Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

У захваті навіть Клопотенко. Львівська «Майстерня мрії» створює чай і допомагає молоді з аутизмом. Як це працює

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

«Майстерня мрії» – так називається і соціальне підприємство, що виготовляє трав’яні чаї, і громадська організація, що створила центр для молоді з ментальною інвалідністю. Половина прибутку від продукції спрямовується на розвиток громадської організації та, відповідно, на створення можливостей для соціалізації людей з аутизмом і синдромом Дауна.

Співочільниця «Майстерні мрії» Галина Штогрин розповіла ШоТам, як сприяти розвитку суспільства за допомогою соціального підприємства й налагоджувати партнерство з традиційним бізнесом.

Галина Штогрин

співочільниця «Майстерні мрії»

Ми створили простір, де молодь може спілкуватися й навчатися

Громадську організацію «Майстерня мрії» заснувала моя колега Анна Іванічева. Центр для молоді з ментальними порушеннями вона розвивала фактично своїми силами, і шість років тому він відкрив свої двері для відвідувачів. Наші студенти – це люди з аутизмом, синдромом Дауна, з певними формами ДЦП, що впливають на когнітивну сферу.

У центрі люди мають можливість спілкуватися й навчатися, адже після закінчення школи вони зазвичай стають ізольованими від суспільства. У дитинстві вони відвідували спеціалізований заклад або інклюзивний клас у загальноосвітній школі, постійно перебуваючи в колективі. А потім для них настає момент, коли навчання закінчується. На жаль, держава не продумала шлях, чим таким людям займатися далі.

засновниці проєкту "Майстерня мрії"
Співочільниці «Майстерні мрії» Галина Штогрин (ліворуч) та Анна Іванічева (праворуч).

Навчаємо студентів готувати й допомагаємо долати тривожність

Головний фокус ми робимо на соціалізацію та розвиток навичок самостійного життя. Це можуть бути невеликі побутові дії, звичні для більшості людей, але нашим відвідувачам потрібна допомога в їх освоєнні. Здобуваючи ці вміння, людина стає більш незалежною  та в перспективі має кращі шанси не потрапити в інтернат. Типовою є історія, коли батьки помирають, сім’я не може дбати про особу з ментальним порушенням та її відправляють у психоневрологічний інтернат, місце несвободи. Також ми запустили проєкт із підтриманого проживання й забираємо людей з інтернатів.

Ми навчаємо наших студентів готувати їжу, пришивати ґудзики, мити посуд, прибирати в приміщенні. Також допомагаємо їм з освоєнням базових соціальних навичок, адже часто приходять люди, які були певний час ізольовані вдома. Або ж їх могли не дуже добре приймати в інклюзивному класі школи. У центрі ми допомагаємо подолати тривожність і невпевненість у собі.

Хтось легше вливається в колектив, комусь на вихід зі своєї мушлі може знадобитися кілька років. Коли люди бачать, що їх приймають, вони розслабляються і стають активнішими. Нині у нас навчаються 13 студентів і ще є 14-те вакантне місце – ми готові взяти ВПО, у нас пріоритет насамперед для переселенців. Однак якщо їх не буде, то візьмемо місцеву людину, насправді черга у нас велика.

Ще один напрям діяльності нашої ГО – просвітництво. Ми помітили, що українцям часто бракує відповідей на дуже прості запитання, що стосуються поведінки з людьми з інвалідністю. Тому ми зробили відкритий відеокурс на ютубі, який підкаже, наприклад, як коректно говорити про інвалідність і чому не треба ставати на коліно, розмовляючи з людиною на кріслі колісному. 

діти з інвалідністю

Запустили соціальний бізнес, щоб підтримати організацію

Одночасно зі створенням центру для молоді у нас була візія, що треба шукати шлях, який міг би підсилити організацію та надати додатковий дохід. Ми хотіли запустити соціальний бізнес і виготовляти щось, що використовується в кожному домі й буде доступним для всіх. Так виникло однойменне соціальне підприємство «Майстерня мрії», де ми робимо чай. 

