів», — розповідає координатор освітніх проєктів ЮНІСЕФ Анатолій Ігнатович.

За його словами, дослідження Державної служби якості освіти показало, що результати навчання дітей, які відвідують центри, вищі за результати тих, хто поки що не має доступу до подібних просторів.

Читати також: На Одещині відкрили перше укриття для школи, на яке зібрали через UNITED24 (ФОТО)

Підхід до навчання

У цифрових освітніх центрах діти навчаються за моделлю «перегорнутого класу», де головна роль у навчальному процесі належить учням, а вчителі виконують роль менторів.

«Діти самостійно опановують новий матеріал за допомогою інноваційних технологій, таких як штучний інтелект, віртуальна реальність та освітні платформи на кшталт Майнкрафту. Це дозволяє їм не тільки ефективніше засвоювати знання, а й розвивати важливі життєві навички: тайм-менеджмент, самостійне ухвалення рішень та відповідальність», — пояснює виконавча директорка AIDE Марія Богуслав.

Освітні центри особливо важливі для дітей з Херсонщини, де під щоденними обстрілами живуть близько 10 тисяч учнів.

Нагадаємо, що вийшов новий безоплатний курс аудіоуроків «Секс-освіта» про дорослішання.

Фото: Асоціація інноваційної та цифрової освіти.

Олена за спеціальністю бухгалтерка, а Тетяна 11 років пропрацювала інженеркою на будівництві. Кожна з них — мама. Через війну обидві жінки покинули роботу й вирішили спробувати спочатку. Подавши заявку на безоплатні курси в межах програми Projector Foundation, ЄС та Мінекономіки, кожна з них пішла за покликом серця, аби опанувати нову професію, яка довгий час залишалася мрією. 

Як їм вдалося поєднувати материнство та навчання, розповідаємо в матеріалі ШоТам. 

Олена Калюжна

Після 12-річного досвіду роботи бухгалтеркою пішла вивчати UX-дизайн

Повернулися додому і зрозуміла: щось треба змінювати

38-річна Олена живе із сім’єю в Білогородці на Київщині. Коли почалось повномасштабне вторгнення, вони виїхали не одразу. Але коли почули автоматні черги на відстані кількох кілометрів, а село накрив попіл зі спалених на Житомирській трасі складів, то зрозуміли, що потрібно рятувати дітей, тож Олена разом із синами поїхала до родичів у Луцьк.

«На той час моєму молодшому сину було три з половиною роки. Постійні сигнали тривоги, звуки вибухів, які йому доводилося чути, позначились на його психоемоційному стані. Пам’ятаю, як на переповненому вокзалі я весь час тримала його на руках, боялась відпустити, щоб не загубити. Для дитини це був великий стрес».

Після деокупації Київщини вони повернулися додому. Тоді жінка зрозуміла, що їй потрібно щось змінювати — 12 років вона пропрацювала бухгалтеркою і пригадує цей досвід з гіркотою. 

Мріє менторити тих, хто потребує натхнення

Минуло майже три роки, як Олена вирішила повністю змінити сферу діяльності й почала вивчати UX-дизайн. Разом з навчанням у Projector Foundation вона закінчила ще кілька курсів і вже використовує набуті знання в роботі над різними проєктами: 

«Після навчання я прийшла на проєкт ще новачком. Але, як помічають колеги, вже суттєво виросла як спеціалістка, бо навчилася менеджерити процеси та справлятися з багатьма обов’язками».

Окрім професійних завдань, жінка ще встигає займатись вихованням двох синів і хатніми справами.

«Ми живемо в селі, роботи тут багато: треба доглядати й город, і сад, і квітник. Через навчання часу на це завжди не вистачає. Але мені дуже пощастило з чоловіком — він усе розуміє, підтримує мене. Без його допомоги впоратись було б значно складніше». 

Олена жодного разу не пошкодувала, що з бухгалтерії подалась у креативну сферу. Одна з головних переваг для неї — можливість працювати віддалено.

«Раніше я витрачала по кілька годин на день лише на дорогу в офіс — туди й назад. З таким розкладом сім’я тебе майже не бачить. А зараз мої діти насичені увагою й любов’ю. Я постійно з ними». 

Першим проєктом жінки була робота над сайтом про художника Олексу Новаківського, якого називають митцем рівня Ван Гога. Згодом вона долучилася до команди стартапу VinAssessment.

У майбутньому жінка мріє знайти роботу в продуктовій IT-компанії, дорости до позиції керівниці та менторити тих, хто потребує натхнення, підтримки й розуміння, що змінити своє життя — реально, якщо знайти те, від чого в тебе горять очі. 

Тетяна Романів

Після 11-річного досвіду роботи інженеркою в будівельних компаніях закінчила курс Illustration Beginning 

Новий пріоритет — можливість працювати віддалено

До повномасштабного вторгнення 37-річна Тетяна з чоловіком і двома дітьми жила в Полтаві, але зараз мешкає в Румунії. 

Старший син Тетяни має розлад аутичного спектра з порушенням вербальних навичок — у свої девʼять років він тільки починає говорити. 

«Ми не могли з ним спускатися в укриття під час тривог. Я весь час хвилювалась, як він реагуватиме, коли почує гучні звуки вибухів. Ми намагались йому пояснити, що збираємось переїжджати, пакуємо речі, але усвідомити відстрочену в часі дію йому складно. Весь процес був для нього дискомфортним, складно було прощатися з бабусею та дідусем. Денис боїться змін — йому важливо мати чіткий графік, ходити однією й тією ж дорогою». 

Попри це, у новій країні й новій спецшколі, де він єдиний українець, хлопчик адаптувався чи не найшвидше й уже навіть трішки розмовляє румунською. Його молодша сестра теж навчається в школі. Щодня Тетяна відвозить їх на заняття та забирає додому. Так у неї з’явився новий пріоритет у пошуку роботи — можливість працювати віддалено та відлучатись, коли є така потреба.

«На курсі зрозуміла, як важливо мати час для себе»

Оскільки через війну та переїзд жінка залишилась без роботи, це стало нагодою спробувати себе в чомусь новому: 

«Мені з дитинства подобалося малювати. Я розглядала те, як намальовані мультфільми, та намагалася повторити. Я ніколи не навчалась у художній школі, але коли побачила набір на курс для ілюстраторів-початківців у Projector Foundation, то вирішила податись — зовсім не вірила, що мене відберуть, але пройшла! Чоловік мене в цьому дуже підтримував». 

Лекції та практичні завдання не лише вдосконалювали її професійні навички, але й допомагали емоційно.

«З усіма змінами в житті я втратила розуміння своєї цінності. Зараз моя основна роль — мама, але на курсі я зрозуміла, як важливо мати час для себе. Коли я щось малюю, все навколо зникає, я стаю спокійніша, відчуваю себе вільнішою. В такі моменти розумію, що я — не лише мама, домашня вихователька, куховарка чи ще хтось. Я можу відчути себе такою, якою мріяла бути в дитинстві».  

На курсі були й 20-, й 30-, й 50-річні жінки, але у всіх було одне бажання: дізнатися щось нове, випробувати себе: 

«У спільноті студенток була така відкрита, дружна атмосфера — це дуже підтримувало. Моментами бувало страшно, що не встигнеш, що в тебе не вийде, але з кожним завданням нові виклики лякають все менше».

Про фонд

Projector Foundation розвиває креативний та інноваційний потенціал України через вільну освіту й соціально важливі проєкти. Завдяки програмі безоплатного навчання для українок, що вимушено покинули рідний дім через війну, нові освітні можливості у креативній і технічній сферах отримали 1134 жінки. Окрім підсилення жінок-ВПО, Projector Foundation займається освітою партнерок ветеранів і військовослужбовців та дівчат із сільських місцевостей, а також організовує проєкти для розширення можливостей жінок. 

Матеріал про навчання в Projector Foundation створено за фінансової підтримки Європейського Союзу та інформаційної підтримки Міністерства економіки України. Зміст навчання є виключною відповідальністю Projector Foundation і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу