Суспільство
Уперше за часів незалежності українську мову обирають більше читачів книжок, ніж російську: дослідження
Українці почали надавати перевагу саме україномовним книжкам, повідомляє Читомо.
32% читачів віддають перевагу читанню книжок українською. Про це свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання», яке провели цього року на замовлення Українського інституту книги.
Що показало дослідження?
Дослідження проводила компанія Info Sapiens у серпні-вересні 2020 року – на замовлення Українського інституту книги. Авторки дослідження: дослідниці Інна Волосевич та Анастасія Шуренкова, координаторка – керівниця аналітичного відділу УІК Ірина Батуревич.
Читайте також: П’ять українських книжок надрукували за кордоном іноземними мовами
Дослідження показало, що вперше за часи незалежності України українські читачі почали надавати перевагу саме україномовним книжкам: 32% українською проти 27% – російською.
Також було з’ясовано, що 8% дорослих і 13% дітей читають книжки щодня. А 34% українців хоча б раз купили друковану книжку у 2020-му.
За результатами опитування, 23% дітей-читачів почали частіше читати під час карантину, а 16% – рідше. Жінки значно частіше читають, ніж чоловіки: ніколи не читає 38% чоловіків і 28% жінок, при цьому, щодня читають 7% чоловіків і 9% жінок.
Читайте також: Почуй голос іншого: серія подкастів про успішні тексти та книжковий ринок
Також опитування показало, що, на жаль, понад половина дітей (57%) читає з примусу.
Найпопулярнішими жанрами для дорослих стали класика (20%) та детективи (18%), любовні романи (16%), книжки із психології та саморозвитку, а також фантастика і фентезі та сучасні романи (по 15%), наукові та науково-популярні видання (14%), фахова та бізнеслітература (12%).
Як проводили опитування?
«Можна сміливо стверджувати, що це дослідження читання – наймасштабніше за останній час: воно охопило практично всі вікові групи, включало не лише масові опитування, але й фокусгрупи.
Окрім того, це дослідження логічно продовжило дослідження The Ukrainian Reading and Publishing Data 2018, а отже, ми нарешті можемо говорити про те, чи змінилися читацькі звички українців за цей період: тобто вперше відстежувати динаміку, будувати плани щодо промоції читання та зростання кількості читачів. Переконана, що ці дані будуть корисними для всіх, хто працює у галузі книговидання і культури загалом», – зазначила Ірина Батуревич.
Читайте також: Як українські книжки-вімельбухи для дітей завойовують ринок (ВІДЕО)
У дослідженні взяли участь 3 тис. 900 осіб, а саме: 2 тис. 100 дорослих та 1 тис. 800 дітей. Зокрема, було проведено вісім фокусгруп з дорослими респондентами, віком 18-59 років та 16 фокус груп з дітьми, віком 6-17 років.
Респонденти надали відповіді на 44 запитання, що широко охоплюють книжкову тематику.З повним текстом звіту можна ознайомитися за посиланням.
Фото: life.pravda.com.ua
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі