Культура
В Ірпені знімають стрічку про людей, які першими захищали місто у 2022 році

Режисером документальної стрічки став Юрій Беденко, а сценарій написав Сергій Мартинюк, який був одним із оборонців Ірпеня.
Про це повідомили в інформаційному агентстві ITV.
Хто створює фільм
Сценарист Сергій Мартинюк у перший день повномасштабного вторгнення узяв мисливську рушницю, набої до неї та пішов у Територіальну оборону. Ідея про створення фільму з’явилася в чоловіка у квітні 2022 року під час звільнення Ірпеня. Сергій Мартинюк написав сценарій на основі нотаток, які робив у перервах між обстрілами.
Режисер Юрій Беденко з 24 лютого знімав історії про оборону Києва. Звукооператор Сергій Мущенко став на захист столиці в Теробороні.
«Ми вже багато зробили інтерв’ю безпосередніми учасниками подій, з героями ірпінськими. Коли дали Ірпеню звання “Місто-героя”, я подумав що це продовження совкової традиції. Але питання не про місця. Питання про людей. Тому якщо казати про Ірпінь, то Ірпінь — це місто героїв», — сказав Юрій Беденко.
Лінійний продюсер проєкту Валентин Шевцов разом із сусідами 25 лютого будував блокпост на одному з перехресть в Ірпені. Також адміністратор проєкту Олександр Гайдай чергував разом із родиною на Житомирській трасі біля Дмитрівки.
Читайте також: Українська бандуристка Марина Круть виступила на радіостанції в США (ВІДЕО)
Виробництво стрічки
Команда вказує, що наразі створення фільму просунулося на 30%. Коли завершать роботу над стрічкою, поки що невідомо.
Проєкт втілюють за підтримки Державного комітету телебачення і радіомовлення України. Творцями фільму є команда «Гольфстрім продакшн».
Нагадаємо, що на 100 мільйонів гривень з Atlas United 2024 придбали БпЛА та роботів для військових.
Фото обкладинки: ютуб-канал ITV
Культура

15 квітня Міністерство культури та стратегічних комунікацій України передало стародрук «Октоїх» 1758 року до Вінницького обласного краєзнавчого музею. Видання втратили під час Другої світової війни, і його вдалося повернути завдяки взаємодії державних і міжнародних структур.
Про це повідомили в міністерстві.
Як вдалося повернути книгу
Під час Другої світової війни книгу вивезли з закладу, який нині є Вінницьким обласним краєзнавчим музеєм, до Німеччини. Пізніше вона потрапила до приватної колекції на території Автономної Республіки Крим, а згодом — до власника, що перебував у країні Європейського Союзу.
Власник надав цифрові копії відбитків штампів книги для експертизи. Дослідження підтвердило наявність овального та квадратного штампів Вінницького музею. Відсутність слідів перевірок НКВС 1947 і 1952 років засвідчує втрату видання саме у роки війни.

«Те, що книга “Октоїх” була втрачена під час Другої світової війни та повернена сьогодні — це відновлення історичної справедливості. Стародрук уніатської доби дає унікальні можливості для науковців — істориків, філологів, богословів. Він містить не лише тексти, а й маркери історичного часу, які можна простежити через стиль, мову, шрифт, орнаменти», — зазначив заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Сергій Бєляєв.
Бєляєв зазначив, що процес повернення культурних цінностей відбувається за участі Служби зовнішньої розвідки, Офісу генерального прокурора, Міністерства закордонних справ України та інших державних і міжнародних правоохоронних структур.
Читайте також: Митники передали три старовинні книги львівській бібліотеці (ФОТО)
Довідка про книгу
«Октоїх» або «Осмогласник» — це богослужбова книга, в якій на кожну неділю подали вісім варіантів церковних співів. Видання надрукували старослов’янською мовою в друкарні Почаївської Свято-Успенської лаври у 1758 році. «Октоїх» містить 380 аркушів, які оформили у дві колонки червоним та чорним чорнилом та прикрасили десятьма гравюрами майстра Йосифа Гочемського.
Палітурку книги оформили тисненням із зображенням Божої Матері з немовлям. Передня частина має рослинний орнамент, зворотна — геометричний.
Друкарську справу в Почаєві започаткували у 1616 році. Постійну друкарню створили в 1732 році за підтримки архимандрита Феодосія Лубенецького-Рудницького після надання привілею польським королем Августом II.



Нагадаємо, що у Києво-Печерській лаврі встановили останній відреставрований хрест (ФОТО).
Фото: сайт МКСК
Культура

У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» на Троїцьку надбрамну церкву встановили останній відреставрований хрест. Після цієї події розпочався завершальний етап відновлення одного з найцінніших історичних об’єктів України.
Про це повідомили в Міністерстві культури та стратегічних комунікацій.
Освячення хреста відбулося на Соборній площі під проводом єпископа Авраамія, намісника Лаври від Православної Церкви України.
Троїцька церква, зведена ще в добу Київської Русі, зберегла свій первісний архітектурний вигляд без перебудов. У часи Івана Мазепи її прикрасили елементами українського бароко, зокрема ліпниною та живописом.

Читайте також: Київ цвіте! Де погуляти та зробити весняні фото: ботсад імені Гришка
Церква розташована над Святою Брамою — головним входом до Лаври, який історично вважають одним із найшанованіших сакральних місць Києва.
У міністерстві вказали, що повернення хреста не лише символізує прогрес у реставрації, а й уособлює стійкість і збереження духовної спадщини у складні для країни часи.


Нагадаємо, що «Хартія» до Великодня запустила благодійну ініціативу в закладах Києва та інших міст (ВІДЕО).
Фото: сайт МКСК
Культура

Український документальний фільм «МІЛІТАНТРОПОС» увійшов до програми «Двотижневик режисерів» Каннського кінофестивалю 2025 року. Це єдина українська повнометражна стрічка, яку покажуть на одному з найпрестижніших кінофорумів світу.
Про це повідомили автори стрічки.
Що відомо про фільм
Назва «МІЛІТАНТРОПОС» — неологізм, що поєднує латинське «milit» (воїн) та грецьке «antropos» (людина). Фільм досліджує трансформацію особистості під впливом війни, коли людина обирає боротьбу як спосіб виживання.
Фільм створило кінооб’єднання TABOR у співпраці з австрійською компанією Mischief Films та французькою Les Valseurs Bordeaux.
Режисерську групу склали Єлизавета Сміт, Аліна Горлова та Семен Мозговий. До команди також приєднався сценарист Максим Наконечний, автор фільму «Бачення метелика», який також представляли у Каннах у 2022 році.
Читайте також: Голос покоління цієї війни: про що фільм «Стрічка часу» Катерини Горностай
«МІЛІТАНТРОПОС» є частиною документального триптиха «Дні, які хочеться забути». Телевізійна версія фільму тривалістю 90 хвилин вийде на європейському телеканалі ARTE у 2026 році.
Про «Двотижневик режисерів»
Програма «Двотижневик режисерів» (Directors’ Fortnight) існує з 1969 року та є незалежною секцією Каннського кінофестивалю, що демонструє найоригінальніші форми сучасного кіно.
У межах цієї програми свої роботи представляли такі режисери: Джордж Лукас, Мартін Скорсезе, Джим Джармуш, Алекс Гарленд та інші. У 2025 році до програми увійшло 18 повнометражних фільмів, серед яких і «МІЛІТАНТРОПОС».
Нагадаємо, що Стівен Фрай озвучив фільм про українських дітей, який безплатно покажуть у Києві (ВІДЕО).
Фото обкладинки: кадр із фільму