Економіка і бізнес
Укрзалізниця запустила бізнес-інкубатор для стартапів. Навіщо?
Укрзалізниця стала першою державною компанією, що створила власний бізнес-інкубатор для розвитку інноваційних рішень у сфері залізничних перевезень, передає Громадське.
За інформацією Укрзалізниці, програма має назву Future of Mobility.UZ edition і триватиме 3 місяці. Участь учасників у ній є безкоштовною.
Для чого вона потрібна?
Future of Mobility Lab.UZ edition буде розвиватися як інкубаційна програма для стартапів, які прагнуть переглянути технологічний бекграунд Укрзалізниці та мають ідею спільного проекту з підприємством.
“Що чекаємо від програми: важливим є інноваційність рішення, актуальність для ринку, та, звичайно, бажання самих команд долучитись до змін у найбільшій українській компанії. Бо нам потрібні більш рішучі кроки в напрямку діджиталізації”, — зазначили в Укрзалізниці.
Прикладом вдалого проекту діджиталізації є створення інтернет-додатку для купівлі квитків. Укрзалізниця планує розвивати подібні інноваційні стартапи всередині компанії за допомогою залучення нових ідей до програми бізнес-інкубатору.
Читайте також: “Інтерсіті” перевезли рекордну кількість пасажирів
Як працюватиме інкубатор?
Програми проекти будуть реалізовувати у декількох напрямках. Серед них: оцінка та використання даних у закупівлях, інтегровані страхові рішення, оптимізація роботи з підрядниками “Укрзалізниці”, контроль витрат на вантажні перевезення, доповнена та віртуальна реальність для пасажирів тощо.
Зважатимуть і на проекти, що працюють у сфері машинного навчання та логістичним рішенням на blockchain.
Читайте також: В Україну зі США прибув перший локомотив “Тризуб
Безкоштовна тримісячна програма Future of Mobility Lab. UZ edition покликана дати командам можливість розробки пілотного продукта, прозодження менторської програми та доступу до даних, які надасть “Укрзалізниця”.
Учасниками проєкту стануть 10-12 команд, а збір заявок триватиме до 4 жовтня. Рекомендації за результатами програми будуть надані уряду.
Економіка і бізнес
Що чекає на відвідувачів
- супермаркет «Сільпо» із власною пекарнею, фудкортом та зоною доставки;
- магазин косметики та побутових товарів EVA;
- ювелірні крамниці «Срібна країна» та «Золотий вік»;
- зоомагазин E-ZOO;
- аптека «Біла ромашка»;
- сервіс Doctor Mobi з ремонту та аксесуарів для гаджетів;
- квіткова крамниця;
- перший в Ірпені магазин міжнародної мережі JYSK.
Історія
Коментарі
Економіка і бізнес
Які потяги стали флагманськими
- №15/16 Харків – Ясіня. Поїзд назвали на честь видатного театрального діяча Леся Курбаса. Театр митця «Березіль» став культурною візитівкою Харкова;
- №17/18 Харків – Ужгород. На честь 300-річчя від дня народження українського філософа Григорія Сковороди у 2022 році потяг отримав назву «Сковорода».
- №79/80 Дніпро – Львів. Потяг «Січеслав» назвали на честь історичної варіації перейменування міста Дніпро у 1918 році.
- №91/92 Київ – Львів. Поїзд має назву «Леополіс», він повністю складається з нових вагонів, які збудували під час війни.
- №105/106 Київ – Одеса. «Чорноморець» — це головний поїзд Одеського депо з історичною назвою.
Як облаштували вагони
Музичний супровід
- «Сковорода» — «Паровоз» Євгена Хмари;
- «Леополіс» — «Місто весни» у виконанні «Один в каное» та «Океан Ельзи»;
- «Січеслав» — «Доброго вечора, ми з України» гурту PROBASS & HARDI;
- «Лесь Курбас» — інструментальна версія «Черемшини»;
- «Чорноморець» — мелодія «Край Чорного моря» Табачникова.
Коментарі
Економіка і бізнес
Врожай батату зібрали на Одещині в Білгород-Дністровському районі. Картоплю на семи гектарах вирощувало фермерське господарство «Буджак».
Про це повідомив голова Одеської ОВА Олег Кіпер.
За словами керівника господарства Олексія Згіріна, сорт батату «Борегард» вирощували за допомогою новітніх технологій. Аграрії використовували безвірусний посадковий матеріал, що дозволило зменшити кількість хімічних обробок і покращити якість овочів.
Читайте також: Київський заклад створив символічну ялинку з українських колосків (ФОТО)
«Одеський регіон стає осередком інноваційного агробізнесу. Однією з таких цікавих новинок є вирощування батату, або солодкої картоплі. Ще кілька років тому цей коренеплід був екзотикою, а сьогодні — зайняв своє місце в меню багатьох ресторанів та сімейних застіль»‚ — написав Олег Кіпер.
Як вказують у галузевому виданні AgroReview, раніше в Україні батат вирощували переважно на Херсонщині, але на невеликих площах.
Нагадаємо, що В Україні запустили цифровий сервіс єРослинництво: для чого він потрібен.
Фото обкладинки: Freepik
Коментарі