Суспільство
«Усе розкупили, приймаю передзамовлення». Як стати підприємцем у 12 років? Історія школяра, який створив екоферму на підвіконні
Заснувати бізнес у шкільному віці? Чому б і ні! Святославу 12 років, але він вже має невеличку екоферму, на якій вирощує цибулю, руколу та мікрогрін. Із замовленнями проблем також немає – за кілька днів його телеграм-канал набув такої популярності, що клієнтам доводиться бронювати продукцію на наступний місяць.
У планах юного підприємця – розширення власної справи та вихід за межі родинної квартири. Для цього Свят планує «орендувати» город бабусі та навідатися на дачу, яку торік розграбували окупанти. Про перший успіх, невдачі та стратегію майбутнього розвитку Свят розповів ШоТам.
Святослав Лавриненко
учень 6 класу, мріє створити власну екоферму
Замість омріяного мотоцикла – створення екоферми
Вирощувати органічну зелень я почав близько двох місяців тому, коли вчителька біології дала нам домашнє завдання – проростити квасолю. Удома мені вдалося виростити не лише корінь, а й стебло, за що отримав найвищу оцінку в класі. Тоді у виникла ідея посадити ще й цибулю, якою ми зможемо смакувати всією родиною.
Три роки я збирав гроші, які мені дарували на день народження, щоб купити власний мотоцикл. Проте, коли у мене з’явилося бажання вирощувати більше зелені, вирішив витратити ці кошти на розширення виробництва. Адже це захоплює мене все більше, та й покупців маю тепер багацько. Я розумію: якщо зараз інвестувати в розширення обсягів, то в майбутньому я зможу швидше і більше заробляти. А отже, і накопичувати.
Разом із дідусем ми поїхали до господарського магазину, де я витратив практично всі кошти на ґрунт та формочки для вирощування. А на ринку ми з мамою купили цибулини для посіву. Так і розпочалося історія мініекоферми, яку я розмістив на підвіконні своєї кімнати та в коридорі квартири.
Що будемо садити? Вирішують підписники
Для удобрення землі я використовую відходи з фруктів, наприклад, шкурки бананів, яблук та овочів. Я збираю їх у спеціальний горщик, де вони гниють, а потім перемішую із землею, тобто готую ґрунт до посіву. Спочатку роблю в горщику отвори, щоб вода могла витікати, а потім – засипаю землю та кидаю насіння.
Поступово я почав замислюватися, як продавати свою зелень, тож створив телеграм-канал «Стручок», де тепер не лише звітую про етапи вирощування, але й збираю замовлення. Здивувавшись кількості покупців, я влаштував опитування, аби з’ясувати, яку зелень вони хочуть у мене купувати. Підписники запропонували вирощувати петрушку, кріп, кінзу та часник. Тож дещо з цього я вже посадив.
Продаю вдвічі дешевше, ніж супермаркети
Ціни на свою продукцію я формую, зважаючи на вартість аналогічної зелені в магазинах. Наприклад, якщо в супермаркеті пучок цибулі коштує 40 грн, то я продаю свою за 20 грн. Це вдвічі дешевше, але все одно гарантує прибуток.
Дивіться, я купив на ринку 4 кг цибулі-сіянки за 600 грн і посадив. Із цієї кількості вийшло 8 горщиків, кожен містить 20 пучків. І якщо я продам всю цю зелень, то зароблю близько 400 грн.
Читайте також: У захваті навіть Клопотенко. Львівська «Майстерня мрії» створює чай і допомагає молоді з аутизмом. Як це працює
Крім того, я веду список доходів від продажу. Наразі на замовленнях вже вдалося заробити близько 1000 грн. Дехто з моїх покупців навіть надсилає донати, щоб допомогти розвитку екоферми. Утім я вже знаю, як це – накопичувати кошти, вкладати їх та отримувати з цього значно більше.
Моєю першою клієнткою стала знайома нашої родини. Вона ж і зробила рекламу екофермі, опублікувавши допис у фейсбуці. Після цього я почав отримувати ще більше замовлень, але згодом зрозумів, що моя ферма занадто маленька, аби вирощувати достатньо зелені. Наразі приймаю передзамовлення – на кінець квітня, адже вже всю готову продукцію вже розкупили. До того ж мої покупці вже забронювали цибулю, часник та кріп.
Прибуток планую інвестувати у розвиток екоферми
Моя мрія – створити великий екобізнес. З якого, по-перше, я точно матиму що їсти. А по-друге, забезпечу людей здоровою та смачною їжею, доступною не тільки в селі, а й у великому місті. Одна клієнтка сказала, що моя цибуля більш запашна ніж та, що продається в магазині. Тому я хочу й надалі робити так, аби моя продукція вражала.
Улітку планую переїхати на дачу, де буду засаджувати власний город. Там я зможу вирощувати ще більше зелені, а отже, більше заробляти. Також у моїх планах побудувати мінітеплиці – щоб вирощувати помідори черрі, солодкий перець, брюсельську капусту, шпинат та базилік. Навіть зараз в мене замовляють розсаду, тож це також стане частиною заробітку.
Свою продукцію я доставляю особисто, домовляюся з покупцями про зустріч біля метро або ж відправляю замовлення поштою. Більшість зароблених коштів планую інвестувати у свій бізнес. І, звісно, частину грошей я виділяю на подарунки для своїх трьох вередливих сестер.
Наразі юний підприємець планує подальшу роботу, адже кількість замовлень перевищила будь-які очікування. Мама Свята переконана: усі виклики хлопчик має вирішувати самостійно, адже екоферма – це його рішення, а отже, і його відповідальність. Далі – пряма мова.
Війна зробила наших дітей дорослими
Святослав разом із сестричками виріс у сільській місцевості та змалку цікавився рослинами, адже ми маємо сад та город біля будинку. Останній рік ми мешкаємо в Києві, оскільки наше село Новобогданівка потрапило під окупацію, а будинок розікрали окупанти. Його стан зараз дуже песимістичний, тому навіть не їздимо туди. Однак син вже поставив мене перед фактом, що планує засадити там невеликий клаптик землі. А ще домовився з бабусею, в якої хоче взяти город в «оренду».
За час повномасштабної війни наші діти подорослішали не на свій вік, але в цьому є й позитивні моменти. Адже син замислився над тим, що робити, якщо доведеться самостійно дбати про себе та сестер. Як діяти, якщо батьки з якихось причин не зможуть допомогти.
Я дивлюсь на Святослава і розумію, що він вже має плани на майбутнє. Як мама, звісно, радію його першому успіху, бо він розкривається як чоловік, який має власну справу. І від цих дорослих думок у нього проявився підприємницький хист, який приносить не тільки гроші, а й задоволення та перспективи.
Перша проблема – попит перевищив пропозицію
Я намагаюся підтримувати його підприємницький дух і нагадую, що важливо бути професіоналом у своїй галузі. Також попередила, що можуть бути різні етапи в бізнесі: від успіху до розчарування. І він уже зіштовхнувся з першою проблемою – кризою росту, коли його успіх виявився занадто високим для його можливостей.
Сьогодні попит перевищує його пропозицію. Тому син попросив допомогти зі складанням бізнес-плану, адже хоче розробити стратегію розвитку та збільшити виробництво. А ще запитав, чи я можу дати йому «кредит» для посіву городу та де можна підшукати шматок землі.
Наразі у Свята є кілька стратегій розвитку. Перша – вирощувати самотужки у невеликій кількості, однак це не принесе великого заробітку і залишатиметься на рівні хобі. Друга стратегія – він вирощує зелень, клієнти бронюють замовлення наперед, а поки зелень підростає, Святослав розповідає на своєму каналі про розвиток продукції. Третя стратегія – використати свій телеграм-канал для перепродажу зелені від інших фермерів – поки його продукція підростає.
Утім найбільше син схиляється до четвертого варіанту – засадити город у бабусі та на дачі. Але йому слід розуміти, що все літо доведеться працювати. Я підтримаю будь-яке його рішення та не буду втручатися. Адже Святослав має самостійно пройти через помилки та зробити власні висновки.
Усі фото надані ШоТам.
Суспільство
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Що змінюється для пасажирів?
Коментарі
Коментарі