Суспільство
Уперше за часи незалежності в Україні збудують новий аеропорт
У 2019 році має початися будівництво нового аеропорту біля адміністративного кордону Дніпропетровської і Запорізької областей – біля селища Солоне.
Перший транш становитиме 200 млн грн, а реалізувати проєкт мають намір протягом двох років. Про це повідомляє ЦТС.
За два роки мільйони жителів Придніпров’я отримають суперсучасний аеропорт.
Читайте також: У тернопільському аеропорту побудують вантажний термінал
“Це правильне стратегічне рішення для країни – побудувати нові повітряні ворота для Дніпра, Запоріжжя та, потенційно, Кривого Рогу, а не безкінечно ремонтувати старе, ведучи перманентну боротьбу за відкрите небо”, – додають у Міністерстві інфраструктури.
Селище Солоне розташованене в 30 км по прямій від центру Дніпра, і в 40 км – від центру Запоріжжя. У 5 км від Солоного проходить автодорога H-08, яка була капітально відремонтована на ділянці Дніпро-Запоріжжя.
Не вистачає “воріт”
Наразі в аеропорту “Запоріжжя” ведеться будівництво нового пасажирського терміналу. Зараз тут встановлюються внутрішні стінки і перегородки, проводиться скління, яке мають намір завершити в грудні. Як планується, термінал буде здатний пропускати 400 пасажирів на годину – 250 міжнародних і 150 внутрішніх.
Читайте також: В аеропорту Запоріжжя завершують будівництво нового терміналу
Аеропорт “Запоріжжя” в 2017 році обслужив 348,4 тис. пасажирів, що на 27% більше, ніж в 2016 році.
Що стосується аеропорту в Дніпрі, то термінал аеропорту наразі перебуває в приватній власності, злітно-посадкова смуга – у державній. Такий статус і підхід до роботи власника терміналу стримують розвиток повітряної гавані.
За останні три роки це авіаційне підприємство скоротило свій пасажиропотік з 346 тис. осіб у 2015 році до 276,9 тис. осіб у 2017 році.
Суспільство
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/06/2-30.jpg)
26 червня – День кримськотатарського прапора. Це неофіційне свято, що відзначається з 2010 року та символізує єдність, наступність поколінь кримських татар та їхню боротьбу за свободу і право на самовизначення.
Кримськотатарський народ є найбільшим корінним народом Криму і України загалом. ШоТам пропонує дізнатися більше про прапор кримських татар.
Тарак-тамга
Тарак-тамга (герб, зображений на прапорі) – родовий знак правлячої династії Кримського ханства Ґереїв і національний герб кримськотатарського народу у ХХ і ХХІ століттях. У часи Кримського ханства зображувався на печатках та монетах. Вже перший хан династії Хаджи Ґерей використовував тарак-тамгу.
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/06/tamga.jpg)
Знак справедливості
Походження тамги має кілька версій, одна з них – що це ваги, як знак справедливості. З тюркської версії тризуб означає три роди, які пішли від трьох братів, що мають божественне походження. Згідно з другою, сарматською, версією смислові значення кримської тамги пов’язані з гербом Боспорського царства.
Визнаний у світі
Тамга зображувалася на всіх офіційних документах-ярликах Кримського ханства, на міських воротах, будівлях. Документи з ханською печаткою користувалися авторитетом і визнанням, як в Криму, так і в Європі, Азії, на Близькому і Середньому Сході, і Кавказі.
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/06/images-7.jpeg)
У Кримській державі було близько 400 різних видів тамги
У Криму тюрколог О. М.Самойлович вперше описав тамги у 1917 році. Вчений Осман Акчокракли зібрав приблизно 400 тамг у різних місцях Криму влітку 1925 року. У 1927 році викладач перської мови В. І. Філоненко зробив начерки 150 тамг на трьох кладовищах у Кезлеві (нині – Євпаторія).