Інколи у нас запитують, чи це наші студенти збирають трави для продукції? Ні, тому що нереально стільки людей привезти в Карпати на цілий сезон, щоб вони цілими міхами збирали сировину. Вона всихається у співвідношенні 1:6, тобто щоб отримати жменьку, треба зібрати дуже багато трав.

Сировину для продукції збирають три спеціальні травники, із двома з них ми співпрацюємо із самого початку заснування. Вони розуміються на властивостях рослин і знають, що, наприклад, навесні можна взятий цей корінець, а восени – той листочок. Травництво – це ціла наука, тому цей етап роботи ми делегуємо. Кілька років тому ми робили сертифікацію, тож цілком впевнені, що трави безпечні, вони пройшли всі перевірки. 

асортимент крамниці "Майстерня мрії"
Продукція крамниці «Майстерня мрії».

З прибутку за чай покриваємо комунальні послуги та продукти

Пакує продукцію наша менеджерка по чаях в окремому приміщенні «Майстерні мрії». Колись у нас була думка долучати до цього процесу молодь. Але з часом, коли ми розвивали й налаштовували бізнес-процеси, то зрозуміли, що це заняття для наших студентів не завжди є актуальним. Для певної кількості та якості продукції потрібно багато часу, а молоді може бути потрібна якась інша корисна навичка: наприклад, приготувати простий обід. 

Половину прибутку від продажу чаю ми спрямовуємо на забезпечення потреб ГО. Завдяки цьому ми можемо перекрити частку витрат. Зокрема на комунальні послуги та продукти, з яких щодня готуємо гарячі обіди для студентів і команди. Коли наші асистенти, наприклад, купують гречку, то ми знаємо, що вона буде оплачена з прибутку за чай, тож за цю частину бюджету можемо бути спокійні.

Після Платформи соціальних змін ми стали реалістами

Про Платформу соціальних змін ми дізналися з підбірки можливостей у соціальних мережах. Є багато навчальних проєктів з підприємництва, і це класно, але Платформа соціальних змін – одна з небагатьох, хто сфокусований саме на соціальному бізнесі в Україні. Ми з моєю колегою Анною взяли участь у двох форматах: Преакселераторі й Акселераторі. Ми працювали над своїм проєктом, виконували домашні завдання, представили свою роботу на пітчингу. За результатами пітчингу можна було отримати винагороду й потім уже реалізувати свою ідею. У результаті ми виграли грант на закупівлю обладнання.

Під час навчання я мала змогу все правильно розкласти в голові, трішки приземлити свої ідеалістичні уявлення й більше повірити в себе. Зокрема, раніше в нас були дуже низькі ціни на чай. Ми були впевнені, що якщо продукт буде дорожчим, його ніхто не купуватиме. Однак я зайнялася великим аналізом ринку: ходила по всіх супермаркетах і фотографувала всі можливі чаї з різних категорій, завела табличку на кілька сотень позицій. Я робила це, щоб зрозуміти: хто ми й де саме серед цього гігантського поля. 

Навчання дало нам стимул: ми побачили, що у нас є певна недосліджена зона й почали вивчати її. Після цього зрозуміли, що можна сміливо вдвічі підняти ціну відносно тієї вартості, що була спочатку. Це спрацювало, а ми стали більшими реалістами у бізнесі.

заварений чай "Майстерня мрії"

Розробляємо спеціальну рецептуру чаю під запит закладу

Чай можна придбати на наших ресурсах: через сайт або соціальні мережі. Ми пишаємося співпрацею з партнерами: київським рестораном Євгена Клопотенка «100 років тому вперед» та його львівським бістро «Інші», Veterano Brownie в Києві (на жаль, вони закрилися через повномасштабну війну), львівською мережею Local, до якої входять культові «Дзиґа» та «Криївка». У цих закладах можна замовити наш чай як напій, а в деяких з них ще можна придбати його в сувенірній крамниці. І це також гарний варіант: людина щось скуштувала, їй сподобалося, вона взяла це додому. У такий спосіб наш партнер отримує додаткове генерування доходу, а нам перебування на полиці теж додає впізнаваності.

Ми можемо створювати чай за запитом, розробляючи спеціальну рецептуру. Наприклад, у ресторані «100 років тому вперед», з яким ми співпрацюємо вже два роки, кухня не зовсім звичайна і чай також має бути відповідним. Спочатку ми отримуємо від закладу поетичний запит на кшталт «Ми хотіли б щось зимове, з холодком і щоб воно було синьо-жовте».

На основі доступних трав ми з командою комбінуємо рецептуру. Думаємо, які інгредієнти треба дозамовити, і починаємо готувати тестові мікси, штук 10. З них обираємо п’ять, надсилаємо їх до Києва. Нам їх повертають і кажуть, наприклад, що в один мікс треба додати красиву пелюстку, а в іншому – трохи прибрати м’яту. Ми ще раз створюємо комбінацію, ще раз надсилаємо, і потім обирається один збір, який найбільше підходить. Так затверджується рецептура, що працює цілий сезон.

Продукція крамниці «Майстерня мрії».

Якість продукту – це пріоритет

У нас були випадки, коли ми приходили в ресторани, а нам говорили: «Дякуємо, але у нас уже є чай». А ми відповідали, що наш чай прикольний, пропонували спробувати і щоб ми зробили класний тестовий сет. І додавали, що ми соціальне підприємство. Наша соціальність – це не головна фішка у партнерстві. Якби у мене був свій ресторан, я б не співпрацювала виключно із соціальними підприємствами, якщо б мене не задовольнила якість.

Насамперед треба створити якісний продукт і подати його саме як продукт. Проте в нього завжди є додана соціальна вартість – те, у що традиційний бізнес не вкладає свій ресурс. Він не створює благо, але співпрацює з тими, хто це благо вже створив, тим самим підтримуючи соціальну ініціативу та сприяючи розвитку суспільства. 

Чай – це теж частина репрезентації нашої ГО. Цей соціальний бізнес додає впізнаваності нашому центру для молоді з ментальними порушеннями. Завдяки тому, що підприємство соціальне, ми маємо безліч таких можливостей, як безкоштовне навчання, фідбек від менторів, гранти, програми, державна підтримка та приватні ініціативи, які допомагають компенсувати те, що недоотримано порівняно з традиційним бізнесом.

Маленькі кроки, що впливають на все суспільство

Завдяки тому, що ми займаємося соціальним підприємництвом, ми можемо співфінансувати роботу нашого центру. А отже, молодь отримує не ізольоване обмежене життя, а перебування в соціумі. А ще – можливості розвитку, навчання, відвідування та проведення власних заходів. Наприклад, разом з нашими студентами ми відвідали гірський табір – і люди в 30 років вперше поїхали кудись зі своїми друзями, без батьків.

Це було класно і для студентів, і для їхніх сімей. Батьки побачили, що їхні діти можуть більше, ніж вони очікували, і у них також трохи щось змінилося на душі. Завдяки тому, що молоді люди перебувають у центрі, їхні мами можуть вийти працювати – і це теж тримає сім’ї на плаву, особливо під час війни. Ми в центрі робимо зі студентами малесенькі кроки, але в комплексі вони системно впливають на суспільство загалом.

Відвідувачі простору «Майстерня мрії».

Публікацію підготовлено у рамках спецпроєкту «Інновації та милосердя: історії успішних соціальних підприємств України». Спецпроєкт реалізовано за підтримки Платформи соціальних змін та Фонду Renovabis (Німеччина). Платформа соціальних змін – це інноваційна інфраструктура, спрямована на підтримання новаторів для громади та розвитку екосистеми соціального підприємництва, більше про діяльність – на сайті організації.

