Економіка і бізнес
В Краматорске делают протезы на 3D-принтере
В Краматорске Донецкой области на 3D-принтере делают протезы. Местные предприниматели Богдан Тристан и Сергей Гаков сами разрабатывают модели и принтеры для печати, сообщает сайт “Донецкие новости”.
Еще в студенческие годы ребята увлеклись 3D-производством, именно тогда у них появилась идея о собственном деле. Сегодня на свою продукцию они уже имеют клиентов из-за границы. Готовые протезы отправляют в медицинские центры Европы и Ближнего Востока.
Разве в Украине не нужны протезы?
В Украине эту продукцию не реализуют, поскольку сейчас она еще проходит сертификацию. Молодые предприниматели имеют ряд идей и разработок, на которые у них сейчас не хватает ресурсов.
По словам парней, одна из таких идей сделать протез руки с обратным тактильным ощущениям. Это более высокий уровень протеза. Но нужны ресурсы на разработку и на тестирование.
Как делают такую “новую” руку?
Пока рука – это экспериментальная модель. Для печати протеза руки необходимо три принтера и около 3 часов времени.
Как рассказал Богдан Тристан, такая рука полностью распечатана на 3D-принтере. Даже гибкие сочленения. Это все изготовлено на принтере из различного типа материалов. Силиконовые хвататели, чтобы можно было ухватиться за любой объект, чтобы не скользил, изготовлены тоже на 3D-принтере. Это изначальный вариант протеза, есть разные его конфигурации под человека.
Протез руки состоит из 20 деталей. В случае поломки каждую можно снова напечатать и заменить.
Сколько это стоит?
Цена протезов начинается от 30 долларов. “Заканчивается цена у нас примерно на 1 тыс. долларов за электромеханический протез с датчиками считывания импульсов мышц”, – говорит Богдан Тристан.
К примеру сапожок для ребенка с детским церебральным параличом (ДЦП) из Селидово делают бесплатно. Сначала в компьютерной программе задают необходимые параметры: форму, размер, цвет. Потом отправляют в печать.
Продажа оборудования и планы
Первый 3D-принтер для себя айтишники создали собственноручно, впоследствии расширились и продали его. Разработка оборудования для других теперь их основная деятельность. Для изделий ребята используют качественное эко-сырье, которое заказывают в Чехии.
Краматорские изобретатели работают также над социальными проектами. В их планах сотрудничать с учебными заведениями и делать для них развивающие печатные аппараты.
Економіка і бізнес
Які потяги стали флагманськими
- №15/16 Харків – Ясіня. Поїзд назвали на честь видатного театрального діяча Леся Курбаса. Театр митця «Березіль» став культурною візитівкою Харкова;
- №17/18 Харків – Ужгород. На честь 300-річчя від дня народження українського філософа Григорія Сковороди у 2022 році потяг отримав назву «Сковорода».
- №79/80 Дніпро – Львів. Потяг «Січеслав» назвали на честь історичної варіації перейменування міста Дніпро у 1918 році.
- №91/92 Київ – Львів. Поїзд має назву «Леополіс», він повністю складається з нових вагонів, які збудували під час війни.
- №105/106 Київ – Одеса. «Чорноморець» — це головний поїзд Одеського депо з історичною назвою.
Як облаштували вагони
Музичний супровід
- «Сковорода» — «Паровоз» Євгена Хмари;
- «Леополіс» — «Місто весни» у виконанні «Один в каное» та «Океан Ельзи»;
- «Січеслав» — «Доброго вечора, ми з України» гурту PROBASS & HARDI;
- «Лесь Курбас» — інструментальна версія «Черемшини»;
- «Чорноморець» — мелодія «Край Чорного моря» Табачникова.
Коментарі
Економіка і бізнес
Врожай батату зібрали на Одещині в Білгород-Дністровському районі. Картоплю на семи гектарах вирощувало фермерське господарство «Буджак».
Про це повідомив голова Одеської ОВА Олег Кіпер.
За словами керівника господарства Олексія Згіріна, сорт батату «Борегард» вирощували за допомогою новітніх технологій. Аграрії використовували безвірусний посадковий матеріал, що дозволило зменшити кількість хімічних обробок і покращити якість овочів.
Читайте також: Київський заклад створив символічну ялинку з українських колосків (ФОТО)
«Одеський регіон стає осередком інноваційного агробізнесу. Однією з таких цікавих новинок є вирощування батату, або солодкої картоплі. Ще кілька років тому цей коренеплід був екзотикою, а сьогодні — зайняв своє місце в меню багатьох ресторанів та сімейних застіль»‚ — написав Олег Кіпер.
Як вказують у галузевому виданні AgroReview, раніше в Україні батат вирощували переважно на Херсонщині, але на невеликих площах.
Нагадаємо, що В Україні запустили цифровий сервіс єРослинництво: для чого він потрібен.
Фото обкладинки: Freepik
Коментарі