Мави Кок-байрак
Мави Кок – блакитний колір у тюркських народів – синонім чистоти і свободи. Він асоціюється з небом і морем. В минулому, воєнні підрозділи мали свої знамена, які відрізнялися формою та кольором. Показово, що таких прапорів блакитного кольору майже не зустрічається. Можливо тому, що цей колір вважався священним і не призначався для війни.
Національне відродження
Кримські татари втратили державність у 1783 році, коли територія Кримського ханства була анексована Російською імперією. Національне відродження кримськотатарського народу розпочалося після Лютневої революції 1917 року. У грудні 1917 року перший Курултай кримських татар, що зібрався у Бахчисараї, проходив під блакитним стягом.
Перше свідчення
На початку 1919 року кримськотатарське Парламентське бюро затвердило «Положення про культурно-національну автономію мусульман Криму». Саме в цьому документі національним гербом визнавали зображення тарак-тамги, а прапором – полотнище сіро-блакитного кольору із зображенням національного гербу у верхньому куті біля древка.
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/06/Participants_of_the_First_Kurultay_of_the_Crimean_Tatar_People.jpg)
Заборонений комуністами
Після встановлення комуністичного режиму в Криму національний прапор вимушено перестали використовувати на публічних заходах.
Ухвалений разом з незалежністю України
Другий Курултай кримськотатарського народу, який проходив у Сімферополі, 30 червня 1991 року ухвалив постанову «Про національний прапор і національний гімн кримськотатарського народу», якою відновив блакитний стяг із золотою тамгою у верхньому лівому куті в якості національного прапора. Його пропорції у співвідношенні ширини до довжини складають 1:2.
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/06/28_main-v1593167110.jpg)
Символ боротьби
Нині цей стяг є символом боротьби за права корінного народу Криму, символом звільнення півострова від російської окупації та одним із символів відновлення територіальної цілісності України.
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/06/74649-1_large.jpg)
Суспільство
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/06/448905005_844340677730075_2251568073928742545_n.jpg)
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/06/448934334_844341277730015_5736617999279072515_n.jpg)
- облаштовано велопішохідну доріжку та тротуар;
- влаштовано пальові фундаменти, опори та балки прогонової будови;
- забетоновано монолітну залізобетонну плиту;
- влаштовано деформаційні шви;
- змонтовано системи водовідведення;
- встановлено бордюрний камінь, перильне та бар’єрне огородження.
Суспільство
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/06/usaid-hoverla-1-1.jpg)
Будівництво садка коштувало понад 39 мільйонів гривень
«Часто батьки приходили та жартували, що їхні діти вже школу закінчують, а вони досі чекають на садок. Тому відкрити садок було для нас завданням номер один», — каже Тарас Сулимко.
«Ми могли б збудувати садок за 2-3 роки, але тоді б нічого не їли ці роки та не вирішували б жодних інших проблем у громаді», — розповідає пан Тарас.
Подарунок на День святого Миколая
«У нашому садку комфортно та просторо. Ми працюємо над тим, аби діти себе почували, як вдома», — каже директорка.
Нові робочі місця для жителів громади
«Це значно полегшує роботу нашим працівникам. Якби цього всього не було, то нам би було дуже складно починати роботу», — каже Мар’яна Кінаш.
«У нас у штаті працюють 34 людини. Це жителі громади, тому вони дуже задоволені роботою на місці. А я задоволена ними, адже всі розуміють мене з пів слова, на них завжди можна покластися. Коли я брала цих людей на роботу, то було всього дві вимоги — відповідна освіта та велика любов до дітей», — каже Мар’яна.
Збудували садок європейського зразка під час війни
«Садок є великим відкриттям для всієї Сокільницької громади. Адже це місце, де діти почуваються в безпеці, вчаться бути комунікабельними та розвиваються. Ця робота є для мене життям, і я хочу, аби дітям тут було добре. Пишаюся працівниками й тим, що відколи в громаді відбулося відкриття дитячого садка, тепер тут набагато більше сміху та радості», — підсумовує директорка.