Суспільство

UAnimals презентував нову колекцію одягу зі свійськими тваринами

Опубліковано

Благодійний магазин Animalism by UAnimals представив нову колекцію одягу, присвячену дитинству. Колекція під назвою «Краще пізно, ніж ніколи» включає футболки, кепки, дощовики, прикраси, сорочки, сумки та інші предмети.

Про це повідомляє animalism.shop

На одязі зображені домашні тварини, такі як корова, коза, кінь, вівця, гусак і курка, які могли бути частиною нашого дитинства. UAnimals прагнуть нагадати, що всі тварини потребують захисту та турботи.

«Малими ми часто знаходилися серед природи та тварин, які були важливою частиною нашого дитячого життя. І сьогодні наша місія – зберегти все живе для наступних поколінь», – каже керівниця Animalism Елеонора Ханіна.

Читайте також: У застосунку Резерв+ вже згенеровано 200 тисяч військово-облікових документів

До презентації колекції долучилися українські актори та акторки, зокрема Оксана Жданова, Олександр Соколов, Поліна Снісаренко, Наталія Бабенко. Придбати речі з нової колекції можна за посиланням, а всі кошти з продажу підуть до благодійного фонду UAnimals на допомогу тваринам, що постраждали від війни.

Нагадаємо, в Івано-Франківську стартував Шекспірівський фестиваль.

Фото: UAnimals

Читати далі

Суспільство

10 фактів про старослов’янське свято Купала: захищаємось від русалок та плетемо вінки

Опубліковано

Івана Купала — стародавнє слов’янське свято, яке раніше святкували 7 липня. Тепер же його відзначатимуть у ніч на 24 червня. Це свято, пов’язане з літнім сонцестоянням, має язичницьке походження. Свято Івана Купала, відоме на території сучасної України ще з давніх часів, зберегло багато цікавих традицій, які переплітаються з древніми обрядами та віруваннями наших предків.

Щоб глибше зануритися в історію українського народу та дізнатися більше про Івана Купала, ШоТам зробив добірку цікавих фактів про це свято. Доречі, наші предки до приходу християнства називали це свято просто Купала, і тільки пізніше церква “додала” туди приставку “Івана”, на честь Іоана Предтечі.

Факт 1. Ворожіння на судженого

За повір’ями, в яку сторону попливе вінок, звідти потрібно чекати на судженого. Супроводжувалися розваги купальськими піснями, в яких оспівували дівчачі мрії про одруження, кохання.

Факт 2. Цвітіння папороті

Цікавим повір’ям у слов’ян було те, що один раз на рік, в ніч проти Івана Купала, квітне папороть. Міфічна квітка начебто могла наділити того, хто її зірвав, вмінням бачити приховані скарби, розуміти мову тварин, ставати невидимим. Тому хлопці часто вирушали на пошуки квітки папороті.

Факт 3. Не лише Івана Купала

Івана Купала — не єдина назва свята. В різних областях України його називали по-різному: Сонцекрес, Купайло. За часів Київської Русі також була дуже популярною назва Крес.

Факт 4. Вінки зцілюють

Існувало переконання, що вінки володіють лікувальними властивостями, а трави, з яких їх плели, здатні зцілити будь-яку хворобу. Найпоширеніше для плетіння вінків використовували папороть, ожину, барвінок і базилік.

Читайте також: 10 українських фільмів, які були заборонені в СРСР: історична правда на кадрах плівки

Факт 5. Є покровителі кохання

Основними персонажами Івана Купала, за слов’янськими традиціями, були покровитель кохання і продовження роду Купало та богиня, яка символізує зиму та приносить холод і недуги, Мара (Марена).

Факт 6. Кропива – захист від русалок

Також вважалося, що 7 липня навіть кропива має цілющі властивості. Тому на Полтавщині існувала традиція кидати її у водойму, щоб захиститися від русалок.

Факт 7. Прокидаються мавки, русалки та нечисть

Слов’яни в давнину вірили, що в ніч проти Івана Купала оживає різна нечисть, тому дуже важливо остерігатися витівок будинкових, мавок, русалок тощо.

Факт 8. Стрибають через вогонь закохані

Молодь на Івана Купала стрибає через вогнище. Закохані, взявшись за руки, парами перестрибують через полум’я. За повір’ям, якщо під час стрибка їхні руки не розімкнуться, в майбутньому на них чекає міцний шлюб.

Факт 9. Роблять опудало

Згідно з традиціями, молодь створювала опудала головних персонажів свята з зелені, квітів і гілок. “Марену” при цьому завжди топили у воді або спалювали, що символізувало перемогу добра над злом.

Факт 10. Багаття розпалюють після заходу сонця

Купальське багаття завжди запалювали тільки “живим полум’ям”, яке добували тертям. Це робили обов’язково після заходу сонця і ретельно стежили, щоб вогонь горів до самого світанку.

Факт 11. Святкували три тисячі років тому

Під час археологічних розкопок в Україні було виявлено свідчення про те, що свято Івана Купала святкували на території сучасної держави понад три тисячі років тому.

Факт 12. Спалювати старе

Українці спалювали в багатті поламані або старі знаряддя праці. Вважалося, що це вбереже від злих духів, відьом.

Нагадаємо, в Івано-Франківську стартував Шекспірівський фестиваль.

Фото: ШоТам!

Читати далі

Суспільство

Мешканці якого міста країни найбільше задоволені напрямком його розвитку — муніципальне опитування IRI

Опубліковано

Муніципальне опитування IRI виокремило групу обласних центрів, більшість населення яких вважають, що їх міста розвиваються у правильному напрямку.

Зокрема, 73% вінничан вважають, що їхнє місто розвивається в правильному напрямку, що є найвищим показником підтримки серед усіх обласних центрів країни (окрім окупованих територій та Херсону).

Такий результат Вінниця отримала за даними нового муніципального опитування Міжнародного республіканського інституту (IRI), оприлюдненого в червні.

Другу та третю позиції за правильністю напрямку розвитку міста зайняли Хмельницький і Харків з показниками 63% і 62% відповідно. Далі, згідно з даними опитування IRI, йдуть Черкаси, Чернігів, Луцьк, Тернопіль, Івано-Франківськ, Львів і Кропивницький — в цих містах від 60% до 51% опитаних мешканців вважають, що їхні міста розвиваються у правильному напрямку.

Одне із питань в рамках 9-го всеукраїнського муніципального опитування IRI (Фото: Дані: скріншот із результатів муніципального опитування IRI)

Читайте також: Як виглядало найбільше озеро у Києві в середині ХХ століття: архівне фото

Менше задоволених лише у Сумах, Миколаєві, Запоріжжі та Полтаві – від 41% до 29%.

У минулорічному опитуванні IRI в середньому по всіх містах-учасниках дослідження ця доля була рекордно високою та склала 59%. Нині ж сукупний показник відчутно впав — до 49%, і це приблизно відповідає результату, який був до повномасштабного вторгнення.

«Така сама ситуація з оцінкою бачення майбутнього країни, — пояснює Любомир Мисів, заступник директора Соціологічної групи Рейтинг, яка проводила для IRI опитування. — Відбулася певна корекція наших очікувань».

За його оцінками, ще один рік повномасштабного вторгнення ніби «отвережує» суспільство — люди адаптуються і дедалі більше усвідомлюють, що швидко війна не закінчиться.

Вже дев’яте Муніципальне опитування IRI було проведене Соціологічною групою Рейтинг за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). У 2024-му воно охопило всі обласні центри країни, окрім окупованих регіонів та Херсону, який стоїть майже на лінії фронту. Респондентами стали 16,8 тис. мешканців великих міст.

Нагадаємо, на Київщині створили охоронні зони для захисту рідкісних птахів.

Фото: Alamy via Reuters

Читати далі